Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 923/1341/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 04.11.2021. Зареєстровано: 04.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2021.
Дата набрання законної сили: 27.10.2021
Результат оскарження 04.04.2022 Верховний Суд: скасовано постанову суду апеляційної інстанції повністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 жовтня 2021 рокум. ОдесаСправа № 923/1341/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Лавриненко Л.В.
		суддів: Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.
		 
		секретар судового засідання  Герасименко Ю.С.
		 
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Малого комунального підприємства Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область
		на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 р. 
		по справі № 923/1341/20
		за позовом заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області (правонаступник - Олешківська окружна прокуратура) 
		в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу, м. Херсон 
		до Малого комунального підприємства Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область
		про стягнення збитків в сумі 559 888,20 грн.
		 
		суддя суду першої інстанції: Немченко Л.М.
		час та місце ухвалення постанови: 14.05.2021 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суду Херсонської області
		 
		за участю:
		прокурора: Лянна О.А.
		 
		Ухвалою Південно  західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого комунального підприємства Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 р. у справі № 923/1341/20.
		Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		 
		В грудні 2020 р. заступник керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу, м. Херсон до Малого комунального підприємства Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область про стягнення збитків в сумі 559 888,20 грн., завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, внаслідок використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 02.03.2020 р. по 06.03.2020 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Малого комунального підприємства Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область.
		За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон складено акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 06.03.2020 р. № 01-51/94/2020, яким встановлено, що Мале комунальне підприємство Водограй, Херсонська область в період з 01.12.2018 р. по 31.08.2019 р. здійснювало забір підземної води без дозволу на спеціальне користування надрами щодо 13 артезіанських свердловин № 1-43,1-44,1-47,1-51,1-52,1-210,1-396,1-413,1-415,1-437,1-427, чим порушило вимоги ст. ст. 44, 48, 49, 70 Водного Кодексу України та ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.
		14.05.2020 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон на підставі акта перевірки від 06.03.2020 р., згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, який складає 559 888,20 грн.
		19.06.2020 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон на адресу відповідача направлено претензійний лист № 59 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, до якого долучено відповідний розрахунок. 
		У зв`язку з тим, що Малим комунальним підприємством Водограй, Херсонська область завдані державі збитки не були сплачені, заступник керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонської області, м. Херсон про стягнення збитків, завданих відповідачем внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу.
		Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 позов заступника прокурора задоволено у поновному обсязі.
		Наведене рішення мотивоване тим, що земельні ділянки, які знаходяться під артезіанськими свердловинами № 1-43,1-44,1-47,1-51,1-52,1-210,1-396,1-413,1-415,1-437,1-427, згідно акту Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон від 06.03.2020 р., використовуються Малим комунальним підприємством Водограй, Херсонська область без правовстановлюючих документів, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів статті 23 Кодексу України про надра, оскільки відповідач не є землевласником земельних ділянок, на яких розташовані свердловини.
		Не погодившись з наведеним рішенням, Мале комунальне підприємство Водограй, Херсонська область оскаржило його до Південно  західного апеляційного господарського суду.
		В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції не у повному обсязі досліджені матеріали справи, зокрема, судом не надано належної правової оцінки підставам звернення прокурора до суду в інтересах держави, оскільки відсутність коштів у компетентного органу на сплату судового збору не є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
		Відповідач також посилається на те, що в його діях не було вини у заподіянні шкоди, оскільки Мале комунальне підприємство Водограй, Херсонська область завчасно розпочало дії, направлені на оформлення документів для отримання дозволів на користування надрами. Затримка у оформленні дозволів сталася не з вини відповідача, а пов`язана безпосередньо з діями відповідних органів.
		Наведені вище обставини, на думку Малого комунального підприємства Водограй, Херсонська область, не підтверджують наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди.
		Поряд з цим, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що місцевий господарський суд, погодившись з розрахунком позивача, щодо розміру заподіяних збитків, не мав спеціальних знань, для перевірки цих даних.
		На думку Малого комунального підприємства Водограй, Херсонська область, наведені порушення судом норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмови прокурору у позові.
		Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін.
		 
		Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2013 р. Державною службою геології та надр України видано Малому комунальному підприємству Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область спеціальний дозвіл на користування надрами № 4469 зі строком дії до 28.11.2018 р.
		Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 4, 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Державної екологічної інспекції України від 28.02.2020 р. № 129 та направлення від 28.02.2020 р. № 94 в період з 02.03.2020 р. по 06.03.2020 р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Малого комунального підприємства Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область.
		За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон складено акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 06.03.2020 р. № 01-51/94/2020, яким встановлено, що Мале комунальне підприємство Водограй, Херсонська область в період з 01.12.2018 р. по 11.09.2019 р. здійснювало забір підземної води без дозволу на спеціальне користування надрами, чим порушило вимоги ст. ст. 44, 48, 49, 70 Водного Кодексу України та ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.
		З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених в діяльності Малого комунального підприємства Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, посадовими особами Державної екологічною інспекції у Херсонській області, м. Херсон 10.03.2020 р. керівнику підприємства внесено припис № 01-51/94/20, яким зобов`язано Мале комунальне підприємство Водограй, Херсонська область, серед іншого, здійснювати забір підземної води тільки за наявності спеціального дозволу на користування надрами.
		14.05.2020 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон на підставі акта перевірки від 06.03.2020 р., згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, який складав 559 888,20 грн.
		19.06.2020 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон на адресу відповідача направлено претензійний лист № 59 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, до якого долучено відповідний розрахунок. 
		У зв`язку з тим, що Малим комунальним підприємством Водограй, Херсонська область завдані державі збитки не були сплачені, заступник керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонської області, м. Херсон з відповідним позовом.
		 
		За результатами розгляду матеріалів справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Малого комунального підприємства Водограй, Херсонська область, Миколаївська область не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		 
		Щодо підстав представництва прокурором законних інтересів держави в суді.
		Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. 
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Частиною четвертою цієї норми передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 
		1) в чому полягає порушення інтересів держави; 
		2) необхідність їх захисту;
		3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає; 
		4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. 
		Згідно з абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. 
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. 
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 
		1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 
		2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведений правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 р. у справі № 923/35/19 та від 23.07.2020 р. у справі № 905/383/18).
		Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
		«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
		Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
		Предметом розгляду у цій справі є вимога прокурора про стягнення з Малого комунального підприємства Водограй, Херсонська область збитків за забір підземної води без дозволу на спеціальне користування надрами в сумі 559 888,20 грн.
		Позов, який містить відповідні вимоги, подано прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області.
		Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Херсонській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 р. № 119, Державна екологічна інспекція у Херсонській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується, здійснюючи повноваження на території Херсонської області.
		Згідно з ч. 3 п. 2 розділу ІІ Положення, Державна екологічна інспекція у Херсонській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема про охорону, раціональне використання вод щодо: наявності та додержання умов дозволів на забору і використання води.
		На підставі п. 9 та п. 10 розділу ІІ Положення, Державна екологічна інспекція у Херсонській області:
		- пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами;
		- вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем в судах.
		Отже, Державна екологічна інспекція у Херсонській області є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Як зазначалося вище, Державною екологічною інспекцією у Херсонській області в період з 02.03.2020 р. по 06.03.2020 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Малого комунального підприємства Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область.
		За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон складено акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 06.03.2020 р. № 01-51/94/2020, яким встановлено, що Мале комунальне підприємство Водограй, Херсонська область в період з 01.12.2018 р. по 31.08.2019 р. здійснювало забір підземної води без дозволу на спеціальне користування надрами, чим порушило вимоги ст. ст. 44, 48, 49, 70 Водного Кодексу України та ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.
		14.05.2020 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області на підставі акта перевірки від 06.03.2020 р. № 01-51/94/2020, проведено розрахунок збитків за забір підземної води без дозволу на спеціальне користування надрами, які склали 559 888,20 грн. 
		19.06.2020 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон на адресу відповідача направлено претензійний лист № 59 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, до якого долучено відповідний розрахунок.
		13.11.2020 р. Бериславською місцевою прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції у Херсонської області направлено лист № 81-6292вих-20 про надання інформації стосовно ініціювання Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон питання щодо забезпечення захисту інтересів у суді.
		Листом від 25.11.2020 р. Державна екологічна інспекція у Херсонській області, м. Херсон проінформувала прокурора про неможливість звернення до суду з позовом про стягнення збитків через відсутність коштів на сплату судового збору.
		14.12.2020 р. заступник керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області направив на адресу Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон повідомлення № 94-3071-20 про звернення до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон до Малого комунального підприємства Водограй, Херсонська область про стягнення збитків за забір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування надрами в сумі 559 888,20 грн.
		Отже, матеріалами справи підтверджено наявність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави через бездіяльність Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
		Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді шляхом подання відповідного позову, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне надати правову оцінку факту порушення природоохоронного законодавства та стягненню збитків за таке порушення.
		За приписами ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. 
		Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Положення ст.50 Конституції України гарантують кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. 
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.
		За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. 
		Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 149 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. 
		За приписами ст. 151 Господарського кодексу України суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах).
		Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством. 
		Відповідно до ст. 2 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. 
		Згідно зі ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу та дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. 
		В силу приписів ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування  це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. 
		Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. 
		За змістом ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
		Згідно зі ст. 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами спеціального дозволу на користування ділянкою надр. 
		При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод. 
		Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 р. у справі № 914/2436/18.
		Як зазначалося вище, 28.11.2013 р. Державною службою геології та надр України видано Малому комунальному підприємству Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область спеціальний дозвіл на користування надрами № 4469 зі строком дії до 28.11.2018 р.
		В подальшому, 12.09.2019 р. Державною службою геології та надр України видано Малому комунальному підприємству Водограй, с.м.т. Білозерка, Херсонська область спеціальний дозвіл на користування надрами № 5034 зі строком дії до 12.09.2024 р.
		Тобто, Мале комунальне підприємство Водограй, Херсонська область в період з 01.12.2018 р. по 31.08.2019 р. здійснювало забір підземної води без дозволу на спеціальне користування надрами.
		Разом із тим, Кодексом України про надра визначено випадки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу. 
		Так, за приписами ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
		Отже, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, мають право суб`єкти господарювання, які є землевласниками або землекористувачами. 
		Втім, як зазначено Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон у акті планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 06.03.2020 р. № 01-51/94/2020, земельні ділянки під артезіанськими свердловинами використовуються Малим комунальним підприємством Водограй, Херсонська область без правовстановлюючих документів.
		Отже, встановивши відсутність в матеріалах справи доказів того, що земельні ділянки, які знаходяться під артезіанськими свердловинами перебувають у власності або на праві користування у Малого комунального підприємства Водограй, Херсонська область, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статті 23 Кодексу України про надра.
		Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
		Згідно зі ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
		За приписами ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
		Відповідно до ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389.
		Відповідно до п. 1.7. Методики самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.
		Згідно з п. п. 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
		Державною екологічною інспекцією у Херсонській області зроблено розрахунок збитків, заподіяних державі самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, відповідно до Методики за період з 01.12.2018 р. по 31.08.2019, розмір яких становить 559 888,20 грн. 
		В свою чергу, відповідач в установленому порядку здійсненого держаною екологічною інспекцією розрахунку не спростував.
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області про стягнення з Малого комунального підприємства Водограй, Херсонська область заподіяної шкоди в сумі 559 888,20 грн.
		Посилання відповідача про відсутність у його діях вини у заподіянні шкоди, з огляду на завчасне оформлення документів для отримання дозволів на користування надрами не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки сама по собі процедура отримання спеціального дозволу на користування надрами не звільняє від відповідальності за самовільне їх використання. 
		Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 р. по справі №908/1092/18.
		Поряд з цим, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що місцевий господарський суд, погодившись з розрахунком позивача щодо визначення розміру заподіяних збитків, не мав спеціальних знань для перевірки цих даних.
		З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Херсонській області розрахунок збитків проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389.
		Наведена методика містить формулу, за якою здійснюється розрахунок відповідних збитків, тобто для обчислення суми збитків та перевірки правильності їх обчислення достатньо базових математичних знань. 
		Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами:
		1) письмовими, речовими і електронними доказами;
		2) висновками експертів;
		3) показаннями свідків.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		В силу приписів ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. 
		Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі Малого комунального підприємства Водограй, Херсонська область, не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.
		 
		Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Малого комунального підприємства Водограй, Херсонська область залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 р. по справі № 923/1341/20 залишити без змін,
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.
		Повний текст постанови складено та підписано 03.11.2021 р.
		 
		Головуючий суддя Л.В. Лавриненко 
		 
		 
		Судді О.Ю. Аленін 
		 
		 
		М.А. Мишкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...