Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 558/381/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за заповітом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2021.
Дата набрання законної сили: 01.11.2021
Номер судового провадження: 61-12510ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		01 листопада 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 558/381/20
		 
		провадження № 61-12510св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Боремельська сільська рада Демидівського району Рівненської області,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 
		16 грудня 2020 року у складі судді Феха Т. С. та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 червня 2021 року у складі колегії суддів: 
		Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2020 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
		 
		Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт за яким усе своє майно заповіла йому. У встановлений шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 він не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки проживав окремо від спадкодавця і не знав про наявність заповіту. Про наявність заповіту йому стало відомо лише в 2020 році, коли, розбираючи речі своєї баби, він знайшов відірвану частину заповіту. З метою підтвердження наявності даного заповіту він звернувся до Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області із заявою про видачу його дубліката заповіту. 11 червня 2020 року йому був виданий дублікат заповіту ОСОБА_2 . Коли звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то у прийнятті такої заяви йому було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого шестимісячного строку.
		 
		ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк в два місяці, з дня набрання законної сили рішення суду, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 
		2020 року позовні вимоги задоволено.
		 
		Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривалістю два місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
		 
		Рішення суду мотивовано тим, що причини пропуску строку, на які посилалась позивач, є поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, та дають підстави для встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини судом враховано свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права.
		 
		 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Рівненського апеляційного суду від 24 червня 2021 року апеляційну скаргу Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області залишено без задоволення.
		 
		Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2020 року залишено без змін.
		 
		Залишаючи апеляційну скаргу Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність поважних, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, причин, які дають підстави для встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		 
		23 липня 2021 року Боремельська сільська рада Демидівського району Рівненської області через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 червня 2021 рокута ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту.
		 
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року в справі № 6-85цс12, постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року в справі № 431/5782/17 (провадження 
		№ 61-43817св18), постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року в справі 
		№ 520/10377/17 (провадження № 61-48320св18), постанові Верховного Суду 
		від 27 травня 2020 року в справі № 336/1127/17 (провадження № 61-14870св18), постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі 
		№ 315/765/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Крім того, заявник вказує про те, що апеляційний суд провів розгляд справи без участі позивача чи хоча б його представника.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області залишити без задоволення, а рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суд увід 24 червня 2021 року залишити без змін.
		 
		Рух касаційної скарги та матеріалів справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Демидівського районного суду Рівненської області.
		 
		Зупинено дію рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 
		16 грудня 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 24 червня 2021 року до закінчення касаційного провадження до закінчення касаційного провадження.
		 
		07 жовтня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ 
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		 
		Короткий зміст фактичних обставин справи 
		 
		Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Більче, Демидівського району Рівненської області (а. с. 11).
		 
		Із змісту дубліката заповіту, посвідченого 11 серпня 2011 року секретарем Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області 
		Нищою Л. В., зареєстрованого в реєстрі за № 63, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті житловий будинок, все належне їй на день смерті майно, заповідала ОСОБА_1 (а. с. 8).
		 
		Згідно інформаційної довідки із спадкового реєстру № 62904546 від 15 грудня 
		2020 року заповіт ОСОБА_2 , що посвідчений 11 серпня 2011 року секретарем Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області 
		Нищою Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 63, не змінений та не скасований.
		11 червня 2020 року секретарем Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області Стасюк Р. І. видано дублікат заповіту замість втраченого (а. с. 97, 98).
		 
		Згідно повідомлення приватного нотаріуса Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Мельник А. Б. № 02-14/135 від 06 липня 2020 року, ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском, визначеного статтею 1270 ЦК України, шестимісячного строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 (а. с. 7).
		 
		Після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заведена (а. с. 96).
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
		 
		Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
		 
		Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		 
		Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
		 
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		 
		Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
		 
		Вирішуючи питання визначення спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску цього строку та при цьому враховує, що поважними є причини, пов`язані 
		з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця 
		на вчинення цих дій.
		 
		З урахуванням конкретних фактичних обставин справи поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані, у тому числі, й необізнаність спадкоємця про наявність заповіту.
		 
		У цій справі вирішуючи питання про визнання таких причин як необізнаність спадкоємця про наявність заповіту поважними, судом враховано, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась, отже відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не міг повідомити спадкоємця про наявність заповіту. 
		 
		Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суди у повній мірі врахували свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та установили, що позивач не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, не знав про існування заповіту, про наявність якого йому стало відомо лише після спливу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є обґрунтованими.
		 
		Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 
		2012 року в справі № 6-85цс12, постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року в справі № 431/5782/17 (провадження № 61-43817св18), постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року в справі № 520/10377/17 (провадження 
		№ 61-48320св18), постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року в справі 
		№ 336/1127/17 (провадження № 61-14870св18), постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 315/765/14-ц є безпідставними, оскільки зроблені Верховним Судом в них висновки є аналогічні тим, до яких дійшли суди у справі, яка переглядається.
		 
		Аргументи заявника проте, що апеляційний суд провів розгляд справи без участі позивача чи хоча б його представника також є безпідставними, оскільки з матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 був обізнаний про судове засідання, яке було призначено на 24 червня 2021 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 123).
		 
		А за правилами частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 червня 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.
		 
		За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює дію рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 
		16 грудня 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 24 червня 2021 року. 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської областізалишити без задоволення.
		 
		Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 червня 2021 року залишити без змін.
		 
		Поновити дію рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 
		16 грудня 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 24 червня 2021 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                             В. М. Коротун
		 
		 
		С. Ю. Бурлаков
		 
		 
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...