Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/7670/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; передачі майна у податкову заставу.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2021. Зареєстровано: 05.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2021.
Дата набрання законної сили: 04.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/29340/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		04 листопада 2021 року 
		Київ
		справа №240/7670/21
		адміністративне провадження № К/9901/29340/21  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,
		суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л. 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу   Головного управління ДПС у Волинській області 
		на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року (суддя Панкеєва В.А.)
		та постанову   Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2021 року (головуючий суддя Ватаманюк Р.В., судді: Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.)
		у справі за позовом   Приватного підприємства «Укрпалетсистем»
		до   Головного управління ДПС у Волинській області
		про   скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		В С Т А Н О В И В:
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1.1. Короткий зміст позовних вимог
		Приватне підприємство «Укрпалетсистем» (надалі також - Позивач, ПП «Укрпалетсистем») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі також - Відповідач, скаржник), в якому просить:
		скасувати рішення від 30 травня 2019 року  №17455/10/03-20-52-17 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП «Укрпалетсистем», прийнятого начальником Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській обл.;
		зобов`язати Головне Управління ДПС у Волинській області ДПС України вжити відповідних заходів по виключенню записів щодо майна Приватного підприємства «Укрпалетсистем» згідно з актом опису майна від 22 квітня 2021 року №18 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
		Разом з позовною заявою Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу вчиняти будь-які передбачені чинним законодавством дії щодо погашення податкового боргу (зокрема продаж майна згідно з актом опису майна від 22 квітня 2021 року №18) та до ухвалення рішення призупинити дію рішення від 30 травня 2019 року №17455/10/03-20-52-17 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП «Укрпалетсистем», прийнятого начальником Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області.
		В обґрунтування заяви зазначено, що предметом опису майна згідно з вищевказаним актом №18 є товар, який Позивач використовує у своїй поточній господарській діяльності (газ скраплений) і з огляду на приписи чинного податкового законодавства України з урахуванням оскаржуваного рішення від 30 травня 2019 року №17455/10/03-20-52-17 про опис майна у податкову заставу та тексту акту №18 Позивач буде позбавлений можливості реалізації такого товару, і, враховуючи постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року по справі №240/9592/19 такі обмеження в здійсненні господарської діяльності (рішення про опис майна) мають всі ознаки явної протиправності, порушують права та інтереси Позивача.
		Крім того, на думку Позивача, існує реальна небезпека, що невжиття таких заходів забезпечення може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів Позивача.
		1.2. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою   Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2021 року, заяву Приватного підприємства «Укрпалетсистем» про забезпечення позову задоволено.
		Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Волинській області вчиняти будь-які передбачені чинним законодавством дії щодо погашення податкового боргу (зокрема продаж майна згідно з актом опису майна від 22 квітня 2021 року №18) та зупинення дії рішення від 30 травня 2019 року №17455/10/03-20-52-17 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП «Укрпалетсистем», прийнятого начальником Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області, до ухвалення рішення у справі №240/7670/21.
		Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що обґрунтовуючи підстави застосування заходу забезпечення заявником вказано на очевидні перешкоди з боку Відповідача щодо здійснення Позивачем господарської діяльності, та на ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів Позивача. При цьому судами обох інстанцій враховано, що на підставі прийняття оскарженого рішення та опису майна Позивача Відповідач може вчиняти дії щодо продажу майна Позивача, яке перебуває у податковій заставі, що у разі задоволення позову значно ускладнить виконання рішення суду та ускладнить поновлення порушених прав Позивача. 
		1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
		Скаржник наполягає на тому, що вжиття заходів забезпечення позову не може відбуватися у формі фактичного вирішення спору по суті.
		Стверджує, що Позивачем не наведено та документально не підтверджено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам чи інтересам Позивача без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а оскаржені судові рішення не містять викладу таких обставин, підтверджених доказами. Водночас, при вирішенні питання забезпечення позову судами обох інстанцій не враховано існування механізму захисту порушеного права, зокрема, й шляхом відшкодування заподіяної шкоди органами державної влади. 
		Також акцентує на тому, що судами попередніх інстанцій не наведено жодної очевидної перешкоди у провадженні діяльності платника податку, на чому наполягав заявник, водночас, оскаржуваний акт щодо опису майна не є розпорядчим актом щодо реалізації майна платника податків, позаяк вчинення відповідних дій передбачає судовий порядок їх вирішення. Стверджує, що ані рішення про опис майна, ані акт опису майна не створюють для платника податків негативних наслідків.
		Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
		В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
		Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки.
		Так, судом першої інстанції у цій справі ухвалено рішення щодо забезпечення позову шляхом заборони податковому органу вчиняти будь-які передбачені чинним законодавством дії щодо погашення податкового боргу Позивача (зокрема продаж майна згідно з актом опису майна від 22 квітня 2021 року №18) та зупинення дії рішення від 30 травня 2019 року №17455/10/03-20-52-17 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП «Укрпалетсистем», прийнятого начальником Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області, до ухвалення рішення у справі №240/7670/21.
		У позовній заяві Позивач зазначає про те, що оскаржуване рішення про опис майна у податкову заставу від 30 травня 2019 року №17455/10/03-20-52-17 є наслідком винесення податкових вимог від 27 травня 2019 року №92082-54, від 6 червня 2019 року №35490-53, від 27 травня 2019 року №193408-52, які були предметом судового оскарження по справі №240/9592/19.
		Водночас, ухвалюючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявником вказано на очевидні перешкоди з боку Відповідача щодо здійснення Позивачем господарської діяльності та на ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів Позивача.
		Суд зазначає, що заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Предметом заявленого позову у цій справі є рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу.
		Відповідно до положень статті 88 ПК України у податкову заставу передається майно платника податків, який має податковий борг, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених ПК України.
		За змістом пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
		Ухвалюючи рішення щодо забезпечення позову у цій справі шляхом заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу платника податку судами попередніх інстанцій тим самим не дотримано умови щодо співмірності застосовуваних заходів забезпечення позову з предметом позовних вимог, адже заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог та відповідати критерію співмірності з ними. Предметом оскарження у цій справі є рішення контролюючого органу про опис майна платника податку у податкову заставу, але судами не враховано та не встановлено наявність/відсутність податкового боргу платника податків, у тому числі й з урахуванням судового оскарження деяких податкових вимог у межах справи №240/9592/19.
		Суд апеляційної інстанції, зазначаючи про те, що предметом розгляду у цій справі є встановлення факту законності рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу, виходив з того, що Відповідачем можуть вчинятися дії щодо продажу майна Позивача, що перебуває у податковій заставі, тобто фактично зроблено припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.
		Проте, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
		У заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що предметом опису майна є товар (газ скраплений), який заявник використовує у господарській діяльності, що унеможливить його реалізацію. Водночас судами обох інстанцій не взято до уваги те, що передання майна у податкову заставу спрямоване на забезпечення виконання податкових обов`язків платником податку, який має податковий борг, та є способом реалізації функцій податкового контролю Відповідачем, визначеними ПК України.
		В оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій не вказано жодних конкретних очевидних перешкод, які були визнані судами достатніми для висновків, що невжиття ініційованих заявником заходів забезпечення позову перешкоджає провадженню господарської діяльності Позивача, як і не наведено жодних мотивів необхідності та співмірності відповідно до заявлених позовних вимог вжиття відповідних  заходів забезпечення позову у цій справі шляхом, зокрема,  заборони дій податкового органу щодо погашення податкового боргу платника податків. При цьому, посилання заявника, з якими помилково погодились суди попередніх інстанцій, на очевидні  перешкоди з боку Відповідача щодо здійснення господарської діяльності Позивача, не підтверджено жодними належними доказами.  
		Так, твердження про «очевидність» порушення, до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
		З приводу негативних наслідків для господарської діяльності Позивача, на які послались суди попередніх інстанцій і про які йдеться у заяві Позивача, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які Позивач оцінює негативно та є небажаними для нього. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
		Аналізуючи зміст оскаржених судових рішень Суд зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного Позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, не підтверджені оцінкою судами будь-яких доказів. Так само суди не зазначили, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи Позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав Позивача.
		Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований Позивачем спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.
		Отже, Позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а в задоволенні заяви ПП «Укрпалетсистем» про забезпечення позову слід відмовити. 
		2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Суд касаційної інстанції переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та    апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
		Керуючись статтями 345, 351, 355, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.
		Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року про забезпечення позову та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2021 року у справі №240/7670/21скасувати.
		У задоволенні заяви Приватного підприємства «Укрпалетсистем» про забезпечення позову відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
		Суддя-доповідач                                                                      Н.Є. Блажівська
		Судді                                                                                          О.В. Білоус 
		                                                                                              І.Л. Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...