Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/5311/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2021. Зареєстровано: 05.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2021.
Дата набрання законної сили: 03.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/462/536/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021141060000438

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/5311/21 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02 листопада 2021 року 
		Залізничний районний суд м.Львова в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз вироком Сихівського районного суду м. Львова від 01.02.2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим терміном один рік, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_4 , будучи раніше судимим вироком Сихівського районного суду м. Львова від 01.02.2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим терміном один рік, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та вчинив новий злочин, а саме: 04.07.2021 року приблизно о 21 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни, 26, в ході з`ясування обставин, які стали причиною виклику поліції за вказаною адресою, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, а саме інспектор взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , який був у форменому одязі з відповідними знаками розрізнення, під час того, як він намагався припинити незаконні дії ОСОБА_4 , який спілкувався з ним в грубій формі, із використанням нецензурної лексики, шляхом його затримання, умисно вкусив ОСОБА_5 за ліве плече, чим спричинив останньому згідно висновку судово-медичного експерта № 778 від 06.07.2021 року садно на лівому плечі, що відносяться до легкого тілесного ушкодження.
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.345 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 04.07.2021 року він вживав алкоголь. Повертаючись з вулиці додому, він під будинком побачив працівників поліції, яких викликала його мати, та які не пропускали його, між ними виник конфлікт, під час якого він вкусив за плече працівника поліції. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.
		Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав не доцільним дослідження інших доказів по справі, обмежився допитом обвинуваченого.
		Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, показаннями обвинуваченого, доказами, що характеризують особу обвинуваченого.
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, доведена повністю.
		Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 345 КК України є правильною, оскільки він вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 р.) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно п. 3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України, оскільки він вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.
		Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
		Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні.
		При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному та приходить до висновку про можливість призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України із застосуванням ст. 71 КК України, оскільки він вчинив злочин до повного відбуття покарання, призначеного вироком Сихівського районного суду м. Львова від 01.02.2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України, у виді 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим терміном один рік.
		Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України. Частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
		Запобіжний захід в межах даного провадження не обирався.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368-370, 371, 374 КПК України, суд-
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
		На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати ОСОБА_4 невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 01.02.2021 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці.
		Строк відбуття покарання рахувати з приведенням вироку до виконання.
		Запобіжний захід в даному провадженні не обирався.
		Речові докази: компакт -диск DVD R, на якому знаходяться відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, залишити в матеріалах справи.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.
		 
		Суддя/підпис/
		З оригіналом згідно:
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...