Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/1577/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2021. Зареєстровано: 05.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2021.
Дата набрання законної сили: 25.10.2021
Результат оскарження 21.06.2022 Верховний Суд: скасовано постанову суду апеляційної інстанції повністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"25" жовтня 2021 р. Справа № 926/1577/20
		 
		Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
		Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,
		Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,
		за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
		 
		та представників сторін:
		від позивача (скаржника)  Гасай М.Б.
		від відповідача (скаржника)  Шиян М.В., Шеремета М.М.
		 
		розглянувши апеляційні скарги:
		-Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз, вих.№580007-Ск-1146-0321 від 05 березня 2021 року;
		-Акціонерного товариства Укртрансгаз, вих.№1001ВИХ-21-1987 від 10 березня 2021 року
		на рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2021 року (підписане 18.02.2021 року), суддя Проскурняк О.Г.
		у справі №926/1577/20
		за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ
		до відповідача Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз, м. Чернівці
		про стягнення заборгованості в сумі 402 138 228,31 грн.
		 
		в с т а н о в и в :
		03 липня 2020 року Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз про стягнення 402 138 228,31 грн., з яких: 349 130 926,57 грн.  заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 14 644 861,91 грн.  3% річних, 19 875 536,86 грн.  інфляційних втрат та 18 486 902,98 грн.  пені.
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2021 року у справі №926/1577/20 позов задоволено частково; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 349 130 926,57 грн.  заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 14 644 861,91 грн.  3% річних, 19 875 536,86 грн.  інфляційних втрат та 701 857,80 грн.  пені. В задоволенні решти вимог щодо стягнення пені в сумі 18 486 902,98 грн. суд відмовив.
		Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до пунктів 7.1, 9.1 - 9.5 Договору та пунктів 1, 2 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС, на підставі акту №02-19-1512000721-БАЛАНС від 28.02.2019 року про надання послуг балансування природного газу, рахунку №02-19-1512000721-БАЛАНС від 28.02.2019 року, розрахунку вартості послуг балансування від 31.01.2019 року, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем) за лютий 2019 року, позивачем правомірно визначено обсяг негативного небалансу  5 200,182 тис. куб. м та вартість послуг балансування у лютому 2019 року на загальну суму 55 395 017,80 грн. Судом встановлено, що Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" безпідставно відібрано з газотранспортної системи природний газ, при цьому, не повернуто в газотранспортну мережу природного газу в липні 2018 року в обсязі 304,124 тис. куб. м., в серпні 2018 року в обсязі 2 201,086 тис. куб. м., у вересні 2018 року в обсязі 3 099,855 тис. куб. м., в жовтні 2018 року в обсязі 794,184 тис. куб. м., у листопаді 2018 року в обсязі 2 090,532 тис. куб. м., в грудні 2018 року в обсязі 4 942,218 тис. куб. м, у січні 2019 року в обсязі 8 039,267 тис. куб. м. та у лютому 2019 року в обсязі 5 200,182 тис. куб. м., в результаті чого у відповідача виник негативний небаланс у зазначений період. Також суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат в повному обсязі. Щодо стягнення пені, суд першої інстанції зазначає, що із поданого позивачем розрахунку, вбачається, що останній просить суд стягнути з відповідача пеню, що нарахована за період з 01 липня 2018 року по 26 вересня 2020 року, яка виникла внаслідок заборгованості за період з липня 2018 року по лютий 2019 року, тобто із порушенням строків спеціальної позовної давності, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 18 486 902,98 грн.
		Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» та Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз звернулися до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
		Акціонерне товариство «Укртрансгаз» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2021 року у справі №926/1577/20 в частині відмови у стягненні 18 486 902,98 грн.  пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що позовна давність за вимогою про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день (місяць), за який нараховується пеня; перебіг позовної давності для стягнення неустойки (пені, штрафу) за кожним з прострочених платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення платежу. Апелянт наголошує, що ним, при розрахунку пені, правомірно враховано положення глави 19 ЦК України про строки позовної давності, так і положення ч.6 ст.232 ГК України. Поряд з тим, зазначає, що судом першої інстанції не враховано положення п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Відтак, зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи позивача про відсутність підстав для застосування наслідків пропущення строку (позовної давності) до вимог про стягнення пені.
		Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2021 року у справі №926/1577/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що позивачем не надано суду доказів здійснення ним заходів фізичного та комерційного балансування газотранспортної системи. Наголошує, що між сторонами відсутній договір транспортування природного газу, оскільки сторонами не укладалися додатки №1 та №2 до договору, при цьому, послуги балансування можливі лише за умови транспортування природного газу. Крім цього, апелянт зазначає, що позивачем неправомірно визначено базову ціну газу, яка застосовувалась під час розрахунку вартості послуг балансування та неправомірно застосовано при визначенні вартості послуг балансування коефіцієнт компенсації 1,2.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2021 року у справі №926/1577/20 в частині відмови у стягненні 18 486 902,98 грн.  пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. Поряд з тим, заперечив проти вимог апеляційної скарги відповідача, просив таку залишити без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
		Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги своєї апеляційної скарги, просили такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2021 року у справі №926/1577/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Поряд з тим, заперечили проти вимог апеляційної скарги позивача, просили таку залишити без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
		 
		Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача  залишенню без задоволення, виходячи з наступного:
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз», що здійснює діяльність на підставі ліцензії НКРЕ на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами (в тексті договору  оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» (в тексті договору  замовник), керуючись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2493 (в тексті договору  Кодекс ГТС), уклали договір №1512000721 транспортування природного газу, відповідно до умов якого, а саме: п.2.1, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
		Згідно з п.2.3 Договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: - послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
		Обсяг послуг, що надаються за цим Договором визначається підписанням Додатка №1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка №2 (транспортування) (п.2.4 Договору).
		Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п.2.5 Договору).
		Відповідно до п.2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
		Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п.2.7 Договору).
		Згідно з п.2.8 Договору Додатки №№1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому, Додаток №3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
		Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що додатки за №№1, 2 до договору сторонами не укладено.
		У п.3.1 Договору сторони погодили, що оператор зобов`язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.
		Оператор має право, серед іншого: стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором (п.3.2 Договору).
		Щодо обов`язків замовника, то такі сторонами погоджено у п.4.1 Договору, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.
		Замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (п.4.2 Договору).
		Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п.5.1 Договору).
		Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем /газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п.5.4 Договору).
		На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (п.5.5 Договору).
		У п.п.7.1-7.3 Договору сторонами погоджено, що вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
		Згідно з п.9.1 Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
		Відповідно до п. 9.2 договору, вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про місячний небаланс замовника за формулою: В балансування = БЦГ х К х Qбг, де БЦГ - базова ціна газу; Qбг - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К  коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природні газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
		Згідно з п.9.4 Договору (редакції додаткової угоди №1 від 29.11.2017) оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних у абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою КМУ від 11 січня 2005 року №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
		У п.11.4 Договору сторони погодили, що послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.
		Так позивач зазначає, що Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" безпідставно відібрано з газотранспортної системи природний газ, при цьому, не повернуто в газотранспортну мережу природного газу в липні 2018 року в обсязі 304,124 тис. куб. м., в серпні 2018 року  2 201,086 тис. куб. м., у вересні 2018 року  3 099,855 тис. куб. м., в жовтні 2018 року  794,184 тис. куб. м., у листопаді 2018 року  2 090,532 тис. куб. м., в грудні 2018 року  4 942,218 тис. куб. м, у січні 2019 року  8 039,267 тис. куб. м. та у лютому 2019 року  5 200,182 тис. куб. м., в результаті чого у відповідача виник негативний небаланс у зазначений період.
		Позивач вказує, що у зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивачем разом із актами про надання послуг балансування за вказані періоди на загальну суму 349 130 926,57 грн. надіслано відповідачу рахунки на оплату та звіти по точках входу/виходу супровідними листами №ТSOВИХ-18-2079 від 14.08.2018, №ТSOВИХ-18-2371 від 13.09.2018, №ТSOВИХ-18-2648 від 13.10.2018, №ТSOВИХ-18-2895 від 14.11.2018, №ТSOВИХ-18-3207 від 14.12.2018, №2001ВИХ-19-79 від 14.01.2019, №2001ВИХ-19-582 від 14.02.2019, №2001ВИХ-19-939 від 14.03.2019.
		У зв`язку з неоплатою вказаних рахунків, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» у липні 2020 року звернулось до суду з цим позовом про стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз 402 138 228,31 грн., з яких: 349 130 926,57 грн.  заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 14 644 861,91 грн.  3% річних, 19 875 536,86 грн.  інфляційних втрат та 18 486 902,98 грн.  пені.
		 
		Як зазначено вище, місцевий господарський суд позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послуги балансування задоволив в повному обсязі, однак колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне:
		Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також Законом України «Про ринок природного газу», Цивільним та Господарським кодексами України.
		Пунктами 7, 45 ч.1 ст.1 ЗУ «Про ринок природного газу» визначено, що газотранспортна система  технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
		Транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором (ч.ч.1, 2 ст.32 ЗУ «Про ринок природного газу»).
		Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
		Згідно з п.2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2497.
		Відповідно до п.1 глави 1 Розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.
		Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
		Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватися лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
		В силу положень п.5 глави 1 розділу І Кодексу договір транспортування  договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
		У договорі №1512000721 транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року сторони визначили, що обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням Додатка №1 (розподіл потужності) та/або Додатка №2 (транспортування). Отже, сторони, укладаючи договір, обумовили між собою необхідність документального підтвердження надання усіх послуг за Договором (у разі їх надання).
		Як встановлено судом вище та позивачем не доведено протилежне, додатки №№1, 2 до Договору сторонами не укладались.
		Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Згідно з ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).
		Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		За змістом частини другої, третьої статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.
		У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.
		Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду (аналогічні правові висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі №910/22058/17).
		Частинами 1, 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		Як встановлено судом вище, Додаток №1 (розподіл потужності) та Додаток №2 (транспортування) до договору сторонами не укладалися, відтак, сторонами не було погоджено істотних умов договору.
		Передбачений Кодексом ГТС порядок оплати послуг з балансування діє лише у випадку укладення сторонами договору про надання послуг з балансування. Якщо такий договір не є укладеним, то позивач  Оператор ГТС має надати суду не лише односторонні акти та розрахунки, але й докази фактичного надання ним послуг з балансування.
		Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги недоведеними належними доказами. В межах судового спору, пов`язаного з вартістю послуг балансування, позивач має обов`язок довести суду належними та допустимими доказами обставини надання/ненадання ним відповідачу таких послуг, обставини обсягу та вартості газу, який він просить суд стягнути з відповідача.
		Тягар доведення факту надання послуг покладається на позивача, який звертається до суду з позовом про стягнення оплати за надані послуги.
		На особу, яка хоче довести факт надання послуг, покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме - надання послуг замовнику на виконання умов договору. Відповідач (замовник) не зобов`язаний доводити факт ненадання йому послуг.
		Разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування у відповідача заборгованості зі сплати небалансів у період з липня 2018 року по лютий 2019 року, як і не доведено закупівлю газу для врегулювання небалансів саме відповідача та транспортування такого газу у спірний період саме відповідачу. Посилання позивача на закупівлю ним природного газу з метою балансування газотранспортної системи, не свідчить про здійснення дій з метою врегулювання небалансу, що виник у відповідача. Будь-яких інших доказів на підтвердження протилежного позивач суду не надав.
		Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що односторонні акти про надання послуг балансування (разом з рахунками на оплату), складені за результатами процедури алокації обсягів небалансу відповідача, не є достатньою підставою для визначення вартості послуг балансування, та як наслідок стягнення такої вартості з відповідача.
		Колегія суддів наголошує, що правові висновки щодо обов`язковості документального оформлення факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягненні сум заборгованості за послуги з балансування, обов`язковості з доказової точки зору факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу в заявлені ним періоди, так само як і розміру заявленої до стягнення вартості послуг балансування, наведені в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №916/2090/16, від 28 липня 2021 року у справі №927/1041/19, які враховуються судом в силу ч.4 ст.236 ГПК України.
		Згідно з ст.35 Закону України «Про ринок природного газу» правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах та мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об`єктів замовників до газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
		Відповідно до п.3 глави 1 розділу V Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи для забезпечення надійної та безпечної експлуатації газотранспортної системи, зокрема, здійснює заходи фізичного балансування.
		У розділі XIII Кодексу ГТС (Фізичне балансування) визначено, що замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.
		Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
		Якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі; 4) регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи.
		Оператор газотранспортної системи має право зарезервувати частину діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов`язків з балансування системи.
		Особливі умови, які стосуються використання оператором газотранспортної системи зарезервованої діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховищ, визначаються договором зберігання природного газу.
		Технічна угода, що укладається між оператором газосховища та оператором газотранспортної системи, визначає засади управління оператором газотранспортної системи оперативним балансовим рахунком та обсяг природного газу, який може бути взаємно обмінений між вказаними операторами з метою вирівнювання різниць між обсягами, визначеними в номінаціях, і обсягами, фактично направленими до/з газотранспортної системи, а також засади вирівнювання сальдо оперативного балансового рахунку.
		Замовник послуг транспортування не відповідає за небаланс, якщо це спричинено діями оператора газотранспортної системи (п.9 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).
		Оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат, забезпечуючи замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування.
		В межах судового спору, пов`язаного з вартістю послуг балансування, позивач має обов`язок довести суду належними та допустимими доказами обставини надання/ненадання ним відповідачу таких послуг, обставини обсягу та вартості газу, який він просить суд стягнути з відповідача.
		Акціонерним товариством Укртрансгаз не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів вчинення дій з балансування газотранспортної системи. Таким чином, у зв`язку з тим, що законодавством визначено процедуру подачі та відібрання газу до/з газотранспортної системи шляхом вчинення Оператором ГТС (позивачем) конкретних дій по врегулюванню обсягів газу в газотранспортній системі, а докази вчинення відповідних дій зі сторони позивача щодо відповідача не надані, суд дійшов висновку, що надання таких послуг позивачем не доведено, а відтак, недоведеними є також і похідні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
		Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
		Враховуючи все наведене вище, позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування у відповідача заборгованості в сумі 402 138 228,31 грн., з яких: 349 130 926,57 грн.  заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 14 644 861,91 грн.  3% річних, 19 875 536,86 грн.  інфляційних втрат та 18 486 902,98 грн.  пені.
		З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
		Щодо апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 18 486 902,98 грн. пені із посиланням суду на пропуск позовної давності, колегія суддів визнає таку необґрунтованою, зважаючи на викладений вище висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову по суті спору.
		Слід зазначити, що за змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності  за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Враховуючи наведене вище, зважаючи на висновок апеляційного суду про необґрунтованість позовних вимог, посилання позивача в апеляційній скарзі на помилкові висновки суду першої інстанції щодо пропуску позовної давності про стягнення частини пені, є безпідставними.
		Поряд з цим, у зв`язку з тим, що апеляційний суд, за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, дійшов висновку про недоведеність позивачем позовних вимог в цілому, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в повному обсязі.
		Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Статтею 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз», задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз, скасування рішення місцевого господарського суду в цій справі та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
		 
		постановив:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз задоволити.
		Рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2021 року у справі №926/1577/20 скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		Матеріали справи №926/1577/20 повернути до Господарського суду Чернівецької області.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
		 
		Повну постанову складено 03 листопада 2021 року
		 
		Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.
		 
		Суддя Бойко С.М.
		 
		СуддяБонк Т.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...