Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/15111/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2021. Зареєстровано: 07.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2021.
Дата набрання законної сили: 17.07.2023
Номер судового провадження: П/520/17773/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		м. Харків 
		28 жовтня 2021 року № 520/15111/21 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Мельникова Р.В., 
		за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,
		представника позивача - Петруніної К.О., 
		представника відповідача - Озацької О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,
		В С Т А Н О В И В :
		Державне підприємство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
		- скасувати податкове повідомлення рішення №00135000701 від 22.07.2021 року, відповідно до якого, зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4715,00 грн.
		В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення рішення №00135000701 від 22.07.2021 року, відповідно до якого, зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4715,00 грн. є протиправним та таким, що порушує права позивача, оскільки засновано на помилкових висновках контролюючого органу. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
		Ухвалою суду від 16.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у вищевказаній адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		Представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав йог необґрунтованості та недоведеності.
		Представник позивача в судове засідання прибув, поданий до суду позов підтримав та просив суд задовольнити позов.
		Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
		Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, на підставі направлень від 26.05.2021 №92/35-00-07, виданих Північним міжрегіональним управлінням офісу ДПС по роботі з великими платниками податків, проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Завод «Електроважмаш» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого з бюджету по декларації за березень 2021 року.
		За результатами перевірки складено акт від 18.06.2021 №216/35-00-07-01-05/0021321.
		Відповідно до висновків акту від 18.06.2021 №216/35-00-07-01-05/0021321 перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 у декларації від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків:
		- п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, з урахуванням п.14.1.13, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 4715 грн.;
		- п.188.1 ст.188, п.201.1. ст.201, п.201.10. ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, п. 15 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за №137/28267 із змінами та доповненнями, не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на безоплатно надані послуги гарантійного ремонту, гарантійної заміни на загальну суму 7 695 грн., ПДВ на суму 1539 грн.
		Згідно п.86.1 ст.86 Податкового Кодексу України зі змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 р. №466-ІХ до зазначених пунктів, ДП «Завод «Електроважмаш» надано заперечення на висновки, надані у акті позапланової виїзної перевірки Північного міжрегіонального управління офісу ДПС по роботі з великими платниками податків, стосовно останніх листом від 20.07.2021 року №2569/6/35-00-07-01-11 «Про розгляд заперечень» позивача було повідомлено про викладення висновків акту перевірки у наступній редакції:
		- п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, з урахуванням п.14.1.13, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 4715 грн.;
		- п.188.1 ст.188, п.201.1. ст.201, п.201.10. ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, п. 15 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267 із змінами та доповненнями, не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на безоплатно надані послуги гарантійного ремонту, гарантійної заміни на загальну суму 7695 грн., ПДВ на суму 1539 грн.
		На підставі висновків акту від 18.06.2021 №216/35-00-07-01-05/0021321 контролюючим органом винесено податкове повідомлення рішення №00135000701 від 22.07.2021 року, відповідно до якого, зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4715,00 грн.
		Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
		Судовим розглядом справи встановлено, що підставою для винесення спірного у даній справі податкового повідомлення-рішення послугували висновки контролюючого органу щодо завищення підприємством позивача податкового кредиту по операціях з НВФ «Промкомплект» ТОВ (податковий номер 30289982) та з ТОВ «ГРАНД ВІНД» (податковий номер 37577476) на загальну суму 3176,00 грн.; щодо відповідності гарантійного супроводження продукції виробництва підприємства позивача операціям з безоплатної передачі товарів/послуг згідно з п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України.
		Отже, суд, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них зазначає наступне.
		Стосовно завищення податкового кредиту по операціях з НВФ «Промкомплект» ТОВ (податковий номер 30289982) та з ТОВ «ГРАНД ВІНД» (податковий номер 37577476) на загальну суму 3176,00 грн. суд зазначає наступне.
		Під час перевірки встановлено взаємовідносини ДП «Завод «Електроважмаш» з ТОВ «ГРАНД ВІНД» за період березень 2021 р.
		Так, під час розгляду справи встановлено, що 18.12.2020 року між ДП "Завод "Електроважмаш" та ТОВ "Гранд Вінд" було укладено договір №БТ- 1373 з надання комплексу послуг з обслуговування автотранспортних засобів під час проходження через зону митного контролю (у тому числі, але не виключно  обслуговування транспортних засобів у період перебування їх у зоні митного контролю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, розміщення і зберігання вантажів на складі, інші послуги).
		Отже, відповідно до умов договору про комплекс обслуговування автотранспортних засобів під час проходження через зону митного контролю № БТ-1373 від 18.12.2020 р., укладеного між ТОВ «ГРАНД-ВІНД», в якості виконавця, та ДП «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ», в якості замовника, замовник розміщує автотранспортні засоби з вантажами, що підлягають митному оформленню, в місці прибуття в зоні митного контролю. Положеннями п. 2.2. договору про комплекс обслуговування автотранспортних засобів під час проходження через зону митного контролю № БТ-1373 від 18.12.2020 р. визначено, що за надані послуги з обслуговування автотранспортних засобів під час проходження через зону митного контролю замовник оплачує виконавцю згідно з розцінками виконавця, опис послуг та їх вартість визначаються виконавцем в прейскуранті (додаток 1), що діє на момент початку надання послуг, залежно від терміну перебування в місці прибуття в зоні митного контролю та виду транспортного засобу.
		Представником позивача було надано пояснення під час розгляду справи, в яких вказано, що на виконання умов зазначеного договору ТОВ "Гранд Вінд" надало послуги зазначені в договорі, які були прийняті ДП "Завод "Електроважмаш" у зв`язку з чим сторонами підписано акт №ТЕ-0007458 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.03.2021 р. на загальну суму 1200,00 гри., в т.ч. ПДВ та сплачено ці послуги в повному обсязі, згідно платіжного доручення №295 від 14 квітня 2021 р.
		За результатами виконання умов вказаного договору в Єдиному реєстрі податкових накладних було складено та своєчасно зареєстровано податкову накладну №586 від 01.03.2021 р.
		Як вказано представником позивача під час розгляду справи, зазначені послуги були замовлені ДП "Завод "Електроважмаш" з метою розмитнення ввезених на територію Україну електричних двигунів постійного струму у кількості 5 шт. для проведення відновлювального ремонту. Вказані електричні двигуни було ввезено постачальником Almides Sp.z.o.o. на єврофурі (номер АХ6433 П та НОМЕР_1 ), що також підтверджується митною декларацією №002878 від 01.03.2021 р. та CMR №2/R/02/21.
		Зі змісту наданих під час розгляду справи представником відповідача пояснень встановлено доводи останнього стосовно того, що ДП «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» до перевірки не надано прейскурант (додаток 1) до договору, у зв`язку з чим не має можливості визначити характер наданих послуг ТОВ «ГРАНД-ВІНД». Також, представником відповідача зазначено, що відповідно до поданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2021р. від 11.05.2021 облікова кількість штатних працівників 10 осіб. Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, винесено рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за № 25721 від 22.04.2021р. на підставі «Указ Президента України №169/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» 22.04.2021 № 25721. При цьому, відповідно до зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних ТОВ "ГРАНД-ВІНД" орендує нежитлове приміщення 31,9 м2 у ТОВ ФІРМА "ГЕЛІОС" (код 14086360) (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), а відповідно до поданого повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП інформація про адресу м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 33 відсутня, юридична адреса: м. Харків, вул. Ахсарова, 9А. Водночас, вказано, що ТОВ "ГРАНД-ВІНД" повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП не подано, інформація щодо наявності у підприємства основних засобів: згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва (баланс) не подано, що, на переконання контролюючого органу, свідчить про відсутність можливості встановити наявність власних або орендованих основних засобів, а відтак, не можливо підтвердити ТОВ "ГРАНД-ВІНД" (податковий номер 37577476) повноту відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ДП «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (податковий номер 00213121) за березень 2021 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.
		Надаючи оцінку зазначеним доводам представника відповідача, суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що підприємством позивача для перевірки були надані договір від 18.12.2020 р. №БТ-1373, акт виконаних робіт, платіжне доручення, регістри бухгалтерського обліку для відображення зазначеної господарської операції. 
		Реальність здійснення господарської операції також підтверджена складеною податковою накладною №586 від 01.03.2021 року, яка складена та своєчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Крім того, зі змісту наданих представником позивача під час розгляду справи пояснень встановлено, що номер єврофури АХ6433ІТ/ НОМЕР_1 вказано в митній декларації №002878 від 01.03.2021 р. у рядку 18, 21 (ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу при відправленні прибутті на кордоні) та у CMR при ввозі на митну територію України Almides Sp.z.o.o. (Польща) електричних двигунів постійного струму у кількості 5 шт. для проведення відновленого ремонту. 
		Також, під час перевірки встановлено взаємовідносини ДП «Завод «Електроважмаш» з НВФ «Промкомплект» ТОВ за період березень 2021 р.
		Так, під час розгляду справи встановлено, що 07.10.2019 року між ДП "Завод "Електроважмаш" та "НВФ "Промкомплект" ТОВ було укладено договір №238-03/679-ВК з поставки продукції.
		Відповідно до умов договору №238-03/679-ВК від 07.10.2019 р., укладеного між ДП «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ», в якості замовника, та НВФ "ПРОМКОМПЛЕКТ" ТОВ, в якості постачальника, було здійснено господарську операцію у вигляді поставки продукції.
		На виконання умов вказаного договору 15.03.2021 року за видатковою накладною №28 НВФ "Промкомплект" ТОВ здійснило на користь позивача поставку продукції - Щітка ЗГ4 ИЛЕА.685274.029 25x32x57. Прийняття зазначеної продукції з боку ДП "Завод "Електроважмаш" також підтверджується прибутковим ордером №14 від 15.03.2021 року. Крім того, в якості підтвердження фактичного постачання товару постачальником було надано товарно-транспортну накладну №Р28 від 15.03.2021 року.
		Зі змісту наданих під час розгляду справи представником відповідача пояснень судом встановлено, що НВФ "ПРОМКОМПЛЕКТ" ТОВ повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП не подано, інформація про транспортні засоби відсутня. При цьому, відповідно до зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних НВФ "ПРОМКОМПЛЕКТ" ТОВ орендує приміщення у нежитловій будівлі 35 м2 у ТОВ "ВІТ" (код 30754592), а відповідно до поданого звіту з ЄСВ за січень 2021 року кількість працюючих на підприємстві складало 5 осіб. Відповідно Фінансового звіту за 2019 рік, наданого за №9335004459 від 28.02.2020 - у підприємства НВФ «ПРОМКОМПЛЕКТ» ТОВ (код за ЄДРПОУ 30289982) основні засоби на початок та на кінець періоду складають - 0 грн. Відповідно до службової записки №1498/7/20-97-03-12-04 (вх.4758/7) від 07.04.2020 оперативним управлінням ГУ ДФС у Харківській області повідомлено, що в ході проведення заходів по встановленню місцезнаходження платника податків НВФ «ПРОМКОМПЛЕКТ» ТОВ не встановлено за податковою адресою. 
		Також, представником відповідача вказано, що відповідно інформації АІС «Податковий блок», розділ «Вантажно-митні декларації», «Імпорт» встановлено наступне: НВФ "ПРОМКОМПЛЕКТ" ТОВ є імпортером щіток різних марок та розмірів, постачальником яких є ПАТ "Прожекторні угли", які зазначено у паспорті № 170. При цьому, представником відповідача наголошено на обставинах того, що щітки з кодом УКТ ЗЕД 8545200090 було придбано у 2020 році але інших марок та розміру, тобто Щітки марки ЗГ4 чертіж ИЛЕЯ 685274029, партія 67/5 розмір 25x32x57 НВФ "ПРОМКОМПЛЕКТ" ТОВ не було придбано у ПАТ "Прожекторни угли", що свідчить про необґрунтованість та безпідставність посилань представника позивача на наявність відповідних первинних документів, а саме паспорту на продукцію, виготовлену ПАТ «Прожекторни угли». Водночас, НВФ "ПРОМКОМПЛЕКТ" ТОВ не є виробником щіток. Одночасно представником відповідача наголошено на обставинах здійснення перевірки поставленого позивачу товару по другій ланці, у зв`язку з чим встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, в силу відсутності матеріальних та трудових ресурсів, що свідчить про відсутність у НВФ «ПРОМКОМПЛЕКТ» ТОВ, (код за ЄДРПОУ 30289982) можливостей здійснювати фактичні товарні операції.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що підприємством позивача для перевірки було надано договір від 07.10.2019 р. №238-03/679-ВК на постачання щіток (ЗГ-4 ИПФа.685241.005..., ЗГ-4 ИЛЕА.685274.029...), додаткову угоду, специфікацію, видаткову, товарно-транспортна накладні, прибутковий ордер, акт звірки, паспорт на продукцію, регістри бухгалтерського обліку для відображення цієї господарської операції.
		Реальність здійснення господарської операції також підтверджена складеною податковою накладною №7 від 15.03.2021 року, яка складена та своєчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Надаючи оцінку зазначеним обставинам та доводам сторін, суд зазначає наступне.
		Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
		Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
		Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.
		Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
		Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
		Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. 
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). 
		Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до таких, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. 
		Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Відповідно до частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 
		Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
		Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
		Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
		З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
		Під час розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що господарські операції з придбання товарів/послуг підприємством у НВФ «Промкомплект» ТОВ на суму 17856 грн, та у ТОВ «ГРАНД-ВІНД» на суму 1200 грн, підтверджені фактичною наявністю поставленої продукції/послуг та первинними документами, оформленими у відповідності до діючого законодавства України.
		Враховуючи вищенаведені обставини суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
		За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).
		При цьому, суд зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
		Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
		Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.
		З врахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що реалізація господарської операції здійснюється не в момент укладення договору, а під час виконання зобов`язань, що з нього випливають та підтверджується первинними документами, які складаються на підставі договору: акти прийому-передачі товару, виконання робіт або надання послуг та відповідними платіжними дорученнями тощо.
		Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 22.09.2015 у справі №826/16369/13-а.
		Суд зазначає, що надані представником позивача до суду первинні документи складені у встановленому порядку.
		Стосовно доводів представника відповідача щодо не надання під час проведення перевірки прейскуранту по взаємовідносинах із ТОВ «ГРАНД-ВІНД» суд зазначає, що надані підприємством позивача первинні докази є достатніми для встановлення реальності господарської операції, а ненадання зазначеного документу до перевірки не може бути самостійною підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась.
		Стосовно посилань представника відповідача в запереченнях проти позову та в акті перевірки на те, що підставою для встановлених порушень позивача слугувала наявна у контролюючого органу податкова інформація стосовно контрагентів та відсутність у таких достатніх ресурсів задля проведення господарської операції суд зазначає наступне.
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
		Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст.61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.
		Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
		Також суд зазначає, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.
		В той же час, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
		Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.05.2019 року по справі №820/1009/17, від 03.04.2020 року по справі №160/4200/19, від 10.04.2020 року по справі №440/1082/19, від 16.04.2020 року по справі №805/5017/15-а.
		З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність в даному випадку доводів контролюючого органу.
		Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ «ГРАНД-ВІНД» та НВФ «Промкомплект» ТОВ при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.
		Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.
		Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
		Відтак, суд приходить до висновку про не підтвердження під час розгляду справи обставин завищення підприємством позивача податкового кредиту по операціях з НВФ «Промкомплект» ТОВ (податковий номер 30289982) та з ТОВ «ГРАНД ВІНД» (податковий номер 37577476) на загальну суму 3176,00 грн.
		Стосовно відповідності гарантійного супроводження продукції виробництва підприємства позивача операціям з безоплатної передачі товарів/послуг згідно з п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до контракту№71/16 від23.01.2017 p.,AT "Турбоатом", в якості замовника, доручає ДП "Завод "Електроважмаш", в якості виконавця, виконати проектування, виготовлення, випробування, поставку, шеф-нагляд за демонтажем, монтажем, завершення та ввід в експлуатацію певних засобів згідно об`єму робіт, вказаному у таблицях цін виконавця, а саме: Реконструкція гідрогенераторів ст. №13,14, 15 ,16, 18, 19, 20 філії "Канівська ГЕС" ПАТ "Укргідроенерго" (надалі "Засоби"), а виконавець погодився на таку роботу після виконання та при дотриманні викладених нижче умов.
		В пункті 27 "Відповідальність за дефекти" зазначеної згоди передбачено, що гарантійний період становить п`ятсот сорок (540) днів із дня завершення засобів виробництва (або будь-якої їхньої частини) або один рік із дня приймання в промислову експлуатацію засобів виробництва (або будь-якої їхньої частини) залежно від того, що настане раніше, якщо в СУ відповідно до підпункту 27.10 СУ не зазначене інше. Якщо протягом гарантійного періоду буде виявлено будь-який дефект, пов`язаний з проектними та дослідно-конструкторськими рішеннями, матеріалами, якістю виготовлення поставлених Виконавцем установок або наданих послуг. Виконавець після обговорення та узгодження з Замовником належних шляхів усунення дефектів повинен негайно, за свій рахунок та на свій розсуд провести ремонт, заміну та іншим чином усунути цей дефект та будь-які пошкодження, що їх завдав цей дефект.
		Додатково в підпункті 27.10 зазначеної угоди визначено, що "всі засоби виробництва мають підпадати під подовжений термін відповідальності за дефекти дванадцять (12) місяців, тобто той, що закінчується через (30) місяців з дати завершення засобів виробництва або двадцять чотири (24) місяці з дати приймання засобів виробництва в промислову експлуатацію, незалежно від того, який з них настане першим. Максимальна тривалість гарантійного періоду у випадку дефекту відповідно СУ 27.8: п`ятдесят чотири (54) місяці з дати першочергового завершення засобів або сорок вісім (48) місяців з дати першочергового приймання засобів виробництва в промислову експлуатацію в залежності від того, що настане раніше.
		Під час розгляду справи встановлено, що при проведенні вхідного контролю термометра манометричного конденсаційного показуючого сигналізуючого, типу ТКП-160Сг-МЗ-УХЛ2 №3978 (дата виготовлення виробу  06.06.2019 року), який був відвантажений на адресу AT "Турбоатом" - 05.12.2019 p., на підставі результатів перевірки визнано не придатним до застосування по причині відсутності реакції вимірювального механізму на зміну температури речовини, що вимірюється, у зв`язку з чим, у складі комісії було прийнято рішення повернути вище зазначений термометр та замінити на новий.
		Підприємством позивача було здійснено закупівлю нового термометра ТКП-160СГ-МЗ-УХЛ2 №3978 взамін несправного та здійснено його безоплатну доставку на Канівську ГЕС, згідно накладної на відвантаження готової продукції №10 від 11.03.2021 р. у кількості 1 од. за ціною 0,00 грн. на загальну суму 0,00 грн.
		Відтак, під час розгляду справи встановлено, що на виконання умов контрактної угоди №71/16 від 23.01.2017 р. з AT «Турбоатом» у березні 2021 р., виконано гарантійний ремонт обладнання на Канівській ГЕС ст.№13 (заводське замовлення від 10.03.2011 №27443 на гарантійний ремонт термометра ТПК-160-СГ-МЗ-УХЛ2 №3978). Справний термометр надійшов на склад готової продукції №476 без ціни та був відвантажений AT «Турбоатом» 11 березня 2021 року на виконання гарантійних зобов`язань.
		Зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено, що в бухгалтерському обліку відповідно створено забезпечення (резерв) на виконання гарантійних зобов`язань, а умовами договорів на реалізацію продукції передбачено надання гарантій на безвідмовну роботу продукції. Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» - як платник податку на додану вартість надає гарантію на реалізоване покупцям обладнання та запчастини, а також на послуги сервісного обслуговування та ремонту обладнання, а якщо протягом встановленого в договорах з покупцями гарантійного терміну виявляються дефекти поставленого обладнання або послуг, що надаються, підприємство усуває такі дефекти за свій рахунок. При цьому, представником позивач а наголошено на обставинах того, що передача/надання зазначених товарів/послуг не може розглядається як окрема операція з постачання (в тому числі з безоплатної поставки) товарів / послуг, які є об`єктом оподаткування податком на додану вартість згідно з п. 188.1 Податкового кодексу України та нарахування податку на додану вартість у сумі 1539 грн. є неправомірним.
		Натомість, зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено доводи останнього стосовно того, що у зв`язку з тим, що вартість гарантійного ремонту, а саме безоплатна передача придбаного термометру взамін на непрацюючий, не включалась позивачем до складу вартості інших оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послуг, то за такою операцією підприємство мало нарахувати податкові зобов`язання відповідно до положень пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на такі послуги. Проте, в порушення п. 188.1 ст.188, п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України з урахуванням п. 14.1.13 Податкового Кодексу України, не нарахувало податкові зобов`язання саме на вартість послуг з гарантійного ремонту, а не на вартість товарів, які підлягали гарантійному ремонту, що призвело до заниження податкових зобов`язань за перевіряємий період на загальну суму 1539,00 грн.
		Надаючи оцінку зазначеним доводам суд зазначає наступне.
		Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст. 186 ПКУ розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.
		При цьому, згідно з пп. 14.1.191 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів  це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
		Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506 .
		Згідно з п. 16 Порядку № 506 при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, безоплатного усунення недоліків.
		Пунктом 26 Порядку № 506 визначено, що гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов`язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.
		Отже, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.
		Відтак, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об`єкта оподаткування податку на додану вартість не виникає, а тому обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у такого платника за вказаною операцією відсутній.
		При цьому, операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. База оподаткування таких операцій визначається, виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.
		В бухгалтерському обліку виконання гарантійних ремонтів покупцям - резидентам відображається проводкою дебет рахунку 4730000 «Забезпечення гарантійних зобов`язань» кредит рахунку 2301000 «Основне виробництво».
		Як встановлено судом, за березень 2020 року згідно бухгалтерської проводки дебет рахунку 4730000 «Забезпечення гарантійних зобов`язань» - кредит рахунку 2301000 «Основне виробництво» витрати на виконання гарантійних ремонтів для покупців - резидентів склали 7695,00 грн., в тому числі по замовленню №27443 «Гарантійний ремонт термометра ТКП-160Сг-МЗ-УХЛ2 №3978 (для замовника AT «Турбоатом»)» на загальну суму 7695,00 грн. 
		При цьому, суд зазначає, що вказана вище сума не є вартістю обладнання, яке передане на гарантійний ремонт, а є саме вартістю послуги, що надається позивачем та має бути врахована у складі витрат.
		Відповідно до положень п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з безоплатного постачання послуг гарантійного ремонту не може бути нижче звичайних цін. Оскільки підприємством самостійно визначена сума витрат на проведення гарантійного ремонту, то дані витрати на рівні виробничої собівартості, і є звичайною ціною, так як така вартість формується за всіма заказами по одним й тим самим статтям витрат. Таким чином, ціна за якою витрати на гарантійні ремонти включені до складу використаних забезпечень гарантійних зобов`язань, а саме проводки за березень 2021 року дебет рахунку 4730000 «Забезпечення гарантійних зобов`язань» - кредит рахунку 2301000 «Основне виробництво» і є звичайною ціною, тобто не нижче 7 695,00 грн.
		Оскільки вартість гарантійного ремонту, а саме безоплатна передача придбаного термометру взамін на непрацюючий, не включалась підприємством позивача до складу вартості інших оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послуг, то за такою операцією підприємство мало нарахувати податкові зобов`язання відповідно до положень пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на такі послуги.
		Таким чином, оскільки підприємством позивача в порушення п. 188.1 ст.188, п. 185.1 ст. 185 з урахуванням п. 14.1.13 Податкового Кодексу України не було нараховано податкові зобов`язання саме на вартість послуг з гарантійного ремонту, а не на вартість товарів, які підлягали гарантійному ремонту, то зазначене призвело до заниження податкових зобов`язань за перевіряємий період на загальну суму 1539 грн.
		Відтак, суд приходить до висновку про підтвердження під час розгляду справи висновків контролюючого органу щодо відповідності гарантійного супроводження продукції виробництва підприємства позивача операціям з безоплатної передачі товарів/послуг згідно з п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №00135000701 від 22.07.2021 року в частині зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3176,00 грн.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ".
		Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (просп. Московський, буд. 299, м. Харків, 61089) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково. 
		Скасувати податкове повідомлення рішення №00135000701 від 22.07.2021 року в частині зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3176,00 грн.
		Стягнути на користь Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (просп. Московський, буд. 299, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ - 00213121) сплачену суму судового збору у розмірі 1529 (одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 06 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ - 44131658).
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Повний текст рішення виготовлено 04 листопада 2021 року. 
		 
		Суддя Мельников Р.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...