Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/30990/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2021. Зареєстровано: 07.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2021.
Дата набрання законної сили: 04.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
		04 листопада 2021 року                              м. Київ                                     № 640/30990/21
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви 
		за заявоюКиївської міської ради              до  особи, які можуть отримати статус учасника справиКиївської обласної ради     Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру України, Головне управління Держгеокадастру в м. КиєвіВ С Т А Н О В И В:
		Київська міська рада звернулась до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення дії рішення Київської обласної ради від 09.09.2021 №114-05-VІІІ «Про затвердження Схеми планування території Київської області» та заборони Київській обласній раді, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру України, її структурним підрозділам та посадовим особам, а також будь-яким іншим особам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності та господарювання вчиняти дії, спрямовані на зміну існуючих меж міста Києва до набрання законної сили судового рішення у цій справі. 
		Заява обґрунтована тим, що з 1989 року і до сьогодні межі міста Києва не змінювались.
		Так, рішенням Київської міської ради від 27.04.2001 № 280/1257 «Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи» та рішенням Київської міської ради від 29.11.2001 року №126/1560 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.04.2001 №280/1257» при затверджені меж нових адміністративних районів міста Києва за межу міста прийнята існуюча межа міста Києва, розроблена і зафіксована у встановленому порядку інститутом ДІІГіс.
		Відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 11.10.2012 №1-дск та рішення Київської міської ради від 15.02.2018 №47/4111 «Про питання міської геодезичної мережі міста Києва» існуючі межі міста Києва перераховані в Державну геодезичну референтну систему координат УСК - 2000 (ідентифікатор МСК-80). Відповідно загальна площа міста Києва становить 82722,3537 га (з врахуванням площі смт Коцюбинське - 87,0 га). Без врахування смт Коцюбинське, яке знаходиться в північно-західній частині міста Києва загальною площею 87,0 га, площа міста Києва становить 82635,3537 га.
		Водночас, рішенням Київської обласної ради від 09.09.2021 № 114-05-VIII «Про затвердження Схеми планування території Київської області» затверджено схему планування території Київської області, з якої вбачається розширення територій, зокрема за рахунок Національного природного парку «Голосіївський», меж смт. Коцюбинське, що на думку заявника суперечить затвердженим межам міста Києва.
		Заявник зазначає, що з приводу намагань розширення меж смт. Коцюбинське вже існував судовий спір.
		Рішенням Київської міської ради від 05.04.2012 № 403/7740 «Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж селища Коцюбинське Київської області» відмовлено в погодженні зазначеного проекту щодо розширення до 4065 га, оскільки фактичне розширення передбачалось за рахунок земель лісогосподарського призначення, які входять до меж міста Києва.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2012 у справі №2а-5756/12/2670 відмовлено у задоволенні позову Коцюбинської селищної ради про скасування рішення Київської міської ради від 05.04.2012 № 403/7740.
		Аналогічні спори щодо неправомірного вибуття земель з комунальної власності територіальної громади міста Києва існують і з іншими суміжними територіальними громадами, зокрема Гнідином, Козином, Гостомелем, Гатним, Ходосівкою, Княжичами, місцевими органами виконавчої влади, районними радами.
		Заявник зазначає, що Гостомельською селищною радою Ірпінського району Київської області протягом 2009-2010 років прийняті рішення про відведення та передачу у приватну власність фізичним особам земельних ділянок загальною площе біля 30 га за рахунок земель комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство».
		Крім того, заявник зазначає, що аналогічні неправомірні дії вчинені Козинською селищною радою щодо розпорядження землями територіальної громади міста Києва, зокрема такими земельними ділянками: 3223155400:01:004:0008, 3223155400:01:003:0007, 3223155400:01:008:0010, 3223155400:01:008:0011, 3223155400:01:006:0008, 3223155400:01:007:0004, 3223155400:02:003:0001, 3223155400:01:007:0006.
		Водночас відповідно до частини другої статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
		Вище зазначені земельні ділянки розташовані на території міста Києва та межують із суміжними громадами, однак, як зазначає заявник вибули поза волею власника із законного Київської міської ради.
		Зазначене на переконання Київської міської ради свідчить про перевищення владних повноважень посадовими особами Київської обласної ради та незаконне розпорядження земельними ділянками, що належать територіальній громаді міста Києва.
		Таким чином, як зазначає заявник дії щодо прийняття рішення Київської обласної ради від 09.09.2021 №114-05-VIII свідчать про незаконне захоплення частини території міста Києва, зокрема, з метою «узаконення» передачі земельних ділянок територіальної громади міста Києва не уповноваженими органами та всупереч законодавству України.
		Як зазначає заявник, викладене зумовило ухвалення рішення Київської міської ради від 23.09.2021 № 2383/2424 «Про звернення Київської міської ради до Київської обласної ради, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо запобігання протиправного вилучення земель територіальної громади міста Києва та намагання у позаправовий спосіб зміни меж міста Києва».
		Таким чином, на переконання Київської міської ради очевидними є ознаки протиправності рішення Київської обласної ради, яке порушує право територіальної громади міста Києва вільно володіти, користуватися, розпоряджатися її (територіальної громади міста Києва) землями, з огляду на що дія оскаржуваного рішення має бути зупинена до вирішення адміністративного спору по суті, адже невжиття такого заходу істотно ускладнить виконання рішення суду, спрямованого на поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади міста Києва.
		Розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до частини 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Відповідно до частини 2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
		У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
		До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 3, 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
		У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
		Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		Згідно з частиною п`ятою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
		Рішення Київської обласної ради від 09.09.2021 №114-05-VІІІ «Про затвердження Схеми планування території Київської області» є нормативно-правовим актом. 
		Однак, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидні ознаки протиправності нормативно - правого акту - рішення Київської обласної ради від 09.09.2021 №114-05-VІІІ «Про затвердження Схеми планування території Київської області».
		Встановлення наявності чи відсутності ознак правомірності прийняття вказаного нормативно - правого акту підлягає розгляду у справі по суті позовних вимог, а тому звернення із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви щодо зупинення дії нормативно-правового акту є передчасним. 
		Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 цієї статті).
		Заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Таким чином, в задоволенні заяви має бути відмовлено.
		Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                                               
		                                                                    У Х В А Л И В:
		В задоволенні заяви Київської міської ради про забезпечення позову - відмовити.
		Відповідно до частини  статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		          Суддя                                                                                                    В.В. Амельохін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...