Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/2634/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2021. Зареєстровано: 07.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2021.
Дата набрання законної сили: 04.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/14664/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 листопада 2021 року 
		м. Київ
		справа № 120/2634/19-а
		адміністративне провадження № К/9901/14664/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білоуса О.В.,
		суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року, додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліла-Трейд» до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
		УСТАНОВИВ:
		ТОВ «Ліла-Трейд» (далі - Товариство) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 07.03.2019 року №UA401000/2019/012756, від 12.03.2019 року №UA401000/2019/000033/1, від 27.03.2019 року №UA401000/2019/ 000036/1, від 04.06.2019 року №UA401000/2019/000047/1, від 12.07.2019 року №UA401000/2019/000054/1, від 16.07.2019 року №UA401000/2019/000055/1, від 17.07.2019 року №UA401000/2019/000056/1, від 26.07.2019 року №UA401000/2019/000059/1, від 02.08.2019 року №UA401000/2019/000060/1, від 05.08.2019 року №UA401000/2019/000061/1.
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року, позов задоволено.
		Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «Ліла-Трейд» понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 грн.
		Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Подільська митниця Держмитслужби подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 листопада 2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради проведена державна реєстрація ТОВ «Ліла-Трейд», номер запису в ЄДРПОУ 11741020000015588, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру підприємств установ та організацій.
		ТОВ «Ліла-Трейд» пройшло процедуру акредитації на Вінницькій митниці ДФС та почало здійснювати поточну зовнішньоекономічну господарську діяльність з імпорту з-за кордону на територію України транспортних засобів, що були у використанні.
		З метою здійснення митного оформлення транспортних засобів, що були у використанні, позивач звернувся до Вінницької митниці ДФС із електронними митними деклараціями №UA401010/2019/012756, №UA401010/2019/017021, №UA401010/2019/018826, №UA401010/2019/030645, №UA401010/2019/037146, №UA401010/2019/037729, №UA401010/2019/037850, №UA401010/2019/039482, №UA401010/2019/041103 та №UA401010/2019/0411144, в яких митна вартість визначена за ціною договору (контракту).
		З мотивів використання декларантом документально не підтверджених відомостей для визначення митної вартості Вінницькою митницею ДФС прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів від 07.03.2019 року №UA401000/2019/012756, від 12.03.2019 року №UA401000/2019/000033/1, від 27.03.2019 року №UA401000/2019/000036/1, від 04.06.2019 року №UA401000/2019/000047/1, від 12.07.2019 року №UA401000/2019/000054/1, від 16.07.2019 року №UA401000/2019/000055/1, від 17.07.2019 року №UA401000/2019/000056/1, від 26.07.2019 року №UA401000/2019/000059/1, від 02.08.2019 року №UA401000/2019/000060/1, від 05.08.2019 року №UA401000/2019/000061/1, відповідно до яких митний орган визначив митну вартість імпортованих автомобілів за другим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів).
		Вважаючи вказані рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся до суду.
		Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовані, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
		Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 1 статті 49 МК України).
		Згідно із частиною 1 статтею 51, частиною 1, 2 статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
		Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).
		Пунктом 2 частини 5 вказаної статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
		Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).
		Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).
		Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
		За приписами статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		Тобто, згідно із нормами МК України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що за ЕМДUA401010/2019/012756 від 18.02.2019 року до митного оформлення було заявлено автомобіль легковий, що був у використанні; категорія транспортного засобу МІ; марка TOYOTA; модель AURIS/HYBRІD, тип HE15U; календарний рік виготовлення: 2015; модельний рік виготовлення: 2015; дата першої реєстрації: 15.04.2015; ідентифікаційний номер кузова (шасі) VIN: НОМЕР_1 ; тип двигуна: бензиновий; робочий об`єм циліндрів: 1798см3; потужність двигуна - 73kW; номер двигуна - не встановлено; колісна формула - 4x2; кількість місць для сидіння згідно свідоцтва про реєстрацію - 5; тип кузова: комбі (хетчбек); для використання на дорогах загального призначення; транспортний засіб не містить в своєму складі передавачі або передавачі та приймачі; торговельна марка: TOYOTA; виробник: TOYOTA MOTOR CORP; країна виробництва: GB.
		У зв`язку із спрацюванням ризику АСАУР та необхідністю проведення митного огляду, декларанту повідомлено, що йому необхідно пред`явити товари та ТЗ: 18.02.2019 року, розпочинаючи з 14 год. 40 хв. у ТЗМК за адресою ЗМК ТОВ «Авто-ГРАНД». В ході здійснення митного контролю встановлено, що надані документи мають розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
		До митного оформлення подано рахунок-фактуру (інвойс) від 24.01.2019 року №2019-003, в якому не зазначено на виконання якого договору він виданий. Даний інвойс виписано на один товар - Pkw Toyota Auris, VIN НОМЕР_1 , на загальну суму 7900 Євро. В зазначеному інвойсі відсутні дані щодо умов поставки, на яких встановлено вартість (за ЕМД задекларовано СІР), а у зв`язку з тим, що в ньому також не зазначено реквізитів зовнішньо-економічного договору, на виконання якого він виданий, митний орган не міг упевнитися в достовірності або точності декларування умов поставки (СІР) та інвойса від 24.01.2019 року №2019-003 в цілому.
		Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення автомобілів марки Toyota Auris, 2015 року виробництва, митним органом було встановлено, що задекларований рівень митної вартості не відповідає інформації щодо продажу автомобілів марки Toyota Auris, 2015 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.
		Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України, митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості.
		За ЕМД UA401010/2019/017021 від 11.03.2019 року до митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - 04; маса в разі максимального завантаження - 39.000 т; вантажопід`ємність - 32,325 т; марка - SCHMITZ; модель - SPR 24/L-13.62 Е В, тип - бортовий тентований; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 ; календарний рік виготовлення: 2010: дата першої реєстрації: 07.01.2010; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення. торговельна марка: SCHMITZ; виробник: SCHMITZ CARGOBUTL AG; країна виробництва: DE.
		Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту запропоновано надати оригінали документів або належним чином завірені їх копії, які зазначені у графі 44 ЕМД та, за власним бажанням, інші наявні документи. До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів позивачем подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.02.2019р. №2502LB, рахунок-фактура (інвойс) від 26.02.2019р. №LB 3793, автотранспортна накладна CMR від 25.02.2019 року №б/н, митна декларація країни відправлення від 04.03.2019 року №19LTLC0100EK058514.
		У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару та відповідно до частини 1 статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.
		Згідно із пунктом 5 статті 54 МК України, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. 
		Згідно із пунктом 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
		Проте, надані документи мали розбіжності та не містили всіх відомостей про складові митної вартості, а саме: пунктом 5.4 розділу 5 зовнішньоекономічного договору від 25.02.2019 року №2502LB передбачено, що поставлений товар оплачується на протязі 12 місяців з моменту доставляння товару. В разі передплати, доставка товару має бути здійснена не пізніше 80 днів з моменту надходження коштів покупцеві. В наданих декларантом документах відсутні відомості (банківські платіжні документи) про здійснення передплати; в наданому інвойсі відсутні умови поставки, номер та дата контракту; в наданій довідці про транспортні витрати товар описаний достатньо для ідентифікації, проте відсутні відомості про будь-який комерційний чи транспортний документ, на підставі якого здійснюється зовнішньоекономічна операція, що унеможливлює беззаперечну прив`язку зазначеної довідки до цієї конкретної зовнішньоекономічної операції.
		Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення причепів марки SCHMITZ, 2010 року виробництва, було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (1500 Євро) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу причепів SCHMITZ, 2010 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.
		Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України, митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості.
		За ЕМД UA401010/2019/018826 від 21.03.2019 року до митного оформлення було заявлено автомобіль легковий, що був у використанні, категорія ТЗ МІ; марка  VOLKSWAGEN; модель - TOURAN, тип 1Т; календарний рік виготовлення: 2011; модельний рік виготовлення: 2012; дата першої реєстрації: 15.09.2011; ідентифікаційний номер кузова (шасі): НОМЕР_3 ; тип двигуна: дизель; об`єм двигуна: 1598 см3;  потужність двигуна: 77kW; номер двигуна - не встановлено; колісна формула - 4x2; кількість місць для сидіння згідно свідоцтва про реєстрацію - 7; тип кузова універсал; колір: сірий для використання на дорогах загального призначення, транспортний засіб не містить в своєму складі передавачі або передавачі та приймачі, торговельна марка: VOLKSWAGEN; виробник: VOLKSWAGEN AG; країна виробництва: DE.
		У зв`язку з необхідністю виконання митних процедур, сформованих АСАУР декларанту запропоновано відповідно до положень статті 335 МК України надати оригінали або належним чином завірені копії документів на підставі яких вносились відомості до ЕМД та пред`явити товар і бути присутнім при проведенні митного огляду задекларованого товару розпочинаючи з 16 год. 40 хв. у постійній ЗМК ТОВ "Авто-Гранд" за адресою Хмельницьке шосе 7й км.
		До митного оформлення подано рахунок-фактуру (інвойс) від 19.03.2019р. №2019-016, в якому не зазначено, на виконання якого договору він виданий. Даний інвойс виписано на один товар - VW Touran 1,6 TDI DSG, VIN НОМЕР_3 , на загальну суму 3500 Євро. В зазначеному інвойсі відсутні дані щодо умов поставки, на яких встановлено вартість (за ЕМД задекларовано СІР), а у зв`язку з тим, що в ньому також не зазначено реквізитів зовнішньо-економічного договору, на виконання якого він виданий, митний орган не міг упевнитися в достовірності або точності декларування умов поставки (СІР) та інвойса від 19.03.2019 №2019-016 в цілому. Також, відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме: рахунку-фактури від 19.03.2019 №2019-016 продаж транспортного засобу здійснює KFZ-Handel Firma Pidina Leonid, Leipzigerstr. 102, 04425 Taucha, право власності якого на даний транспортний засіб не підтверджується відповідно до поданого до митного оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.09.2011 № НОМЕР_4 та від 25.06.2015 № ZBI 162321592.
		Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України, митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості.
		За ЕМД UA401010/2019/030645 від 03.06.2019 року до митного оформлення заявлено автомобіль вантажний, що був у використанні, марка - MERCEDES-BENZ; модель - SPRINTER, тип - 906ВВ35; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_5 ; календарний рік виготовлення: 2015; модельний рік виготовлення: 2015; дата першої реєстрації: 27.11.2015; тип двигуна: дизельний; робочий об`єм циліндрів: 2143см3; потужність двигуна: 95kW; номер двигуна - не встановлено; - колісна формула - 4x2; кількість місць для сидіння - 3; маса в разі максимального завантаження - 3,200т; вантажопід`ємність - 0,894т; категорія транспортного засобу -N1; тип кузова: суцільнометалевий вантажний фургон без вставок та вікон в задніх боковинах, салон водія відокремлено від вантажного відсіку перегородкою, яку встановлено заводським способом, в вантажному відсіку відсутні ознаки комфорту, безпеки, сидіння та місця для їх встановлення, присутні місця для кріплення вантажу; транспортний засіб не містить в своєму складі передавачі або передавачі та приймачі; виготовлено не на базі кузова легкового автомобіля; торговельна марка: MERCEDES-BENZ; виробник: DAIMLER AG; країна виробництва: DE.
		До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.05.2019 року №DVI2019044, рахунок-фактура (інвойс) від 29.05.2019 року №DVI2019/67, автотранспортна накладна, митну декларацію країни відправлення від 30.05.2018 року №19LTKC0100EK0F1B84.
		Відповідно до частини 1 статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно із пунктом 5 статті 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно пунктом 2 статті 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
		Так, відповідно до поданих до митного оформлення документів: а саме п. 1 контракту від 04.06.2018 року №04062018 предметом даного договору є транспортні засоби і запасні частини до них, нові та бувші у вжитку, а відповідно до п. 3.3 загальна вартість контракту становить 2000 Євро.
		Проте, до митного оформлення подано рахунок-фактуру, в якому не зазначено на виконання якого договору він виданий. Даний інвойс виписано на один товар -MERCEDES-BENZ VIN НОМЕР_6 , на загальну суму 2000 Євро. Що не відповідає предмету контракту. В зазначеному рахунку фактурі відсутні дані щодо умов поставки на яких встановлено вартість (за ЕМД задекларовано FCA), а у зв`язку з тим що в ньому, також, не зазначено реквізитів зовнішньо-економічного договору, на виконання якого він виданий, а предметом договору виступають транспортні засоби і запасні частини до них, нові та бувші у вжитку, митний орган не може упевнитися в достовірності або точності декларування умов постави (FCA) та інвойсі №DVI 2019/67 в цілому. Також, в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення MERCEDES-BENZ календарний рік виготовлення: 2015 дизельний; - робочий об`єм циліндрів: 2143см3;- потужність двигуна: 95к/W; було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (2000 Євро) є мінімальним по системі, та не відповідає інформації щодо продажу MERCEDES-BENZ календарний рік виготовлення: 2015, яка наявна в мережі Internet.
		Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України, митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості.
		За ЕМД UA401010/2019/037146 від 11.07.2019 року до митного оформлення було заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - 04; маса в разі максимального завантаження - 39,000 т; вантажопід`ємність - 32,900 т; марка - INTER CARS; модель - N-NW, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): SVMNWB363EA000011; календарний рік виготовлення: 2014; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення. - торговельна марка: INTER CARS; виробник: INTER CARS; - країна виробництва: PL.
		У зв`язку із спрацюванням ризику АСАУР декларанту направлено повідомлення про необхідність надання документів для підтвердження митної вартості товару.
		До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.07.2019 року №418/2019, рахунок-фактура (інвойс) №418/2019 від 08.07.2019 року, копія митної декларації країни відправлення від 10.07.2019 року №19PL341010E0191847. Відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме в п.3 контракту від 08.07.2019 року №418/2019 та рахунку-фактурі (інвойсі) №418/2019 від 08.07.2019 року зазначено ціну на напівпричіп 17500PLN, а в копії митної декларації країни відправлення від 19.03.2019 року №19PL341010E0191847 зазначена статистична вартість 17750PLN. Але в рахунку-фактурі (інвойсі) №418/2019 від 08.07.2019 року не вказано на виконання якого контракту він виданий, а також не вказано на яких умовах поставки згідно INCOTERMS здійснюється продаж товару. Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки INTER CARS 2014 року виробництва було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (5126,82 USD) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу вантажних напівпричепів марки INTER CARS 2014 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.
		Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України, митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості.
		За ЕМД UA401010/2019/037729 від 15.07.2019 року до митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - 04; маса в разі максимального завантаження - 39,000 т; вантажопід`ємність - 32,920 т;  марка - KEMPF; модель - KOLEBA, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): SY9024335BKPF1509; календарний рік виготовлення: 2011; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення, торговельна марка: KEMPF; виробник: KEMPF; країна виробництва: PL.
		В зв`язку із спрацюванням ризику АСАУР декларанту запропоновано надати документи для підтвердження митної вартості товару.
		До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.02.2019 року №1107, рахунок-фактура (інвойс) №10/07/2019 від 15.07.2019 року, копія митної декларації країни відправлення від 12.07.2019 №19PL341010Е0195141. Відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме в п.3 контракту від 11.07.2019 року №1107 та рахунку-фактурі (інвойсі) №10/07/2019 від 15.07.2019 року зазначено ціну на напівпричіп 14800PLN, а в копії митної декларації країни відправлення від 10.07.2019 №19PL341010E0195141 зазначена статистична вартість 15200PLN. Але в рахунку-фактурі (інвойсі) №10/07/2019 від 15.07.201 не вказано на виконання якого контракту він виданий, а також не вказано на яких умовах поставки згідно INCOTERMS здійснюється продаж товару. Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки KEMPF 2011 року виробництва було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (4317.92 USD) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу вантажних напівпричепів марки KEMPF 2011 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.
		Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України, митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості.
		За ЕМД UA401010/2019/037850 від 16.07.2019 року до митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - 04; маса в разі максимального завантаження - 35,000 т; вантажопід`ємність - 28,374т; марка - SCHMITZ; модель - SPR 24 (S01 ), тип - бортовий тентований; ідентифікаційний номер (V1N): WSM00000003130915; календарний рік виготовлення: 2010; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення, торговельна марка: SCHMITZ; виробник: SCHMITZ CARGOBULL AG; країна виробництва: DE.
		До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.02.2019 року №2005, рахунок-фактура (інвойс) №AD/06-2019-06 від 21.06.2019, копія митної декларації країни відправлення від 10.07.2019 №19LV00020720991569. У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару, та відповідно до ч.1 ст.337 Митного кодексу України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України. 
		Згідно п.5 ст.54 МК України, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. 
		Згідно п.2 ст.52 МК України, декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
		В результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки SCHMITZ SPR 24 (SOI) 2010 року виробництва було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (3380.7USD/3000EUR) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу вантажних напівпричепів марки SCHMITZ SPR 24 (SOI) 2010 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.
		Крім того, на момент подання МД декларант володів ціновою інформацією щодо митної вартості ідентичних напівпричепів марки SCHMITZ SPR 24 (SOI) 2010 року виробництва, оскільки за цим самим контрактом попередньо ним було самостійно заявлено за резервним методом з митною вартістю 4000EUR три ідентичні напівпричепи, які були випущені у вільний обіг 06.06.2019, 13.06.2019 та 26.06.2019.
		Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України, митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості.
		За ЕМД UA401010/2019/039482 від 24.07.2019 року до митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - 04; марка - INTER CARS; модель - NW, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_7 ; календарний рік виготовлення: 2012; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення, торговельна марка: INTER CARS; виробник: INTER CARS; - країна виробництва: PL.
		У зв`язку із спрацюванням ризику АСАУР декларанту направлено повідомлення про необхідність надання документів для підтвердження митної вартості товару, зокрема необхідно надати документи так, як в наданих документах не має всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
		До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.07.2019 року 1807, рахунок-фактура (інвойс) №06/2019 від 18.07.2019, копія митної декларації країни відправлення від 19.07.2019 №19PL341010E0202400.
		Відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме в п.3 контракту від 18.07.2019 року №1807, рахунок-фактура (інвойс) №06/2019 від 18.07.2019, зазначено ціну на напівпричіп 15000 PLN, а в копії митної декларації країни відправлення від 19.07.2019 №19РL341010Е0202400зазначена статистична вартість 15400PLN. Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки INTER CARS 2012 року виробництва було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (4154,28 USD) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу вантажних напівпричепів марки INTER CARS 2012 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.
		Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України, митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості.
		За ЕМД UA401010/2019/041103 від 02.08.2019 року до митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - 04; марка - MEGA; модель - MNL-B-NL09, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): SUGNL14A3E0004158; календарний рік виготовлення: 2014; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення, торговельна марка: MEGA; виробник: MEGA; країна виробництва: PL.
		У зв`язку із спрацюванням ризику АСАУР декларанту направлено повідомлення про необхідність надання документів для підтвердження митної вартості товару, зокрема необхідно надати документи так, як в наданих документах не має всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
		До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.02.2019 року №17/07/2019, рахунок-фактура (інвойс) №7/07/2019 від 29.07.2019, копія митної декларації країни відправлення від 30.07.2019 №19PL402010E0852836.
		Відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме в п.3 контракту від 25.02.2019 №7/07/2019, рахунок-фактура (інвойс) №7/07/2019 від 29.07.2019 зазначено ціну на напівпричіп 20000 PLN. Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки MEGA 2014 року виробництва було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (5530.48 USD) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу вантажних напівпричепів марки MEGA 2014 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.
		Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України, митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості.
		За ЕМД UA401010/2019/041144 від 02.08.2019 року до митного оформлення заявлено автомобіль легковий, що був у використанні, категорія ТЗ -МІ; марка - OPEL; модель - VIVARO; календарний рік виготовлення: 2012; модельний рік виготовлення: 2012; дата першої реєстрації: 13.08.2012; ідентифікаційний номер кузова (шасі): НОМЕР_8 ; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 1995см3; потужність двигуна - 84kW; номер двигуна - не встановлено; колісна формула - 4x2; кількість місць для сидіння згідно свідоцтва про реєстрацію - 9; тип кузова: фургон призначений для перевезення пасажирів; для використання на дорогах загального призначення; транспортний засіб не містить в своєму складі передавачі або передавачі та приймачі; торговельна марка: OPEL; виробник: ADAM OPEL AG; - країна виробництва: DE.
		У зв`язку зі спрацюванням АСАУР декларанту направлено повідомлення де зазначено, що йому необхідно бути присутнім при проведенні митного огляду задекларованого товару.
		Відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме рахунку-фактури (інвойс/купча) від 26.07.2019 року №8/2019 продаж транспортного засобу здійснює компанія Firma Uslugowo Handiowa Krzysztof Binkowski, Sadkow 6, 26-613 Radom. Польща. Однак, в рахунку-фактурі немає умов поставки та посилання на контракт від 26.07.2019 року №8/2019, відповідно до якого здійснювалась зовнішньоекономічна операція.
		Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України, митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості.
		Отже, коригування митної вартості імпортованих позивачем транспортних засобів відповідачем проведено у зв`язку з наявними сумнівами у правильності визначення позивачем митної вартості таких транспортних засобів, адже заявлені позивачем значення їх митної вартості не відповідають інформації щодо вартості цих транспортних засобів, згенерованої АСАУР ДФС.
		Разом з тим, визначеними статтями 51-58 МК України правилами визначення митної вартості товарів та її коригування встановлено необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.
		Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 року (справа №804/4365/16) виклав правову позицію, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
		Митним органом відмовлено в прийнятті митних декларацій та прийнято рішення про коригування митної вартості, з підстав того, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 року №689 та постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року №1077, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товарів не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даних транспортних засіб, яка згенерована АСАУР ДФС, а також у зв`язку із тим, що в рахунках-фактурах відсутні посилання на номер та дату контракту.
		Як обґрунтовано зазначили суди попередніх інстанцій, позивачем до митного оформлення надано зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.02.2019 року №17/07/2019, на підставі якого ввозились транспортні засоби і який надавався позивачем у кожному випадку оформлення транспортного засобу, а відсутність посилання на нього в інвойсі не свідчить про порушення правил ввезення товару на територію України. Посилання представника відповідача на ту обставину, що заявлена вартість не підтверджена документально, не відповідає дійсності, оскільки позивачем долучено до поданих електронних митних декларацій документи відповідно до визначеного статтями 52, 368 МК України переліку, які підтверджують цю вартість.
		Джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання системи АСАУР. Митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС.
		У постанові від 25.02.2020 року (справа №260/718/19) Верховний Суд дійшов висновку, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР, є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Верховний Суд у цій справі зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
		Отже, відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару.
		Необхідно зауважити, що імпортовані позивачем транспортні засоби мають свої особливості, як і кожен транспортний засіб має свої особливості в частині комплектації, пробігу, амортизації в ході експлуатації, поломок та пошкоджень.
		Водночас, відповідач зазначає, що АСАУР ДФС визначена вартість на підставі ціни, за яку транспортний засіб такої ж марки, моделі та комплектації пропонується до продажу в умовах повної конкуренції при звичайному ході торгівлі.
		Таким чином вказані відповідачем відомості, щодо митної вартості транспортного засобу є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів. Для її визначення є обов`язковим залучення відповідного спеціалізованого підрозділу.
		Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 року №142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2003 року за №1074/8395; далі -  Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.
		Пунктом 7.53.5 Методики дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).
		Разом з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач визначив митну вартість без жодних додаткових перевірок та залучення відповідного спеціалізованого підрозділу.
		Також, відповідачем не надано доказу, який би спростував зміст рахунків-фактур (інвойсів), в яких вказано вартість транспортних засобів, в тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів країни експорту інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставин відчуження позивачу транспортних засобів та отримання або не отримання від позивача коштів, які визначені в інвойсах, та/або іншої суми за відчужені транспортні засоби.
		При цьому, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
		Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року (справа №805/2713/16-а).
		Крім того, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
		При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
		У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
		Відповідно до положень статті 55 МК України, орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.
		При цьому, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).
		Отже, з системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
		Однак, аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених декларантом розрахунків митної вартості транспортних засобів за ціною договору, відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості ввезених товарів не наведено.
		Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості транспортних засобів за резервним методом, відповідач послався лише на зовнішнє джерело, не навівши порівняння характеристик транспортного засобу, що розмитнювався, та іншого транспортного засобу, ціна якого взята за основу при визначенні митної вартості транспортного засобу.
		Таким чином, митний орган у рішеннях про коригування митної вартості не вказав, яким чином митна вартість товарів була визначена саме в такому розмірі та які складові вплинули на формування саме такої вартості, що є порушенням статті 55 МК України.
		Наведені обставини у сукупності свідчать про обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність спірних рішень відповідача.
		Щодо оскаржуваного додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «Ліла-Трейд» понесених витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000 грн, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
		Відповідно до положень статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		Отже, до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року (справа №826/1216/16) зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		За змістом постанови Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17 необхідно встановлювати факт надання правничої допомоги саме у даній справі. Також суд зазначає про можливість доведення понесення особою витрат на правничу допомогу відображенням адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 року за №1686/24218.
		Частинами 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).
		На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 12.08.2019 року №б/н, Акт прийому-передачі наданих послуг від 10.01.2020 року, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, квитанцію до договору про надання правової допомоги від 12.08.2019 року, копію книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність Балтака Д.О .
		Предметом договору про надання правової допомоги від 12.08.2019 року №б/н є надання Балтаком Дмитром Олеговичем («Адвокат») правової допомоги на умовах, передбачених цим договором ТОВ «Ліла-Трейд».
		Пунктом 4.2 договору визначено, що розмір гонорару зазначається в акті прийому-передачі наданих послуг.
		10.01.2020 року позивачем сплачено 10000 грн в якості гонорару відповідно до договору від 12.08.2019 року, про що свідчить квитанція до договору про надання правової допомоги, а також запис у книзі обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність Балтака Д.О .
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, містить детальний опис наданих адвокатом послуг, кількість витраченого ним часу та розрахунок вартості таких послуг. Так, надані послуги складаються із: попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин, підготовки адміністративного позову, вивчення та правовий аналіз змісту відзиву на позовну заяву, прийняття участі у судовому засіданні, опрацювання судової практики Верховного Суду із даного питання, підготовки відповіді на відзив на позовну заяву.
		Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу професійну допомогу відповідач стверджує, що сума заявлених позивачем витрат значно завищена, оскільки не є співмірною зі складністю даної справи, справи даної категорії є типовими, нормативна база, що регулює вказане питання фактично зосереджена в одному розділі МК України, судова практика вищих судів є сталою.
		Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили вказані доводи відповідача з огляду на те, що справи даної категорії не є типовими. До того ж, предметом позову є десять рішень про коригування митної вартості товарів і підстави їх прийняття в усіх випадках не є повністю однаковими.
		Помилковими є доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин лише одного розділу МК України при обґрунтуванні позовної заяви та сталість судової практики, оскільки дана обставина безумовно не свідчить про неспівмірність заявлених позивачем витрат на правову допомогу.
		За вказаних обставин, оскільки заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн належним чином підтверджені, а відповідач не довів неспівмірності витрат, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь Товариства, понесених ним витрат на правову допомогу.
		З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.
		Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.
		В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року, додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                О.В.Білоус
		Судді                                                                                                     Н.Є.Блажівська
		                                                                                                    І.Л.Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...