Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/22402/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2021. Зареєстровано: 07.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2021.
Дата набрання законної сили: 05.11.2021
Номер судового провадження: 33/4820/657/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 33/4820/657/21 
		Справа № 686/22402/21 Головуючий в 1-й інстанції Салоїд Н. М. 
		Категорія: ч.1 ст.173-2 КУпАП Доповідач Матущак М.С. 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 листопада 2021 року м.Хмельницький
		 
		Суддя Хмельницькогоапеляційного судуМатущак М.С.,за участюсекретаря судовогозасідання БачукК.О.,особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 та йогозахисника     Лужняка Ю.Г.,потерпілої ОСОБА_2 та їїпредставника адвоката БанашкоІ.Ю.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Хмельницькомуматеріали справипро адміністративнеправопорушення за апеляційною скаргою захисника Лужняка Ю.Г. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2021 року,
		в с т а н о в и в :
		Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду від 29 вересня 2021 року
		ОСОБА_1 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
		визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить розмір 255 грн.
		Стягнуто з нього 454 грн судового збору на користь держави.
		Згідно з постановою судді, 07 вересня 2021 року о 20 год 57 хв ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі під номером АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, котрі полягали у висловлюваннях нецензурною лайкою на її адресу та штовханні її у стіну, внаслідок чого остання вдарилась головою в стіну. Такими неправомірними діями була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 , тобто вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
		В апеляційній скарзі захисник Лужняк Ю.Г. просив скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 29 вересня 2021 року та закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
		Зазначав, що із постановою суду першої інстанції не згідний, уважав її необґрунтованою, оскільки неповно з`ясовано обставини справи та не надано відповідної правової оцінки доказам, які містяться у матеріалах справи.
		Крім того, рішення суду першої інстанції винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального законодавства.
		Так, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалих особі.
		У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено обставин, які б свідчили, що під час сімейного конфлікту ОСОБА_1 діяв з умислом спричинити ОСОБА_2 емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак, завдав шкоди її психічному чи фізичному здоров`ю.
		Разом із тим, не вказано форма вини вчиненого (умисел або необережність) та не вказано, які наслідки настали або могли настати для потерпілої внаслідок дій ОСОБА_1 .
		ОСОБА_1 жодного прямого умислу на спричинення дружині шкоди здоров`ю не мав, а лише намагався уникнути конфлікту з нею, який саме остання спровокувала.
		Зауважував, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять в собі жодного належного та допустимого доказу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_1 .
		Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Лужняка Ю.Г. на підтримання доводів апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; думку потерпілої ОСОБА_2 та її представника  адвоката Банашко І.Ю.; приходжу до висновку про таке.
		Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
		Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
		У відповідностіз ч.1ст.173-2КУпАП вчиненнядомашнього насильства,насильства заознакою статі,тобто умисневчинення будь-якихдіянь (дійабо бездіяльності)фізичного,психологічного чиекономічного характеру(застосуваннянасильства,що неспричинило тілеснихушкоджень,погрози,образи чипереслідування,позбавлення житла,їжі,одягу,іншого майнаабо коштів,на якіпотерпілий маєпередбачене закономправо,тощо),внаслідок чогомогла бутичи булазавдана шкодафізичному абопсихічному здоров`юпотерпілого,а таксамо невиконаннятермінового заборонногоприпису особою,стосовно якоївін винесений,або неповідомленняуповноваженим підрозділаморганів Національноїполіції Українипро місцесвого тимчасовогоперебування вразі йоговинесення,   тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
		Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених доказів.
		Зокрема, це відомості з протоколу ВАБ № 496652 від 07 вересня 2021 року; заяви та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07 вересня 2021 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
		У судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 вини у вчиненому не визнав. Пояснив, що ОСОБА_2 сама створила конфліктну ситуацію 07 вересня 2021 року близько 21 год. Вона, перебуваючи у ванній кімнаті, коли він туди зайшов, замахувалась на нього масажною щіткою, оскільки розчісувала волосся. Конфлікт продовжувався, він вийшов на балкон. ОСОБА_2 зайшла до нього та вони сварились. Міг висловлюватись нецензурною лайкою, однак не в адресу дружини, тілесних ушкоджень їй не завдавав, а вона сама перечепилась за ящик з іграшками та вдарилась в стіну. Умислу на спричинення дружині шкоди здоров`ю не мав, уникав конфлікту, який створила сама дружина, мала спробу завдати йому тілесне ушкодження гребінцем, однак він ухилився. При цьому швидку медичну допомогу не викликали та медичне освідування на предмет виявлення тілесних ушкоджень не проводилось. У його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому просив закрити провадження у справі. 
		Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції пояснила, що вона 07 вересня 2021 року попросила шестирічну доньку ОСОБА_3 запитати в батька, тобто ОСОБА_1 , чи він наступного дня відвезе їх з трирічним братом ОСОБА_4 у дитячий садок. ОСОБА_1 відмовив доньці та зайшов до ванної кімнати, де вона знаходилась у той час, розчісувала волосся після миття голови та став ображати її нецензурною лайкою та викручувати руку, поводив себе агресивно. Вона почала просити, аби він її відпустив, оскільки їй було боляче, при цьому до ванної кімнати прибігли діти, плакали та просили, щоб батько відпустив матір.
		Потім конфлікт продовжувався з приводу того, що їх спільний автомобіль, яким вона користувалась нарівні з чоловіком для того, аби відвозити дітей до дитячого садочка забрав ОСОБА_5 , тоді він штовхнув її руками, і вона вдарилась головою до стіни, видимих тілесних ушкоджень не було, хоча на руках були синці.
		З пояснень, відібраних поліцейськими у ОСОБА_1 07 вересня 2021 року вбачається, що дійсно 07 вересня 2021 року близько 20 год 21 хв до нього зайшла донька та запитала, чи він завтра відвезе їх з братом у садочок на що він відповів, що в садочок їх відвезе мама. Тоді він сам підійшов до дружини та повідомив, що завтра вона сама на таксі відвезе дитину у садочок. Після чого в них виник конфлікт, під час якого він дружину нецензурною лайкою не ображав, а лише відштовхнув її від себе та вона вдарилась в стіну.
		Його дії з приводу штовхання дружини в стіну завдали їй фізичного болю, такі його дії носили умисний характер та проходили в присутності двох малолітніх дітей.
		Як убачається з п.14 ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 07 грудня 2017 року, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Доводи ОСОБА_1 слід сприймати критично, бо вони спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення та таку його позицію слід уважати обраною лінією захисту особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
		Попри невизнання вини ОСОБА_1 вважаю, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.173-2 КУпАП, є обґрунтованими.
		Суд першої інстанції забезпечив всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи.
		Доводи апеляційної скарги захисника Лужняка Ю.Г. про те, що судом першої інстанції не повною мірою з`ясовано обставини справи, є голослівними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.
		За ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Твердження захисника ЛужнякаЮ.Г. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є необґрунтованими.
		Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах. 
		Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, не встановлено.
		Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, немає.
		У відповідностіз ст.33КУпАП стягненняза адміністративнеправопорушення накладаєтьсяу межах,установлених цимКодексом таіншими законамиУкраїни.  
		При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. 
		Адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
		З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови місцевого суду і закриття провадження у справі відсутні.
		Керуючись ст.294 КУпАП,
		п о с т а н о в и в :
		Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Лужняка Ю.Г.  без задоволення.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя Хмельницького
		апеляційного суду                              Матущак М.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...