Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/2138/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 08.11.2021. Зареєстровано: 09.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2021.
Дата набрання законної сили: 09.11.2021
Номер судового провадження: 1-кп/643/879/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220470004952

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 643/2138/21 
		Провадження № 1-кп/643/879/21 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01.11.2021                                         м. Харків
		 
		Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220470004952 від 27.11.2020 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 29.04.2009 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 07.04.2010 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 10.03.2015 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі; 04.06.2018 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 25.11.2019 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, 04.06.2020 звільнений з Олексіївської ВК (№25) за відбуттям строку покарання, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Московськогорайонного судум. Харкова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно. 
		В судовому засіданні 01.11.2021 року прокурор заявила клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк 60 діб. 
		В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. У сторони обвинувачення є достатні підстави вважати наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які полягають у наступному. Обвинувачений може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що в разі визнання його винним ОСОБА_4 може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків. Так, обвинувачений ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, де вказані персональні дані свідків та потерпілих. Крім того, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не працює, законних джерел заробітку не має, не володіє міцними соціальними зв`язками та раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Враховуючи наведене, до обвинуваченого не може бути застосований більш м`який запобіжний захід. Заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати. 
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора. Просила змінити запобіжний захід на більш м`який та зазначила на недоведеності ризиків. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти продовження тримання його під вартою, просив змінити запобіжний захід на більш м`який. Підтримав позицію, висловлену його захисником. 
		Вирішуючи заявлені прокурором, захисником та обвинуваченим клопотання щодо запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого, суд керується таким. 
		Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження. 
		Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннямирозділу ІІцього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. 
		Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. 
		Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 28.01.2021 щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обираючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку щодо обґрунтованості підозри та недостатності більш м`яких запобіжних заходів для запобігання існуючим ризикам. З цієї ж ухвали вбачається, що 30.12.2020 Московським районним судом м. Харкова було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. 
		Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. 
		ОСОБА_4  обвинувачуються у вчиненні тяжкого корисливого злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. 
		Обвинувачений не одружений, дітей не має, до затримання не був офіційно працевлаштованим, раніше неодноразово судимий, востаннє згідно вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнений 04.06.2020 року за відбуттям строку покарання. 
		Стороною захисту було оскаржено в апеляційному порядку ухвалу Московського районного суду м. Харкова про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, яка була постановлена 24.03.2021. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06.04.2021 апеляційну скаргу сторони захисту залишено без задоволення, ухвалу суду від 24.03.2021 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого  залишено без змін. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності передбачених законодавством України підстав для продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Потерпілий в судовому засіданні 09.06.2021 року надав показання, згідно яких обвинуваченим йому було нанесено численні удари та викрадено його мобільний телефон. 
		Станом на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчено, докази в повному обсязі не досліджено. 
		Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). 
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». 
		З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19,від 27.02.2019по справі№ 0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірностівизнання виниособи зависунутим їйобвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою. 
		Крім того, у рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. 
		Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винними, інші обставини кримінального провадження, суд вважає доведеним наявність ризиків, зазначених прокурором, в тому числі ризику переховування обвинуваченого від суду через усвідомлення імовірності визнання вини обвинуваченого за висунутим йому обвинуваченням та тиску тягаря можливого відбування покарання, та відхиляє доводи захисника щодо відсутності ризиків. 
		Також, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні корисливого злочину, який згідно пред`явленого обвинувачення пов`язаний із застосуванням насильства, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи. 
		За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винними, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам. 
		Враховуючи наведене, суд на даній стадії судового провадження приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід. 
		З урахуванням наведеного, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 на строк до 24:00 годин 30 грудня 2021 року. 
		Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Одночасно суд роз`яснює обвинуваченому, що він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку. 
		Також обвинуваченим заявлено усне клопотання про направлення матеріалів даного кримінального провадження до Харківського апеляційного суду для вирішення питання щодо його територіальної підсудності та направлення до Жовтневого районного суду м. Харкова, в провадженні якого перебуває інша кримінальна справа щодо нього. 
		Згідно ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого. 
		Враховуючи наведене, вирішення заявленого обвинуваченим клопотання відноситься до виключної компетенції Харківського апеляційного суду. 
		За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для направлення кримінального провадження до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження до Жовтневого районного суду м. Харкова.
		Керуючись ст. 34, 183, 314, 315, 331, 369-372, 392, 393 КПК України, -
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні клопотання ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на більш м`який запобіжний захід  відмовити. 
		Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4  задовольнити. 
		Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 24:00 годин 30 грудня 2021 року включно. 
		Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - направити до Харківського апеляційного суду для вирішення питання щодо його територіальної підсудності та направлення до Жовтневого районного суду м. Харкова. 
		Ухвала в частині продовження тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для  ОСОБА_4 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали. 
		Ухвала в частині запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є) 05.11.2021 о 14-45 год.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...