Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/2805/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2021. Зареєстровано: 09.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2021.
Дата набрання законної сили: 20.10.2021
Номер судового провадження: А/857/15351/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2805/21 пров. № А/857/15351/21
		 
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:Затолочного В.С.,
		суддів:Большакової О.О., Качмара В.Я.,
		секретаря судового засіданняРатушної М.І.,
		представникапозивачівЛитвина Р.О.,
		представника відповідачаСапіги А.В.,
		 
		розглянувши в режимі відеоконференції в місті Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі № 380/2805/21 за адміністративними позовами Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними і скасування постанов про накладення штрафу (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Сакалош В.М. в м. Львові Львівської області 08.06.2021 року о 10:43 год., повний текст судового рішення складено 10.06.2021), -
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» (далі  ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД», позивач 1) звернувся з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі також  ІДАБК у м. Львові, Інспекція, контролюючий орган), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови від 29.01.2021 року № 4-м про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі  Закон № 208/94-ВР), та № 5-м про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-БУД-ДНЕПР»» (далі - ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР», позивач 2) звернулося з адміністративним позовом до ІДАБК у м. Львові в якому просить:
		- визнати дії провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові Літавого В.М. і виконуючого обов`язки начальника цієї Інспекції Павлишина Т.І., що полягають у проведенні з 04 по 20 січня 2021 року позапланової перевірки щодо виконання робіт з реконструкції ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» магазину під літерою «Б-1» по вул. Т. Шевченка, 350-Д у м. Львові, оформленні матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесенні за результатами їх розгляду постанови № 6-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.01.2021  протиправними;
		- визнати протиправною та скасувати постанову від 29.01.2021 року № 6-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 позови об`єднані в одне провадження.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані спірні постанови.
		Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що посадовими особами інспекції було повністю дотримано процедури та порядку проведення перевірки та притягнення позивачів до відповідальності. Наявними у справі доказами підтверджуються факти виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності, вчинених позивачами, які полягають у самовільній реконструкції магазину. Представники позивачів були присутні при проведенні перевірки. Відповідачем вжиті всі необхідні заходи щодо належного направлення позивачам копії акта перевірки, повідомлення про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Хибними є висновки суду щодо необхідності отримання дозволу на перевірку від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Апелянт звертає увагу на недотримання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, які вплинули на можливість відповідача своєчасно надати докази та заперечення на позови.
		Відповідач 1 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
		Відповідач 2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		В судовому засіданні представник апелянта наполягала на задоволенні апеляційної скарги, представник позивачів, який приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконфренції, проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що ІДАБК у м. Львові 04.01.2021 видано наказ про проведення позапланової перевірки № 15-П об`єкту «Реконструкція ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» магазину під літерою «Б-1» з розширенням за рахунок прибудови на вул. Шевченка, 350-д у м. Львові», замовник - ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД», генеральний проектувальник - ТОВ Інжинірингова компанія «Будпроект плюс», генеральний підрядник - ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР», технічний нагляд - Гудим Юрій Васильович, авторський нагляд - ОСОБА_1 . Предметом перевірки зазначено - дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		На підставі наказу № 15-П також було видано направлення № 15-пп від 04.01.2021, на строк від 04 січня до 18 січня 2021 року.
		Відповідно з 04 січня по 18 січня 2020 року посадовою особою Інспекції, провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові Літавим Василем Миколайовичем було здійснено позапланову перевірку з виїздами на об`єкт самочинного будівництва.
		У зв`язку з необхідністю продовження терміну позапланової перевірки, на підставі службової записки заступника начальника відділу інспекційної роботи, таку було продовжено на 2 робочих дні.
		В.о. начальника Інспекції Павлишиним Т. І. було видано наказ про проведення позапланової перевірки від 19.01.2021 № 56-П та направлення від 19.01.2021 № 56-пп, строком дії з 19 січня до 20 січня 2021 року.
		Отже фактично перевірка тривала у період з 04 січня по 20 січня 2020 року.
		За результатами перевірки посадовою особою контролюючого органу складено Акт № 56-пп від 20.01.2021, згідно якого перевіркою виявлено такі порушення вимог містобудівного законодавства:
		1. За адресою м. Львів, вул. Т. Шевченка, 350-Д на земельній ділянці з кадастровим
		номером 4610137500:11:004:0077 ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» самовільно проведено реконструкцію магазину без документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт;
		2. ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» проводиться експлуатація об`єкта, а саме продаж продовольчих та непродовольчих товарів, що засвідчується чеком № 547694 від 04.01.2021;
		3. Генпідрядником ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» проведено будівельні роботи на об`єкті «Реконструкція» ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» магазину під літерою «Б-1» з розширенням за рахунок прибудови на вул. Шевченка, 350-д у м. Львові» без документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт.
		Посадовою особою Інспекції було складено протоколи від 20.01.2021 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД». В протоколах зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 29 січня 2021 року о 13 год. 00 хв. та о 13 год. 15 хв. відповідно у приміщенні ІДАБК у м. Львові за адресою: вул. Угорська, 7-а.
		Також посадовою особою Інспекції було складено протокол від 20.01.2021 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР». В протоколі повідомлялось, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 29 січня 2021 року о 13 год. 30 хв. у приміщенні ІДАБК у м. Львові за адресою: вул. Угорська, 7-а.
		Крім цього, посадовою особою Інспекції 20.01.2021 складено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до яких з метою усунення виявлених порушень вимагалося від ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» в двохмісячний термін з дня отримання припису усунути порушення п. 1 ч. 3 ст. 34 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі  Закон № 3038-VI), негайно зупинити експлуатацію магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 350Д, та від ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» в двохмісячний термін з дня отримання припису усунути порушення ч. 1 ст. 37 Закону № 3038-VI.
		Як вбачається з вищезазначених документів, представники товариств для підписання та отримання акта перевірки, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не з`явилися і примірники зазначених документів їм надіслано поштою.
		ІДАБК у м. Львові листом від 21.01.2021 № 0006-вих-3999 матеріали, складені за результатами позапланової перевірки, скерувала ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД». Відповідно до інформації по поштовому відправленню вказаний лист (трек-номер 79034067997908) вручений особисто 15.03.2021, при цьому відповідно до відмітки про дату та номер реєстрації вхідної кореспонденції така отримана товариством 23.02.2021.
		ІДАБК у м. Львові листом від 21.01.2021 № 0006-вих-3998 матеріали, складені за результатами позапланової перевірки, скерувала ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» Відповідно до інформації по поштовому відправленню вказаний лист (трек-номер 7903406797932) вручений особисто 28.01.2021. Позивач вказує, що лист отримано товариством 29.01.2021.
		29 січня 2021 року ІДАБК у м. Львові розглянуті матеріали справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивачів. Представники позивачів при розгляді справ були відсутні.
		За результатами розгляду справ 29 січня 2021 року в. о. начальника Інспекції було винесено постанови №№ 4-м, № 5-м, 6-м про накладення штрафу на ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» (по кожній постанові в розмірі 839900 грн.) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Постанови було скеровано контролюючим органом рекомендованими листами.
		Вважаючи постанови про накладення штрафу протиправними, а дії посадових осіб ІДАБК у м. Львові вчинені в ході проведення перевірки неправомірними, ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» та ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» звернулися до суду.
		Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Преамбулою Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Згідно з положеннями статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		Частинами першою, четвертою та п`ятою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) <…> у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами <…>.
		Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
		Стаття 3 Закону № 877-V визначає основні принципи державного нагляду (контролю).
		Відповідно до даної законодавчої норми державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:
		пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;
		підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;
		рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання;
		гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання;
		об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;
		здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;
		відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);
		неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;
		невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;
		відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання;
		дотримання умов міжнародних договорів України;
		незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян;
		наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.
		презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);
		орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;
		недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;
		здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
		Відповідно до частини дванадцятої статті 4 Закону № 877-V перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).
		Відповідно до положень частини третьої статті 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		Частиною шостою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт <…>.
		В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
		Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
		Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
		У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
		Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
		Згідно з вимогами частин першої та другої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, стосовно якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), які підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
		Статтею 10 Закону № 877-V визначені права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Зокрема, він має право бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення.
		Преамбулою Закону № 3038-VI визначено, що цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». <…> Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
		Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є:
		1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
		2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
		3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
		4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
		5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
		6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
		7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		<…>
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
		1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
		2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
		3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:
		а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
		б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
		4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
		<…>
		9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;
		10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки <…>.
		Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.
		Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Пунктом 3 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Згідно частини першої статті 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Частина восьма статті 39 Закону № 3038-VI забороняє експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію.
		Абзацом третім пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Згідно пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
		Пунктом 1 Порядку № 553 визначено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19,20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Згідно пункту 2 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
		1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
		2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
		3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
		Пунктами 7 та 9 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.
		Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
		Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
		У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.
		У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
		Згідно пунктів 11 та 12 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
		1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
		2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
		3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:
		усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
		зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
		4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
		<…>
		10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;
		11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
		<…>
		12. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:
		у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
		<…>
		ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;
		<…>.
		Відповідно до пункту 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
		вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
		перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
		бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
		за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
		подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
		Пунктами 16, 17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
		Згідно пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. <…>
		Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
		Згідно пункту 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
		Відповідно до частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		 
		Аналізуючи наведені вище законодавчі норми відповідно до встановлених обставин справи, а також з врахуванням доводів апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з позицією апелянта щодо помилковості висновків суду першої інстанції про незаконність перевірки внаслідок відсутності погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
		Таке погодження передбачене абзацом шостим частини першої статті 6 Закону № 877-V, дія якого не є обов`язковою для відповідача з огляду на вимоги частини п`ятої статті 2 даного законодавчого акта.
		Разом з тим, встановлені судом першої інстанції та додатково встановлені апеляційним судом обставини справи свідчать про наявність інших істотних порушень порядку проведення перевірки відповідачем, які мають наслідком визнання незаконними оскаржуваних постанов, винесених за результатами проведеної перевірки позивачів.
		Позивачі наполягають на тому, що перевірка відповідачем була проведена за відсутності представників товариств, натомість відповідач стверджує протилежне та зазначає, що представники були повідомлені про хід перевірки, однак у останній день на з`явилися.
		Дані твердження відповідача апеляційний суд відкидає як безпідставні з огляду на таке.
		Жоден документ, складений за результатами перевірки, не містить підпису представників позивачів, відомостей про персональні дані відповідних осіб, а наявність доручення на ім`я ОСОБА_2 від ТзОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД», на яке посилається відповідач, та підпис цієї особи на другому аркуші направлення на перевірку, не є доказом того, що представник даного підприємства був присутній в ході перевірки.
		Так, довіреність б/н від 24.04.2020 року, видана на Золона С.Є., копія якої наявна у справі та якою останнього було уповноважено виключно «представляти інтереси ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» у відповідних підрозділах ДАБІ з питань отримання дозвільних документів та прийняття закінчених будівництвом об`єктів в експлуатацію», жодним чином не надає ОСОБА_2 права на участь у позапланових заходах державного нагляду.
		Крім того, дана довіреність підтверджує право на представництво лише ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» і не стосується ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР».
		Твердження відповідача про присутність на перевірці керівника ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» ОСОБА_3 не підтверджено жодними наявними в матеріалах справи доказами.
		Доводи апелянта про те, що акт перевірки не містить обов`язкових реквізитів для заповнення щодо участі представників суб`єктів господарювання, які перевіряються, також безпідставні, оскільки відсутність таких реквізитів не позбавляє обов`язку відповідача реалізувати передбачене Законами №№ 877-V, 3038-VI, статті 2 КАС України та Порядку № 553, право позивачів на участь у проведенні перевірки
		Недотримання такої законодавчої гарантії на участь у перевірці позбавило позивачів позбавило їх можливості реалізації права надати пояснення та заперечення проти акту, докази, якими спростовуються висновки перевірки.
		На користь висновків суду про порушення порядку проведення перевірки також свідчить наявний в матеріалах справи чек, який відповідач використав як доказ експлуатації позивачем 1 неприйнятого в експлуатацію об`єкта.
		Даний чек датований 04.01.2021 року, тоді як підпис ОСОБА_2 у направленні на перевірку, який на думку апелянта свідчить про участь представника позивачів у перевірці, датований 12.01.2021 року, тобто після початку фактичного її проведення.
		Відповідач не надав доказів дотримання обов`язкових для нього вимог частини 12 статті 4 та статті 10 Закону № 877-V щодо внесення відомостей про перевірку до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) суб`єкта, що перевіряється.
		Не спростовані в ході апеляційного перегляду справи сумніви щодо підставності перевірки з огляду на зазначені позивачем 1 у акті перевірки дати розпорядчого документа про призначення перевірки та направлення (13.01.2021), тоді як наявні у справі накази відповідача та направлення датовані іншими датами  04.01.2021 року та 19.01.2021 року.
		Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7847/17 зазначив, що нормами Закону № 877-V та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
		Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що перевірка контролюючим органом проведена у відсутності суб`єкта містобудування, тобто з порушенням процедури проведення перевірки, що є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій відповідача.
		Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася при розгляді справ за подібними спорами Верховним Судом, зокрема, у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 420/6551/18.
		Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом № 208/94-ВР, визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995р. № 244 (далі - Порядок № 244).
		Згідно пункту 3 Порядку № 244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		<…>
		У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.
		Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення.
		<…>
		Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.
		Пунктами 13 та 14 Порядку № 244 передбачено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
		У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
		Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
		Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком.
		До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до пункту 17 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
		Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
		Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
		Згідно пунктів 18-21 Порядку № 244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.
		Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби  на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
		Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:
		1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;
		2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
		3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;
		4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;
		5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.
		Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, оскаржувані постанови винесені контролюючим органом 29.01.2021, тоді як документи що стосуються проведення перевірки отримані позивачем 2 у цей же день, а позивачем 1 значно пізніше.
		Матеріали справи не містять жодного доказу своєчасного повідомлення позивачів про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є підставою стверджувати про необізнаність суб`єктів містобудівної діяльності про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Відтак, проведення перевірки та складання акту за її наслідками без належного повідомлення позивачів про її проведення, а також про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, порушило їх право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу встановлених порушень.
		Формальне направлення позивачам матеріалів перевірки, але без забезпечення можливості їх фактичного ознайомлення з даними матеріалами та датою розгляду справи позбавило позивачів можливості надати докази на спростування порушень, за які їх було притягнуто до відповідальності.
		Посилання апелянта на те, що сам факт направлення такого повідомлення поштою є належним повідомленням позивачів, апеляційний суд оцінює критично, оскільки одним із обов`язків відповідача при розгляді справи Порядок № 244 є саме з`ясування того, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
		На необхідності неухильного дотримання права особи на участь у рішенні, яке приймається стосовно нього суб`єктом владних повноважень наголошують наведені вище положення статті 2 КАС України, Законів № 877-V, 3038-VI, Порядку № 553.
		Таким чином, грубе порушення процедури притягнення позивачів до відповідальності є, на думку апеляційного суду, самостійною підставою для задоволення позову.
		Іншим порушенням, на спростування якого апелянт не навів жодних доказів, є те, що згідно Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.01.2021 року (а.с. 157 т. 1) та описової частини постанови від 29.01.2021 року № 6-м до відповідальності притягувалося ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР».
		В той же час, резолютивна частина даної постанови містить висновок про притягнення до відповідальності ТОВ ІСТРЕЙТ-ЗАХІД».
		Таким чином, доведеними є доводи позивача 1 про те, що його двічі (постановами від 29.01.2021 року № 4-м та № 6-м) притягнуто до одного виду відповідальності за одне і те ж правопорушення.
		В судовому засіданні представник апелянта наголосила на помилці, допущеній в постанові № 6-м.
		Однак, доказів того, що це є саме описка чи помилка, її виправлення апелянт суду не надала.
		Крім того, такого наведеного спростування доводів позивачів в даній частині апелянт в суді першої інстанції не наводив, що додатково свідчить про їх надуманість.
		Щодо суті порушень, які стали підставою притягнення позивачів до відповідальності апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вони не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.
		Так, притягнення позивача 1 до відповідальності за експлуатацію об`єкта, не прийнятого в експлуатацію, апелянт доводить чеком на придбання товарів, датований 04.01.2021 року.
		Апеляційний суд наголошує на незаконності отримання даного доказу з підстав, наведених вище в даній постанові.
		Крім того, суду не надано доказів взаємозв`язку даного чека з позивачем 1, оскільки у ньому відсутні будь-які відомості, що саме цей суб`єкт господарювання здійснив відпуск товару, зазначеного в чеку.
		Пов`язаність позивача 1 з корпорацією «АТБ», про що в апеляційній скарзі зазначає апелянт, жодним чином не свідчить, принаймні наявними у справі матеріалами, про експлуатацію ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» приміщення магазину, в якому здійснювалося придбання товарі згідно чеку від 04.01.2021 року.
		Що ж до порушень, які виявилися у виконанні позивачами будівельних робіт без дотримання дозволу на їх виконання, то докази таких порушень взагалі відсутні у справі.
		Зовнішні фото магазину, надані апелянтом, без будь-якої прив`язки до дати та місця фіксації, заходу, в ході якого така фіксація здійснювалася, та осіб, які її здійснювали, не можуть сприйматися судом як належний доказ порушення.
		До того ж, ці фотографії не підтверджують факту проведення позивачами якихось будівельно-монтажних робіт.
		Як одну із підстав скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, апелянт зазначає процесуальні порушення, допущені судом попередньої інстанції, які виявилися у нез`ясуванні у учасників справи всього обсягу доказів, які вони мають намір надати, відсутності письмової згоди учасників на розгляд справи по суті у день підготовчого судового засідання та заперечень представника відповідача проти такого розгляду.
		Частиною третьою статті 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо:
		1) справу розглянуто неповноважним складом суду;
		2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
		3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
		4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;
		5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;
		6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;
		7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
		Обов`язкових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, передбачених названою правовою нормою, апеляційним судом не встановлено.
		Матеріали справи не підтверджують, що апелянт намагався, але був позбавлений можливості послатися на додаткові доводи та надати нові докази, які ним не були заявлені чи надані суду першої інстанції.
		Одночасно апеляційний суд погоджується із доводами апелянта в частині безпідставної мотивації оскарженого рішення посиланнями на цивільно-правову угоду у вигляді договору підряду між позивачами щодо відповідальності позивача 2 перед позивачем 1 за притягнення замовника будівництва до відповідальності за будівельні роботи без дозволу на їх виконання.
		Жодного відношення дана цивільно-правова угода до оскаржуваних постанов відповідача не має і не може бути підставою для їх скасування.
		Відтак, в даній частині, а також обґрунтованій вище частині щодо посилань суду першої інстанції на необхідність отримання відповідачем погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки оскаржуване судове рішення підлягає зміні із виключенням даних мотивів із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції та доповнення її додатковими мотивами, викладеними в даній постанові.
		Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.
		Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає частково.
		Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частин 2 та 4 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		Оскільки як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про необхідність зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, вказане рішення підлягає зміні.
		Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд -
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		 
		Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові задовольнити частково.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі № 380/2805/21 змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог.
		В решті рішення залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. О. Большакова   В. Я. Качмар  Повне судове рішення складено 08.11.2021 у зв`язку з перебуванням судді Качмара В.Я. у відпустці.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...