Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/38043/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2021. Зареєстровано: 09.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2021.

Номер судового провадження: 1-кс/761/21142/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021000000001761

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 761/38043/21
		Провадження № 1-кс/761/21142/2021
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 жовтня 2021 року  місто Київ
		   
		Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		підозрюваного ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання заступника начальника 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Марганець Дніпропетровськоїобласті,громадянина України,українця,з вищоюосвітою,працює керівникомв 3відділі 1управління Центральногоапарату Державногобюро розслідувань,одруженого,має наутриманні двохнеповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, 
		у кримінальному провадженні № 42021000000001761, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 3692, ч. 2 ст. 370 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання заступника начальника 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
		Клопотання обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021000000001761 від 20.08.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 3692, ч. 2 ст. 370 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 є службовою особою правоохоронного органу, обіймає керівну посаду в 3 відділі 1 управління Центрального апарату Державного бюро розслідувань.
		Так, 15.08.2021, більш точний час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_7 через засоби мобільного зв`язку за допомогою месенджера «WhatsApp» зателефонував на абонентський номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 , запропонувавши останньому роботу, назвавшись при цьому працівником Державного бюро розслідувань та повідомив про те, що деталі роботи будуть названі під час зустрічі у м. Києві. 
		З метою спонукання ОСОБА_8 до позитивного рішення щодо приїзду до м. Київ та обговорення умов запропонованої роботи, ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_8 грошовий переказ на картку МоноБанк, яка належала знайомому товариша ОСОБА_8 . 
		Після отримання ОСОБА_8 грошових коштів, які були направлені ОСОБА_7 , він придбав залізничний квиток та вирушив до м. Києва.
		Досудовим розслідування встановлено, що під час заздалегідь обумовленої зустрічі у АДРЕСА_3 , на яку з`явилися ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також його керівник в 3 відділі 1 управління Центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , останні запропонували ОСОБА_8 надавати допомогу в оперативно-розшуковій діяльності. 
		В подальшому, 15.08.2021 ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_9 з метою організації іншої зустрічі у місті Києві в найближчий час.
		19.08.2021 прибувши до міста Києва ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у закладі громадського харчування за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 5. Під час спільної зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дізналися від ОСОБА_8 про наявність в останнього доброго знайомого  заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 .
		В цей час у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на здійснення провокації підкупу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 шляхом прийняття останнім пропозиції та одержання неправомірної вигоди за сприяння у вирішенні питання щодо скасування арешту земельної ділянки, розташованої в Турківському районі Львівської області, накладеного в рамках кримінального провадження, з метою його подальшого незаконного викриття.
		Так, 19.08.2021 за вищевказаних обставин, перебуваючи у закладі громадського харчування АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , переслідуючи злочинний намір, надали ОСОБА_8 вказівку ініціативно та самостійно звернутися до ОСОБА_10 з метою придбання земельної ділянки у Турківському районі Львівської області, на яку накладено арешт, за грошову винагороду.
		Досудовим розслідування встановлено, що виконуючи зазначену вказівку ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , 20.08.2021 ОСОБА_8 , не будучи обізнаним про злочинні наміри останніх, прибув до міста Львова, де зустрівся із ОСОБА_10 та висунув останньому пропозицію, раніше озвучену вказаними працівниками Державного бюро розслідувань. У відповідь на вказану пропозицію ОСОБА_10 повідомив, що придбання земельної ділянки має відбутися відповідно до вимог чинного законодавства. Під час даної розмови, виконуючи вказівки працівників Державного бюро розслідувань  ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_8 здійснив аудіозапис вказаної розмови із ОСОБА_10 та направив аудіо-файл розмови ОСОБА_7 .
		Таким чином, ОСОБА_8 упевнився у відсутності в діях ОСОБА_10 ознак кримінального правопорушення та, відповідно, звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
		В подальшому, 17.09.2021 ОСОБА_8 , перебуваючи в місті Львові на проспекті Шевченка, виконуючи вказівку ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , близько 11 год. 00 хв. попросив ОСОБА_10 допомогти дізнатися про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019100100011307, процесуальне керівництво у якому здійснюють прокурори Шевченківської окружної прокуратури міста Києва та ініціювати скасування арешту з земельної ділянки з кадастровим номером № 3222457400:04:003:0247, який накладено Шевченківським районним судом міста Києва.
		28.09.2021 ОСОБА_8 , виконуючи доручення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , зателефонував та завуальовано запропонував ОСОБА_10 5000 доларів США за допомогу у вирішенні питання щодо скасування арешту земельної ділянки з кадастровим номером
		№ 3222457400:04:003:0247.
		Водночас, ОСОБА_10 відмовився від пропозиції та невідкладно повідомив керівника Львівської обласної прокуратури про вказані обставини.
		18.10.2021 ОСОБА_7 із використанням можливостей месенджеру «WhatsApp» звернувся до ОСОБА_8 та в черговий раз запропонував прибути до міста Києва з метою обговорення певних робочих питань. Після прибуття до міста Києва ОСОБА_8 зустрівся із ОСОБА_7 на перехресті вулиць С. Петлюри та Жилянської. Під час даної зустрічі ОСОБА_7 зазначив, що громадянину ОСОБА_11 необхідна допомога у вирішенні питання стосовно зняття арешту з належної йому земельної ділянки у Київській області. При цьому, він зазначив, що питанням організації зняття арешту із вказаного об`єкта нерухомості повинен зайнятися саме знайомий ОСОБА_8  ОСОБА_10 . Для обговорення своїх злочинних намірів, спрямованих на провокацію підкупу зазначеного працівника прокуратури, ОСОБА_7 завів та супроводив ОСОБА_8 до службового кабінету Державного бюро розслідувань за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15. Під час спілкування з ОСОБА_8 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зазначили, що начебто прокурора, який здійснює нагляд за їх роботою, не влаштувала позиція ОСОБА_10 , яка стосувалася відмови від зняття арешту земельної ділянки у незаконний спосіб.
		Також, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , розуміючи незаконність своїх дій та законну правову позицію ОСОБА_10 , вчинили за пособництва ОСОБА_11 умисні дії, спрямовані на зловживання впливом з метою подальшої провокації підкупу ОСОБА_10 та його незаконного викриття і організували передачу ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 2150 євро, 300 доларів США та 2000 грн. ОСОБА_8 для подальшої їх передачі ОСОБА_10 як неправомірної вигоди за вчинення останнім дій щодо зняття арешту з земельної ділянки, належної ОСОБА_11 . 
		В подальшому 21.10.2021 близько 12 год. 20 хв. ОСОБА_7 , попередньо узгодивши час та місце, зустрівся з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 в АДРЕСА_4 , біля закладу харчування «Very Tasty Cafe». 
		При цьому, ОСОБА_7 , розуміючи незаконність своїх дій та законну правову позицію ОСОБА_10 , повторно вчинив за пособництва ОСОБА_11 умисні дії, спрямовані на зловживання впливом з метою подальшої провокації підкупу ОСОБА_10 та його незаконного викриття і організував передачу ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 2200 євро для подальшої передачі ОСОБА_10 як неправомірної вигоди в загальній сумі 5000 доларів США за вчинення останнім дій щодо зняття арешту земельної ділянки, належної ОСОБА_11 .
		Водночас, з метою отримання від ОСОБА_10 згоди на отримання неправомірної вигоди та зловживання впливом за зняття арешту, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 надавали ОСОБА_8 вказівки передати грошові кошти ОСОБА_10 . 
		Крім того, досудовим розслідуванням також встановлено, що ОСОБА_5 , за вищевказаних обставин будучи службовою особою правоохоронного органу, обіймаючи керівну посаду в 3 відділі 1 управління Центрального апарату Державного бюро розслідувань, вчинив зловживання впливом.
		21.10.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 3692, ч. 2 ст. 370 КК України.
		В обґрунтуваннясвого клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядіцілодобового домашньогоарешту слідчимзазначено,що ОСОБА_5 інкримінується діяння,яке відповіднодо ст.12КК Українивіднесено дотяжких злочинів,за якийпередбачено покарання увигляді позбавленняволі настрок від3 до7років, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про те, що інший більш м`який запобіжний захід ніж цілодобовий домашній арешт не достатній для запобігання вищевказаним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
		В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав у ньому зазначених та просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання та зазначив, що підозра є необгрунтованою, оскільки заявник у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 є заявником у інших кримінальних правопорушеннях за фактами підкупів або надання неправомірної вигоди посадовим особам. Крім того, адвокат просив визнати докази не допустимими, оскільки, на його думку, досудове розслідування здійснює не уповноважений на те орган досудового розслідування, а також зазначив, що ОСОБА_5 жодного відношення до даного кримінального провадження не має.
		Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
		Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
		Так,слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено,щоГоловним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021000000001761 від 20.08.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 3692, ч. 2 ст. 370 КК України.
		21.10.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 3692, ч. 2 ст. 370 КК України, а саме, в тому, що ОСОБА_12 вчинив провокацію підкупу, тобто дії службової особи з підбурення особи на прийняття пропозиції та одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто прийняв пропозицію, обіцянку та одержав таку вигоду, вчинене службовою особою правоохоронного органу, а також вчинив зловживання впливом, тобто пропозицію та надання неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
		При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
		Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
		У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
		При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
		Так, 21.10.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 3692, ч. 2 ст. 370 КК України.
		Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: заявою ОСОБА_8 про вчинення злочину працівниками ДБР від 19.09.2021; повідомленням ГУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України від 16.09.2021 № 14/2-6100 про причетність осіб до вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.08.2021, який повідомив про обставини знайомства з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в ході яких останні запропонували йому вчинити провокацію підкупу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.10.2021, який повідомив про дійсність намірів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 щодо провокації підкупу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.09.2021, який повідомив про обставини спілкування з ОСОБА_8 , в ході яких останній пропонував йому за винагороду зняти арешт з земельної ділянки, розташованої в Київській області; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.10.2021, який повідомив обставини вчинення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, зокрема, обставин вчинення провокації підкупу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 ; заявою ОСОБА_8 про видачу грошових коштів від 21.10.2021; заявою ОСОБА_8 про видачу грошових коштів від 21.10.2021; протоколом огляду грошових коштів від 21.10.2021; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 09.09.2021 №14/2/5-6700; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 11.09.2021 №14/2/5-6699; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 15.09.2021 №14/2/5-6498; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 15.09.2021 №14/2/5-6697; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 16.09.2021 №14/2/5-6696; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 17.09.2021 №14/2/5-6695; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 18.09.2021 №14/2/5-6694; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 18.09.2021 №14/2/5-6694; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 18.09.2021 №14/2/5-6693; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 18.09.2021 №14/2/5-6692; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 18.09.2021 №14/2/5-6691; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 18.09.2021 №14/2/5-6690; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 29.09.2021 №14/2/5-6689; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 29.09.2021 №14/2/5-6688; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 29.09.2021 №14/2/5-6687; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 29.09.2021 №14/2/5-6687 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані йому правопорушення.
		З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_5 ознак інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність застосування цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу.
		Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
		Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а застосування запобіжного заходу  бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
		Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано можливість переховування від органу досудового розслідування та суду; знищення, спотворення або сховання будь-якої із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншими чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
		Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 , який є раніше не судимим, інкриміноване діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв`язку з чим усвідомлюючи міру можливого покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.
		Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
		Слідчий суддя також зазначає, що на підтвердження існування вказаного ризику вказує і те, що ОСОБА_5 працює в правоохоронних органах, а відтак володіє досвідом оперативно-розшукової діяльності, обізнаний у формах і методах роботи правоохоронних органів, активно застосовував заходи конспірації, тому у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу матиме змогу використовувати вказані вміння і навики для переховування від слідства і суду.
		Крім того, з огляду на вищевикладене також існує ризик того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На підтвердження існування зазначеного ризики також вказує те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів у даному кримінальному провадженні, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення.
		Також слідчий суддя вважає доведеним і ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки деякі з них є знайомими підозрюваного, місце проживання яких йому відоме, і з метою зміни показань або безпідставної відмови від них підозрюваний зможе впливати на свідків шляхом тиску, підбурювання, вмовляння, залякування чи підкупу, що буде перешкоджати здійсненню об`єктивного досудового розслідування. Слідчий суддя також враховує, що злочин має триваючий характер та наразі органом досудового розслідування встановлюються інші свідки кримінальних правопорушень.
		Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
		Водночас, з огляду на те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, слідчий суддя вважає, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність не знайшов свого підтвердження під час розгляду даного клопотання.
		Також слідчим суддею враховано і сімейний стан підозрюваного, перебування у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність постійного місця проживання та роботи, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, проте, з урахуванням вищенаведених факторів, не зменшує існування ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
		Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу підозрюваного.
		Положеннями ч.ч 1та 2ст.181КПК Українипередбачено,що домашнійарешт полягаєв забороніпідозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_5 до події інкримінованих правопорушень, часткову наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.
		 
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177,178, 180, 181, 184, 186, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання заступниканачальника 4відділу 1управління досудовогорозслідування Головногослідчого управлінняСлужби безпекиУкраїни ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 ,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештувідносно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42021000000001761, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 3692, ч. 2 ст. 370 КК України  задовольнити.
		Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.12.2021 включно.
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
		- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		-    здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ;
		- носити електронний засіб контролю.
		Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
		На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...