Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/25062/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2021. Зареєстровано: 09.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2021.
Дата набрання законної сили: 06.12.2021
Номер судового провадження: 2-о/947/362/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		_____________________________________________________________________________________________________________________        
		Справа № 947/25062/21
		Провадження № 2-о/947/362/21
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		03.11.2021 року
		 
		Київський районний суд м. Одеси в складі:
		головуючого судді Салтан Л.В.
		за участю секретаря Громико В.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в окремому позовному провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Приватне підприємство «Юридична фірма «ІВК та ПАРТНЕРИ» про встановлення факту недостовірності інформації, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		19 серпня 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту недостовірної інформації, у якій просить встановити факт недостовірності інформації, розміщеної у статтях, опублікованих на сайтах за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14, ІНФОРМАЦІЯ_15.
		Зазначає, що: у статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 » опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_5 у статті під заголовком сайті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 » опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_6 на сайті «Інформатор» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_7 у посиланні на статтю під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_8 на сайті «Інформатор» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_7 з коментарем: «Знакомьтесь! Теневой куратор Одесскойместнойпрокуратуры №2 - ОСОБА_2 , который пытается захватить земли Союза втомобилистов» розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_16 на офіційній сторінці ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілісті» в соціальній мережі «Facebook»;у статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_17» опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_18 о 17:19 год. на сайті «Одеський кур`єр» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_15), викладена недостовірна інформація щодо начебто незаконної діяльності заявника, безпідставно звинувачено останнього у вчиненні шахрайських дій, щодо начебто рейдерського захоплення майна інших осіб та підробці документів.
		Заявник вказує на те, що викладена інформація, не відповідає дійсності, принижує його честь і гідність, спростовується матеріалами, наданими у якості додатків до заяви ОСОБА_1 , у зв`язку із чим заявник вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
		Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідно до ст.ст. 28, 32 Конституції України кожен має право на повагу до своєї гідності та право спростувати недостовірну інформацію про себе, а також на відшкодування моральної шкоди завданої поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Пунктом 4 статті 277 ЦК України встановлено, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
		У матеріалах справи наявна довідка видана Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціому «Український центр підтримки номерів і адрес»№359/2020-Д від 24.12.2020 року з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, згідно до якої встановлено, інформацію про реєстратора доменного імені«ІНФОРМАЦІЯ_19»: найменування - Dynadot, LLC; адреса місцезнаходження - 210 S EllsworthAve# 345 SanMateo, CA 94401 US; адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_9 ; телефон НОМЕР_1 .
		Зі змісту вказаної довідки, вбачається, що за результатами дослідження інформаційного наповнення запитуваного веб-сайту встановлено, що останні позиціонують себе в якості певних веб-сайтів на яких розміщені виключно ідентифікатори - адреси електронної пошти. Наведені ідентифікатори не надають можливості встановити власників запитуваних веб-сайтів.
		Також, в матеріалах справи наявна довідка, видана Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціому «Український центр підтримки номерів і адреса» №35/2020-Д від 03.02.2021 року з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, згідно до якої встановлено інформацію про реєстратора доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_20»: найменування - GoDaddy.com, LLC; адреса місцезнаходження - 14455 North Hayden Road, Suite 226 Scottsdale AZ 85260,United States; адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_10 ; телефон НОМЕР_2 .
		Отже, зі змісту вказаної довідки, вбачається, що за результатами дослідження інформаційного наповнення запитуваних веб-сайту встановлено, що останні позиціонують себе в якості певних веб-сайтів на яких розміщені розміщені виключно ідентифікатори - адреси електронної пошти. Наведені ідентифікатори не надають можливості встановити власників запитуваних веб-сайтів.
		У відповідності до даних ЄДРЮОФОПГФ України, відомості про реєстрацію GoDaddy.com, LLC та Dynadot, LLC у якості юридичної особи на території України відсутні.
		У відповідності до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно за вказаною компанією відсутні.
		Відомості про останнє місце перебування GoDaddy.com, LLC та Dynadot, LLC на території України невідоме.
		Наведенні у статті прізвища та імена авторів статей не дають змоги здійснити їх ідентифікацію, адже на сайті не міститься по-батькові, контактних номерів телефону, адрес для листування вказаних осіб.
		Зважаючи на викладені обставини, об`єктивну неможливість встановлення дійсних власників веб-сайту та враховуючи роз`яснення п.13 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року за №1 єдиним законним способом відновити порушенні права є встановлення факту недостовірної інформації.
		Відповідно до ч. 3 ст.277 ЦК України недостовірна інформація - це негативна інформація, поширена про особу.
		Одним з основних принципів інформаційних відносин є достовірність та повнота інформації, ст.2 Закону України «Про інформацію».
		Постановою пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року за №1 визначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		В судовому засіданні заявник участі не приймав, однак надав через канцелярію суду письмову заяву про підтримання заяви, просив суд її задовольнити та слухати справу за його відсутності.
		Заінтересована особа в судове засіданні не з`явилася, однак надала через канцелярію суду письмову заяву про підтримання заяви та просила слухати справу за її відсутності.
		У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
		Проаналізувавши в сукупності всі обставини справи, Суд дійшов висновку, що інформація стосовно заявника не відповідає дійсності, не підкріплена жодними доказами чи конкретними фактичними даними, з огляду на наступне.
		ОСОБА_1 , є адвокатом та здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1262 року, виданого Одеською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 06 травня 2004 року.
		На сайті «Тrashik.news» у статті з назвою: « ОСОБА_3 - погрязший в долгах рейдер-аферист» опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_11 , на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_20» у статті з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_12 » у статті статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_17» опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_18, зазначається інформація про наявність у Заявника довгострокових невиконаних кредитних зобов`язань загальна сума яких перевищує мільйон доларів США, зокрема, щодо наявності у заявника заборгованості перед ПАТ «НАДРА» у загальній сумі 100 000, 00 доларів США; що Заявником сфальсифіковано рішення Одеської обласної державної адміністрації про видачу компанії ПП «ЮФ «ІВК та ПАРТНЕРИ» ліцензії на розробку проектної документації, задля здійснення на начебтонезаконно захоплених Заявником земельних ділянках незаконного будівництва, в тому числі зазначається про причетність Заявника до будівництва Житлового комплексу «Європейський» та Житлового комплексу «Якоря» та доведення до банкрутства вказаних об`єктів, та що внаслідок дій Заявника Житловий комплекс «Якоря» знаходиться під загрозою знесення; також що Заявник захопив належну Громадській організації - Союзу автомобілістів земельну ділянку; та зазначається про наявність достатньої кількості кримінальних епізодів за участю Заявника.
		Щодо наявності у заявника довгострокових невиконаних кредитних зобов`язань загальна сума яких перевищує мільйон доларів США, судом встановлено, що у відповідності до інформації наявної в Єдиному реєстрі боржників, відомості, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 відсутні.
		Також, судом встановлено, що зобов`язання Заявника за кредитним договором №05/08/2007/840-К/695 від 07.09.2007 перед ПАТ «КБ «НАДРА» було виконано у повному обсязі у 2009 році, та фінансові претензії до Позичальника з приводу виконання цього кредитного договору відсутні, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №49-036-11128/21 від 12.08.2021 року.
		До того ж, судом встановлено, що згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у Заявника відсутні у власності земельні ділянки у с. Фонтанка, Лиманського району Одеської області, та відсутні записи про обтяження у вигляді іпотеки належного Заявнику нерухомого майна, за невиконаними борговими зобов`язаннями Заявника, що підтверджується інформаційною довідкою №282579387 від 02.11.2021 року.
		Згідно вказаної інформаційної довідки №282579387 від 02.11.2021 року, копія якої наявна в матеріалах справи, судом встановлено, що Заявник не є власником об`єкту нерухомого майна, а саме квартири за адресою: 
		АДРЕСА_1 .
		Судом встановлено, що Приватним підприємством «Юридична фірма «ІВК та Партнери», засновником якого є заявник 09.10.2007 року отримало Ліцензію серії АВ № 369562 від Одеської обласної державної адміністрації на проведення будівельної діяльності. Ліцензію видано на підставі рішення № 888 від 08.10.2007 року. Строк дії ліцензії з 08.10.2007 року по 08.10.2012 року. Докази, в тому числі судові рішення, якім б підтверджувався факт незаконності отримання ПП «ЮФ «ІВК та ПАРТЕРИ» ліцензії на проведення будівельної діяльності відсутні. До того ж, на момент публікації статтей строк дії Ліцензії серії АВ № 369562 було вичерпано.
		Стосовно причетності заявника до будівництва Житлового комплексу «Європейський» та Житлового комплексу «ЯКОРЯ», судом встановлено наступне.
		Адвокат ОСОБА_1 надавав правову допомогу ТОВ «НОВИЙ РАЙОН 1» (компанія, яка займається будівництвом житлового комплексу), що підтверджується копією наявного в матеріалах справи договору про надання правової допомоги укладеного між ТОВ «НОВИЙ РАЙОН 1» та адвокатом ОСОБА_1 .
		Заявник не є засновником чи директором товариства, яке займається будівництвом житлового комплексу «Якоря», ТОВ «НОВИЙ РАЙОН 1», що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 
		Згідно з наявними в матеріалах справи доказами, судом встановлено, що ТОВ «НОВИЙ РАЙОН 1» 18.06.2020 року отримано сертифікат серії ІУ №162201701914, яким Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта (багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ) проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації, що підтверджується копією сертифікату серії ІУ №162201701914 від 18.06.2020 року.
		Щодо інформації, викладеної у вказаних публікаціях про те, що Заявник шляхом вчинення протиправних дій допомагав шахраям заволодіти майном належним ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», Судом встановлено наступне.
		Адвокат ОСОБА_1 надає правову допомогу ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги №05 від 24.04.2019 року, що підтверджується копією договору долученого до матеріалів справи. Після укладення договору про надання правової допомоги, адвокат 
		ОСОБА_1, представляє інтереси ОСОБА_4 в рамках численних цивільних та кримінальних справ, стороною в яких є саме ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів».
		22 січня 2020 року Одеським апеляційним судом прийнято постанову по справі № 1519/2-4697/11 за позовом Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_5 про стягнення грошової вартості земельної ділянки.
		Згідно з вказаним рішенням суду у задоволенні позову Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_5 про стягнення грошової вартості земельної ділянки відмовлено, копія вказаного рішення суду наявна в матеріалах справи.
		Таким чином, вказаним рішенням суду відмовлено Прокуратурі Одеської області в стягненні грошової компенсації вартості вказаної земельної ділянки, яка, начебто, перейшла у власність ОСОБА_4 незаконним шляхом.
		06.03.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі № 521/7697/19 за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, за участі третьої особи - ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» згідно якого позов ОСОБА_4 задовольнили, рішення Одеської міської ради № 7078-VI від 10.09.2015 року «Про надання дозволу ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,7887 га за адресою: АДРЕСА_3 в оренду для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель та споруд автостоянки № 35» скасували, копія вказаного рішення суду наявна в матеріалах справи.
		31.07.2019 року ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_4 , в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_4 . Справі присвоєно номер 521/12750/19 та 27.02.2020 року ухвалено рішення, згідно з яким ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» відмовили в задоволенні позову у повному обсязі, копія вказаного рішення суду наявна в матеріалах справи.
		01 липня 2019 року ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_4 , в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу виставочно-демонстраційного автосалону за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_4 . Справі присвоєно номер 521/13024/19 та 28.05.2020 року ухвалено рішення, яким позов ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» залишено без задоволення, копія вказаного рішення суду наявна в матеріалах справи.
		З огляду на викладене вбачається, що інформація викладена у статтях стосовно шахрайських дій ОСОБА_1 , направлених на заволодіння майном ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» є такою, що не відповідає дійсності, а є способом перешкоджання професійній діяльності адвоката ОСОБА_1 .
		Судом, встановлено, що 21 жовтня 2020 року на засіданні Ради адвокатів Одеської області було прийнято рішення (Протокол № 45) згідно якого вирішено засудити дії ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» стосовно адвоката ОСОБА_1 та наголошено про неприпустимість ототожнення адвоката з клієнтом, що є грубим порушенням гарантії здійснення адвокатської діяльності, яка закріплена в ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», наведене підтверджується копією протоколу №45 Ради адвокатів Одеської області від 21.10.2020 року, який міститься в матеріалах справи.
		У вказаних заявником публікаціях також викладено інформацію, щодо наявності безлічі кримінальних епізодів за участі Заявника та відкритого кримінального провадження.
		Суд приходить до висновку про недостовірність вказаної інформації з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Станом на час розгляду справи Суду не існує вироків суду, які набрали законної сили, щодо визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в тому числі щодо протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації чи протидії законній господарській діяльностітощо, у будь-якому кримінальному провадженні ОСОБА_1 не повідомлено про підозру.
		Щодо інших доводів заяви про встановлення факту недостовірності інформації, Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 15 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року, недостовірною інформацією вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Згідно з частиною третьою статті 277ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Згідно статті 2Закону України «Про інформацію» одним з основних принципів інформаційних відносин є достовірність та повнота інформації.
		Судом встановлено, що у вказаних публікаціях відбулось поширення недостовірної інформації саме про ОСОБА_1 .
		Згідно з роз`ясненями, наведених у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до абзацу 3 ч. 4ст. 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.
		Враховуючи роз`яснення п.13 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року за №1єдиним законним способом відновити порушені права у цій справі є встановлення факту недостовірної інформації.
		У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача
		Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.  
		Згідно ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		У відповідності до ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.    
		Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
		Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
		Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно з вимогами ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 28, 32 Конституції України, ст.277 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 76, 259, 263-265, 268, 279, 293-294 ЦПК України, суд -
		ВІРІШИВ:
		Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірності інформації задовольнити.
		Встановити факт недостовірності інформації:
		- у статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 » опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_21);
		-        у статті під заголовком сайті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_8 на сайті «Інформатор» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_7 
		-        у посиланні на статтю під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_8 на сайті «Інформатор» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_7 з коментарем: «Знакомьтесь! Теневой куратор Одесской местной прокуратуры №2 - ОСОБА_2 , который пытается захватить земли Союза втомобилистов» розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_16 на офіційній сторінці ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілісті» в соціальній мережі «Facebook»;
		-        у статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_17» опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_18 о 17:19 год. на сайті «Одеський кур`єр» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_15).
		Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                                         Салтан Л. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...