Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/25071/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2021. Зареєстровано: 09.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2021.
Дата набрання законної сили: 09.12.2021
Номер судового провадження: 2/127/2516/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/25071/20
		Провадження № 2/127/2516/21
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 листопада 2021 рокумісто Вінниця
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі: головуючого судді Волошина С.В.,
		за участі секретаря судового засідання Волхової М.А.,
		позивача ОСОБА_1 , 
		представника відповідача ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в порядку загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» про відшкодування моральної шкоди, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» (надалі відповідач) про відшкодування моральної шкоди. Свій позов мотивував тим, що у 2018 році, внаслідок обману його як покупця, менеджером відповідача ОСОБА_3 , під час відвідування закладу «МакДональдз» у АДРЕСА_1 , позивачу була завдана моральна шкода. Внаслідок інциденту, який відбувся у 2018 році позивач звернувся зі скаргами до відповідача та до ГУДПСС у Вінницькій області. За результатами розгляду його звернень менеджера відповідача ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 155-2 КУпАП на накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Внаслідок обману позивача, йому як споживачу було завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює в 1000000 грн. Вказана моральна шкода завдана позивачу душевними стражданнями, яких позивач зазнав у зв`язку з вчиненням проти нього адміністративного правопорушення у вигляді обману покупця, пережитих внаслідок цього негативних емоцій, розчаруванням від відвідування закладу відповідача. Вважає, що вказаний розмір шкоди обраховано виходячи з принципів розумності, співмірності та адекватності. Вказує на те, що його моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі так як немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь - яка компенсація моральної шкоди, на переконання позивача, не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. Посилаючись як на підставу своїх вимог на ст.ст. 23, 611 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 4, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач просив стягнути з відповідача 1000000 грн. моральної шкоди. 
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2020 клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено частково. Зменшено ОСОБА_1 розмір судового збору, що підлягав до сплати за подання позовної заяви до 5000 грн. Позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 5 - денний строк для виконання вимог ухвали та сплати судового збору. 
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.12.2020 позовну заяву повернуто позивачу через невиконання вимог ухвали суду від 17.11.2020. 
		Постановою Вінницького апеляційного суду від 03.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21.12.2020 задоволено. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21.12.2020 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції вважав недостатньо аргументованим рішення про зобов`язання позивача сплатити 5000 грн. судового збору, вважав висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви передчасним. 
		Ухвалою Вінницького міського суду від 23.06.2021, з огляду на позицію суду апеляційної інстанції, прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи, враховуючи предмет спору (ціну позову), вирішено провести в порядку загального позовного провадження. Роз`яснено учасникам справи право на подання заяв по суті спору у встановлені судом строки. 
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.06.2021 задоволено клопотання позивача про участь в судових засіданнях в режимі відео конференції. 
		27.07.2021 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Волкова А.С., надійшов відзив на позовну заяву доводи якого зводяться до наступного. Представник відповідача у відзиві зазначає, що позивачем перед судом не доведено наявності правових підстав, передбачених законом, для відшкодування моральної шкоди у зв`язку з придбанням продукції (страви) відповідача. Посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема на п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, яка визначає права та обов`язки споживачів під час укладання, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення, тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України вважає юридично неспроможним, оскільки у наведеній нормі Закон лише вказує на право відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Разом з цим представник відповідача посилається на ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, згідно якої у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законом, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Відповідач посилається на пояснення ОСОБА_5 , від 18.09.2018, який працював менеджером ресторану закладу ресторанного господарства «МакДональдз - Соборне» ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд», в яких останній вказав, що: «при обслуговуванні відвідувача ОСОБА_1 під час видачі замовлення, через поспіх та неуважність, працівник закладу не доклав 2 картопляника. При зверненні споживача через декілька хвилин 2 картопляника були одразу видані». А тому представник відповідача зазначає, що позивач скористався своїм правом, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону на безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк, а відповідач повністю задовольнив прохання позивача, видавши йому 2 картопляники одразу після звернення. За таких обставин представник відповідача зазначає, що позивачу не була та не могла бути завдана моральна шкода через придбання страви з недоліком у вигляді відсутності двох картопляників, які були видані позивачу одразу після звернення. З огляду на викладене представник відповідача зазначає, що позивачем, відповідно до ст.ст. 76, 77, 81 ЦПК України та ст.ст. 23, 1167 ЦК України перед судом не доведено самого факту наявності моральної шкоди. Також відповідач звертає увагу суду, що відповідно до ст. 1 - 1 Закону України «Про захист прав споживачів», яка вказує на сферу дії цього Закону, цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів та кормів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Посилається у відзиві на ст. 1 Закону, в якому терміни «харчовий продукт», «непридатний харчовий продукт» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». В розумінні цього Закону страви, які виробляє та пропонує своїм відвідувачам відповідач належать до харчових продуктів. На переконання відповідача лише певні норми Закону України «Про захист прав споживачів» може бути поширено на харчові продукти, зокрема ті норми, в яких є спеціальні застереження, як наприклад в ст. 15 вказаного Закону. Разом з тим а ні ст. 4, а ні ст. 22 цього Закону не містять таких застережень. За таких обставин відповідач вважає, що положення Закону «Про захист прав споживачів», які встановлюють можливість стягнення моральної шкоди, на які посилається позивач, не підлягають до застосування до спірних правовідносин, оскільки вони виникли у зв`язку з придбанням позивачем страви «картопляника», який відповідно до Закону є харчовим продуктом. За таких обставин, моральна шкода може бути відшкодована позивачу виключно на підставі ч. 3 ст. 1167 ЦК України, якщо позивач доведе наявність вини відповідача та факту заподіяння такої шкоди. У зв`язку з цим відповідач зазначає, що у позовній заяві відсутнє обґрунтування із посиланням на належні та допустимі докази, в чому саме полягає шкода, яка ніби то заподіяна позивачу. Така само позивачем не зазначено в чому саме виражена нібито спричинена йому моральна шкода, яким саме протиправним діянням відповідача вона заподіяна, якими доказами це підтверджується, також в чому полягає причинно - наслідковий зв`язок між негайно виправленою помилкою працівника відповідача та нібито стражданнями позивача у зв`язку з цим фактом. 
		19.08.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що представлені відповідачем заяви свідків з числа працівників відповідача є упередженими, оскільки вони є залежними від свого працедавця. Крім того представлені заяви містять припущення, що не підтверджуються жодними доказами, а також протиріччя. Заяви вказаних осіб не спростовують доводів позовної заяви, є надуманими. Факт вчинення адміністративного правопорушення не спростовується і не оскаржується відповідачем. Просив позов задоволити в повному обсязі. 
		21.09.2021 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на позовну заяву, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову з підстав, що наведено у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначено, що характеристика поведінки позивача, як відвідувача закладу відповідача безпосередньо стосується предмету доказування у справі. Нотаріально посвідченні пояснення свідків з попередженням їх про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого показання вказують на поведінку позивача під час спілкування з працівниками відповідача при неодноразових відвідинах ресторану і мають бути враховані судом для ухвалення законного та справедливого рішення. 
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті. 
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задоволити, з тих підстав, що наведено у позовній заяві. Вказав, що він під час інциденту відчув негативні емоції та страждання у зв`язку з обманом його як покупця. На запитання суду чи пам`ятає позивач дату коли стався інцидент, позивач повідомив, що подія з картопляником сталася в серпні 2018 року. На запитання суду, що саме породило у ньому страждання та душевні переживання, позивач повідомив, що обман полягав у невкладенні до двох замовлених порцій «Мак сніданку» двох картопляників. Вказану недостачу він виявив після того як з`їв свій сніданок. Після звернення до каси продажу відповідача до нього вийшла менеджер відповідача і одразу видала два картопляника. Однак він відмовився їх отримувати, оскільки він уже закінчив свій сніданок. Ці два картопляники були залишені менеджером на столику де він сидів, однак він їх уже їсти не хотів. На запитання суду позивач повідомив, що коли він звернувся до каси продажу відповідача картопляники йому дійсно були видані, однак він їх приймати не хотів, а хотів отримати грошову компенсацію. На запитання суду чим доводиться факт душевних та моральних страждань та чим він доводить співмірність заявлених позовних вимог з шкодою, позивач по суті запитання нічого повідомити не зміг. На запитання суду щодо часу видачі картопляників з моменту виявлення недостачі позивач повідомити нічого не зміг, оскільки не пам`ятає. На запитання суду чи належить йому номер телефону  НОМЕР_1  а також електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач повідомив, що дійсно так, ці телефонний номер та електронна адреса належать йому. 
		В судовому засіданні представник відповідача адвокат Паламарчук О.А. заперечувала проти задоволення позову з підстав, що наведено у відзиві на позовну заяву, з посиланням на докази, що до нього долучено. Зазначила, що при зверненні позивача до каси продажу відповідача два помилково недодані картопляника були негайно видані. Інцидент було вичерпано через 2 - 3 хвилини після видачі основного замовлення. Разом з тим, позивач по справі на цьому не зупинився, вимагав грошової компенсації в декілька кратному розмірі від вартості замовлення, основну частину якого позивач прийняв та спожив. Позивач не тільки прийняв два картопляники, які після його звернення були негайно видані, а й отримав (прийняв) дві додатково додані промокартки на безкоштовне замовлення або чаю, або кави, або морозива «ріжок». Позивач штучно створює конфлікти в умовах ресторану відповідача з працівниками, що вбачається з нотаріально посвідчених заяв як працівників так і колишніх працівників відповідача. Такі конфлікти створюються з метою отримання промокарток відповідача та отримання продуктів харчування, що виробляються відповідачем - безкоштовно. Посилання на хронологію інциденту представником відповідача здійснюється з роздруківки програмного забезпечення зворотного зв`язку ресторану відповідача з клієнтами «ІnMoment» за 20.07.2018, що долучено до матеріалів справи, з якого вбачається, що інцидент з позивачем було вичерпано на місці. Вважає позов безпідставним, необґрунтованим, надуманим та таким, що не підлягає до задоволення. 
		Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку, зіставивши їх з фактичними обставинами справи, дійшов наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		       За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Як визначено ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України). 
		Як встановлено ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки . Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, з поміж інших також є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		Судом установлено, що 20.07.2018 при обслуговуванні відвідувача закладу ресторанного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , під час видачі йому замовлення працівник закладу не доклав у замовлення два картопляника. 
		Вказана обставина не заперечується учасниками справи, а тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України вона не підлягає доказуванню. 
		Як встановлено з копії заяви ОСОБА_1 № 10 від 20.07.2018, при замовленні двох порцій «Мак сніданку» йому не докладено дві картопляні котлети «Хеш браун» - деруни. У зв`язку з викладеним, за аналогією з ПК України, просив відшкодувати його моральні втрати у вигляді двох порцій «Мак сніданку». Відповідь просив надати офіційно, а винних працівників притягнути до дисциплінарної відповідальності. (а.с. 137). 
		Відповідно до пояснень менеджера ресторану закладу ресторанного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_6 від 18.09.2019, які надані на ім`я начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, при обслуговуванні відвідувача ОСОБА_7 під час видачі замовлення, через поспіх та неуважність, працівник закладу не доклав 2 (два) картопляника. При зверненні споживача, через декілька хвилин, 2 (два) картопляника були одразу видані. (а.с. 102). 
		Обставина звернення позивача до каси обслуговування відповідача щодо відсутності в замовленні двох картопляників та видачі позивачу двох картопляників одразу після звернення також не заперечується учасниками справи а тому в силу тієї ж ч. 1 ст. 82 ЦПК України також не підлягає доказуванню. 
		Як встановлено з копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26.09.2018 № 594, винесеної керівником Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Сидоруком І.П., громадянина ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 155 - 2 КУпАП та застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. (а.с. 64-65). 
		Підставою накладення адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_5 стало те, що в ході здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, за скаргою ОСОБА_1 , було виявлено, що при замовленні споживачу було не вкладено двох картопляних котлет, загальною вартістю 34 грн., про що зазначено в акті № 134 від 18.09.2018. (а.с. 64). 
		Як регламентовано ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Частиною 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		При цьому, зі змісту ст. 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна особа має право, у разі порушення її прав, на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		       Як встановлено ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 звертає увагу на поширення щодо виниклих правовідносин дії Закону України «Про захист прав споживачів», однак, обґрунтовуючи позовні вимоги, в частині розміру моральної шкоди, позивач, також посилається та обґрунтовує свої вимоги загальними положеннями про відшкодування шкоди, визначеними Цивільним кодексом України.
		Згідно зі статтею 2 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
		Так відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Як встановлено ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Згідно роз`яснень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до п. 5 вказаної постанови, згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частинами 1,2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		У цьому зв`язку суд зазначає, що позивачем по справі не представлено жодного доказу який би вказував на факт спричинення йому моральної шкоди, понесення ним будь яких втрат майнового чи немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або доказів про наявність інших негативних явищ в його житті, які виникли внаслідок досліджуваного інциденту.
		Характер правопорушення, а саме невидача двох картопляників разом з замовленими «Мак сніданками» та їх негайна видача після звернення через декілька хвилин після видачі основного замовлення за своєю природою та тривалістю не могла спричини позивачу жодних як фізичних так і душевних страждань, погіршення його здібностей як потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації. Помилка працівника відповідача та її миттєве усунення після звернення, на переконання суду не може бути безумовною підставою для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди без наявності доказів її (моральної шкоди) фактичного спричинення. 
		Як доказ в підтвердження наявності моральної шкоди позивачем у справі представлено виключно постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою менеджера ресторану ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності, інших доказів на підтвердження позовних вимог матеріали справи не містять. 
		Разом з тим сам факт існування цієї постанови не є безумовним свідченням того, що позивачу спричинено моральну шкоду, її наявність та розмір позивачем по справі не доведено та належними, допустимими і достатніми доказами не обґрунтовано. 
		Як зазначалось вище, постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій або бездіяльності особи, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. А тому, суд констатує, що факт існування цієї постанови жодним чином не доводить спричинення позивачу моральної шкоди. 
		Суд встановив та з`ясував, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи душевних страждань або втрат немайнового характеру, так само як і позов не містить жодних належних правових обґрунтувань її заподіяння та обґрунтованого розрахунку її розміру. 
		Відповідно до п. 9 вказаної постанови, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		З наведеного суд приходить до висновку, що за встановлених фактичних обставин справи позивачем перед судом не доведено завдання йому моральних та душевних страждань, оскільки після звернення позивача до каси відповідача недодані два картопляника були йому негайно видані. Між допущеною працівником відповідача помилкою та видачею позивачу залишку замовлення пройшов незначний період часу та його вимоги з усунення недоліку товару були повністю задоволені. 
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
		Таким чином суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог позивача, а як наслідок суд не вбачає підстав для задоволення позову. 
		Оскільки позивача на стадії відкриття провадження у справі, згідно позиції суду апеляційної інстанції, звільнено від сплати судового збору, судові витрати у виді судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід віднести на рахунок держави. 
		Питання судових витрат на професійну правничу допомогу, що понесені відповідачем по справі суд не вирішує, оскільки в судових дебатах представник відповідача ОСОБА_2 заявила, що відповідна заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу буде подана в порядку, визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, про що вона і заявила. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 11, 23, 509, 525, 526, 1167, 1172, ЦК України, ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 353 ЦПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_7 до Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» про відшкодування моральної шкоди - відмовити. 
		Судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; 
		Відповідач: Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД», ЄДРПОУ 23744453, м. Київ, вул. Гришка 7. 
		Повний текст рішення суду складено 08.11.2021 року. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...