Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/518/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2021. Зареєстровано: 10.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2021.
Дата набрання законної сили: 26.10.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"26" жовтня 2021 р. Справа №909/518/21
		 
		Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
		головуючого суддіГалушко Н.А.
		суддівЖеліка М.Б.
		Орищин Г.В.
		секретар судового засідання  Олійник Н.
		 
		за участю представників:
		від позивача Гречко Х.М.-представник;
		від відповідача: Романюк Ю.Д.  директор, Чеботар В.В. - адвокат;
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях №10-05-01532 від 16.08.2021 (вх.ЗАГС 01-05/2854/21 від 20.08.2021)
		на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 
		у справі № 909/518/21
		за позовом: Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м.Івано-Франківськ
		до відповідача: ПП Універсал-Плюс, м.Коломия
		про стягнення 69 613,00 грн та визнання договору оренди припиненим
		 
		Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ПП "Універсал-Плюс" про стягнення збитків, завданих втратою орендованого майна в сумі 69 613,00 грн та визнання договору оренди № 05/14 від 20.01.2014 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та ПП "Універсал-Плюс" припиненим.
		Позов мотивований тим, що відповідач у справі допустив порушення договірного зобов`язання щодо забезпечення збереження майна, переданого йому в оренду, відтак за умовами укладеного договору та на підставі діючого законодавства останній зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки, завдані неналежним виконанням умов договору оренди в розмірі 69 613,00грн.
		Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 у справі №909/518/21 в позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до ПП "Універсал-Плюс" про стягнення збитків, завданих втратою орендованого майна в сумі 69 613,00 грн та визнання припиненим договору оренди № 05/14 від 20.01.2014 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та ПП "Універсал-Плюс" відмовлено.
		Рішення суду мотивовано тим, що судом встановлено відсутність в спірному випадку умислу та/або необережності в діях відповідача, відсутність бездіяльності, вчинення будь-якої іншої протиправної поведінки, що могло б призвести до знищення орендованого майна. Наведені вище обставини у справі (вжиття відповідачем заходів на здійснення поліпшень орендованого майна), свідчать про зворотнє. Враховуючи фактичні обставини, які свідчать про знищення орендованого майна договір оренди № 05/14 від 20.01.2014 припинив свою дію в силу приписів п. 4 ч. 2 ст. 291 ГК України та п. 7 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна» у зв`язку зі знищенням об`єкту оренди і не потребує втановлення цього факту в судовому порядку. 
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
		Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях подано апеляційну скаргу №10-05-01532 від 16.08.2021 (вх.ЗАГС 01-05/2854/21 від 20.08.2021), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 у справі №909/518/21 і ухвалити нове рішення, яким стягнути зазначені збитки, завдані втратою орендованого майна у розмірі 69 613,00грн, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з недоведеністю обставин, що мають значення для вирішення справи, які суд визнав встановленими, неправильного дослідження та оцінки доказів, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
		Зокрема, скаржник зазначає, що своєю бездіяльністю, а саме незбереженням орендованого майна відповідач завдав державі в особі Регіонального відділення збитків на суму 69 613,00грн, що підтверджується Звітом №007/02-21 СОД ОСОБА_1 «Про незалежну оцінку (розміру завданих збитків) нежитлової будівлі (будинок відпочинку) загальною площею 80,4 кв.м, що не ввійшла до статутного капіталу ВАТ «Коломийська ПМК-82», виконаного станом на 31.12.2020.
		Скаржник вважає, що в діях ПП «Універсал-Плюс» наявний повний склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка  полягає у бездіяльності, незбереженні державного майна, що перебувало в оренді, наявність шкоди  полягає у загибелі орендованого майна, чим завдано збитки держав; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками полягає у бездіяльності відповідача та вина правопорушника  полягає в ухиленні відповідача від відшкодування збитків завданих державі в результаті недобросовісного виконання умов договору оренди, що призвело до загибелі майна .
		Отже, на думку скаржника, судом не досліджено належним чином факту бездіяльності відповідача, що призвело до загибелі майна і відповідно відміни аукціону продажу об`єкта нерухомості, що позбавило надходження коштів до державного бюджету у разі продажу орендованого майна.
		 
		ПП «Універсал-Плюс» у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позовної заяви. Судом встановлено відсутність умислу та/або необережності в діях відповідача, відсутність бездіяльності, вчинення будь-якої іншої протиправної поведінки, що могло б призвести до знищення орендованого майна. Вина відповідача щодо пошкодження чи знищення (втрати) майна позивачем не доведена, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
		 
		Процесуальні дії суду у справі.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2021 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Мирутенка О.Л., суддів Орищин Г.В. та Марка Р.І.
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2021, у складі колегії суддів: головуючого судді Мирутенка О.Л., суддів Орищин Г.В. та Марка Р.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 у справі №909/518/21.
		Розпорядженням в. о. керівника апарату суду №679 від 14.09.2021 у зв`язку зі звільненням з посади головуючого судді Мирутенка О.Л. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Марка Р.І.
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 прийнято справу №909/518/21 до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях у справі №909/518/21 на 05.10.2021.
		Розпорядженням керівника апарату суду №789 від 05.10.2021 у зв`язку зі тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Марка Р.І. призначено проведення автоматизованої заміни складу суду для розгляду апеляційної скарги у справі №909/518/21.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желік М.Б.
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 відкладено розгляд справи на 26.10.2021.
		Представники сторін в судовому засідання виклади доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.
		 
		Обставини справи.
		між Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області, на сьогодні правонаступником якого є Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (орендодавець) та ПП "Універсал - Плюс" (орендар) 12.01.2014 укладено договір оренди № 05/14 на використання державного нерухомого майна - нежитлової будівлі (будинку відпочинку) (том І а.с.8-11).
		Відповідно до умов п.1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлову будівлю (будинок відпочинку), загальною площею 80,4 кв.м. за адресою: Івано-Франківська область, Косівський р-н, с. ІІІешори, вул. Чорновола В, буд. №1/6, що не ввійшло до статутного фонду ВАТ "Коломийська ПМК-8".
		Відповідно до п. 1.2. майно передається в оренду з метою розміщення закладу санаторно-курортного оздоровлення дітей.
		Згідно з п. 2.1 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та Акту приймання-передачі вказаного майна.
		Відповідно до п.2.2 договору передача майна в оренду та на баланс орендарю не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку договору оренди.
		Даний договір укладено терміном на 15 років, до 20.01.2029.
		Відповідно до Акту приймання-передачі державного майна від 20.01.2014 Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області передано відповідачу спірне приміщення (том І а.с.12).
		02.11.2016 відповідач звернувся до позивача із заявою №38, в якій просив надати дозвіл на невід`ємне поліпшення орендованого державного майна шляхом надання згоди на електрифікацію об`єкту оренди попередня орієнтовна (приблизна) вартість яких становить від 35 000,00 грн і вище (том І а.с.149).
		У відповідь на заяву від 02.11.2016 позивач надав лист від 09.11.2016 за № 11-05- 02297, в якому зазначив про необхідність подання відповідних документів, які будуть розглянуті для надання необхідного дозволу. 
		Листом № 39 від 10.11.2016 відповідач просив позивача погодити внесення змін (доповнень) до п. 10.5 договору оренди в якому пропонував п. 10.5 після слів«... не підлягають» доповнити наступним текстом: «... крім випадку приватизації орендарем орендованого майна» (том І а.с.150).
		До отримання згоди на внесення змін до договору оренди, відповідач розпочав виготовлення документів згідно з листом позивача від 09.11.2016 за № 11-05-02297 та в подальшому надав позивачу наступні документи:
		розрахунок № 09-0671-16 вартості експертизи проекту будівництва "Капітальний ремонт електропостачання нежитлового приміщення (об`єкту оренди)";
		робочий проект виготовлений ТОВ "Електростиль" в 2016р.;
		експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом "Капітальний ремонт електропостачання нежитлового приміщення (об`єкту оренди)" затверджений 18.11.2016, яким підтверджено, що загальна кошторисна вартість становить 36 085,00 грн (27 036 грн - будівельні роботи, 9 049 грн - інші витрати) (том І а.с.57-66). Дозвіл на здійснення покращень орендованого майна було надано позивачем 03.01.2017.
		Однак, поліпшення орендованого майна позивач не здійснив, оскільки минуло три роки з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладення договору оренди. Дана обставина підтверджується листом позивача від 24.06.2019 за № 01/63 (том І а.с.70).
		В подальшому позивачем проведено перевірку стану ефективності використання та утримання орендованого майна, за результатом якої було складено Акт від 14.12.2018 з якого вбачається, що орендоване майно (будинок відпочинку) не використовується, перебуває в незадовільному стані, в такому як було передано в 2014 році: відсутні вікна, двері, підлога, перекриття, в деяких місцях перегородки між кімнатами; прогнила стеля та в більшості дерев`яна основа будинку; зруйновано оздоблення стін та комунікації" (том І а.с.68).
		06.06.2019 відповідач листом за № 07 повідомив позивача, що на виконання листа позивача за № 11-05-00652 від 26.03.2019 відповідач розробив "Робочий проект" на капітальний ремонт електропостачання орендованого майна: уклав Угоду з Косівською філією "Прикарпаттяобленерго" на виконання відповідних робіт, вартість яких становила 13 560,00 грн, які були сплачені на рахунок виконавця; зробив розрахунок вартості орендованого майна (20 810 грн станом на 20.01.2014) та вже зроблених невід`ємних поліпшень на суму 13 560,00 грн, що є більшою від максимальної суми, дозволеної законом (25%), на підставі чого відповідач призупинив подальші покращувальні роботи. Також, відповідач підтвердив своє бажання продовжити у законом передбачений спосіб процедуру викупу орендованого майна з державної власності.
		На дану заяву відповідача позивач 24.06.2019 листом за № 01/63 повідомив відповідача, що законодавством не встановлено максимальний розмір поліпшень орендованого державного майна; щодо викупу орендованого майна, то він здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
		Орендоване майно було включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році відповідно до Наказу Фонду державного майна України № 1714 від 23.10.2020 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" зі змінами (том І а.с.15).
		Відповідно до Наказу Регіонального відділення №284 від 30.10.2020 прийнято рішення про приватизацію об`єкта соціально-культурного призначення - будинку відпочинку площею 80,4 кв. м в с. Шешори Косівського району шляхом продажу на аукціоні з умовами, про що було повідомлено керівника ПП "Універсал-Плюс" листом № 11-03-02047 від 06.11.2020 (том І а.с.16).
		23.11.2020 Романюк Ю.Д. (директор ПП «Універсал-Плюс») подав заяву ТОВ "Е-'Тендер", який є оператором електронного майданчика Е-Тепdег, в якій повідомив про своє бажання взяти участь в електронному аукціоні з продажу UА-РS-2020-11-18-000030-2 "Будинок відпочинку загальною площею 80,4 кв.м. за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул. Чорновола, 1/6" (том І а.с.79).
		Згідно виставленого рахунку на оплату за № 22085 від 23.11.2020 Романюк Ю.Д оплатив реєстраційний внесок за участь в аукціоні UА-РS-2020-11-18-000030-2, що підтверджується відповідним платіжним дорученням (том І а.с.80).
		На замовлення Романюка Ю.Д. 23.11.2020 судовий експерт Самулевич В.М. виготовив Висновок № 71/з будівельно-технічного дослідження, згідно якого встановлено, що нежитлова будівля - будинок відпочинку загальною площею 80,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в аварійному стані (IV категорія технічного стану). Експлуатація будівлі неможлива (том І а.с.71-75).
		Згідно інформаційного повідомлення UA-LR-SSР-2020-11-16-000001-2, створеного 16.11.2020 підтверджено, що на аукціон було передано "Будинок відпочинку загальною площею 80,4 кв.м за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори. вул. Чорновола. 1/6" з описом, як дерев`яна будівля, фундамент бетонний, покрівля - шифер, підлога з дощок, є електропостачання. Інформація щодо земельної ділянки за адресою об`єкта відсутня. Також була розміщена одна фотографія об`єкта (всередині приміщення).
		Згідно інформаційного повідомлення UA-РS-2020-11-18-000030-2 датою початку аукціону є 09.12.2020, стартова ціна становить 12 600,00 грн і виставлено одну фотографію (ззовні приміщення).
		Заявою б/н від 07.12.2020 відповідач повідомив позивача про те, що ним було виявлено 05.12.2020 в с. Шешори, Косівського району, Івано-Франківської області повне руйнування (завал) будівлі (будинку відпочинку), яка знаходиться в оренді ПП "Універсал-Плюс". І що ним особисто було прийнято рішення про розчищення заїзду і пересунення розвалин, в зв`язку з чим просить зняти з торгів з приватизації в 2020 році зазначене майно (Лот UА-РS-2020-11-18-000030-2), які призначені на 09 грудня 2020 року. Водночас гарантує особисто, за власної ініціативи компенсувати державі витрати в сумі балансової/залишкової вартості з урахуванням зносу в сумі 12 600,00 грн (том І а.с.18).
		Згідно з дублікатом квитанції від 05.01.2021 ПП "Універсал-Плюс" здійснило перерахунок коштів у сумі 9 600,00грн з призначенням платежу - компенсація добровільна залишкової вартості зруйнованої споруди у с. Шешори (том І а.с.89).
		На підставі вказаної заяви Регіональне відділення Наказом №384 від 08.12.2020 відмінило проведення електронного аукціону (том І а.с.19).
		09.12.2020 представниками Регіонального відділення складено Акт обстеження об`єкта малої приватизації - будинку відпочинку загальною площею 80,4 кв. м за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул. Чорновола, 1/6 (том І а.с.20), в якому зафіксовано, що будинок зруйновано, на його місці знаходяться уламки конструкцій будинку та будівельне сміття, а відтак, даний будинок не може вважатись надалі об`єктом нерухомості.
		Заявою №24 від 14.12.2020 ПП "Універсал-Плюс" звернулось до позивача з проханням дострокового припинення договору оренди державного майна №05/14 від 20.01.2014 на підставі підпункту 2 пункту 10.8 договору "загибелі орендованого майна" (том І а.с.23).
		Листом вих. № 11-021-02380 від 30.12.2020 Регіональне відділення, розглянувши звернення ПП «Універмал-Плюс» №24 від 14.12.2020 щодо дострокового припинення дії договору оренди державного нерухомого майна №05/4 від 20.01.2014, повідомило відповідача щодо готовності достроково припинити дію зазначеного договору оренди, проте наголосило на наступному, зокрема, що згідно пункту 5.8 договору орендар зобов`язаний забезпечувати збереження орендованого майна (том І а.с.24).
		З метою визначення розміру збитків, складено Звіт про незалежну оцінку (розмір завданих збитків) нежитлової будівлі (будинок відпочинку) загальною площею 80,4 м.2, що не ввійшла до статутного капіталу ВАТ "Коломийська ПМК-82". У висновку про визначення розміру збитків, що призвели до завданої майнової шкоди державі, зазначено, що розмір збитків завданих державі становить 69 613,00 грн (том І а.с.166-214, а.с.25). Даний висновок затверджено Наказом Регіонального відділення № 263 від 01.03.2021 
		Також, наказом №265 від 01.03.2021 прийнято рішення Регіональним відділенням про припинення дії договору оренди державного нерухомого майна №05/14 від 20.01.2014, зі змінами, в якому зазначається, що договір оренди припиняє дію з моменту підписання сторонами договору про дострокове припинення договору оренди, про що повідомлено відповідача листом від 02.03.2021 Вих. № 11-021-00429 (том І а.с.26) і зазначено про необхідність протягом п`яти робочих днів перерахувати до державного бюджету 69 613,00 грн нарахованих збитків на вказані реквізити. Відповідачем згаданий лист залишено без відповіді та реагування.
		Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до відповідача з позовними вимогами про стягнення завданих державі збитків в сумі 69 613,00 грн.
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.
		Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. 
		Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права.
		Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. 
		Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		За змістом ст. ст. 626 - 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Нормами ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
		За приписами ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
		Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
		Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.
		З огляду на положення ст. ст.22, 611, 614, 623 ЦК України та ст. 224 ГК України на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків (порушення умов договору) та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Відсутність вини доводить відповідач.
		Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків та обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, є наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
		Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими.
		До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).
		Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
		Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
		Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди.
		Таким чином, якщо позивач вважає, що відповідач порушив його права та законні інтереси, то він зобов`язаний довести вчинення відповідачем правопорушення; допущення відповідачем протиправної поведінки та/або допущеної бездіяльності; встановити причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.
		Враховуючи вищенаведене, у даний правовідносинах, позивач зобов`язаний довести суду, що знищення орендованого майна відбулося виключно з вини орендаря.
		Скаржник вважає, що в діях ПП «Універсал-Плюс» наявний повний склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка  полягає у бездіяльності, незбереженні державного майна, що перебувало в оренді, наявність шкоди  полягає у загибелі оерндованого майна, чим завдано збитки державі; причинний зв`язок  полягає у бездіяльності відповідача та вина правопорушника  полягає в ухиленні відповідача від відшкодування збитків, завданих державі в результаті недобросовісного виконання умов договору оренди, що призвело до загибелі майна.
		Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у діях відповідача відсутній умисел та/або необережність, відсутня бездіяльність відповідача, а також вчинення відповідачем будь-якої іншої протиправної поведінки, що могла б призвести до знищення орендованого майна. 
		Окрім того, як зазначалось вище, вжиття відповідачем заходів на здійснення поліпшень орендованого майна свідчать про те, що відповідач вчиняв дії щодо збереження та покращення державного майна, що перебувало в оренді. Акти обстеження майна, складені позивачем, свідчать, що об`єкт оренди знаходився у стані, в якому був переданий в оренду.
		Окрім того, сторонами узгоджено, що саме на орендодавця покладений ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди ( п.9.4 договору оренди).
		Посилання скаржника на те, що своєю бездіяльністю, а саме незбереженням орендованого майна відповідач завдав державі в особі Регіонального відділення збитків на суму 69 613,00грн, що підтверджується Звітом №007/02-21 СОД Максимчина А.Д. «Про незалежну оцінку (розміру завданих збитків) нежитлової будівлі (будинок відпочинку) загальною площею 80,4 кв.м, що не ввійшла до статутного капіталу ВАТ «Коломийська ПМК-82» виконаного станом на 31.12.2020, а суд першої інстанції зробив упереджений і непрофесійний висновок щодо сумнівів до Звіту, судовою колегією до уваги не приймається. Судова колегія зазначає, що вищезазначений Звіт позивача оцінювався судом у сукупності з іншими доказами, доданими до матеріалів справи, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у підтвердження понесених збитків, оскільки в розрахунку об`єкта оцінки оцінювач, порівнюючи різні об`єкти разом з об`єктом оренди, зазначив, що в об`єкта оцінки фундамент бетонний, стіни цегляні, перекриття з/бетонні, а з комунікацій є електропостачання, що не відповідає технічному паспорту нежитлового приміщення (том І а.с.198), де зазначено, зокрема, що бетонним є лише фундамент, а решта будівлі є дерев`яною. 
		Також, судова колегія зазначає, що у відповідності до ч.3 ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим. 
		Отже, позивач зобов`язаний був провести рецензування Звіту №007/02-1 про оцінку майна, оскільки така оцінка затверджувалася/приймалася органом державної влади і надана позивачем як доказ понесених збитків.
		Подані в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем Рецензія на звіт №007/02-21 про незалежну оцінку (розмір завданих збитків) нежитлової будівлі (будинок відпочинку) загальною площею 80,4 м.кв, що не ввійшла до статутного капіталу ВАТ «Коломийська ПМК  82» від 09.08.2021 вих.№0809-2021, а також подані скаржником копії листів ПП «Універсал-Плюс» №27 від 26.08.2014 та Регіонального відділення від 06.09.2021 №18-022-01632, з посиланням на те, що позивачем надсилались відповідачу двосторонній договір про надання послуг з оцінки збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі від 15.02.2021 №18/02, платіжне доручення оплати послуг з оцінки суб`єкту оціночної діяльності по вищезазначеному договору та рецензії на Звіт про оцінку завданих збитків від 26.02.2021 №26-21-0042 не беруться судовою колегією до уваги з огляду на таке.
		Правила прийняття доказів судами першої та апеляційної інстанцій визначені у статтях 80 та 269 ГПК України.
		Так, частинами 2 та 3 ст. 80 ГПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
		Відповідно до частин 2 та 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що сторонами не надано суду належних та допустимих доказів в обгрунтування неможливості подання зазначених доказів в ході розгляду справи в суді першої інстанції.
		З врахуванням наведених вище обставин у сукупності, судова колегія прийшла до висновку, що матеріалами справи не доведено належними та допустимими доказами складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як відшкодування збитків, оскільки з досліджених матеріалів справи вбачається відсутність в спірному випадку умислу та/або необережності в діях відповідача, відсутність бездіяльності, вчинення будь-якої іншої протиправної поведінки, що могло б призвести до знищення орендованого майна Позивачем також не доведено суму збитків, яку просить стягнути.
		За наведених обставин судова колегія прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 69 613,00грн, у зв`язку із загибеллю (руйнацією) орендованого майна.
		 
		Щодо позовних вимог в частині визнання спірного договору оренди таким, що припинив свою дію, судова колегія зазначає таке.
		Статтею 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди, ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря: загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
		Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.
		Умовами договору оренди державного майна №05/14 від 20.01.2014 сторонами погоджено порядок розірвання та припинення спірного договору, зокрема:
		- за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 10.4 договору оренди);
		- чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, загибелі орендованого майна (п. 10.8 договору оренди).
		В свою чергу, загибель (знищення) предмета оренди означає припинення його існування взагалі як об`єкту матеріального світу та неможливості його використання, як це встановлено в даній справі.
		Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що враховуючи фактичні обставини, які свідчать про знищення орендованого майна договір оренди № 05/14 від 20.01.2014 припинив свою дію в силу приписів п. 4 ч. 2 ст. 291 ГК України та п. 7 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна» у зв`язку зі знищенням об`єкту оренди і не потребує встановлення цього факту в судовому порядку. 
		З урахуванням наведеного вище, не підлягає задоволенню позов в частині позовних вимог про визнання договору оренди № 05/14 від 20.01.2014 припиненим.
		 
		Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
		Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
		Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. 
		Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
		З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає. 
		 
		Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275,276, 282 - 284 ГПК України,
		 
		Західний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 у справі №909/518/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях №10-05-01532 від 16.08.2021 (вх.ЗАГС 01-05/2854/21 від 20.08.2021) без задоволення.
		2.Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника 
		3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови складено та підписано 08.11.2021.
		 
		 
		Головуючий суддя Галушко Н.А.
		 
		 
		Суддя Желік М.Б.
		 
		 
		Суддя Орищин Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...