Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/15598/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2021. Зареєстровано: 10.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2021.
Дата набрання законної сили: 07.02.2024
Результат оскарження 07.02.2024 Полтавський апеляційний суд: скасовано рішення повністю із закриттям провадження
Номер судового провадження: 3/638/3981/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/15598/21 
		Провадження № 3/638/3981/21 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 листопада 2021 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши адміністративний матеріал стосовно  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,-
		встановив:
		 
		27 вересня 2021 року близько о 11 годині 57 хвилин ОСОБА_1 за адресою: м.Харків, вул.Дерев`янка 23А керував транспортним засобом БАЗ А079.14 д.н.з. НОМЕР_2 , та здійснював регулярні перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі за маршрутом №302Е п-т Жуковського  ст. метро «Холодна Гора» у кількості 40 пасажирів, що перевищує кількість місць для сидіння пасажирів, передбачених технічною характеристикою ТЗ і становить 19 місць, чим порушив п.п.8 п.2-2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та п.3.8 розділу 1 Протоколу №22 Засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації від 21.09.2021, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст.44-3 КУпАП.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив наступне. Так, надані до суду матеріали не містять відповідних доказів на підтвердження того, що він є безпосереднім суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність з перевезення пасажирів, або, що він є власником зазначеного у протоколі транспортного засобу. Крім того, вважає, що докази надані на підтвердження вчинення ним правопорушення є неналежними та недопустимими. Свідки, як на момент зупинки автобусу, так і на момент складання протоколу були відсутні, та поліцейським до складання протоколу не залучались. Долучений до матеріалів диск з відеозаписом, на думку ОСОБА_1 , також є неналежним доказом, оскільки з нього неможливо ідентифікувати суттєві обставини справи. Таким чином вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням чинного законодавста, та обставини, викладені в ньому, не доведені відповідними належними та допустимими доказами, з огляду на що, просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази по справі, оглянувши диск з відеозаписом, дійшов наступного.
		Частиною 1 ст.44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено на усій території України карантин.
		Відповідно до п.п.8 п.2-2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 (в редакції станом на дату вчинення правопорушення), з 17 червня 2021р. на території України встановлюєтьсязеленийрівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.
		За правиламист.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
		Обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушенняпідтверджується протоколомпро адміністративнеправопорушення серіїВАБ №205377від 27.09.2021року, даними диска з відеозаписом, оглянутого в судовому засіданні.
		Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
		Стосовно посилання ОСОБА_1 ,що вінне єсуб`єктом адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.44-3КУпАП,суд неможе погодитисьз такимидоводами,оскількиза ч.1ст.44-3КУпАП суб`єкт правопорушення є загальним, а не спеціальним.
		Вказані обставини свідчать про безпідставність доводів щодо неможливості притягнення до відповідальності водія транспортного засобу за вказаною статтею.
		Посилання на те, що працівниками поліції не підтверджено, що в салоні автобусу перебувало 40 осіб, спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції з якого вбачається, що автобус БАЗ А079.14, д.н.з. НОМЕР_2 здійснював перевезення пасажирів та під час перевірки в салоні автобусу знаходилась значна кількість людей, що значно перевищувала кількість місць для сидіння.
		Крім того, у реєстраційній картці транспортного засобу, долученої до матеріалів справи, зазначено, що кількість місць з водієм у автобусі  20.
		Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції при складанні протоколу свідки не залучались, суд зазначає, що покази свідків у розумінні ст. 251 КУпАП є одним з джерел доказів, але при розгляді справи, суд враховує всю сукупність доказів, які походять з різних джерел. Крім того, письмове клопотання з певним обґрунтуванням про допит свідків при розгляді справи останнім не заявлялось.
		Також належить взяти до уваги, що цей протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії службової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався до суду із скаргою в порядку, визначеномуКАС України, а також не звертався із скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва.
		Доводи про те, що на водія автобуса не покладено обов`язку щодо контролю кількості пасажирів під час зупинки та висадки на зупинках є безпідставними.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 148 розділу ІV «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспортну» затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176(в редакції постанови КМ від 26.09.2007 № 1184) водій автобусу має право не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця.
		Отже, в умовах епідемічної небезпекина території м.Харкова, будучи суб`єктом відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП, при заповнюваності автобусу пасажирами у кількості, яка перевищує кількості місць для сидіння, ОСОБА_1 мав право відмовити пасажирам у їх перевезенні.
		Відповідно дост.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам«Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
		У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
		Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
		Отже, доказів, які спростовують обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надано, не містять їх і матеріали справи.
		Більш того, порушень нормКУпАПпід час складання протоколу, судом не встановлено.
		Враховуючи вищевикладене, суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
		Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь її вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті.
		Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI з наступними змінами та доповненнями, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому зазначеним Законом.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44-3, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
		 
		постановив:
		 
		ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
		Відповідно до положень ст.ст.307308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
		На підставі ст.40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.
		Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:     Д.В. Цвірюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...