Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/20299/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2021. Зареєстровано: 10.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2021.
Дата набрання законної сили: 10.02.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 листопада 2021 року Справа № 160/20299/21  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого суддіСидоренко Д.В.  за участі секретаря судового засіданняШевченко І.Є.    розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №64679918 від 02.03.2021 року, - 
		 
		Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2021 року ВП №64679918, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною.
		В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки місце проживання та місце роботи боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. 
		Ухвалою суду від 01.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Фінфорс» та витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №64679918.
		05.11.2021р. від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження №64679918 та відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що у виконавчому написі №1378 від 18.02.2021р. вказано місце проживання боржника - АДРЕСА_1 , тобто місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу міста Києва. Також у відзиві викладені заперечення з приводу витрат на правничу допомогу.
		Учасники справи до суду не прибули, належним чином повідомлялися про день, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи. 
		09.11.2021р. до суду подано клопотання від представника позивача про розгляд справи в письмовому проваджені. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		18.02.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис, згідно якого пропонується стягнути з ОСОБА_1 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ), невиплачені в строк грошові кошти в розмірі 10907,40 грн. на користь ТОВ «Фінфорс». Зареєстрований в реєстрі за №1378.
		Заявою про примусове виконання рішення від 19.02.2021р. вих.№б/н, ТОВ Фінфорс» звернулася до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкової Марії Вікторівни з проханням розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого напису №1378 від 18.02.2021р., зазначивши місцезнаходження боржника: АДРЕСА_1 .
		02.03.2021р. на виконання виконавчого напису №1378, виданого 18.02.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 10907,40 грн., приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64679918.
		Не погоджуючись із зазначеною постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся з даним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
		Спірні відносини між сторонами регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
		Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		Відповідно до ч.3 ст.26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
		Згідно із ч.1 ст.24 Закону №1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
		Частиною 2 ст.24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
		Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
		Отже, вищенаведеними нормами чітко встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи та вчиняє виконавчі дії лише за місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням його майна.
		Матеріалами справи, а саме довідкою про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_1 , який є боржником у ВП №64679918, підтверджується, що за місцем проживання позивач зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
		У заяві ТОВ «Фінфорс» про відкриття виконавчого провадження, яку 01.03.2021 року було отримано відповідачем дійсно зазначалася адреса проживання боржника: АДРЕСА_1 .
		Згідно із ч.2 ст.25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403), приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
		Згідно п.4 ч.2 ст.23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
		Згідно із ч.2 ст.25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
		Таким чином, за приписами вищенаведених норм приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах, де розташовано її виконавчий округ, тобто, виключно м.Київ.
		Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 15 липня 2021 року по справі № 380/9335/20 (адміністративне провадження № К/9901/6782/21), щодо положень статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» в контексті визначення місця проживання боржника, а також питання наявності у приватного виконавця обов`язку перевіряти перед відкриттям виконавчого провадження відомості у виконавчому документі стосовно місця проживання боржника, зазначено, що у виконавчому провадженні місце проживання боржника відіграє важливу роль як для визначення виконавчого округу, в якому має здійснюватися виконавче провадження, так і для можливості реалізації боржником своїх прав і виконання обов`язків у виконавчому провадженні. Отже, відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі, до якого належить зареєстрована адреса місця проживання боржника, відповідатиме принципу юридичної визначеності, вимогам, установленим частиною другою статті 2 КАС України та вимогам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
		Матеріали справи не містять належних письмових доказів того, що місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням майна боржника є м.Київ.
		З матеріалів справи не вбачається, що на дату прийняття оскаржуваної постанови у приватного виконавця були підстави для прийняття до виконання виконавчого напису №1378 виданого 18.02.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
		Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією про сплату №5611 від 26.10.2021р., яка наявна в матеріалах справи, отже, судовий збір підлягає поверненню позивачу за рахунок особи, що виступала відповідачем у справі - приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкової Марії Вікторівни.
		Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
		Частинами 1 та 2 ст.134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Частиною 4 ст.134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Згідно із ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Частиною 9 ст.139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатам Філімовою Ольгою Миколаївною договір про надання правової допомоги від 18.10.2021р.
		Згідно п.4.1-п.4.3 Договору, сума Договору складає: 400,00 грн. за 1 годину роботи адвоката. Замовник оплачує суму винагород Адвоката на підставі наданого Акту приймання-передачі наданих послуг виставленого адвокатом. 
		Разом з тим, пп.б) п.3.1 вказаного договору замовник бере на себе обов`язки оплачувати поточні витрати, необхідні для виконання адвокатом доручень за цим договором, а також юридичні послуги адвоката.  
		Актом про надання правової допомоги від 25.10.2021р. сторони підтвердили надання правової допомоги вартістю 4000,00 грн., з урахуванням затраченого часу:
		-          ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №64679918, що складається з ознайомленням шляхом фотографування матеріалів виконавчого провадження у приміщенні офісу приватного виконавця у м.Києві, та з ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження за фотокопіями шляхом вивчення змісту документів - 2 години; 
		-          підбір нормативно - правових актів, що регулюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та повноваження органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та аналіз судової практики на предмет застосування таких актів законодавства - 1,5 години;
		-          правовий аналіз постанови про відкриття виконавчого провадження та документів на підставі яких її було прийнято, на предмет відповідності вимогам законодавства - 2 години;
		-          підготовка позовної заяви з додатками - 4 години;
		-          консультування клієнта щодо порядку подання позову до суду, порядку здійснення адміністративного судочинства, строків розгляду справи, роз`яснення з інших питань спрямованих на самостійне представництво клієнтом своїх інтересів у суді - 0,5 години.    
		Також в акті зазначено, що в ході виконання даного договору адвокатом понесені витрати на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №64679918 у м.Києві в офісі приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Малкової М.В. у вигляді витрат на проїзд, згідно квитків, у розмірі 1426,17 грн. (посадкові документи №000B431B-6EF3-058E-1210 та №000B431B-AF93-04B5-0001).
		Згідно довідки адвоката Філімонової О.М. від 25.10.2021р., остання прийняла оплату послуг за договором, у тому числі компенсацію понесених витрат адвоката, готівкою у розмірі 5426,17 грн.   
		Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
		Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.
		При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №826/14072/17.
		Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.
		У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
		У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).
		Враховуючи те, що наданими документами витрати на професійну правничу допомогу у конкретній адміністративній справі підтверджено належними та допустимими доказами, а також те, що ці витрати пов`язані з розглядом даної справи, та їх розмір є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, суд вважає, що підлягають стягненню з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни витрати на правничу допомогу в розмірі 5426,17 грн.
		Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-245, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                              
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити повністю. 
		Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2021 року ВП №64679918, винесену Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5426,17 грн. з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (вул.Юрія Поправки, буд.6, офіс 14, м.Київ, 02094).
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в строки та порядку, передбачені статями 287 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Суддя                                                                                            Д.В. Сидоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...