Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/11031/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2021. Зареєстровано: 10.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2021.
Дата набрання законної сили: 10.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/11031/21
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гадяцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		17 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гадяцької міської ради про:
		- визнання протиправною бездіяльність Гадяцької міської ради у вирішенні заяви про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,500 га для ведення особистого селянського господарства на території Гадяцької міської об`єднаної територіальної громади в межах населеного пункту села Харківці;
		- зобов`язання надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,500 га для ведення особистого селянського господарства на території Гадяцької міської об`єднаної територіальної громади в межах населеного пункту села Харківці.
		В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно, як на його думку, не розглянув його клопотання про надання земельної ділянки у власність та не прийняв відповідного рішення в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
		Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що заява гр. ОСОБА_1 , з поданими до неї документами була належним чином зареєстрована виконавчим комітетом Гадяцької міської ради, відповідно до поданої заяви був підготовлений проект рішення «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,5000 гектара, яка розташована в межах населеного пункту села Харківці, на території Гадяцької міської територіальної громади» для розгляду на сесії Гадяцької міської ради, але, депутати Гадяцької міської ради не проголосували за вище вказаний проект рішення. Зазначив, що неприйняття Гадяцькою міською радою рішення на користь позивача у справі не позбавляє його можливості повторно звернутись до Гадяцької міської ради з відповідними документами. Гадяцька міська рада має виключну компетенцію в сфері розпорядження землею та тільки на підставі рішення міської ради прийнятого на пленарному засіданні надається земельна ділянка у власність або у користування. Рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням Гадяцької міської ради, що було здійснено Відповідачем та підтверджується належними доказами у справі. Прийняття оскаржуваного рішення і вчинення відповідних дій відбулось на підставі діючого законодавства, у межах наданих повноважень, та у визначений законами України та іншими нормативно-правовими актами спосіб. Вказував, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень - Гадяцької міської ради в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
		Позивач в судове засідання не з`явився. Представником позивача до суду надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
		Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
		Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено, що 1.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Гадяцької міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 0,500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Гадяцької міської об`єднаної територіальної громади в межах бувшої Харковецької сільської ради.
		Листом Гадяцької міської ради від 19.08.2021 №03-58/3586 позивача було повідомлено, що заява від 01.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ДІЛЯНКИ орієнтовною площею 0,5000 гектара безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах населеного пункту села Харківці, була розглянута на черговій тринадцятій сесії Гадяцької міської ради восьмого скликання від 17 серпня 2021 року. Враховуючи рекомендацію постійної комісії Гадяцької міської ради з питань промисловості, земельних ресурсів та екології, депутати міської ради на пленарному засіданні тринадцятої сесії Гадяцької міської ради відмовили Вам у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Гадяцька міська рада, як розпорядник земель територіальної громади, в подальшому буде використовувати вищезазначену земельну ділянку на свій розсуд.
		Позивач не погодився із бездіяльністю Гадяцької міської ради, що полягає у не вирішенні питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків. 
		Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.
		Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб. 
		Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. 
		Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. 
		Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
		Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
		Із аналізу зазначених норм, вбачається, що будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
		При цьому суд наголошує, що відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
		Тобто, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме, надати дозвіл, або надати мотивовану відмову в наданні дозволу.
		Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.
		Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
		Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності  не рідше ніж один раз на місяць.
		Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням Гадяцької міської ради. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
		Відсутність належним чином оформленого рішення Гадяцької міської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
		Лист відповідача від 19.08.2021 вих. №03-58/3586 у відповідь на заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,500 га для ведення особистого селянського господарства, за змістом та формою не може вважатись відмовою у розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.
		З урахування викладеного, позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Гадяцької міської ради Полтавської області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства на території Гадяцької міської територіальної громади, в межах населеного пункту села Харківці, підлягають задоволенню.
		Також оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з рішень, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача про надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,5000 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Гадяцької міської територіальної громади, в межах населеного пункту села Харківці, з урахуванням висновків суду.
		Відтак позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		З огляду на вищевикладене, зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гадяцької міської ради на його користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн. 
		Також, у позовній заяві міститься вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1512,00 грн.
		За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. 
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
		На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано до матеріалів справи: ордер від 15.09.2021 серія ВІ №1057095, копію договору про надання правових послуг №07/09 від 07.09.2021, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 08.11.2021, копії квитанцій № 887951 від 13.09.2021 на суму 1512,00 грн, №887952 від 08.11.2021 на суму 700,00 грн.
		При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		При визначенні відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність), а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.
		Усправі /West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
		У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
		Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 08.11.2021 адвокатом надано наступні послуги: 1) консультація адвоката (15 хв.), аналіз судової практики Верховного Суду (1 год.), складання позовної заяви (1 год), запит адвоката (15 хв.) - 1512,00 грн; 2) сучасть у судових засіданнях (кількість - 1) - 700,00 грн.
		Суд звертає увагу на те, зазначена справа належить до справ незначної складності, щодо якої станом на дату звернення позивача до суду сформовано сталу судову практику, а тому час, витрачений адвокатом на опрацювання законодавчої бази, консультування, підготовку позовної заяви, не відповідає заявленому в описі.
		Проте, опрацювання законодавчої бази, консультування, збір документів для справи (запит адвоката) фактично відноситься до дій щодо складання адміністративного позову та, враховуючи незначну складність даної справи, вартість виконання зазначених вище робіт складає 1000,00 грн.
		Крім того, суд враховує, що написання позовної заяви, складання адвокатського запиту не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката. 
		Також, з опису наданих послуг вбачається, що в акті прийому-передачі наданих послуг у якості виконаної послуги зазначено  участь у судовому засіданні. При тому, що розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Оскільки представник не приймав участі в судовому засіданні, це дає підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 700,00 грн.
		З огляду на вищевикладене, зважаючи на часткове задоволення позову, беручи до уваги розмір витрат на оплату адвоката та його співмірність зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гадяцької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 500,00 грн.
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Харківці, Гадяцький район, Полтавська область, 37341, рнокпп НОМЕР_1 ) до Гадяцької міської ради (вул. Лесі України, буд.3, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 04057327) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Гадяцької міської ради Полтавської області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,5000 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах села Харківці на території Гадяцької міської територіальної громади. 
		Зобов`язати Гадяцьку міську раду Полтавської області розглянути клопотання про надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,5000 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах села Харківці на території Гадяцької міської територіальної громади, з урахуванням висновків суду.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гадяцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 грн (п`ятсот гривень).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя Н.Ю. Алєксєєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...