Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/13106/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2021. Зареєстровано: 10.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2021.

Номер судового провадження: 2-з/761/2429/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 753/13106/21
		Провадження № 2-з/761/2429/2021
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       09 листопада 2021 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред`явлення позову,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У липні 2021 року заявник звернувся до Дарницького районного суду з заявою про забезпечення доказів до пред`явлення позову.
		Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05.07.2021 року заяву ОСОБА_1 ,про забезпечення доказів до пред`явлення позову, передано до Шевченківського районного суду м.Києва за підсудністю.
		Заява мотивована тим, що заявник має намір подати до суду позов про захист честі, гідності та ділової репутації, однак йому не відомо хто саме на даний час є власником сайту: ІНФОРМАЦІЯ_1, та має бути відповідачем за даним позовом. Відповідно до відповіді ДП «Центр Компетенції Адресного Простору Мережі Інтернет» зазначено, що результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщені наступні ідентифікатори - адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2, однак наведені ідентифікатори не надають можливості встановити особу власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		З огляду на викладене, просить суд про забезпечення доказів шляхом витребування довідки про дані реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_3 - у реєстратора цього доменного імені - Danesco Trading Ltd, за адресою АДРЕСА_1 ; дані про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет - у хостинг-провайдера цього веб- сайту - CloudFlare, Inc. За адресою АДРЕСА_2; дані про володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту:  ІНФОРМАЦІЯ_1  у мережі Інтернет, зокрема, станом на 25 квітня 2020 року - у реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_3 та/або отримувача послуг хостинг.
		Суд, вивчивши подану заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви та додані до неї документи, приходить до наступних висновків.
		Згідно із частиною першою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
		Відповідно до частини другої статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
		Згідно із частиною третьою статті 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
		Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями статті 117 ЦПК України.
		Відповідно до пунктів чотири-п`ять статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
		Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
		Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
		За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
		Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
		Тобто, забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
		Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
		Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
		Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті 116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).
		Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
		Разом з тим, суд, ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, приходить до висновку, що дана заява не відповідає вимогам статті 117 ЦПК України, оскільки заявник не обґрунтував у своїй заяві, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим під час судового провадження за позовом; заявником не наведено жодних обставин, що даний засіб доказування може бути втраченим або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим; також не наведено підстав для забезпечення цих доказів відповідно до наведених вище положень ЦПК України.
		Крім того, стаття 116 ЦПК України не позбавляє права в майбутньому під час розгляду справи забезпечити вказані в заяві докази під час подання позовної заяви до суду.
		Відповідно до частини четвертої статті 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
		Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів до подачі позовної заяви подана без додержання вимог статті 117 ЦПК України, оскільки заявником не наведено підстав щодо необхідності забезпечення доказів, а також те, що вказані докази можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, у зв`язку з чим, підлягає поверненню заявнику.
		Керуючись статтями 76, 77, 84, 116, 117, 260, 353 ЦПК України, суддя -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред`явлення позову - повернути заявнику.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
		У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		 
		СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...