Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/1446/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Посягнення на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2021. Зареєстровано: 10.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2021.
Дата набрання законної сили: 23.02.2023
Номер судового провадження: 1-кп/337/14/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016080230001208

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		10.11.2021                                    ЄУН №337/1446/17
		1-кп/337/14/2021
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 листопада 2021 року                Хортицький районний суд м. Запоріжжя
		у складі головуючого - судді ОСОБА_1 
		членів колегії : суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретарів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		прокурорів  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 
		захисників  ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 
		обвинуваченого  ОСОБА_19 
		потерпілих  ОСОБА_20 , ОСОБА_21    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №12016080230001208 від 25.06.2016 року заобвинуваченням ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Джихаскари Зугдідського району, Грузія, грузина, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ст.348 КК України,
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		21.02.2017 року о 10 годині 40 хвилин, ОСОБА_19 погрожував вбивством працівникам правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків при наступних обставинах:
		Так, ОСОБА_19 , перебуваючи біля квартири АДРЕСА_3 , був зупинений працівниками Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області, а саме: оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ОСОБА_21 та дільничним інспектором поліції ОСОБА_20 , які перебували на службі в органах внутрішніх справ та згідно Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», являючись працівниками правоохоронного органу, знаходячись при виконанні своїх службових обов`язків, здійснювали заходи, направлені на встановлення місця знаходження ОСОБА_19 за дорученням слідчого СВ ЗРВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_22 , в порядку ст. 40 КПК України.
		При цьому, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 представилися, пред`явили свої службові посвідчення та повідомили ОСОБА_19 , що він за постановою слідчого СВ ЗРВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_22 від 01.02.2017 року знаходиться у державному розшуку за кримінальним провадженням, відомості про яке внесені до ЄДРД за № 12016080230001208 від 25.06.2016 року - за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		Далі, ОСОБА_19 , не виконуючи законні вимоги поліцейських, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на погрозу вбивства з метою перешкоджання їх діяльності, розуміючи та усвідомлюючи, що останні являються працівниками правоохоронного органу та перебувають при виконанні своїх службових обов`язків, знаходячись на відстані приблизно одного метру від потерпілого ОСОБА_20 , діставши з зовнішньої кишені своєї куртки, у яку він був одягнутий, предмет, схожий на ніж, та, утримуючи його в руці на рівні грудей потерпілого, почав замахуватися на нього ножем, роблячи наступальні повздовжні рухи рукою вперед на рівні грудної клітини ОСОБА_20 . У відповідь на дії ОСОБА_19 . ОСОБА_20 відступив на крок. 
		В подальшому ОСОБА_19 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на погрозу вбивства працівників правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків, діючи без розриву у часі, демонструючи своїми діями намір позбавити життя працівника правоохоронного органу у разі його затримання, наблизився до ОСОБА_21 , який знаходився поруч. Розуміючи та усвідомлюючи, що останній являється працівником правоохоронного органу та перебуває при виконанні своїх службових обов`язків, знаходячись на відстані приблизно одного метру від потерпілого ОСОБА_21 , утримуючи у своїй правій руці предмет, схожий на ніж, ОСОБА_19 , зробив наступальний повздовжній рух рукою вперед в напрямку живота ОСОБА_21 , - тобто замахнувся на нього ножем, щоб забезпечити собі можливість вільного проходу до сходинок. У відповідь на зазначені дії ОСОБА_19 , ОСОБА_21 відступив на крок, тим самим надав можливість ОСОБА_19 пройти до сходинок.
		Далі, ОСОБА_19 , тримаючи в руках предмет, схожий на ніж, почав бігти сходами на четвертий поверх вказаного будинку. ОСОБА_21 почав переслідувати ОСОБА_19 . Останній, розуміючи, що його переслідують працівники правоохоронного органу та він може бути затриманий, на сходинках між третім та четвертим поверхами зупинився та повернувся обличчям до ОСОБА_21 . Розуміючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_21 являється працівником правоохоронного органу та перебуває при виконанні своїх службових обов`язків, знаходячись на відстані приблизно одного метру від нього, ОСОБА_19 , утримуючи у своїй правій руці предмет, схожий на ніж, почав замахуватися на нього, роблячи наступальний повздовжній рух рукою вперед в напрямку області тулуба ОСОБА_21 , вимагаючи припинити його переслідування, при цьому свої дії супроводжував висловами: «Я вас зараз заріжу» , на що ОСОБА_21 та ОСОБА_20 зупинилася, а ОСОБА_19 втік з їх поля зору.
		Таким чином, своїми конклюдентними діями та вербальними висловами ОСОБА_19 погрожував потерпілим ОСОБА_20 та ОСОБА_21 вбивством, якщо ті не припинять його переслідування.
		Свою провину ОСОБА_19 у судовому засіданні не визнав, суду пояснив, що у відношенні нього було незаконно розпочато кримінальне провадження за ст.115 КК України, матеріали якого були сфальсифіковані. Оскільки він відмовився визнавати причетність до злочину, його незаконно утримували в кайданках у міському УБОПі, потім у Запорізькому РВ, без жодного оформлення. При цьому ОСОБА_21 , вимагав у нього 25000 доларів США. Його намагалися вивезти до Вільнянського СІЗО, де хотіли незаконно утримувати, але керівництво СІЗО відмовило, тому його повернули до Запоріжжя. Родина почала розшукувати його, наняла захисника; після чого його відпустили, але машину, яку незаконно вилучили, не повернули та вимагали за неї гроші. Він передав знайомому ОСОБА_23 15000 грн, які той віддав ОСОБА_21 за повернення машини. Але, коли він приїхав до райвідділу забирати машину, його арештували. Суд відмовив у взятті під варту, тому його відпустили додому, сказали чекати на виклик. Він мешкав вдома, не переховувався. 21.02.2017 року він у своєму під`їзді, коли спускався з п`ятого поверху, на третьому поверсі зустрів ОСОБА_21 , особа якого йому раніше була знайома, бо він вимагав у нього гроші. З ОСОБА_21 поруч був раніше незнайомий йому ОСОБА_20 . Про те, що ОСОБА_24 працював оперуповноваженим у Запорізькому РВ він добре знав, також йому було відомо про його корупційні вчинки. Потерпілі були одягнуті у цивільний одяг. Як йому здалося, вони намагалися відчинити замок на дверях. Він підійшов до них, поцікавився, що вони роблять. Одразу він ОСОБА_21 не впізнав, подумав, що це грабіжники. Коли ОСОБА_21 , розвернувся до нього, він впізнав його особу. ОСОБА_20 одразу спустився сходинками. Службових посвідчень вони не пред`являли. Коротун сказав: «О, це ти?» та нагадав, що він повинен йому грошей, зазначивши, що поки він не сплатить усю суму, вони будуть його переслідувати. Він злякався, тому побіг в свою квартиру. Поліціанти почали переслідувати його. Йому вдалося зачинити вхідні двері. Він зателефонував на «102», повідомив про вимагання з нього грошей. При цьому він нікому не погрожував, ніякого ножа або іншого металевого предмета не мав, з ОСОБА_20 взагалі не спілкувався. Незабаром він побачив, як приїхала поліцейська машина, як він вважав на його виклик, тому він з дружиною спустилися на вулицю, де його затримали.
		Однак, незважаючи на невизнання ОСОБА_19 своєї провини в зазначеному кримінальному правопорушенні, його винуватість повністю підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо у судовому засіданні.
		Так, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_21 пояснив, що він працює старшим оперуповноваженим СКП Запорізького районного ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області. У лютому 2017 року йому на виконання надійшло доручення слідчого щодо встановлення місця перебування ОСОБА_19 , якого було оголошено у розшук за кримінальним провадженням за ч.1 ст.115 КК України. 21 лютого 2017 року він та ОСОБА_20 виїхали на адресу місця мешкання ОСОБА_19 , яка була зазначена у дорученні, наразі яку він пам`ятає лише візуально, бо пройшло чимало часу. При цьому вони мали службові посвідчення, одягнуті були у цивільний одяг, із спецзасобів мали лише кайданки, оскільки за мету вони обрали опитування сусідів ОСОБА_19 для отримання відповідної інформації. Безпосередньо йому була відома особа ОСОБА_19 , так як він зустрічав останнього у Запорізькому РВ під час проведення слідчих дій, бо той підозрювався у вчинені вбивства. Як вони потрапили у приміщення під`їзду, він не пам`ятає. На верх піднімалися сходинками. На третьому поверсі вони зупинилися, обговорювали з напарником з кого саме слід почати опитування. У цей час двері ліфту відчинилися, із ліфту вийшов ОСОБА_19 . Вони з ним привіталися. Чи пред`являли вони службові посвідчення, він не пам`ятає. Він одразу повідомив ОСОБА_19 , що той перебуває у розшуку, та попросив ОСОБА_19 зачекати, поки він зателефонує слідчому та з`ясує, що слід робити. У цей час ОСОБА_20 залишився біля ОСОБА_19 . Він почав телефонувати слідчому та побачив, як ОСОБА_19 з правої кишені своєї куртки дістав металевий предмет, схожий на ніж, довжиною приблизно 20 см. ОСОБА_19 декілька слів перемовився з ОСОБА_20 . Суть розмови йому була незрозумілою, а сама розмова носила ненормативний характер. Утримуючи перед собою в правій руці ніж, направлений в область грудної клітини ОСОБА_20 , ОСОБА_19 здійснив поспіль два рухи рукою з ножем. Ці рухи були схожі на випади, тичкові удари. ОСОБА_20 , який знаходився від ОСОБА_19 на відстані одного метру, відступив назад. Він підскочив до них. ОСОБА_19 утримуючи в руці ніж перед собою, направлений в його живіт, здійснив один випад в його сторону. Він інтуїтивно відступив шаг назад та уникнув удару. Оскільки ОСОБА_19 шлях на гору не був загороджений, він побіг сходинками на четвертий поверх. Вони кинулися за ним. ОСОБА_19 біг попереду ОСОБА_20 . Коли ОСОБА_19 добіг на площадку, він розвернувся, та знову, на відстані приблизно одного метру до нього, здійснив випад, направивши руку з ножем в його сторону, для того щоб вони припинили переслідування. Вони зупинилися, вимагали припинити опір. ОСОБА_19 погрожував вбивством, демонструючи ніж, кричав на їх адресу погрози: «Я вас заріжу», вимагав, щоб припинили його переслідували, бажав уникнути затримання. Він усвідомлював, що вони є поліціантами. При цьому жодних ушкоджень їм нанесено не було, контакт з ножем не відбувся. ОСОБА_19 побіг сходинками наверх, їм було чути, як зачинилися двері у квартиру. Він викликав допомогу. Після цього, вони з ОСОБА_20 спустилися на вулицю, де хвилин 20 чекали на підкріплення. Незабаром двері під`їзду відчинилися, з нього вийшли ОСОБА_19 з дружиною та дитиною. Підкріплення також вже приїхало на місце пригоди. ОСОБА_19 затримали, одягли кайданки. Ножа при ньому вже не було. В подальшому вони написали рапорт, надали пояснення як слідчому, так і під час слідчого експерименту. На поставлені питання суду потерпілий відповів, що погрози ОСОБА_19 вони сприйняли як реальні, але як би ОСОБА_19 забажав би посягти на їх життя або здоров`я, він мав реальну можливість це зробити, але не зробив. 
		Потерпілий ОСОБА_20 , у судовому засіданні дав пояснення, аналогічні поясненням потерпілого ОСОБА_21 , зазначивши, що у під`їзді ОСОБА_19 вийшов з ліфту, на що ОСОБА_24 одразу сказав: «Ааа… ОСОБА_19 ! Зачекай хвилинку, ти ж в розшуку.»- та почав одразу телефонувати слідчому. ОСОБА_19 відповів, що він дуже поспішає, йому терміново потрібно до родини. Вони загородили йому шлях, щоб він не мав можливості піднятися сходами. При цьому ОСОБА_19 був одягнутий у куртку бежевого кольору, в лівій руці тримав пакет. ОСОБА_19 правую рукою заліз у кишеню куртки, звідки достав ніж, та одразу, тримаючи у руці ніж, зробив рухи у його бік, не цілячись. При цьому відстань між ними становила приблизно один метр. Контакт не відбувся, він інтуїтивно відхилився назад. Зазначені рухи були схожі на тичкові випади (удари). Після чого ОСОБА_19 здійснив випад ножем в сторону ОСОБА_25 , який підскочив до них. Коротуну вдалося відскочити на крок назад. Після чого ОСОБА_19 вдалося побігти сходами наверх, вони побігли за ним. ОСОБА_19 зупинився, повернувся до них, тримаючи ніж в руці, здійснив випад в сторону ОСОБА_26 . При цьому ОСОБА_19 кричав погрози, але які саме - він вже не пам`ятає. ОСОБА_19 вимагав не наближатися до нього. У них не було спецзасобів, крім кайданок, тому вони припинили переслідування, бо була загроза їх життю, та викликали підкріплення. Після чого, вони чекали на вулиці, поки приїде наряд поліції. У цей час ОСОБА_19 вийшов з родиною на вулицю, де був затриманий. В подальшому він написав рапорт, його визнали потерпілим, він надав свої пояснення як слідчому на допиті, так і під час проведення слідчого експерименту .
		Пояснення допитаних потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_20 є логічними, послідовними, такими, що узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, відповідають змісту досліджених у судовому засіданні письмових доказів, а тому жодних сумнівів у суду не викликають. У судовому засіданні потерпілі продемонстрували рухи, що були зроблені ОСОБА_19 на їх адресу. Колегія суду зазначає, що зазначені рухи рукою з ножем ОСОБА_19 не є ударами, не є замахами, носять характер наступальних та повздовжніх, паралельних земній поверхні рухів рукою вперед на незначну відстань, до 20-30 см.
		   Факт виконання потерпілими ОСОБА_21 та ОСОБА_20 своїх службових обов`язків, а саме здійснення розшукових заходів, направлених на встановлення місця знаходження та затримання ОСОБА_19 , підтверджено наданими суду дорученнями слідчого відділення ЗРВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_22 , в порядку ст. 40 КПК України.
		Так, 19 вересня 2016 року слідчим Запорізького РВП ОСОБА_22 було винесено доручення оперативним підрозділам Запорізького ВП встановити місцезнаходження ОСОБА_19 та вручити останньому повістку на виклик до Запорізького РВП на 23.09.2016 року. 
		Згідно рапорту о/у Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_27 від 23.09.2016 року вбачається, що проведеними розшуковими заходами місцезнаходження ОСОБА_19 не встановлено, повістка не вручена.
		23 вересня 2016 року слідчим Запорізького РВП ОСОБА_22 було винесено доручення оперативним підрозділам Запорізького ВП встановити місцезнаходження ОСОБА_19 та вручити останньому повістку на виклик до Запорізького РВП на 27.09.2016 року.
		Згідно рапорту о/у Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_27 від 27.09.2016 року вбачається, що проведеними розшуковими заходами місцезнаходження ОСОБА_19 не встановлено, повістка не вручена.
		29 вересня 2016 року слідчим Запорізького РВП ОСОБА_22 винесено доручення оперативним підрозділам Запорізького ВП встановити місцезнаходження ОСОБА_19 та вручити останньому повістку на виклик до Запорізького РВП на 30.09.2016 року. 
		Згідно рапорту о/у Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_27 від 29.09.2016 року вбачається, що проведеними розшуковими заходами місцезнаходження ОСОБА_19 не встановлено, повістка не вручена.
		Надіслані на відому досудовому слідству адресу місця мешкання ОСОБА_19 конверти з повідомленням про підозру у скоєнні кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України були повернуті адресату, в зв`язку з неотриманням поштової кориспонденції. 
		Постановами від 30.09.2016 року ОСОБА_19 було оголошено у розшук, здійснення розшуку доручено СКР Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області та відповідно призупинено досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄДРД за № 12016080230001208 від 25 червня 2016 року. 
		Ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 30 вересня 2016 року наданий дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_19 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали  шість місяців - тобто до 30 березня 2017 року.
		Суду надана постанова від 10.11.2016 року про відновлення досудового розслідування, оскільки 9 листопада 2016 року місцезнаходження ОСОБА_19 встановлено, та останній може брати участь у слідчих діях.
		20 січня 2017 року слідчим Запорізького РВП ОСОБА_22 винесено доручення оперативним підрозділам Запорізького ВП встановити місцезнаходження ОСОБА_19 та вручити останньому повістку на виклик до Запорізького РВП на 23.01.2017 року. 
		Згідно рапорту о/у Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області рапорту інспектора Запорізького РВП ОСОБА_27  він разом з оперуповноваженим ОСОБА_21 здійснили виїзд за місцем мешкання ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_4 ; однак ОСОБА_19 двері не відчинив, від отримання повістки відмовився.
		Згідно рапорту ст. оперуповноваженого Запорізького СКР, останній прибув на зазначену адресу, двері відчинила  ОСОБА_28 ( мати співмешканки), яка повідомила, що ОСОБА_19 20 хвилин тому вийшов з дому, у зв`язку з чим повістка була вручена їй. 
		За змістом рапорту слідчого Запорізького РВП (без дати) вбачається, що під час виконання приводу підозрюваного був здійснений виїзд за місцем мешкання ОСОБА_19 : АДРЕСА_4 , двері відчинила співмешканка ОСОБА_29 , яка повідомила, що ОСОБА_19 відсутній вдома протягом кількох днів. Від отримання повістки відмовилася. 
		Ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 1 лютого 2017 року постановлено здійснити привід ОСОБА_19 для вручення клопотання про застосування запобіжного заходу.
		Постановами від 2 лютого 2017 року ОСОБА_19 оголошено у розшук та, відповідно, призупинено досудове розслідування.
		Ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 6 лютого 2017 року наданий дозвіл на затримання ОСОБА_19 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 25 січня 2017 року постановлено здійснити привід ОСОБА_19 для вручення клопотання про застосування запобіжного заходу.
		Надані документи носять інформативний характер про рух кримінального провадження та підтверджують наявні у потерпілих повноваження щодо виконання доручень слідчого ОСОБА_22 , направлених на встановлення місця знаходження ОСОБА_19 . 
		   Зі змісту рапортів від 21.02.2017 року, що надійшли від ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , вбачається, що останні проводили оперативно-розшукові заходи з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_19 , якого було оголошений у розшук. Так, вони прибули до будинку АДРЕСА_5 , де біля квартири АДРЕСА_6 з ліфта вийшов ОСОБА_19 . ОСОБА_21 повідомив йому, що його оглошено у розшук та попросив залишитися на місці до приїзду слідчого. Однак ОСОБА_19 зрозумів, що буде затриманий за підозрою у вчиненні вбивства, дістав з правої кишені куртки предмет, схожий на ніж, та, тримаючи його у правій руці, підійшов до ОСОБА_20 , та на відстані до одного метра здійснив два тичкові удари в область грудної клітини, однак той відступив назад. ОСОБА_21 вимагав від ОСОБА_19 припинити свої дії. При цьому ОСОБА_19 знав, що вони є працівниками поліції, так як перед цим вони пред`являли посвідчення. Після чого ОСОБА_19 сказав на їх адресу: «Зараз я вас заріжу», приблизився до ОСОБА_21 , здійснив удар ножем в область живота, той відреагував, відступив назад. Тоді ОСОБА_19 , тримаючи в руках ніж, побіг сходинками вгору, при цьому погрожував вбивством, якщо вони не припинять переслідувати його. Вони послідкували за ним, той зайшов до своєї квартири, після чого вони чекали внизу. ОСОБА_19 приблизно через 30 хвилин вийшов на вулицю з жінкою та був затриманий. 
		Зі змісту Протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.02.2017 року вбачається, що ОСОБА_19 було затримано 21.02.2017 року о 4 год.40 хв на вул. Шушенській, 12б відповідно до ст.208 КПК України. 
		Відповідно до Протоколу обшуку від 21 лютого 2017 року, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року під час обшуку квартири АДРЕСА_7 , за місцем мешкання ОСОБА_19 було винайдено 9 ножів, які були вилучені.
		Відповідно до Протоколу пред`явлення речей для впізнання від 21 лютого 2017 року ОСОБА_20 в присутності понятих, на світлині під номером № 2 впізнав ніж , який ОСОБА_19 застосовував при затриманні.
		Відповідно до Протоколу пред`явлення речей для впізнання від 21 лютого 2017 року ОСОБА_21 в присутності понятих на світлині під номером № 3 впізнав ніж, який ОСОБА_19 застосовував по відношенню до нього. 
		Впізнаний ОСОБА_20 ніж за зовнішнім виглядом аналогічний ножу, який впізнав ОСОБА_21 . 
		Постановою від 21 лютого 2017 року металевий ніж срібного кольору з металевою ручкою, довжиною приблизно 20 см (впізнаний потерпілими) визнано речовим доказом та передано на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, інші вісім ножів, вилучені в ході обшуку  повернуті володільцю ОСОБА_29 , що підтверджено відповідною розпискою . 
		Відповідно до Протоколу проведення слідчого експерименту від 08.04.2017 року та оглянутому у судовому засіданні відеозапису проведення слідчої дії (т.4 а.п.147-151) потерпілий ОСОБА_20 в присутності понятих на місці події надав свої пояснення, які за змістом в цілому відповідають його поясненням, наданим у судовому засіданні, та викладених у рапорті. 
		Згідно п.85 Розділу 1 Реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 12.04.2017 року було проведено слідчий експеримент з участю потерпілого ОСОБА_21 однак, зазначений письмовий доказ стороною обвинувачення не надавався, клопотань щодо дослідження у судовому засіданні відповідного Протоколу проведення слідчого експерименту учасниками провадження заявлено не було. 
		Інші докази учасниками провадження для дослідження у судовому засіданні за зазначеним епізодом також не надавалося.
		На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши пояснення допитаних потерпілих, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, такими що доповнюють одне одного, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для доведення винуватості обвинуваченого. Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_19 , які отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Отже, судом не встановлено даних, які б свідчили, що зібрані докази по даному кримінальному провадженню отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод обвинуваченого через допущені порушення кримінального процесуального закону у ході досудового розслідування, і оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, за наведених у вироку обставин, доведена у повному обсязі.
		В ході розгляду, судом встановлені всі обставини скоєння злочину, ретельно досліджені всі надані суду докази, і суд не може взяти до уваги доводи обвинуваченого про недоведеність його вини у вчиненні злочину, і вважає що факт вчинення злочину знайшов підтвердження у судовому засіданні. 
		Суд вважає, що дії ОСОБА_19 були спрямовані на протидію нормальній діяльності правоохоронних органів, а також на підрив їх авторитету та порушення психічної недоторканності працівників правоохоронних органів - потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . 
		Дії ОСОБА_19 суд кваліфікує за ч.1 ст.345 КК України як погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Об`єктивна сторона злочину, вчинена ОСОБА_19 є погроза вбивством - яка була виражена винуватцем зовні та доведена до потерпілих - знайшла свій прояв як в усному висловлюванні: «Я вас зараз заріжу», так і в діях: в демонстрації ножа у руці, спрямованого в сторону потерпілих, замахах ножем, у вигляді наступальних повздовжніх рухів рукою, на відстані, що приблизно становить один метр до потерпілих - за допомогою яких ОСОБА_19 залякував потерпілих вчиненням убивства, маючи на меті перешкоджання їхній діяльності, направленої на забезпечення його участі у кримінальному провадженні. При цьому суд вважає, що для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 345 КК України наявність реальних підстав побоювання потерпілими виконання погрози не є обов`язковою, також для застосування ч. 1 ст. 345 КК України не має значення, чи розраховував ОСОБА_19 реалізувати погрозу щодо працівника правоохоронного органу.
		Суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, характеризується умисною формою вини. Суб`єктивна сторона цього складу злочину ніяк не пов`язана з точною обізнаністю винуватого зі змістом тих службових обов`язків, які в даний момент виконує потерпілий. Обвинувачений ОСОБА_19 усвідомлював факт того, що потерпілі є працівниками правоохоронного органу, був обізнаний про порушення відносно нього кримінального провадження та висловлював погрози вбивством працівникам правоохоронного органу саме у зв`язку з виконанням ними своїх службових обов`язків. Факт необізнаності ОСОБА_19 про виконання потерпілими конкретних службових обов`язків не виключає наявності в його діях складу злочину, передбаченого ст. 345 КК України, оскільки за ст. 345 КК України кримінальна відповідальність настає, якщо злочин вчинено з метою не допустити чи припинити правомірну діяльність потерпілого у зв`язку з виконанням ним зазначеного обов`язку або змінити характер останньої.
		   Суд критично відноситься до позиції обвинуваченого ОСОБА_19 щодо невизнання своєї вини у вчиненні даного правопорушення та розцінює це як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності. Його доводи щодо вимагання потерпілими грошей та здійснення ним з даного приводу телефонного дзвінку на «102» є голослівними та жодним доказом не підтверджені, а тому виходячи з принципу презумпції законності дій працівників правоохоронних органів за відсутності жодних доказів щодо протилежного (зокрема, результатів можливого проведення службового розслідування за заявою ОСОБА_19 , вироку суду, тощо) не можуть бути узяті судом до уваги. 
		Та обставина, що в момент висловлення ОСОБА_19 працівникам правоохоронних органів погрози вбивством не було свідків, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про необґрунтованість його притягнення до відповідальності, оскільки показання самих працівників правоохоронних органів є належними й допустимими доказами, підстав сумніватись у достовірності яких судом не встановлено.
		На досудовому слідстві дії ОСОБА_19 були кваліфіковані за ст.348 КК України, як замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. При цьому, згідно обвинувального акту, ОСОБА_19 було інкриміновано наявність умислу, спрямованого на позбавлення життя працівників правоохоронного органу, а його рухи рукою, в якій він тримав ніж, були розцінені як тичкові удари; при цьому ОСОБА_19 реалізувати свій злочинний умисел не зміг, оскільки потерпілі, намагаючись уникнути ножових поранень, ухилилися від удару ножа. 
		Статтею 348 КК України передбачена кримінальна відповідальність за вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку.
		Виходячи з положень зазначеної статті основним безпосереднім об`єктом злочину є нормальна службова діяльність працівників правоохоронних органів, авторитет цих органів.
		При цьому об`єктивна сторона цього злочину полягає у вчиненні діяння, спрямованого на позбавлення життя зазначених у диспозиції ст. 348 КК України осіб.
		Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується наявністю умислу у винної особи, направленого на позбавлення життя останніх.
		За нормативним визначенням умисне вбивство з об`єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діями та наслідками, а з суб`єктивної сторони  умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання. Закінченим є замах, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. 
		   Зазначену кваліфікацію дій суд вважає недоведеною, оскільки жодним належним доказом з боку обвинувачення не підтверджено наявності у ОСОБА_19 прямого чи непрямого умислу, направленого на позбавлення життя працівників поліції ОСОБА_21 та ОСОБА_20 . 
		Згідно з усталеною судовою практикою питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винуватця та потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
		Як вбачається з пояснень потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_20 дії ОСОБА_19 були направлені на уникнення затримання. Доречи, в цій частині пояснення потерпілих відповідають поясненням самого обвинуваченого у судовому засіданні, який зазначив, що потерпілі повідомили, що не припинять його переслідування, саме тому він побіг до своєї квартири. Під час спілкування ОСОБА_19 та потерпілі знаходилися на відстані одного метру одне до одного, рухи ОСОБА_19 дійсно були направлені в сторону потерпілих, але на певній відстані, при цьому ОСОБА_19 не замахувався рукою, не приближався до потерпілих, потерпілим не було завдано жодного удару та не заподіяно жодного ушкодження. Самі потерпілі пояснили, що як би ОСОБА_19 забажав би посягти на їх життя, завдати їм шкоди, він мав реальну можливість це зробити. 
		Суд зауважує, що терміном «удар» визначається імпульсна, короткотривала взаємодія фізичних тіл або суб`єкта з об`єктом, чи суб`єктів між собою, що направлена на зміну їх стану, носить руйнівний характер у вигляді завдання фізичної шкоди, порушення цілісності, тощо. Натомість, як вбачається з пояснень потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_20 жодного фізичного контакту між ними та ОСОБА_19 не було, продемонстровані потерпілими рухи, які вжив ОСОБА_19 по відношенню до них, не носять руйнівного характеру та не містять відповідних ознак замаху, оскільки, хоча рука з ножем і була направлена уперед у напрямку потерпілих, але паралельно підлозі та на незначну відстань (до 20-30 см.), тобто ОСОБА_19 були зроблені не удари, не замахи, а лише наступальні повздовжні рухи рукою, направлені в сторону потерпілих з метою залякування останніх. 
		Махаючи ножем перед працівниками поліції, ОСОБА_19 мав за мету віддалитися від них, при цьому погрожував розправою, якщо вони наблизяться до нього. Зазначений характер та розвиток подій свідчить про те, що в діях ОСОБА_19 мав місце як опір працівникам поліції, який був пов`язаний не лише із втечею, а і з активною фізичною протидією їх законним вимогам зупинитися і здатися, яка проявилася у вчиненні в цей момент активних дій: вербальних висловів та конклюдентних дій, направлених на залякування потерпілих. 
		При цьому суд вважає встановленим факт, що з боку ОСОБА_19 жодного удару потерпілим ОСОБА_21 та ОСОБА_20 заподіяно не було, а вживання термінів «удар», «тичковий удар» у поясненнях потерпілих обумовлено лише суб`єктивним тлумаченням вживаних термінів.
		   Також, суд розцінює як хибні доводи обвинувачення щодо кваліфікації дій ОСОБА_19 як закінчений замах, оскільки як вбачається з пояснень потерпілих у ОСОБА_19 була наявна можливість у разі бажання не лише нанести удари та заподіяти потерпілим тілесних ушкоджень, а й позбавити останніх життя, але він припинив свої дії добровільно, втікаючи від них. 
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності у діях ОСОБА_19 складу злочину, передбаченого ст.348 КК України у вигляді замаху на вбивство та керуючись дискреційними повноваженнями, передбаченими ч.3 ст. 337 КПК України, з метою покращення становища особи, відносно якої здійснюються кримінальне провадження, вважає за можливе вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті в частині зміни правової кваліфікації кримінального провадження, перекваліфікувавши дії ОСОБА_19 з ст.348 КК України на ч.1 ст. 345 КК України.
		Крім того, органами досудового розслідування відповідно до обвинувального акту від 26 квітня 2017 року, затвердженого прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_10 , ОСОБА_19 обвинувачується в тому, що (відтворюється дослівно): «Приблизно об 01 годині 20 хвилин 25.06.2016 року, ОСОБА_19 , знаходячись на проїжджій частині поблизу домоволодіння АДРЕСА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_31 з невстановленої досудовим розслідуванням зброї калібру 5,6 мм., здійснив один постріл в область передньої поверхні грудної клітки зліва ОСОБА_32 , чим заподіяв потерпілому одиночне сліпе вогнепальне кульове поранення передньої поверхні грудної клітки зліва, проникаюче в ліву плевральну порожнину з пошкодженням легеневого стовбура, яке ускладнились розвитком гострої крововтрати, що згідно висновку експерта №2104 від 25.06.2016 кваліфікується як тяжке тілесне пошкодження, яке перебувало в прямому причинному зв`язку з причиною смерті. У подальшому ОСОБА_19 , з метою приховання вказаного злочину намагався знищити або розчленувати труп, а саме поклав його на залізничну колію 153 км., пікет № 9 перегону ст. Канцерівка ст. Мирова, поблизу с.Петрівське Запорізького району Запорізької області, вищевказаними діями ОСОБА_19 вчинив умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_32 »
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_19 кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_19 свою провину в інкримінованому злочині не визнав, суду пояснив, що він не причетний до смерті потерпілого ОСОБА_32 взагалі. Весною 2016 року він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, проходив лікування стаціонарно. З ОСОБА_33 вони були знайомі раніше, він обіцяв йому допомогу у вигляді транспортних послуг. 21.06.2016 року він приїхав до нього додому в с. Канцерівка Запорізького району Запорізької області. До ОСОБА_34 приходили друзі, сусіди, знайомі, з якими останній розпивав спиртні напої. Особисто він алкоголь не вживав за станом здоров`я. На прохання ОСОБА_34 він 22.06.2016 року відвіз його до «Залізнично-дорожньої лікарні», де лікувалася його невістка. В цей день у нього був день народження, але це він скрив, бо не бажав святкувати. Потім він відвіз ОСОБА_34 до кар`єру, в напрямку «Аеропорту». По дорозі наїхав на камінь, пошкодив радіатор. Машина почала нагріватися, тому вони повернулися додому до ОСОБА_34 приблизно о 14 годині, де вже чекали друзі. Почали вживати алкоголь. У нього дуже боліла голова, він почував себе погано, тому алкоголь не вживав. Колчев дуже сильно напився. Прийшла його дружина, почала сваритися. Він узяв шланг та почав поливати ОСОБА_35 водою. Той трошки отямився, дружина намагалася дотягнути його додому. Він вирішив допомогти, тому на своєму автомобілі відвіз ОСОБА_36 додому. Потім дружина ОСОБА_35 вирішила йому віддячити, вони вирішили поїхати на ставок відпочити. По дорозі купили пива. Він одразу категорично відмовився від вживання алкоголю. На ставку не роздягався, не купався, сидів під деревом. Колчеви напилися. Йому потрібно було наступного дня відвозити ОСОБА_34 на вокзал, тому він вирішив повертатися короткою дорогою, навпростець. По дорозі авто застрягло у колії, не зміг завести машину, тому звернувся до ОСОБА_36 , щоб ті пішли додому пішки (відстань була до 2 км.) та знайшли допомогу, а він залишиться їх чекати на місці. Незабаром Колчеви повернулися на машині, витягли його. Він поїхав до ОСОБА_37 . Зброї він не має взагалі, на ставку жодних пострілів ніхто не здійснював. Вранці йому стало зле, тому ОСОБА_38 23.06.2016 року виїхав до вокзалу електричкою. Він залишився у нього вдома, бо з дружиною були сварки. Наступного дня, 24.06.2016 року, до будинку ОСОБА_39 зайшов ОСОБА_40 , який був одягнутий в сорочку з малюнком та чорну тонку куртку. З ОСОБА_41 вони були раніше знайомі, розговорилися. ОСОБА_40 розповів, що у нього померла дружина, у зв`язку з чим накопилися борги; просив допомоги. У нього були наявні гроші, він планував відпочинок на морі. У гаманці було 1500 грн. великими купюрами та 200 доларів США. Він назбирав ОСОБА_31 приблизно 75 грн, купюрами по 20, 10 та 5 грн. Потім до них зайшов сусід на ім`я ОСОБА_42 , який приніс з собою спирт. ОСОБА_43 попросив відлити йому 0,5 л. спирту, бо він збирався випити з ОСОБА_44 . Він відповів ОСОБА_45 , що з нього вистачить і 200 мл. Знайшов пластикову пляшку 0,25 мл., в яку налив спирту. Під вечір, о 19-20 год. він відвіз ОСОБА_46 в с.Нове Запоріжжя до племінниці на ім`я ОСОБА_47 . Павлова він висадив біля її будинку по вул. Первомайській. По дорозі купив у с. Відрадне дві пачки цигарок «Честер», одну з яких віддав ОСОБА_48 . Після того, як висадив ОСОБА_49 , він повернувся додому. Машину поставив біля будинку та ліг відпочивати. Наступного дня проснувся рано, вийшов у двір до машини. Ключ від запалення був в замку. Він зустрів знайомого ОСОБА_50 , якого пригостив цигарками, потім поїхав по своїм справам. Через декілька днів, поїхав до тещі у с. Привітне. У неділю невідома особа, яка представилися працівником Хортицького РВ, зателефонувала йому з невідомого номеру, та запросила прийти до райвідділу, пояснив, що відеокамери зафіксували наїзд його автомобілем на жінку. Наступного дня він приїхав на машині до Хортицького РВ, але там йому відповіли, що йому ніхто не телефонував. Після чого він відвіз свій автомобіль на Космічний район, щоб показати продавцям, бо машина була виставлена на продаж. Оскільки угода не відбулася, він 28.06.2016 року забрав машину, щоб відвезти родину на відпочинок на море. Підкрилок на машині був зламаний набагато раніше колишнім господарем, та весь час зберігався у багажнику. 28.06.2016 року він по дорозі зупинився у знайомих ОСОБА_51 , куди вранці приїхали працівники поліції на білому автомобілі «Фольксваген», без форменого одягу, затягли його до салону авто, повезли до Запоріжжя. По дорозі поліціанти вимагали зізнання у наїзді на жінку, потім звинуватили його та ОСОБА_52 , якому він давав користуватися машиною, у вбивстві ОСОБА_53 . Оскільки він відмовився визнавати причетність до злочину, його незаконно утримували в кайданках у міському УБОПі, потім ОСОБА_54 без жодного оформлення. Коротун вимагав у нього 25000 доларів США. Його намагалися вивезти до Вільнянського СІЗО, де хотіли незаконно утримувати. Керівництво СІЗО їм відмовило, потім його повернули до Запоріжжя. Родина почала розшукувати його, наняла захисника. Його відпустили. Машину не повернули, вимагали гроші. Він передав знайомому ОСОБА_23 15000грн, які той передав ОСОБА_55 за машину. Однак коли він приїхав до райвідділу забирати машину, його арештували. Суд відмовив у взятті під варту. Його відпустили додому, сказали чекати на виклик. Він мешкав дома, не переховувався. Інкриміноване кримінальне правопорушення він не вчиняв, вважає, що при здійсненні досудового розслідування були сфальсифіковані докази, а свідки Колчеви його обмовляють через тиск на них з боку правоохоронних органів. Крім того, на свідка « ОСОБА_56 », яка є Вінницькою, також був здійснений тиск. Просить його виправдати.
		   Під час судового слідства сторона обвинувачення підтримала пред`явлене ОСОБА_19 обвинувачення в межах обвинувального акту. 
		На думку сторони обвинувачення, винуватість ОСОБА_19 у злочині, передбаченому ч.1 ст.115 КК України підтверджується наданими суду та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: 
		-    показами свідків ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 
		-    показами експерта ОСОБА_60 ,
		-     показами експерта ОСОБА_61 ,
		-    рапортом чергового Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 25.06.2016 року ( т.3 а.п 119)
		-     протоколом огляду місця події від 25 червня 2016 року з додатками у вигляді фототаблиці та відеозапису ( т.3 а.п. 121- 139) 
		-     протоколом огляду трупу від 25.06.2016 року, ( т.3 а.п. 146-152)
		-    протоколом огляду місця події від 26.06.2016 року ( т.3 а.п. 153-155)
		-    протоколу огляду місця події від 30 червня 2016 року ( т.4. а.п. 3-15)
		-    висновком експерта № 216 від 30 серпня 2016 року ( т.3 а.п.158-162)
		-    висновком балістичної експертизи № 339-3 від 12.07.2016 року ( т.3 а.п. 165-167)
		-    висновком трасологічної експертизи № 1021-Т від 12.07.2016 року ( т.3. а.п. 170-174)
		-    висновком експерта № 362-3 від 13.07.2016 року ( т.3 а.п. 177185)
		-    висновком експерта № 1206-д від 13.07.2016 року ( т.3 а.п. 188191) 
		-    висновком судово-медичної експертизи № 2104 від 27.07.2016 року (т.4 а.п. 189-208)
		-    висновком судово-медичної експертизи № 3512 від 5 вересня 2016 року , ( т.4 а.п. 209 -220)
		-    висновком судово-медичної експертизи рідкої крові ОСОБА_19 № 1468 від 05.07.2016 року ( т.4. а.п.231) 
		-    висновком імунологічної експертизи № 1467 від 29 липня 2016 року ( т.4. а.п. 224-226) 
		-    висновком імунологічної експертизи № 1591 від 12 серпня 2016 року.
		-    протоколом пред`явлення трупа для впізнання від 26.06.2016 року( т.3 а.п. 192195)
		-    протоколом обшуку від 27.07.2016 року ( т.3 а.п. 197199)
		-    протоколом обшуку від 29.06.2016 року( т.3 а.п. 201232),
		-    протоколом огляду від 7.07.2016 року( т.4. а.п. 16-20)
		-    протоколом огляду від 8 липня 2016 року ( т.4. а.п. 21-30)
		-    протоколом огляду від 8 липня 2016 року ( т.4 а.п. 31-45)
		-    протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 1 серпня 2016 року ( т.4 а.п. 64-67)
		-    протоколами проведення слідчого експерименту від 8 липня 2016 року за участю свідків ОСОБА_62 , ОСОБА_58 ( т.4 а.п. 68-77, 78-86) 
		-    протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-аудіо, відео контролю особи від 9 серпня 2016 року ( т.4 а.п. 87-94)
		-     протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-аудіо, відео контролю особи від 1 серпня 2016 року ОСОБА_63 ( т.4 а.п. 95-97)
		-    протоколом обшуку легкового автомобіля ЗАЗ , реєстраційний номери НОМЕР_1 , від 27 червня 2016 року ( т.4 а.п.100-108)
		-    протоколом огляду місця події від 26.06.2016 року ( т.4. а.п. 109-114)
		-    протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 січня 2017 року за участю свідка ОСОБА_64 ( т.4. а.п. 120-123)
		- висновком судово-психологічного експерта № 125 ( т.4 а.п.181-188)
		- аудіо записом протоколу допиту свідка ОСОБА_64 в порядку ст. 225 КПК України ( т.5 а.п. 113) 
		- показами свідка « ОСОБА_64 », анкетні данні якого за доводами прокурора були змінені у відповідності до ст.15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
		Інші докази стороною обвинувачення не надавалися, клопотань про дослідження інших доказів від учасників провадження не надходило.
		Представник потерпілого ОСОБА_65 у судове засідання не з`явилася, про час та місце проведення судових засідань, була повідомлена належним чином, в матеріалах провадження наявна заява щодо розгляду кримінального провадження у її відсутність. Учасники провадження клопотань про її участь та надання особистих пояснень у судовому засіданні не заявляли.
		Сторона обвинувачення вважає, що під час судового слідства сукупними у провадженні доказами винуватість ОСОБА_19 в інкримінованому злочині доведена повністю, його дії за ч.1 ст.115 КК України кваліфіковані вірно, просить визнати ОСОБА_19 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі ( а за сукупністю злочинів -9 років позбавлення волі) .
		Сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення провина ОСОБА_19 в інкримінованому злочині не доведена, показами допитаних за клопотанням захисту у судовому засіданні свідків ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 та свідка ОСОБА_57 спростовуються доводи сторони обвинувачення щодо наявності у ОСОБА_19 будь-якої зброї, зазначені свідки підтверджують його пояснення щодо фальсифікації доказів. 
		Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, та сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, висунутого на адресу ОСОБА_19 , яке стосуються кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, оскільки вони як самі по собі, так і в сукупності  прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, з огляду на наступне.
		В судовому засіданні в якості доказів були дослідженні наступні покази свідків з боку обвинувачення ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 та свідка « ОСОБА_64 », анкетні данні останньої за доводами прокурора були змінені у відповідності до ст.15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
		Клопотань про допит в судовому засіданні інших свідків прокурором заявлено не було.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_69 суду пояснив, що з ОСОБА_19 він знайомий понад 15 років. З середини серпня 2015 року по кінець 2016 року ОСОБА_19 проживав у нього вдома в будинку АДРЕСА_8 . Коли влітку 2016 року він повернувся з АТО, замок у будинку був зламаний. Сусіди повідомили про те, що у будинку був проведений обшук у зв`язку з вбивством. Свідком жодних подій він не був. У липні 2016 року він приходив на декілька днів у відпустку. Вони їздили з ОСОБА_19 , ОСОБА_70 та іншими сусідами на ставок, вживали алкоголь. Жодної зброї він не в кого не бачив, пострілів не чув. Взагалі, навіть розмови про зброю ні з якого боку не велося. ОСОБА_19 був на своїй «Таврії». Додому він повернувся раніше, а ОСОБА_71 з Колчевими ще залишилися на відпочинку. Незабаром ОСОБА_19 зателефонував йому та попрохав допомогти витягти машину, бо застряв. Колчеви уже на той час пішли додому за допомогою, а повернувшись, допомогли ОСОБА_19 витягнути автомобіль. Жодної зброї у ОСОБА_19 ніколи не було. Особа потерпілого ОСОБА_46 йому відома. Останній раз він його бачив 5-6 років потому. Знає, що він мешкав у с.Нове Запоріжжя, зловживав алкоголем. Про обставини вбивства ОСОБА_32 йому нічого невідомо.
		Свідок ОСОБА_72 суду пояснив, що обставини пам`ятає погано, бо пройшло чимало часу. Приблизно у 2015- 2016 роках він познайомився з ОСОБА_19 , з яким вживали алкогольні напої. Влітку 2016 року він перебував у гостях у ОСОБА_57 , той повернувся з АТО . У останнього вдома також були ОСОБА_73 , ОСОБА_74 та дід Бланк, який наразі помер. Вони вживали спиртні напої. Потім йому стало зле від спеки. Прийшла його дружина та наказала їхати додому. Вони пішли до нього додому, потім поїхали на ставок, де купалися, пили пиво. Коли зібралися їхати додому, автомобіль застряг в балці. Він з дружиною пішки пішли додому за своєю машиною, а ОСОБА_75 залишили на місці. Також свідок пояснив, що на ставку, у бардачку автомобіля ОСОБА_19 він бачив предмет, схожий на пістолет, без барабану, з круглим стволом та набоями жовтого кольору. Тамаз стріляв біля ставка, на місці, де вони з дружиною його залишили. Потім вони повернулися, витягли машину Понії та повернулися додому. Про обставини загибелі ОСОБА_32 йому нічого невідомо. 
		Свідок ОСОБА_76 суду пояснила, що ОСОБА_19 вона вперше побачила тоді, коли її чоловік ОСОБА_72 відвідував свого знайомого ОСОБА_77 , який повернувся з АТО. Дату наразі вона не пам`ятає, але зазначала її слідчим. До Левицького чоловік пішов ще зранку, не відповідав на дзвінки. Об обідні вона пішла до них, де побачила ОСОБА_57 , свого чоловіка, ОСОБА_78 та сусідського діда. Її чоловікові стало зле, вона наказала йому йти додому. Поки сама пішки дійшла додому, її чоловіка ОСОБА_79 привіз на машині. Потім вони вирішили поїхати на річку Дніпро на пляж, але вона вмовила їх поїхати на ставок, що вони й зробили. Коли їхали додому, автомобіль застряг у багнюці. Вони з чоловіком пішли додому, залишивши ОСОБА_75 в автомобілі. Взяли свій автомобіль, повернулися та витягли ОСОБА_75 . На ставку пили пиво, купилися. Потім ОСОБА_79 почав стріляти з пістолету. Звідки він витяг пістолет, вона не бачила. Наразі описати пістолет не може, бо не пам`ятає. Також, після того, як вони з чоловіком залишили ОСОБА_75 в машині, а самі пішли додому, вона чула як останній здійснював постріли. Потім з нею проводився слідчий експеримент, де вона показала обставини подій на місці. Про обставини загибелі ОСОБА_32 їй нічого невідомо.
		Оцінюючи покази свідків ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 суд вважає, що вони не доводять поза розумним сумнівом винуватість саме ОСОБА_19 у вбивстві ОСОБА_32 , хоча підтверджують факт перебування ОСОБА_19 в с.Канцерівка. Однак, як вбачається з зазначених пояснень, ОСОБА_19 перебував у будинку АДРЕСА_9 за п`ять діб (а саме 20.06.2016 року  згідно протоколу слідчого експерименту) до інкримінованого часу вбивства ОСОБА_32 , ( згідно обвинувального акту  25.06.2016 року). Про обставини загибелі ОСОБА_32 , про стосунки між загиблим та ОСОБА_19 - зазначеним свідкам згідно наданих пояснень у судовому засіданні нічого не відомо. 
		Свідки ОСОБА_72 та ОСОБА_76 підтверджують наявність у ОСОБА_19 пістолету, марку якого назвати не можуть, та жодним чином не доводять причетність ОСОБА_19 до вбивства ОСОБА_32 та те, що саме цей пістолет є знаряддям, яким було заподіяно смерть ОСОБА_48 . Як вбачається із змісту обвинувального акту, поранення потерпілому було заподіяне внаслідок пострілу з невстановленої досудовим розслідуванням зброї калібру 5,6 мм. Калібр пістолету, який вони бачили у Понії ОСОБА_80 , допитаним свідкам невідомий.
		Крім того, прокурором в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованого вбивства ОСОБА_32 надані письмові докази, які були досліджені у судовому засіданні.
		Так, відповідно до рапорту чергового Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, вбачається, що 25 червня 2016 року об 2 год. 25 хв. надійшло повідомлення від чергового по станції Канцерівка - гр. ОСОБА_81 про те, що на 153 км, пікет 9 перегону ст. Канцерівкаст. Мирове, швидкісний пасажирський потяг № 514 переїхав чоловіка, який знаходився на колії.( т.3 а.п. 119).
		Оцінюючи зазначений рапорт, суд зауважує, що зі змісту зазначеного рапорту неможливо навіть зрозуміти, чи то був наїзд на небіжчика, або чоловік, якого переїхав потяг, мав ознаки життя та знаходився у рухомому стані.
		Згідно п.3 Розділу 1 Реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що під час досудового слідства ОСОБА_82 було допитано в якості свідка, однак клопотань щодо допиту зазначеного свідка у судовому засіданні від учасників провадження не надходило.
		Особа машиніста пасажирського потягу № 514 досудовим слідством встановлена не була та з приводу зазначених обставин не допитувалася. 
		Протоколом огляду місця події від 25 червня 2016 року (т.3 а.п. 121- 139), було оглянуто відкриту ділянку місцевості, що розташована на відрізку залізничної колії «Канцерівка Мирове», 153 км, 9 пікет, електроопори № 446к. Приблизно в двох метрах від електроопори № 446 в бік електроопори № 444 виявлено труп невідомого чоловіка віком приблизно 40-50 років. Труп лежить на спині, руки відведені, ліва рука неприродно перегнута у ліктьовому суглобі, фрагменти ніг розташовані вздовж осі тіла. На трупі одягнуті: футболка біла синтетична з накладенням паливно-мастильних матеріалів (на передній поличці приблизно по центру ділянка просочена бурою рідиною, у верхній частині ділянки наявне наскрізне пошкодження невизначеної форми розміром 0,2х0,4 см, навколо нього наявна ділянка опалювання сіруватою речовиною розміром 0.7х1 см); штани сині джинсові (у правій кишені яких виявлено гроші номіналом 5 грн., та 2 по 20 грн; структуру штанів розруйновано, пошкодження масивні); ремінь чорний шкіряний; труси бавовняні, на правій нозі шкарпетка сіра вовняна. Трупне задубіння добре розвинене у всіх м`язах, трупні плями синюшньо - фіолетові островчаті, розташовані на заднє-боковій поверхні тулубу, при дозованому натисканні зникають та відновлюються через три хвилини. Об 8.24 год. з трупу вилучено скловидне тіло правого ока. На трупі виявлені наступні пошкодження: на голові множинні рани з нерівними краями, розміром від 2х0,2 до 20х3 см. На ощеп відмічається патологічна рухливість кісток черепу. На лівій руці та на ногах наявні множинні масивні рани до 5,2х10 см, через які видно м`які тканини та ушкоджені кістки. Також на тулубі та кінцівках наявні множинні садна невизначеної форми. На передній поверхні грудної клітки зліва в проекції 3-го ребра по навколишній грудній лінії наявна рана веретеноподібної форми розмірами 1х0,2 см. з рівними неосадженими краями, дещо закругленими краями без тканих перетинок, з рани виділяється рідка кров. Крім того, на місці огляду виявлено чорні шкіряні туфлі, фрагменти плоті, металевий хомут, фрагмент каучукового шлангу, сліди РБК. Під час огляду місця події проведені змиви РБК. Зазначені речі та гроші вилучені з місця події. До Протоколу огляду додані оглядові фото. Відеозапис з огляду місця події відтворений у судовому засіданні. Зміст відеозапису в цілому відповідає змісту дослідженого Протоколу огляду з місця події та більш деталізує викладені обставини. 
		Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_83 пояснив, що 25.06.2016 року він був черговим експертом. Майже вранці надійшов виклик про знайдене на залізно-дорожньому полотні у с.Канцерівка тіло невідомого чоловіка. На місці він оглянув труп чоловіка, який лежав на коліях, зафіксував температуру тіла, час зникання та поновлення трупних плям, відібрав скловидне тіло ока для подальшого дослідження експертами з метою встановлення часу настання смерті чоловіка. Під час огляду трупа він у Протоколі відобразив наявні рани, зокрема, чисельні рани голови та тулуба, відокремлені кінцівки, тощо. При більш точному дослідженні трупа ним було виявлено рану, а саме: дефект шкіри з наявним пасоком обтирання сіро-чорного кольору, яка свідчила про заподіяння вогнепальної травми, характерної для свинцевої кулі, що не охоплювалася механізмом заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок переїзду потягом. Тому огляд був припинений, було викликано спеціалістів з хімічної лабораторії для подальшого дослідження. Крім того, подальший огляд тіла загиблого проводився експертом у морзі. Експерт зазначив, що при характерних пораненнях посмертний період залежить від сили крововтрати та може становити як 4 години, так і до 6-8 годин. 
		Дослідивши зазначений протокол огляду місця події від 25.06.2016 року та пояснення експерта ОСОБА_60 щодо проведеного огляду виявленого на місцевості трупа ОСОБА_32 , колегія суддів вважає, що він носить інформативний характер стосовно місця винайдення небіжчика з наявними ознаками насильницької смерті, але під час проведення огляду з місця події жодного предмету, жодної речі, жодного сліду, зразку, які б могли свідчити про перебування ОСОБА_19 на місці пригоди, слідчою групою виявлено не було - тобто, зазначений доказ ані підтверджує, ані спростовує вчинення злочину саме ОСОБА_19 .
		Відповідно до Протоколу пред`явлення трупа для впізнання від 26.06.2016 року ОСОБА_84 за рисами обличчя та татуюванню впізнала свого брата ОСОБА_30 , 1966 року народження. ( т.3 а.п. 192-195). 
		Відповідно до Протоколу огляду трупу від 25.06.2016 року «…під час огляду трупа, невідомого чоловіка, винайденого 25.06.2016 року на 153 км пікет № 9 перегону ст.Канцерівка  ст.Смирова, проведеного за участю судово-медичного експерта ОСОБА_85 (т.3 146-152), «труп доставлений до моргу в білій синтетичній футболці, джинсах темно-синього кольору, синіх трусах та сірих носках. На футболці, в яку був одягнутий невідомий, на передній поверхні зліва на відстані 9 см від ворота донизу наявний наскрізний отвір, неправильної округлої форми, навколо якого є накладення сіро-чорної речовини. Також виявлений наскрізний отвір по лівому боковому шву з переходом на передню половину шва, яким пришитий рукав, біля якого накладення маслянистої речовини чорного кольору. В цілому одяг одягнутий правильно, зі слідами природнього зносу, жодних цінностей при трупі не виявлено. Труп холодний на дотик по всій поверхні тіла, трупне задубіння добре виражене в усіх досліджуваних групах м`язів. Трупні плями синьо-фіолетового кольору, інтенсивні, острівні, розміщені на задній поверхні тулуба, блідніють та поновлюють колір через 7 хв. При нанесенні механічного роздратування на переднє-зовнішній поверхні правого плеча залишається вм`ятина. На трупі виявлені: в передній частини тім`яної області - рана веретеноподібної форми, що розташована майже вертикально, розмірами 7х1см., дном рани є тьменна кістка з чисельними уламками. В заднє-внутрішніх частинах тім`яної області наявна косо, горизонтально направлена щілиноподібної форми рана довжиною при зведених краях 4,5 см, глибиною до 0,45 см. В правій чоло-скроневій області наявна дугоподібна рана довжиною 15 см. В тім`яній області справа з переходом на заднє-внутрішню частину правої тім`яної області наявна майже вертикальна веретеноподібна рана розмірами 9х05 см., довжиною 10 см., та інші, серед яких, зокрема, на передній поверхні грудної клітини зліва в проекції 2-го міжребір'я наявна рана неправильної овальної форми, розмірами 1,2х0,5 см». Під час огляду трупу експертом вилучено чужорідне тіло з сірого металу, кулеподібної форми (куля), висотою 12мм, діаметром 4мм, що було знайдено при внутрішньому дослідженні трупа. 
		Згідно висновку експерта № 2104 від 27.07.2016 року ( т.4 а.п.189-208)  смерть ОСОБА_32 настала від одиночного сліпого вогнепального кульового поранення передньої поверхні грудної клітини зліва, що проникає у ліву порожнину, з пошкодженням легеневого ствола, що ускладнилося гострою кровотечою, що стало безпосередньою причиною смерті. Саме це, крім безпосереднього виявлення поранення, підтверджено ознаками гострої крововтрати: ознаками зовнішньої кровотечі - наявністю рідкої крові у лівій плевральній порожнині (об`ємом 2 л.), наявністю згустків та рідкої крові у порожнині перикарду (загальним об`ємом 500 мл); нерівним кровонаповненням та набряком внутрішніх органів, мікроциркулярними розладами, розповсюдженою фрагментацією кардіоміцитів; осередком гострого здуття, рідким станом крові в порожнині серця та крупних сосудів, інтенсивним забарвленням трупних плям.
		Крім того, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_32 виявлені тілесні ушкодження, а саме:
		- одиночне сліпе вогнепальне поранення передньої поверхні грудної клітини зліва, що проникає у ліву плевральну порожнину, з ушкодженнями по ходу ранового каналу м`язів грудної клітини, клітковини переднього середостіння, перикарду легеневого стволу, клечати заднього середостіння.
		-відкрита черепно-мозкова травма: багато уламковий перелом з елементами вдавлення в переднє-зовнішній частині лівої тім`яної кістки з переходом на основу черепа, трьох променевий перелом тім`яних кісток в заднє-внутрішніх частинах; лінійний перелом луски правої скроневої кістки; уламковий перелом в тім`яну-потиличну область з переходом на основу черепу, суборхоноідальні крововиливи на верхній зовнішній поверхні тім`яної потиличної частини області лівої півкулі головного мозку, на верхній зовнішній поверхні тім`яної потиличної області лівої півкулі головного мозку, на верхній поверхні правої потиличної долі головного мозку, на заднє-верхній поверхні мозочка; крововиливи в м`яких тканинах тім`яної області голови, потилично-тім`яної області справа, потиличній області ліворуч без достовірної клітинної реакції в лівій тім`яній області, осередкові переривчасті крововиливи в чоло-тім`яній-скроневій потиличній частині, забиті рани в лівій тім`яній, тім`яних, правій чоло-тім`яній-потиличній області, забиті рани в лівій тім`яній, тім`яних, правій чоло-тім`яній-потиличній, правий тім`яній, потиличній області голови, садно, синець на обличчі;
		- ділянки осадження на тулубі; 
		- повні косопоперечні переломи 8-10-х правих ребер і 7-10-х лівих ребер
		- крововилив в м`яких тканинах міжлопаткової області без достовірної клітинної реакції;
		- різана рана на задній поверхні лівого променю зап`ясткового суглоба;
		- забита рана на заднє-зовнішній поверхні лівого плеча; 
		- травматичне практично повне розділення верхньої лівої та нижньої кінцівок.
		Вогнепальне поранення грудної клітини, відкрита черепно-мозкова травма, крововилив в м`які тканини між лопаткової області, різана рана на задній поверхні лівого лучезап`ястного суглобу  є прижиттєвими, що утворилися незадовго (хвилини-десятки хвилин до смерті). Частина з них - забиті рани голови на волосяному покрові могли утворитися безпосередньо перед настанням смерті, можливо,  в період агонії, саме рани 1 та 3 - рана в лівій чоло-тім`яній області та відповідний їй вдавлений перелом кісток склепіння черепа та рана в чоло-тім`яній області справа і відповідний їй перелом правої тім`яної кістки). Враховуючи, що зазначені "прижиттєві" ушкодження утворилися в короткий проміжок часу, детальніше висловитися про послідовність спричинення цих тілесних ушкоджень експерту не представилося можливим. Частина ушкоджень в області голови, ділянки осадження на тулубі, переломи ребр з двох сторін, фактичний травматичній поділ лівої верхньої та нижніх кінцівок, забійна рана на лівому плечі не мають достовірних ознак прижиттєвого утворення, та могли бути утворені у посмертний період. 
		Поодиноке сліпе вогнепальне кульове поранення передньої поверхні грудної клітки ліворуч з ушкодженням легеневого стовбура, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, і полягає в прямому причинному зв`язку з настанням смерті; відкрита черепна мозкова травма - має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та в даному конкретному випадку в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не полягає. Відкрита черепно-мозкова травма могла вплинути на реакцію організму, а саме на крововтрату шляхом розладу функціонування центрів, контролюючих гемодинаміку; cсадна, ділянки осадження, крововилив в м`яких тканинах, різана рана лівого променю-зап`ясткового суглобу - в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не полягають, у живих осіб, як в сукупності, так і окремо, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Поранення грудної клітки у ОСОБА_32 , враховуючи морфологічні характеристики рани, а також виявлення в сліпому кінці ранового каналу чужорідного металевого тіла (кулі), є вогнепальним кульовим. Напрям ранового каналу зверху вниз зліва направо дещо спереду назад. Довжина ранового каналу складає близько 15-16 см. Навколо вхідної рани на передній поверхні грудної клітки ліворуч при медико-криміналістичній експертизі виявлені відкладення часток кіптяви та свинцю. Для вирішення питання про дистанцію необхідно провести дослідження одягу, який був на потерпілому у момент здійснення пострілу. Відкрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_32 утворилася в результаті неодноразових травматичних дій (у волосисту частину голови - не менше 5-ти, в ділянку обличчя - не менш 3-х) тупими предметами.
		Ділянки осадження на тулубі, крововилив в м`яких тканинах міжлопатної області, забита рана на задній зовнішній поверхні лівого плеча, переломи ребер двох сторін - утворилися в місцях травматичної дії тупими предметами, індивідуальні особливості яких в цих ушкодженнях не відобразилися. Рана на задній поверхні лівого променезап`ясткового суглобу, враховуючи морфологічну характеристику, є різаною раною, що утворилася в результаті дії предмету, який має ріжучі властивості. Травматичне практично повне розділення верхньої лівої і нижньої кінцівок утворилося в результаті дії декількох предметів, які володіють ріжучими властивостями; травматичне розділення шкіри і м`яких тканин кінцівок - враховуючи морфологічні характеристики країв розділення шкіри, дані медико-криміналістичної експертизи - утворилися в результаті дії предмета (предметів), що має ріжучі властивості. Також по краях розділення шкіри виявлені рани, які утворилися в результаті дії плоского одностороннього гострого колючеріжучого предмета (предметів), яким міг бути клинка ножа, найбільша ширина частини клинка якого, що занурилася, складає не менше 14 мм. Багатоуламкові переломи кісток кінцівок в зонах розділення з розм`якшенням губчастої речовини, відсутністю частини осколків, розтрощуванням м`яких тканин біля їх переломів, утворилися, найімовірніше, в місцях травматичного впливу тупими предметами (предметом), індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися.
		Враховуючи вищевикладене, а також дані обставин конкретного випадку, наявність накладень маслянистої чорнуватої речовини в області частини ушкоджень, експерт вважає, що частина ушкоджень в ділянки обличчя (садна), ділянки осадження на тулубі, а також переломи ребер з двох сторін, забита рана на лівому плечі, уламкові переломи кісток лівої верхньої і нижніх кінцівок могли утворитися внаслідок дії частин залізничного складу з переїздом через ці кінцівки. Ушкодження на кінцівках, що утворилися внаслідок дії предмета (предметів) з колюче-ріжучими та з ріжучими властивостями, могли були спотворені в результаті впливу тупих предметів, якими могли бути складові коліс залізничного составу та голівки рейки. Також не виключено, що ділянки осадження на тулубі (або частина з них) могли утворитися в результаті переміщення тіла ОСОБА_86 . Після заподіяння кульового поранення грудної клітини, ОСОБА_40 міг протягом хвилин-декілька десятків хвилин, здійснювати активні дії  кричати, звати на допомогу, тощо, залежно від крововтрати та зростання пригноблення свідомості, за умови, що таке мало місце бути. Взаємне розташування нападаючого і потерпілого могло бути різним, з дотриманням єдиної умови - пошкоджені частини тіла мали бути доступними для травмування. Довжина трупа становить 165 см. З часу настання смерті до початку дослідження трупа у морзі пройшло приблизно 0,5 доби».
		Згідно висновку експерта № 3512 від 5 вересня 2016 року ( т.4 а.п. 209-220), при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_32 були винайдені наступні прижиттєві ушкодження, що могли бути наслідком зовнішнього крововиливу на об`єктах, що були навколо потерпілого, у тому числі і на дорожньому покритті  забійні рани в області голови, різана рана на задній поверхні лівого лучезапятсного суглобу, одиночне сліпе вогнепальне кульове поранення передньої грудної клітини зліва. Будь-яке з перерахованих ушкоджень могло бути джерелом зовнішньої крововтрати з утворенням слідів крові на оточуючих потерпілого об`єктах, у тому числі і на дорожньому покритті.
		У судовому засіданні експерт ОСОБА_85 суду пояснила, що вона проводила медичні експертизи № 2104 від 27.07.2016 року та № 3512 від 5 вересня 2016 року трупа невідомого чоловіка, впізнаного як ОСОБА_40 , дослідження розпочала 25.06.2016 року об 16 годині, саме з цього часу до настання смерті пройшло приблизно 12-14 годин. Довжина трупа освідчуваного становила 165 см., слід зазначити, що за життя ріст померлого був більшим на 10-15 см., залежно від деформації, оскільки кінцівки трупа були відокремлені, частина плоті та суглобів була відсутня. Висновком експерта встановлено, що вогнепальне поранення грудної клітини, відкрита черепно-мозкова травма, крововилив в м`які тканини міжлопаточній області, різана рана на задній поверхні лівого лучезап`ястного суглобу містять ознаки прижиттєвих, що утворилися незадовго ( хвилини-десятки хвилин до смерті). Частина з них - саме рани 1 та 3 - рана в лівій чоло-тім`яній області та відповідний їй вдавлений перелом кісток склепіння черепу та рана в чоло-тім`яній області справа і відповідний їй перелом правої тім`яної кістки та забиті рани голови на волосяному покрові могли утворитися безпосередньо перед настанням смерті, можливо, в період агонії. Більш точніше встановити послідовність нанесення ран, які з них були нанесені першими, а які могли б утворитися від впливу дії потягу на тіло, проведеним дослідженням трупа встановити не вдалося. Наявний комплекс ушкоджень черепа, зазвичай, приводить до настання смерті, але у разі відсутності кульового поранення, посмертний період був би більшим.
		Зазначені докази інформують про характер наявних тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_32 , які могли б привести до його загибелі, та про виявлення чужорідного предмета (кулі) у його тілі. Досудовим слідством було встановлено, що частина ушкоджень, зокрема, рани в області голови були заподіяні ОСОБА_48 за життя. Згідно обвинувального акту ОСОБА_19 інкриміноване заподіяння ОСОБА_87 лише кульового поранення, заподіяння інших ушкоджень ОСОБА_19 в провину не висунуто, обставини їх спричинення слідством взагалі встановлені не були. А доводи експерта щодо можливості утворення зазначених прижиттєвих ран від дії коліс потяга взагалі зводять нанівець викладені в обвинувальному акті обставини щодо переміщення ОСОБА_19 саме трупа ОСОБА_86 ( а не живої особи) на залізничну колію 153 км., пікет № 9 перегону ст. Канцерівка ст. Мирова. 
		Також з пояснень експерта та висновку експертизи № 2104, яка була розпочата 25.06.2016 року об 16:00, ймовірним часом заподіяння смерті ОСОБА_32 слід вважати 25.06.2016 року об 02-00-04-00 год. Натомість, як вбачається з обвинувального акту, встановленим досудовим слідством часом смерті є 01-20 год 25 червня 2021 року - час заподіяння сліпого вогнепального кульового поранення, що навіть з урахуванням посмертного періоду ( від декілька хвилин до десятка хвилин, протягом якого загиблий міг здійснювати активні дії  кричати, звати на допомогу, тощо, залежно від крововтрати та зростання пригноблення свідомості) суперечить часу настання смерті, встановленим експертом ОСОБА_88 . Одночасно, зазначений експертом ОСОБА_85 час настання смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 об 02-00-04-00 год) цілком узгоджується з часом  2-год 25 хв., що зазначений у рапорті чергового Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до якого зафіксоване повідомлення про те, що швидкісний пасажирський потяг № 514 переїхав чоловіка, який знаходився на колії. Точний час проїзду пасажирським потягом № 541 перегону ст.Канцеровка ст.Мирове, та, відповідно, точний час наїзду на чоловіка (або його труп), який знаходився на колії, слідством встановлений не був.
		Крім того, як вбачається з зазначених висновків, експертом не було надано відповіді щодо дистанції, з якої було заподіяно постріл в область грудей ОСОБА_86 . При цьому експерт посилався на необхідність проведення дослідження одягу, який був на потерпілому у момент здійснення пострілу,однак додаткове експертне дослідження з приводу цього питання на досудовому слідстві не проводилося.
		Протоколом огляду місця події від 26.06.2016 року (на наступний день після виявлення трупа ОСОБА_32 ) (т.3 а.п. 153155) повторно було оглянуто ділянку біля залізної дороги на 152 км, пікет №9. За напрямком прилежній до залізно - дорожнього шляху ґрунтовій дорозі на відстані 20 м. від опори № 420 в сторону с.Мирове, у слою щебеню винайдені дві вм`ятини на відстані 1-1.2 метра, що схожі на сліди пробуксовки машини. Трав`янисті рослини пом`яті за напрямком від залізно-дорожнього шляху в сторону поля. Приблизно на відстані 6м від опори № 962 та 12м від опори № 420 винайдено фрагмент з пластику чорного кольору неправильної форми, що має сліди зламу, який схожий на підкрилок легкового автомобілю. Зазначений фрагмент вилучено у присутності понятих. Також за рухом ґрунтової дороги, що проходить впродовж лісопосадки, на рихлому ґрунті виявлені сліди протектору шин автомобілю, що були сфотографовані за правилами судової фотозйомки. ( т.3 а.п. 153-155).
		Як вбачається з п.6-11 Розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування під час досудового слідства було призначено шість судово-трасологічних експертиз, однак відповідного висновку експерта щодо дослідження виявлених під час огляду місця події слідів протектора шин автомобіля на предмет перевірки можливості залишення їх саме автомобілем ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_19 , для дослідження у судовому засіданні стороною обвинувачення не надано. Визначитися чи була призначена така експертиза під час досудового слідства, суд не має можливості у зв`язку з стислим викладенням інформації у Реєстрі. 
		Колегія суддівзауважує,що зазмістом Протоколуогляду від26.06.2016року,проведення оглядуфіксувалося фотокамерою«Нокіа» зфлеш-накопичувачемінформації,однак жодногододатку зазначенийПротокол немістить.У судовомузасіданні прокурорпослався навідсутність жодноїфотографії зазначеної слідчоїдії.Клопотань продопит усудовому засіданніпонятих ОСОБА_89 та ОСОБА_90 від учасниківпровадження ненадходило,а томусуд розцінюєзазначений доказяк сумнівний татакий,що можебути оціненийлише всукупності зіншими доказами. 
		Відповідно до Протоколу обшуку легкового автомобіля ЗАЗ , реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 27 червня 2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізькій області від 27.06.2016 року, встановлено, що на передньому підкрилку автомобіля наявні пошкодження у вигляді відсутності фрагменту пластику. На правому колесі наявне пошкодження у вигляді вм`ятини на диску, в правому кутку заднього бампера наявна вм`ятина. При більш детальному обшуку в багажнику виявлено металевий предмет циліндричної форми довжиною 40 см. Під час обшуку на марлеві тампони зроблені змиви, вилучено мікрочастинки з водійського переднього пасажирського та заднього сидінь, між передніми сидіннями винайдено футболку, металевий предмет циліндричної форми, полімерну пляшку з написом «Себек вода», з внутрішньої сторони замку багажника.
		Відповідно до Протоколу огляду місця події від 30 червня 2016 року ( т.4 а.п. 3-15) у дворі Запорізького РВ був оглянутий автомобіль ЗАЗ 1103 «Славута» синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час огляду спеціалістом ОСОБА_91 був викручений правий передній підкрилок, передній нижній край якого має пошкодження у вигляді зламу (відриву) частини підкрилку. В передній нижній частині радіатора та під переднім номерним знаком виявлені фрагменти сухої трави. В ході огляду пошкоджений передній правий підкрилок та фрагменти сухої трави вилучені та запаковані. До протоколу додана фототаблиця з зображенням автомобілю та вилучених предметів. 
		Висновків експертних установ щодо будь-яких досліджень з вилученими фрагментами сухої трави суду не надавалося, у Реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначена стисла інформація щодо призначень експертиз (зокрема з п.28 Розділу ІІ, а тому визначитися чи були призначені такі експертизи під час досудового слідства суд не має можливості. 
		Згідно висновку трасологічної експертизи № 1021-Т від 12.07.2016 року ( т.3 а.п. 170 -174) «фрагмент полімерного матеріалу, вилучений 26.06.2016 року при огляді місця події на 152 км пікету №9 залізничного перегону «Канцерівка-Мирова», поблизу села Петровське Запорізького району Запорізької області та підкрилок, вилучений 30.06.2016 року при огляді автомобіля ЗАЗ 110377 40 державний номер НОМЕР_1 , складали раніше одне ціле. Фрагмент полімерного матеріалу, вилучений 26.06.2016 року при огляді місця події на 152 км пікету №9 залізничного перегону «Канцерівка-Мирова», поблизу села Петровське Запорізького району Запорізької області був розділений з підкрилком, вилученим 30.06.2016 року при огляді автомобіля ЗАЗ 110377 державний номер НОМЕР_1 , внаслідок механічної деформації підкрилка, визначити внаслідок чого відбулася така деформація не є можливим.
		Колегія суду зауважує, що під час огляду автомобілю жодних слідів папілярних узорів, слідів РБК, речей, що могли б належати потерпілому, зброї, тощо, виявлено не було, а тому, враховуючи доводи експерта щодо гострої кровотечі ОСОБА_32 після поранення, ставить під сумнів викладені в обвинувальному акті обставини щодо переміщення ОСОБА_19 тіла ОСОБА_32 в салоні автомобіля ЗАЗ 1103 «Славута» синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		Виявлення фрагменту пошкодженого підкрилка автомобіля обвинуваченого свідчить про можливе перебування ЗАЗ 110377 40 державний номер НОМЕР_1 , яким володів ОСОБА_19 в місцевості, де було виявлено труп ОСОБА_86 . Однак проведеною експертизою не встановлені причини деформації підкрилка автомобіля, питання щодо часу (давності) такої деформації підкрилка експерту не ставилося. На думку колегії суду зазначені докази ані доводять, ані спростовують як деформацію підкрилка так і самого знаходження автомобіля ЗАЗ 110377 40 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_19 у місці та у час, зазначений у обвинувальному акті та безпосередньо не доводять причетність ОСОБА_19 до інкримінованого злочину. 
		Відповідно до постанови від 1 липня 2016 року у ОСОБА_19 відібрані зразки крові, які згідно висновку експерта № 1468 від 5 липня 2016 року відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. Відповідно до Постанови від 1 липня 2016 року у ОСОБА_19 відібрано букальні клітини, відбитки папілярних узорів пальців, долонь, кистей обох рук, зрізів нігтьових пластин.
		Будь-яких висновків експертних досліджень з отриманими зразками стороною обвинувачення для дослідження у судовому засіданні надано не було. 
		Протоколом огляду місця події від 26.06.2016 року ( т.4 а.п. -109-114) було оглянуто ділянку дороги біля будинків 6 та 5/2 по вул. Енергетиків у с.Канцерівка Запорізького району Запорізької області. Під час огляду, на плитці з азбесту винайдено речовину бурого кольору розміром 6х10 см, з якої зроблений відповідний змив на марлевий тампон. На відстані 0,5 м. від краю проїзної частини напроти воріт будинку 6 винайдено акумулятор до мобільного телефону чорного кольору з надписом «3,7 V. BL - 5 CB.Nokia», на зворотному боці зазначений № НОМЕР_2 , який вилучено з місця події. Також напроти будинку 6 на проїзній частині посередині дороги винайдено речовину бурого кольору розміром 5х8 см, з якої зроблений відповідний змив на марлевий тампон.
		Стороною обвинувачення не надано жодного доводу щодо належності будь - кому з учасників провадження вилученого під час огляду акумулятора мобільного телефону чорного кольору з надписом «3,7 V. BL - 5 CB.Nokia», з № НОМЕР_2 на зворотному боці та його статусу як доказу. 
		Згідно висновку імунологічної експертизи № 1467 від 29 липня 2016 року в змиві, що було вилучено під час огляду місця події по вул. Енергетиків у с.Канцерівка з дороги, встановлена кров людини, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_86 . В змиві, що було зроблено біля калитки, наявність крові не встановлена.
		Згідно висновку імунологічної експертизи № 1591 від 12 серпня 2016 року в змивах, зроблених під час огляду відрізку залізничної дороги «Кацеровка-Мирова» 153 км. 9 опора встановлена кров людини, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_86 . 
		Згідно висновку експерта № 216 від 30 серпня 2016 року ( т.3 а.п.158-162) в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження були встановлені генетичні ознаки зразка крові трупа, впізнаного як ОСОБА_40 та слідів крові у змиві, що був зроблений 26 червня 2016 року під час проведення огляду місця події на ділянці місцевості, що розташована між будинками №6 та АДРЕСА_10 з виявленого на дорозі нашарування речовини бурого кольору. Генетичні ознаки слідів крові у зазначених змивах належать особі чоловічої статі та співпадають з генетичними ознаками зразка крові трупа, впізнаного як ОСОБА_92 . Ймовірність випадкового співпадіння генетичних ознак слідів крові у змиві та зразка крові трупа, впізнаного як ОСОБА_40 складає 1,65х10-28; сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж 1 з 6.05х1027 осіб. 
		Зазначене, на думку колегії суддів, носить характер припущень щодо належності сліду крові, винайденого біля будинку АДРЕСА_8 ( за інкримінованим місцем здійснення пострілу) саме ОСОБА_31 , а не іншій особі. А сама наявність біля будинку по АДРЕСА_8 лише одного сліду крові людини невеликого за розміру (5х8 см), суперечить висновку експерта № 2104 від 27.07.2016 року, за яким вогнепальне кульове поранення передньої поверхні грудної клітини супроводжувалося гострою кровотечею, а тому зводить нанівець доводи сторони обвинувачення щодо місця вчинення інкримінованого злочину. 
		Згідно висновку балістичної експертизи № 339-3 від 12.07.2016 року( т.3 а.п.165-167) предмет, вилучений 25.06.2016 року з тіла невідомого чоловіка є кулею; є частиною гвинтівочного спортивно-мисливського набою кільцевого запалення калібру 5,6 мм. В зв`язку з тим, що на кулі не відобразились сліди від полів нарізів, відповісти на питання: «З якої зброї стріляний даний предмет?» не є можливим. Можливо, тільки говорити про те, що куля могла бути стріляна зі зброї з гладким каналом ствола, діаметр якого становить 5,6 мм. Куля, вилучена 25.06.2016 року з тіла невідомого чоловіка має на своїй поверхні сліди від зброї, з якої вона була стріляна та придатна для ідентифікації зброї.
		Досудовим слідством зброя, з якої було відстрілено кулю у тіло ОСОБА_32 встановлена не була, ідентифікація зброї, відповідно, не проводилася.
		Згідно даних Протоколу огляду від 7.07.2016 року ( т.4 а.п. 16-20) ( на 13 день після інкримінованого часу вбивства ОСОБА_32 ) у присутності понятих була оглянута відкрита ділянка місцевості, розташована між будинками №№ 3,5,7 з однієї сторони та АДРЕСА_5 . Ліворуч від вхідної хвіртки, яка веде на територію домоволодіння АДРЕСА_11 , росте сливове дерево, під яким у траві на відстані 60 сантиметрів від правого узбіччя проїзної частини виявлено металевий предмет жовтого кольору, що схожий на гільзу без видимих маркувань, який вилучено у присутності понятих.
		Відповідно до змісту протоколу, в ході огляду застосовувалася фотозйомка цифровим фотоапаратом «Nikon», однак стороною обвинувачення жодних додатків до Протоколу не надано.
		Протоколом огляду від 8 липня 2016 року (т.4 а.п.21-30) (на 14 день після інкримінованого часу вбивства) у присутності понятих була оглянута відкрита ділянка місцевості, розташована на землях с.Високогірне Долинської сільської ради Запорізького району, що є ґрунтовою дорогою. Під час огляду посеред лісу на відстані 3 км від вул. Вишневої у напрямку до ставка, посередині дороги виявлені три предмета жовтого кольору, схожих на гільзи, довжиною 1см, діаметром 0,4 мм, у яких денця деформовані, частково відсутні. Вздовж правого краю дороги, вправо від зазначених об`єктів, на відстані 1,5м від них, серед трави виявлено предмет, схожий на набій, що складається з металевої частини жовтого кольору, схожої на гільзу, та верхньої частини металу чорного кольору, конусоподібної форми. Праворуч від зазначеного об`єкту на відстані 50 см винайдено два металевих предмета жовтого кольору, схожих на гільзи. Зазначені об`єкти вилучені та запаковані у присутності понятих.
		Протоколом огляду від 8 липня 2016 року (т.4 а.п.31-44) (на 14 день після інкримінованого часу вбивства) у присутності понятих була оглянута ділянка місцевості, розташована на території земель Волинської сільської ради Запорізького району, поблизу зупинки загального транспорту «Дружба», з північного берегу ставка, вздовж дальньої паралельної дорозі сторони ділянки знаходиться ставок. Від дороги до ставка витопчена трава. Праворуч від ділянки, де відсутній очерет, вздовж берегової лінії росте дерево з розлогою кроною. На висоті 1,5 м від землі в корі якого виявлено деформований фрагмент металу неправильної форми, частково чорного, частково темно-сірого кольору. На висоті 20 см від нього у корі дерева виявлено деформований фрагмент металу неправильної форми, частково чорного, частково темно-сірого кольору, ліворуч від якого на відстані 1,5 см виявлено деформацію кори дерева у вигляді сколу. Між вказаним деревом, на дорозі виявлено металевий предмет, схожий на гільзу, щільно вкритий нашаруванням ґрунту, у зв`язку з чим висловитись про наявність будь-яких міркувань при наявних умовах неможливо. На відстані приблизно 4 м від доріжки, що веде від ґрунтової дороги до ділянки з відкритим очеретом зліва, на відстані 5 м. від берегової ліній, на ґрунті у траві лежить порожня скляна пляшка коричневого кольору, об`ємом 0,5 л з етикеткою «Жигулівське пиво світле», від неї на відстані 4 м. у траві знаходиться аналогічна порожня пляшка. Від неї на відстані 2м знаходиться ще одна пляшка. Перераховані об`єкти вилучені з місця огляду.» До протоколу надана фототаблиця.
		В подальшому вилучені під час проведених оглядів місця події набої, гільзи та металеві предмети, були предметом експертного дослідження, з вилученими пляшками слідчих дій згідно даних Реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження не проводилося. 
		Згідно висновку експерта № 362-3 від 13.07.2016 року (т.3 а.п.177185), на дослідження якої експерту були надані куля, вилучена 25.06.2016 року під час огляду трупа ОСОБА_32 , паперовий пакет в який упаковано гільзу, вилучену 07.07.2016 року під час огляду на ділянці місцевості між будинками №№ 3,5,7 з однієї сторони та № 6,8  з другої по вул. Енергетиків у с. Канцерівка, паперовий пакет з гільзами, вилученими 08.07.2016 року під час огляду ділянки дороги посеред лісу на відстані 3 км від вул. Вишневої у с.Високогірне Запорізького району, паперовий пакет з набоєм, вилученим 08.07.2016 року під час огляду ділянки дороги посеред лісу на відстані 3 км від вул.Вишневої с.Високогірне Запорізького району, паперовий конверт з чотирма металевими деформованими предметами на ділянці дороги, що розташована уздовж ставка неподалік від зупинки громадського транспорту «Дружба» Долинської сільської ради, паперовий конверт з гільзою, вилученої на ділянці місцевості що розташована уздовж ставка неподалік від зупинки громадського транспорту «Дружба» Долинської сільської ради, - встановлено, що надані на дослідження :
		-1 набій є набоєм, 7 гільз є гільзами, 4 фрагменти металу могли бути дробом або кулями, куля є кулею;
		- 1 набій є боєприпасом  спортивно-мисливським набоєм кільцевого запалення калібру 5,6мм, призначений для стрільби з нарізної зброї: гвинтівок, карабінів, комбінованих мисливських рушниць і пістолетів калібру 5,6 мм під довгий набій: ТОЗ-8 , ТОЗ-12, БК-1, БК-2, МЦВ-50, ІЖ- 56-1, МЦ5-35, Р-3, МЦ-М, ІЖ-1, германських 1001 та ін.; придатний до здійснення пострілу, при цьому куля представленого набою володіє достатньою вражаючою здатністю і його питома кінетична енергія вище граничного значення 0,5 Дж/мм2; 7 гільз, є частинами набоїв - гільзами довгих гвинтівкових набоїв кільцевого запалення калібру 5,6мм; 4 фрагменти металу, могли бути, дробом та фрагментами дробу «000», «0000» до набоїв гладкоствольних мисливських рушниць, або кулями до пневматичної зброї встановити точніше не є можливим в зв`язку з деформацією та фрагментацією фрагментів; куля, є частиною гвинтівочного спортивно-мисливського набою кільцевого запалення калібру 5,6мм;
		- 4 гільзи придатні для ідентифікації, 3 гільзи, куля, 4 фрагменти металу, не придатні для ідентифікації;
		- 7 гільз, набій, куля виготовлені промисловим способом, встановити спосіб виготовлення 4 металевих предметів не є можливим, даний факт пояснюється фрагментацією та значною деформацією;
		Відповісти на питання: «З якого типу зброї були, стріляні представлені для дослідження сім металевих предметів, схожих на гільзи, предмет, схожий на набій, п`ять металевих деформованих предметів?», експерту не вдалося за можливе, так як на гільзах не відобразились сліди зачепу викидача та відбивача, що не дає можливості встановити тип зброї, можливо говорити тільки про те, що вони були стріляні зі зброї під набій калібру 5,6мм, куля та 4 деформовані фрагменти металу не придатні для ідентифікації. Набій на своїй поверхні не має слідів від зброї.
		- Три гільзи, вилучені 08 липня 2016 року під час проведення огляду на ділянці місцевості, розташованій на ґрунтовій дорозі, серед лісу, на відстані, приблизно 3 км від вулиці Вишневої села Високогірне Запорізького району Запорізької області та 1 гільза, вилучена 07 липня 2016 року під час проведення огляду на ділянці місцевості між будинками № 3, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_12 з однієї сторони та будинками № 4, АДРЕСА_8 , АДРЕСА_8 , стріляні з різних екземплярів зброї. Куля, 4 фрагменти металу, гільза, вилучені 08 липня 2016 року під час проведення огляду на ділянці місцевості, розташованій уздовж ставка, неподалік від зупинки громадського транспорту «Дружба» Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області та 3 гільзи, вилучені 08 липня 2016 року під час проведення огляду на ділянці місцевості, розташованій на ґрунтовій дорозі, серед лісу, на відстані, приблизно 3 км від вулиці Вишневої села Високогірне Запорізького району Запорізької області, не придатні для ідентифікації.
		Відповісти на питання: «Чи складали раніше одне ціле куля, вилучена 25.06.2016 під час огляду трупа ОСОБА_32 , з одним із представлених для дослідження семи предметів, схожих на гільзи?» - не є можливим, так як слідів контакту з гільзою, придатних для ідентифікації не виявлено. 
		Таким чином, як вбачається з висновку зазначеної експертизи - гільзи, вилучені 08 липня 2016 року під час проведення огляду на ділянці місцевості, розташованій на ґрунтовій дорозі, серед лісу, на відстані, приблизно 3 км від вулиці Вишневої села Високогірне Запорізького району Запорізької області ( де за доводами сторони обвинувачення ОСОБА_19 здійснював постріли зі свого пістолету у присутності свідків ОСОБА_36 ) та 1 гільза, вилучена 07 липня 2016 року під час проведення огляду на ділянці місцевості між будинками № 3, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_12 з однієї сторони та будинками № 4, АДРЕСА_8 , АДРЕСА_8 , ( з місцевості, де за доводами сторони обвинувачення було заподіяно вогнепальне поранення ОСОБА_31 ) стріляні з різних екземплярів зброї. Тобто, висновки експертизи та відповідні протоколи огляду жодним чином не доводять обставини щодо здійснення смертельного пострілу ОСОБА_31 саме зі зброї, яку бачили свідки у ОСОБА_19 , та у сукупності з іншими не підтверджують доводи сторони обвинувачення щодо заподіяння ОСОБА_31 смертельного поранення шляхом здійснення пострілу саме на ділянці місцевості між будинками № 3, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_12 з однієї сторони та будинками № 4, АДРЕСА_8 , АДРЕСА_8 .
		Згідно висновку експерта № 1206-д від 13.07.2016 року (т.3 а.п. 188-190) на поверхні набою, вилученого 08.07.2016 року під час огляду на ділянці місцевості, розташованій на ґрунтовій дорозі, серед лісу, на відстані, приблизно 3 км від вул.Вишнева с. Високогріне Запорізького району Запорізької області, сліди папілярних узорів рук не виявлені  тобто, ідентифікувати, що саме ОСОБА_19 належав винайдений набій не є можливим. 
		Відповідно до протоколу обшуку від 27.06.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 27 червня 2016 року з метою відшукання одягу, який зберіг на собі сліди біологічного походження, знарядь скоєного кримінального правопорушення та інших речових доказів: в квартирі АДРЕСА_7 ( за місцем мешкання ОСОБА_19 ), вилучено чорну папку з документами, чорну чоловічу барсетку зі застібками, сорочку білого кольору з лініями та клітинками, джинси та інший верхній одяг. ( т.3 а.п.197-198).
		Жодних доводів з боку сторони обвинувачення щодо належності вищевказаних вилучених під час обшуку предметів до доказів на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, під час розгляду висунуто не було. Чи проводилися відповідні дослідження з вилученими предметами згідно даних Реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження встановити не є можливим у зв`язку з викладенням у ньому стислої інформації. 
		   Відповідно до Протоколу обшуку від 27.06.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 27 червня 2016 року з метою відшукання одягу, який зберіг на собі сліди біологічного походження, знарядь скоєного кримінального правопорушення та інших речових доказів (з доданою фототаблицею до нього): в квартирі АДРЕСА_13 ( за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_19 ) вилучені порожні пачки з-під цигарок , недопалки цигарок, пачка вологих серветок, три скляні чарки, джинсові штани, порожня пляшка з-під «Пепсі», полімерний пакет зі светром, скляна пляшка, пачка презервативів, полімерний пакет зі светром, курткою, устілками та пляшкою «настойки глоду», два фрагменти деревини, картонна бирка з-під шкарпеток та сліди папілярних узорів пальців рук. (т.3 а.п. 201-227)
		Жодних доводів щодо належності вилучених під час обшуку предметів до доказів на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, під час розгляду стороною обвинувачення висунуто не було, чи проводилися відповідні дослідження з вилученими предметами згідно даних Реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження встановити не є можливим у зв`язку з викладенням стислої інформації, а відповідні дослідження ( у разі їх наявності) учасниками провадження не надавалися, доводів з боку обвинувачення щодо наявності на вилучених предметах слідів потерпілого ОСОБА_32 , будь-яких його біологічних зразків, належності йому будь-яких вилучених предметів, тощо, висунуто не було. 
		Відповідно до змісту Протоколу проведення слідчого експерименту від 8 липня 2016 року за участю свідка ОСОБА_59 , остання в присутності понятих пояснила, що вранці 20 червня 2016 року її чоловік ОСОБА_72 відвідував свого знайомого ОСОБА_77 . Через певний проміжок часу, чоловік не відповідав на дзвінки, тому вона пішла додому до ОСОБА_57 , де побачила самого ОСОБА_57 , свого чоловіка, ОСОБА_78 та сусідського діда. ЇЇ чоловікові стало зле, вона наказала йому йти додому. Доки сама пішки дійшла додому, її чоловіка ОСОБА_79 привіз на машині. Тамаз та її чоловік вдома пообливалися водою, поїли та вирішили їхати на ставок. Вона поїхала з ними. Побули на ставку, коли їхали додому, автомобіль під керуванням Понії застряг. Вони з чоловіком пішли додому, залишивши ОСОБА_75 в автомобілі. Потім взяли свій автомобіль, повернулися та витягли автомобіль Тамаза. Разом доїхали до будинку ОСОБА_57 , де розійшлися. На ставку пили пиво, купилися, потім ОСОБА_79 почав стріляти з пістолету по очерету. Під час стрільби ОСОБА_79 стояв спиною до неї, обличчям до ставка. Як він заряджав пістолет і які ще маніпуляції робив зі зброєю, вона не бачила. Кількість пострілів зазначити не може, але зазначає, що їх було більш ніж два. Також коли вони з чоловіком залишили ОСОБА_75 в машині, вона чула як останній здійснював постріли. У пістолета, що мав ОСОБА_19 , ствол був бронзового кольору, рукоятка коричневого або темно-вишневого кольору, ствол довжиною близько 5 см, рукоятка трохи довша за ствол. Свідок ОСОБА_76 показала на місце, де відбувалися події та уточнила деякі деталі. Крім того, у присутності понятих на місці, на яке показала свідок ОСОБА_76 ( де вони з чоловіком залишили ОСОБА_75 в автомобілі, що застряв), на проїзній частині було виявлено два металевих предмети жовтого кольору, зовні схожі на гільзі. Свідок ОСОБА_76 сказала, що дані предмети зовні схожі на ті набої, які давав потримати ОСОБА_71 у неї вдома. За змістом протоколу  «дані предмети будуть більш детально оглянуті та вилучені після завершення слідчого експерименту». Зміст протоколу відповідає змісту дослідженого у судовому засіданні запису відеофіксації слідчого експерименту. ( т.4 а.п.68 -77) 
		У судовому засіданні було оглянуто відеозапис слідчого експерименту у присутності свідка ОСОБА_59 , остання підтвердила свої покази, надані слідчому та свій підпис на зазначеному документі. 
		Відповідно до Протоколу проведення слідчого експерименту від 8 липня 2016 року за участю свідка ОСОБА_58 , останній в присутності понятих пояснив, що 20.06.2016 року він перебував у гостях у ОСОБА_57 , де крім нього були ОСОБА_73 , ОСОБА_74 та дід Бланк. Вони вживали спиртні напої, потім ОСОБА_73 пішов додому, ОСОБА_93 ліг спати, вони залишилися втрьох, незабаром йому стало зле від спеки, ОСОБА_79 полив його водою зі шлангу, в цей час прийшла його дружина та наказала їхати додому, а сама пішла. Тамаз на своїй машині відвіз її додому. Вдома вони поїли та вирішили їхати купатися. Разом з дружиною вони поїхали на ставок, де купалися, пили пиво. Коли зібралися їхати додому, автомобіль застряг в балці. Вони з дружиною пішки пішли додому за своєю машиною. Тамаза залишили одного, він спитав у ОСОБА_75 : «Чи не боїться той сам залишатися?». На що ОСОБА_79 відповів, що у нього є чим захищатися, після чого раз чи два вистрелив. Також свідок пояснив, що на ставку, він брав з машини Тамаза пиво, бардачок був відкритий. У ньому він бачив ствольний пістолет: без барабану, ствол круглий, у вигляді трубки, довжиною 10-12 см, бронзового кольору, діаметр ствола як олівець, рукоятка під прямим кутом відносно ствола коричневого кольору з накладками з дерева або пластмаси, рукоятка по розмірам під долоню, 10-12 см, товщиною 1,5 см, шириною 5-6 см. Також у бардачку лежали набої близько 10 шт, однакові на вигляд, з металу жовтого кольору, довжиною приблизно 1,5 см, діаметром як олівець. Яких-небудь маркувань або позначень на набоях та на пістолеті видно не було. Тамаз не розповідав звідки у нього пістолет. Крім того, ОСОБА_79 стріляв біля ставка, на місці де, вони з дружиною його залишили. Свідок у присутності понятих показав місце події, де уточнив деталі. Крім того, у присутності понятих на місці, на яке показав свідок ОСОБА_72 (де залишили Тамаза в автомобілі) на проїзній частині було виявлено два металевих предмети жовтого кольору, зовні схожих на гільзі. За змістом протоколу  «дані предмети будуть більш детально оглянуті та вилучені після завершення слідчого експерименту». Зміст протоколу відповідає змісту дослідженого у судовому засіданні запису відеофіксації слідчого експерименту. ( т. 4 а.п. 7886).
		У судовому засіданні було оглянуто відеозапис слідчого експерименту у присутності свідка ОСОБА_58 , де він підтвердив свої покази, надані слідчому та свій підпис на зазначеному документі. 
		Суд зауважує, що події, про які розповідали свідки ОСОБА_72 та ОСОБА_76 мали місце 20.06.2016 року, слідчий експеримент за їх участю проводився зі спливом певного часу- а саме- 8.07.2016 року. Як вбачається з оглянутого відеозапису місця події -ґрунтова дорога була розмита внаслідок дії погодних умов, колія наїжджена транспортом. Натомість, набої були виявлені на проїзній частині зверху та були досить чистими, без забруднень та вдавлень у ґрунт, що викликає певні сумніви.
		Крім того, як суд зауважував вище, 3 гільзи, вилучені 08 липня 2016 року під час проведення огляду на ділянці місцевості та 1 гільза, вилучена 07 липня 2016 року під час проведення огляду на ділянці місцевості, біля будинку АДРЕСА_8 стріляні з різних екземплярів зброї - тобто пояснення ОСОБА_58 та ОСОБА_59 мають інформативний характер в частині наявності у ОСОБА_19 зброї, причетність якої до смерті ОСОБА_32 не доведена.
		Також колегія суду акцентує на тому, що за повідомленням директора Запорізького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_94 вбачається, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що відбитки в дактилокарті невстановленого трупа чоловічої статі співпали з відбитками пальців рук в дактилокартах , заповнених на ім`я ОСОБА_30 та ОСОБА_95 . При цьому суд зауважує, що при судовому провадженні, стороною обвинувачення не було надано суду ні витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо наявності актового запису про смерть ОСОБА_32 , 1966 року народження, ні копії свідоцтва про смерть. На досудовому слідстві версія щодо можливого заподіяння смерті саме ОСОБА_96 взагалі не перевірялася.
		За змістом Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 1 серпня 2016 року ( т.4 а.п.64-65), проведеної на підставі ухвали № 10/3725т від 1 липня 2016 року Апеляційного суду Запорізької області про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з номеру НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_97 , 1953 року народження, що мешкає з адресою: АДРЕСА_14 , у результаті проведеної слідчої дії встановлено, що із застосуванням технічних засобів спостереження, відбору і фіксації змісту інформації, яка передавалася останньою 08.07.2016 року об 12-59 год з зазначеного номеру мобільного зв`язку на номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 , що належить особі, яку вона називає син на ім`я ОСОБА_42 , встановлено, що нею повідомлено інформацію щодо фактичних даних інкримінованого злочину, а саме про те, що «не розповідала, що була свідком вбивства, спочатку відбувалась бійка у дворі, потім він повертається до нього, лунає хлопок, той обертається, переробив пістолет на бойовий, потім увіз його на путі, щоб переїхало, але міліція виявила кулю та вилучила». 
		За змістом Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, від 1 серпня 2016 року, ( т.4 а.п.66-67), проведеної на підставі ухвали № 10/3725т від 1 липня 2016 року Апеляційного суду Запорізької області про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з номеру НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_98 , із застосуванням технічних засобів спостереження, відбору і фіксації змісту інформації, яка передавалася останньою з зазначеного номеру мобільного зв`язку на номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_5 , що належить особі, яку вона називає невісткою на ім`я ОСОБА_99 , 9 липня 2016 року об 08-42 год. встановлено, що нею повідомлено інформацію щодо фактичних даних інкримінованого злочину, а саме про те, що « перенесла стрес в зв`язку з вбивством, мало того, що бачила та ще працівники правоохоронних органів питають».
		Відповідно до Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України , Міністерства внутрішніх справ України Служби Безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, міністерства фінансів та Міністерства юстиції України № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року, а саме п. 1.11.5. зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв`язку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду) та поділяється на:контроль за телефонними розмовами, що полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (SMS, MMS, факсимільний зв`язок, модемний зв`язок тощо), які передаються телефонним каналом зв`язку, що контролюється; зняття інформації з каналів зв`язку, що полягає в негласному одержанні, перетворенні і фіксації із застосуванням технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, у відповідній формі різних видів сигналів, які передаються каналами зв`язку мережі Інтернет, інших мереж передачі даних, що контролюються.
		Згідно вимог п.4. зазначеної інструкції Протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження. Періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення (одночасно чи упродовж часу), від доручення слідчого, прокурора, але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази для встановлення місця перебування особи, що розшукується, про кожний випадок огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої дії тощо. Кожний протокол про результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше 24 годин після його складання передається прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва. До протоколу долучаються додатки, якими можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об`єктів, речей і документів, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної дії, стенограма, аудіо-, відеозаписи, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп`ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколу мають бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію (ст. 105 КПК України). Фіксація результатів негласної слідчої (розшукової) дії повинна здійснюватись таким чином, щоб завжди була можливість експертним шляхом встановити достовірність цих результатів.
		Колегія судузауважує, щотексти зазначенихдвох Протоколів від 1серпня 2016року викладені начальникомсектору Запорізького РВПДніпровського ВП ГУЦНПв Запорізькійобласті майоромполіції ОСОБА_100  відімені третьоїособи тане єдослівним відтворенням поясненьщодо викладенихобставин самою ОСОБА_101  або діалогомз особамина ім`я ОСОБА_99 та ОСОБА_42 . Жоднихдодатків,відповідно дояких судта учасникипровадження малиб можливістьбезпосередньо дослідитивикладені обставини. Протоколине містять, та,відповідно, не булирозсекречені, не відкривалисяв порядкуст.290КПК України сторонізахисту та ненадавалися длядослідження усудовому засіданні.Крім того,як вбачаєтьсяз текстівсамих протоколів,а самез запису-« узв`язку зпроведенням негласної(слідчої)розшукової діїв періодчасу з«1»липня 2016року по«01»вересня 2016року додаткивідсутні», прицьому жоднихположень щодовиключення необхідностідодавання додатківчинний КПКУкраїни та Інструкціяпро організаціюпроведення негласнихслідчих (розшукових)дій немістить взагалі.Зазначення вчастині часупроведення слідчоїдії «по1вересня 2016року» суперечитьдаті йоговиготовлення -«1серпня 2016року»,тим самимвизначає відрізокчасу наперед,а самез дативиготовлення протоколу, намісяць вперед.А томусуд визнає зазначенідокази недопустимими, оскількиостанні порушуютьправо особина захист,бо позбавляютьїї можливостіпереконатися удостовірності інформації,що булаповідомлена свідком ОСОБА_101 своїм родичамта їївідповідності викладеномузмісту їїрозмови, зазначенійу протоколі,та надатисвої заперечення .
		За змістом Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-аудіо, відео контролю особи від 9 серпня 2016 року, ( т.4. 87-94) проведеної на підставі ухвали № 10/3732 від 1 липня 2016 року Апеляційного суду Запорізької області про надання дозволу на проведення аудіо, відеоконтролю особи ОСОБА_102 , проведеного за участю співробітника УКП (ОТЗ) ГУНП Запорізькій області із застосуванням оперативно-технічних засобів отримання інформації на території «Критого ринку», розташованого по вул. Незалежної України в м.Запоріжжі, ОСОБА_103 9 серпня 2016 року у діалозі із співбесідниками-співробітниками УКП (ОТЗ)ГУНП в Запорізькій області на поставлені питання надала інформацію наступного характеру: «Вона не прийде до слідчого, так як все розповіла, а він гуляє на волі, може прийти та вбити її, а тому просила її не турбувати та не заважати працювати. На пропозицію описати останнього - повідомила, що був маленьким та товстеньким, впізнати його не може, бо було темно, ніч. На питання: «Який був хлопок?»- уточнила, що «схожий на постріл». При цьому ОСОБА_103 не бажає відповідати на поставлені питання, просить залишити її у спокої, бо боїться, усі дані надала слідчому, який відобразив пояснення у протоколі. На наполегливі питання співпрацівників поліції відповідає неохоче, фразами, не бажає підтримати розмову. З діалогу вбачається, що у той час вона бачила незначну бійку, але деталі пояснити не може, бо закрила вікно, бо їй було нецікаво, пішла спати, потім її розбудили собаки, вона чула як гуділа машина, можливо спрацювала сигналізація. Також свідок підтвердила, що чула фразу:« Не прикидайся, я зараз тебе в міліцію відвезу», яку промовив чоловік, що жив у ОСОБА_104 . Стосовно національності  повідомила, що він кавказець , імені не знає, лише може сказати, що він маленький та товстий. Машину бачила іномарку темного кольору, чула як гула сигналізація. На питання: « Ви казали, що чули хлопок, потім чоловік пройшов декілька шагів та впав, він був високим та одягнутим у світлу футболку?»- відповіла: «Так, після цього не піднімався. А той чоловік, що був на машині, кавказкої національності, під`їхав до нього, закрив їй огляд , погрузив його та поїхав в сторону магазину». На питання : «Як він його садив у машину, на переднє чи заднє сидіння?», відповіла, що не знає, його рухів не бачила. Ще вона під час конфлікту чула фразу: «Ти мене опозорив», що промовив той маленький, що був на машині, що жив у ОСОБА_105 . Також уточнила, що машина була темного кольору «іномарка» . На поставлені питання пояснила, що спати вона лягла на пів-десяту, проснулася о 01-20 год. У судовому засіданні був досліджений диск з аудиозаписом, зміст якого відповідає змісту Протоколу.
		За змістом Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової)дії-аудіо, відеоконтролю особи від 1 серпня 2016 року ( т.4 а.п. 95-96), проведеної на підставі ухвали № 10/3732 від 1 липня 2016 року Апеляційного суду Запорізької області про надання дозволу на проведення аудіо, відеоконтролю особи ОСОБА_102 , у діалозі за участю співробітника УКП (ОТЗ) ГУНП Запорізькій області із застосуванням оперативно-технічних засобів отримання інформації 29.07.2016 року об 6-15 год. на території с.Канцерівка Запорізького району Запорізької області між вул. Енергетиків та залізницею поблизу «ст.Канцерівка», ОСОБА_106 на поставлені питанні надала наступну інформацію: «Вона лежала вдома, як дійсно почула хлопок вночі, який нічім не супроводжувався, потім вискочила, побачила, що чоловік розвернувся пішов та впав, більш нічого вона не бачила» . Також вона пояснила, що «не знає ні того чоловіка, що впав, ні іншого, що жив у ОСОБА_104 , який є малим та товстеньким, не руський та не українець». Крім того, зі змісту протоколу вбачається, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_107 , що бо йому потрібно її «додатково допитати, щоб уточнити її свідчення», а тому він ставить їй питання, ( а.п.96 т.4)
		Щодо допустимості доказів, отриманих внаслідок проведення негласної слідчої дії суд зазначає наступне:
		Частиною 1 ст. 23 КПК України встановлено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
		Положеннями ст. 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Допит свідка  це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи з метою одержання даних щодо обставин вчинення кримінального правопорушення з метою отримання іншої інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження. Положеннями ч. 3 ст. 224 КПК України визначено, що перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий - за давання завідомо неправдивих показань.
		У свою чергу негласні слідчі (розшукові) дії  це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, спрямовані на збирання, перевірку чи дослідження фактичних даних у конкретному кримінальному провадженні, та які проводяться у разі крайньої необхідності, коли відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом. Негласні слідчі (розшукові) дії, які, за визначенням законодавця, є видами втручання в приватне спілкування, мають характер обмеження широкого права  недоторканості особистого життя, забезпечення якого належить до принципів кримінального процесу. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначено в ст. 246 КПК України.
		Колегія суддів вважає, що в порушення вимог ч. 1 ст. 260 КПК України на досудовому слідстві було проведено не аудіо-, відеоконтроль особи, а інша процесуальна дія , яку суд розцінює саме як допит свідка ОСОБА_108 , оскільки за будь-яких обставин не можна назвати приватним спілкування громадянина з працівником поліції відповідного райвідділу стосовно обставин вчинення конкретного злочину.
		Крім того, з відеозапису та протоколу вбачається, що ОСОБА_109 дає суперечливі відповіді, які за відсутності, інших доказів не є достатніми для доведення провини ОСОБА_19 в інкримінованому злочині.
		Клопотань про допит у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_102 , з боку сторони обвинувачення не надходило. Відповідне клопотання було заявлено з боку захисту, однак в подальшому сторона захисту відмовилась від допиту свідка у судовому засіданні, оскільки не забезпечила його явку до суду, повідомив суду, що свідок ОСОБА_103 та свідок ОСОБА_64 , анкетні данні якого були змінені у відповідності до ст.15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», є однією особою, а тому свідок відмовляється від явки у судове засідання, посилаючись на те, що до неї вжиті заходи безпеки, а працівники поліції постійно вчиняють на неї тиск та вона вже давала свої покази суду. 
		У судовому засіданні свідок « ОСОБА_64 » (анкетні дані якої за доводами прокурора змінені відповідно до ст.15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»,) була допитана в порядку ч.9 ст.352 КПК України з використанням технічних засобів з іншого приміщення, в умовах повної конфіденційності, яка передбачала нерозголошення дійсних анкетних даних про особу та утаємниченого місця її перебування протягом кримінального провадження; створення візуальних перешкод (спотворення реального зображення); створення акустичних перешкод (спотворення дійсного голосу) та надала наступні покази, зазначив, що це відбувалося дуже давно, тому вона мало що запам`ятала. В с.Канцерівка вона не мешкала, перебувала у гостях, вночі вона прокинулася від шуму, вискочила на вулицю, де побачила, як б`ються двоє чоловіків. Більш нічого не пам`ятає, бо пройшло чимало часу. На питання прокурора свідок відповіла, що ОСОБА_19 вона не знає. Коли це відбувалося не пам`ятає. Пам`ятає, що це було влітку, п`ять року потому. Це відбувалося на вул. Енергетиків в с. Канцерівка, яка має лише дві вулиці, вночі; біля якого будинку, вона не знає, «десь по середині вулиці». Вона стояла, бачила , як вони билися, потім пішла. Вона була на відстані 15-20 метрів, тому описати чоловіків, які билися, не може. Вона вийшла, побачила бійку, стала у кущах, потім пішла. З відстані 15-20 метрів, вона не бачила, хто кого бив, вона чула тільки крики. Чоловіки просто кричали одне одному. Чим закінчився конфлікт їй невідомо, вона спостерігала за ними 3-5 хвилин. Інших осіб на вулиці не було. Коли вона повернулася до будинку, бійка ще не закінчилася. Після цього на місце бійки вона не поверталася, бо їй це було нецікаво. Звуків пострілів або «хлопків» вона не пам`ятає. Один з чоловіків був худим та високим, інший- маленьким та товстим. Близько до них вона не підходила, тому не розгледіла. Жодних погроз до неї не застосовувалося, прохань змінити покази не надходило. Жодних претензій вона ні до кого не має. В с.Канцерівка більш не була, про події нікому як особисто так і за телефоном не розповідала. На питання суду свідок « ОСОБА_64 » відповіла, що вона не пам`ятає, щоб з нею проводилося впізнання осіб за фотокартками. Але після огляду наданого судом Протоколу зазначила, що підпис належить їй, а тому його зміст відповідає дійсності. Фото їй надавали «по телевізору, як зараз» (в умовах відеоконференцзв`язку), понятих при цьому не було. Вона впізнала одного з чоловіків, а тому зміст протоколу та раніше наданих нею показів відповідає дійсності. Раніше в ОСОБА_110 вона не була. Мешканців не знає, особа ОСОБА_39 та його будинок, їй невідомі. Автомобіль вона пам`ятає. Він під`їжджав до осіб, що билися, зупинився, потім проїхав далі. На уточнюючи питання прокурора відповіла, що менший чоловік на зріст машину вигнав з будинку, з якого саме їй невідомо. На питання суду щодо наявності суперечностей в її показах, пояснила, що наразі вона обставини пам`ятає погано, тому пояснити що відбувалося під час бійки та чим вона закінчилася не може, хто сідав в машину не пам`ятає. Раніше надані покази підтримує у повному обсязі. 
		Зазначені покази свідка « ОСОБА_64 » надані на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, оцінює критично, оскільки вони носять суперечливий характер, незважаючи на те, що були надані свідком в умовах повної конфіденційності, що виключало можливість будь-якого стороннього впливу на особу « ОСОБА_64 » та обумовлювало можливість зазначеного свідка надати суду правдиві покази, а її посилання на неможливість пригадати ті чи інші обставини, яку свідок обумовлює спливом п`ятирічного строку, суд трактує на користь захисту, оскільки неможливість своєчасного допиту свідка стала наслідком дій сторони обвинувачення, яка протягом 57 судових засідань у кримінальному провадженні, які були призначені в період з 12.11.2018 року по 23.06.2021 року, в порушення вимог ст. 23 КПК України не змогла забезпечити своєчасний допит свідка.
		Стороною обвинувачення наданий диск з журналом судового засідання та аудіо записом протоколу допиту свідка ОСОБА_64 , анкетні данні якого були змінені у відповідності до ст.15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» слідчим суддею в порядку ст. 255 КПК України 31.01.2017 року. Під час дослідження якого встановлено, що на досудовому слідстві свідок « ОСОБА_64 » пояснила, що 25.06.2016 року приблизно біля 01-00 год. вона йшла у гості до своєї подруги, анкетні данні якої відмовляється назвати в цілях безпеки, вулицею Енергетиків у с. Канцерівка Запорізького району. Біля будинку ОСОБА_111 вона побачила двох чоловіків, що билися між собою, розмахуючи руками, тому вона сховалася за кущами. На вулиці світили ліхтарі, тому вона розгледіла, що один чоловік, який був одягнутий у білу футболку, був вищий на зріст та більш худорлявої статури, а інший-одягнутий у зелену сорочку, менший за нього на зріст, та більш товстий. Чоловіки щось обговорювали між собою. Менший на зріст чоловік казав на адресу іншого: «Ти мене постійно соромиш », при цьому вона чула кавказький акцент. Вони вже майже договорились, почали розходитися, менший повернувся спиною, а вищий на зріст сказав на його адресу щось образливе, тоді менший повернувся і вона одразу почула хлопок. Вищий на зріст чоловік спитав : «Це що ? Ти мене зі своєї «пугалки»? Чоловік в білій футболці одразу упав . Менший чоловік одразу побіг у будинок Левицького, де завів автомобіль, під`їхав до другого та сказав: «Я тебе відвезу у міліцію» , погрузив його у салон. В подальшому їй надавали фотографії для впізнання і на них вона впізнала ОСОБА_19 ( меншого чоловіка у зеленій сорочці). На поставлені питання уточнила, що вона знаходилася на відстані 5-6 метрів, інших людей на вулиці не було, світло з вікон не горіло, лише світили ліхтарі. У руках чоловіків ніяких предметів не бачила. Машина була темного кольору, схожа на «Іномарку», але вона на цьому не наполягає, бо погано розбирається. Коли почула хлопок, ОСОБА_71 одразу розвернувся та пішов по машину, коли повернувся, одразу узяв другого чоловіка та поніс до салону машини, де заштовхнув його через задні двері, при цьому сказав : «Я тебе відвезу в поліцію». Чоловік , який впав на землю, вже не піднімався. 
		Згідно з матеріалами кримінального провадження свідок був допитаний слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК. Аудіозапис допиту свідка свідчить про те, що його допит відбувався у відсутності підозрюваного та його захисника, який виклав письмові заперечення проти задоволення клопотання про допит свідка, та звернувся з заявою про відкладення судового засідання. Натомість, незважаючи на заяву про відкладення слідчої дії, було проведено допит свідка, позбавивши сторону захисту можливості ставити питання свідку. Відповідно до ст. 52 КПК у вказаному випадку участь захисника є обов`язковою,а тому суд оцінює зазначений доказ як недопустимий, оскільки він порушує право особи на захист.
		Відповідно до Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 січня 2017 року ( т.4. а.п. 120-123) свідок ОСОБА_64 у присутності понятих відповіла , що на фото під № 2 ( на якому зображено ОСОБА_19 ) впізнала за сукупністю характерних ознак: «за зачіскою, формою голови, розрізом та формою очей, формою носа та губ - особу, у якої був конфлікт в с.Канцерівка біля дому ОСОБА_57 , в ніч з 24.06.2016 на 25.06.2016 року, який здійснив постріл у чоловіка високого, худорлявого, останній впав, після чого погрузив його до салону автомобіля .
		Зазначені докази сторони обвинувачення, а саме- протоколи пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, суд визнає недопустимими доказами, як такі, що отримані з порушенням вимог ст.228 КПК з наступних підстав:
		Закон допускає впізнання особи за фотознімками або матеріалами відеозапису за необхідності. Отже таке впізнання можливо провести при певних умовах, наприклад, якщо особа, що підлягає впізнанню, померла, місцезнаходження її невідоме, перебуває у розшуку. Тобто при реальній неможливості забезпечення присутності цієї особи. Між тим, слідчий не зазначає причини, які стали наслідком проведення такої слідчої дії у відсутності обвинуваченого;
		Обов`язковою умовою проведення цієї слідчої дії є попереднє опитування слідчим, прокурором впізнаючого про обставини, за яких той бачив особу, що підлягає впізнанню, про її зовнішній вигляд, прикмети, особливості, тощо. У відповідності до норм вищевказаної статті перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу.
		Ознаки - «за зачіскою, формою голови, розрізом та формою очей, формою носа та губ» за якими свідок ОСОБА_64 впізнала ОСОБА_19 не відображає індивідуальних ознак особи, носить загальний характер; сама свідок у судовому засіданні дала пояснення, що події відбувалися вночі, при штучному освітлені, на певній відстані, близько вона до них не підходила, тому не розгледіла. 
		При цьому зазначена слідча дія була проведена за відсутності захисника обвинуваченого, участь якого у кримінальному проваджені є обов`язковою, адже відсутність захисників під час проведення впізнання обвинувачених за відсутності доказів повідомлення захисників про час та місце проведення цієї слідчої дії становить порушення права на захист, що має наслідком недопустимість як доказу протоколу вказаної слідчої дії.
		З матеріалів провадження вбачається, захисник присутній не був, дані про повідомлення захисників про час та місце проведення цієї слідчої дії, а також про причини їх неявки в матеріалах провадження відсутні, сам свідок « ОСОБА_64 » у судовому засіданні повідомила, що фото для впізнання їй надавали в умовах відеоконференцзв`язку, понятих при цьому не було, сторона захисту наполягала на порушенні права на захист при проведенні цієї слідчої дії, а тому, з огляду на те, що матеріали провадження не містять даних, якими було б спростовано твердження сторони захисту про недопустимість як доказів протоколів пред`явлення особи для впізнання свідкам, а навпаки опосередковано їх підтверджують, вказаний протокол слід визнати недопустимим доказом та виключити посилання на нього як на доказ .
		Згідно висновку судово-психологічного експерта № 125 від 27.02.2017 року ( т.4 а.п.181-187) вбачається, що ОСОБА_19 має наступні індивідуально-психологічні особливості, які мають найбільше значення для кримінального провадження : збереженість інтелектуально-мнесичної сфери, низький рівень агресивності, сторожкість, ригідність, стійкість інтересів, активність позиції, схильність до підозрілості. У період інкримінованого правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився у стані гострої алкогольної інтоксикації. Отже міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		Зазначений висновок експерта не є доказом причетності ОСОБА_19 до інкримінованого злочину, та міг би бути оцінений судом як доказ осудності обвинуваченого при встановлені причетності останнього до загибелі ОСОБА_32 при вирішенні питання щодо наявності складу злочину. 
		Свідки ОСОБА_112 , ОСОБА_67 , ОСОБА_113 , допитані за клопотанням сторони захисту, суду пояснили, що свідками інкримінованих подій вони не були, про обставини справи їм нічого не відомо, жодної зброї у ОСОБА_19 вони ніколи не бачили, про наявність такої обвинувачений їм ніколи не розповідав, можуть охарактеризувати ОСОБА_19 як порядну людину, яка нікого не образить. Вважають, що справу сфальсифіковано з боку працівників поліції, які вимагали у нього гроші. 
		Крім того, свідок ОСОБА_113 пояснив, що його також підозрювали у вбивстві ОСОБА_114 , показували фото загиблого, розпитували про нього, допитували до трьох годин ночі. Потім йому вночі зателефонувала дружина ОСОБА_75 та повідомила, що брата тримають в кайданках біля райвідділу, потім його увезли в сторону Нікопольського повороту. Родичів не повідомляли, де він знаходиться, переховували його. Він звернувся до адвоката, який встановив, що брат у райвідділі. Тамаза вони розшукували три доби. У райвідділі про нього жодних відомостей не повідомляли. Дружина ОСОБА_75 разом з ним їздила на слідчу дію, у посадку. В яку саме, він пояснити не може. Там їх заставляли шукати ніж чи пістолет. Він особисто приїхав у посадку та забрав ОСОБА_75 з дружиною. 
		ОСОБА_112 пояснив, що 27.06.2016 року ОСОБА_19 звернувся з проханням залишити у нього в гаражі машину, на що він погодився. На наступний день у його присутності в гаражі був обшук йому вручили копію постанови, забрали автомобіль, він поставив підпис на відповідних документах.
		Отже, враховуючи наведене, колегія суду вважає, що ні показами допитаних у судовому засіданні свідків, ні письмовими доказами стороною обвинувачення не доведена причетність ОСОБА_19 до скоєння ним інкримінованого правопорушення, у межах обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України, поза розумним сумнівом.
		Пояснення ОСОБА_19 в частині того, що 25.06.2016 року об 19-20 год. він відвіз ОСОБА_46 в с.Нове Запоріжжя до племінниці на ім`я ОСОБА_47 , де висадив останнього біля її будинку по вул. Первомайській - стороною обвинувачення не спростовані. 
		Згідно Постанови ВС від 3 лютого 2021 року по справі № 761/7897/18 зазначено, що у разі, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.
		Підводячи підсумки судового розгляду справи, колегія суду враховує і основні засади кримінального судочинства.
		Так, стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».
		Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
		У справі «Яременко проти України», заява №s 32092/02, рішення від 12 червня 2008 року, зазначено: завдання Суду не полягає в тому, щоб принципово визначати, чи можуть бути прийнятними певні види доказів (наприклад, докази, здобуті, з точки зору національного закону, в незаконний спосіб) або чи був заявник справді винуватим. Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (див., зокрема, "Хан проти Сполученого Королівства" (Khan v. the United Kingdom), N 35394/97, п. 34, ECHR 2000-V; "P.G. і J.H. проти Сполученого Королівства" (P.O. and J.H. v. the United Kingdom), N 44787/98, n. 76, ECHR 2001-IX; і "Аллан проти Сполученого Королівства" (Allan v. the United Kingdom), N 48539/99 n. 42, ECHR 2002-IX).
		Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		У відповідності до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в кримінальних провадженнях, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» порівняно з перед стандартом «баланс ймовірностей».
		Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що в його достовірності взагалі немає сумнівів, а означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
		Підґрунтям стандарту «поза розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім`я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.
		Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що «при оцінці доказів Європейський Суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів».
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
		Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. 
		Отже, презумпція невинуватості полягає у тому, що прокурор зобов`язаний перед судом доказувати винуватість особи, яка знаходиться на лаві підсудних, а захищатися від пред`явленого обвинувачення  це право, а не обов`язок цієї особи. При цьому, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні толкуватись тільки на користь обвинуваченого.
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Зазначені норми ч.1 та 2 ст.22 КПК України застосовуються з урахуванням ст.290 КПК України та означають, що як сторона обвинувачення так і сторона захисту зобов`язані та одночасно мають право зібрати докази кожен на свою користь та пред`явити їх один одному до моменту направленням до суду обвинувального акта.
		Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.    Суд не має права дозбирувати нові докази як на користь сторони обвинувачення так і на користь сторони захисту
		У відповідності до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Насамперед обґрунтованим є вирок ухвалений судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючі кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття законного рішення.
		Статтею 91 ч.1 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі:
		1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
		2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
		3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
		Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.
		Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Статтею 94 передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний має право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, на підставі яких можуть бути зроблені обвинувальні висновки. Якщо ж це результат тлумачення сумнівів на користь особи, то такі припущення можуть і повинні бути використані тими, хто веде процес, для формулювання висновків у справі.
		На користь особи тлумачаться всі сумніви щодо доведеності її вини, якщо ці сумніви не можна усунути. Непереборними сумніви визнаються в тих випадках, коли зібрані в кримінальному провадженні докази не дозволяють зробити однозначний висновок про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, а передбачені законом засоби і способи збирання доказів вичерпані. У цьому випадку недоведена винуватість рівнозначна доведеній невинуватості.
		Статтею 373 КПК України передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється в тому числі і у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Якщо сторона обвинувачення не доведе вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим поза розумним сумнівом - судом ухвалюється виправдовувальний вирок, а також частиною 3 передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		З огляду на викладене, враховуючи те, що стороною обвинувачення не надано суду допустимих та належних доказів на користь доведеності обвинувачення, суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи в даному кримінальному провадженні, в їх сукупності, вважає що пред`явлене ОСОБА_19 обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_19 вчинив інкримінований йому злочин, передбачений ч.1 ст. 115 КК України, а тому суд вважає необхідним виправдати останнього за ч. 1 ст. 115 КК України у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, відносно загиблого ОСОБА_32 вчинено саме обвинуваченим ОСОБА_19 . 
		Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_19 за ч.1 ст.345 КК України суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, що є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, досяг пенсійного віку, на обліку у психіатра та лікаря нарколога не знаходиться, має на утриманні малолітню дитину.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
		На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_19 покарання за ч.1 ст.345 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки призначення іншого, альтернативного покарання, не є можливим за віком обвинуваченого, та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
		Обвинуваченому ОСОБА_19 під час досудового слідства був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який наразі сплинув, підстав для обрання ОСОБА_19 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування по справі відсутні, оскільки відповідно до ч.2 ст.122 КПК України витрати на залучення експерта здійснюються за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються спеціалізованим державним установам з Державного бюджету України.
		   Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України. 
		   Арешт, накладений на транспортний засіб ухвалою слідчого судді з метою збереження речових доказів, підлягає скасуванню відповідно до положень ст.174 КПК України, оскільки необхідність в ньому відпала.
		Керуючись ст.ст. 368,370,374,381,382 КПК України, колегія суддів, 
		                   У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_19 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
		Зарахувати у строк відбуття покарання час перебування ОСОБА_19 під вартою у період з 21.02.2017 року по 09.03.2017 року, включно, у вигляді 17 днів позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_19 від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців.
		На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_19 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Визнати ОСОБА_19 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України в зв`язку з недоведеністю стороною обвинувачення вчинення ним кримінального правопорушення.
		Зняти арешт з автомобілю ЗАЗ 1103 «Славута» синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений 30 червня 2016 року ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_115 ( ЄУН 317/2843/16-к, Провадження 1-кс/317/356/2016 ) 
		Речові докази:
		-зразки крові ОСОБА_32 , змиви в долонь рук ОСОБА_32 , кулю, три серветки, акумуляторну батарею, 6 змивів, 4 металеві деформовані предмети, 4 гільзи, які були передані на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відповідно до квитанції № 0704 від 12.10.2016 року  знищити; 
		-зразки волосся, зрізи вільних кінців нігтьових пластин з рук, змиви з долонь рук, зразки букальних клітин, зразки слини, які були передані на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 0702 від 12.10.2016 року  знищити; 
		-грошові кошти  купюру номіналом 5 грн, 2 купюри номіналом 20 грн, які були передані на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 0704 від 12.10.2016 року  звернути в дохід держави; 
		-пакет зі светром, куртку, дві устілки, пляшку настою глоду, які були передані на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області , відповідно до квитанції № 0691 від 12.10.2016 року  знищити; 
		-правий передній підкрилок з пошкодженням, який був переданий на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відповідно до квитанції № 0694 від 12.10.2016 року  повернути ОСОБА_19 ; 
		-фрагменти сухої трави, які були передані на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відповідно до квитанції № 0694 від 12.10.2016 року  знищити; 
		-правий та лівий шкіряні туфлі, металевий хомут, фрагмент каучукового шлангу, два змиви РБК, які були передані на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 0680 від 14.09.2016 року  знищити; 
		-сліди папілярних узорів, дві порожні пачки з-під цигарок «Бонд», порожню пачку з-під цигарок «Прима», порожню пачку з-під цигарок «Димок», порожню пачку з-під цигарок «Ротманс», порожню пачку з-під сірників, порожню пачку з-під цигарок «Парламент», картону бирку зі шкарпеток, пачку з трьома цигарками «Парламент», запальничку, пачку вологих серветок, пачку з трьома презервативами, три скляні чарки, порожню пляшку з етикеткою «Пепсі», пляшку з рідиною та етикеткою «Квас Староруський», скляну пляшку з етикеткою «Немірофф», джинсові штани, які були передані на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відповідно до квитанції № 0681 від 14. 09.2016 року  знищити; 
		-металевий предмет, схожий на ключ, полімерну пляшку з прозорою рідиною, змиви на марлеві тампони, які були передані на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 0698 від 12.10.2016 року  знищити; 
		-зрізи нігтьових пластин, зразки волосся, футболку та джинсові штани, які були передані на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 0760 від 29.12.2016 року  знищити; 
		-недопалки цигарок, 4 СПУ, порожню пачку з-під цигарок «Прилуки», фрагмент паперу з рукописним тестом, які були передані на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 0705 від 12.10.2016 року  знищити; 
		-металевий ніж срібного кольору з металевою ручкою, довжиною приблизно 20 см, визнаний постановою від 21 лютого 2017 року речовим доказом та переданий на зберігання до сховища Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області (квитанція стороною обвинувачення не надавалася) знищити. 
		Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя.
		Головуючий суддя :                     ОСОБА_1 
		Члени колегії:
		Суддя:                         ОСОБА_2 
		Суддя :                             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...