Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/2362/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2021. Зареєстровано: 11.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2021.
Дата набрання законної сили: 25.01.2022
Номер судового провадження: 1-кп/175/104/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021040000000324

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 175/2362/21 
		Провадження № 1-кп/175/104/21 
		 
		 
		Вирок 
		Іменем України
		11 листопада 2021 року 
		 
		Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретареві ОСОБА_2 
		за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченої ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 ,
		а також законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6  ОСОБА_7 
		потерпілої ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №12021040000000324 відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м.КривийРіг Дніпропетровської області, громадянки України, не працюючої, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України -
		 
		встановив:
		 
		Обвинувачена ОСОБА_4 22.04.2021 року о 15-10 у світлий час доби керуючи власним технічно справним автомобілем «PEUGEOT 308», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювала рух зі швидкістю не менше 92,86 км/год., тобто з перевищенням дозволеної швидкості, по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю у лівій смузі автодороги Н-08 «Бориспіль  Кременчук  Дніпро  Запоріжжя  Пологи  Маріуполь», проїзна частина якої має по дві смуги для руху в кожному напрямку, на території с. Братське Дніпровського району Дніпропетровської області з боку м. Дніпро у напрямку с. Волоське. 
		Під час руху на зазначеній ділянці автодороги водій ОСОБА_4 повинна була дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, якими передбачено:
		п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
		п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»
		п. 12.9 «Водієві забороняється:
		б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідного пункту «и» пункту 30.3 цих Правил.» 
		п. 18.4 «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека» і виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, проте вона, проявляючи злочинну самовпевненість, маючи можливість передбачити настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, грубо порушуючи вищевказані вимоги правил безпеки дорожнього руху, рухаючись із перевищенням більш як на 40 км/год. дозволеної на даній ділянці автодороги швидкості, не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, допустивши неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не виконавши покладені на неї як на водія обов`язки, наближаючись до позначеного дорожнім знаком 5.35.1. та дорожньою розміткою 1.14.3 нерегульованого пішохідного переходу, перед яким в цей час зменшував швидкість інший транспортний засіб, який рухався у правій смузі автодороги в попутному напрямку, не зменшила швидкості та, не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, яким може бути створена перешкода чи небезпека, продовжила рух при цьому виїхала на нерегульований пішохідний перехід в районі будинку АДРЕСА_3 , де скоїла наїзд на пішоходів  малолітніх ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які рухались по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво за напрямком її руху. 
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітньому пішоходу ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження: синці на повіках очей з переходом на виличні та носову ділянки, садна у лобній та лицевій частинах голови, масивний крововилив у товщі м`яких покривних тканин голови, крововиливи під м`якою мозковою оболонкою часток головного мозку, набряк головного мозку, переломи лобної кістки з переходом на кістки основи черепу та скроневі кістки; переломи гілок лівої лобкової кістки тазу з крововиливом відповідно у підлеглих м`язах та очеревині малого тазу, крововилив у м`яких покривних тканинах правих гомілки та стопі, переломи кісток правої гомілки у нижніх третинах; садна на тильних поверхнях кистей, у ділянці лівого ліктьового суглобу, у правій клубовій ділянці тазової ділянки, осадження (зсинцем відповідно) на передній поверхні правого стегна у нижній третині з переходом на ділянку колінного суглобу; блідість внутрішніх органів, які спричинено прижиттєво, задовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету (предметів), чи при ударі об такий (такі), можливо, що за умови, яка вказана у медичній карті (травма автодорожня, збитий автомобілем), при контактуванні потерпілого з транспортним засобом, що рухався, та, вірогідно, відкиданням і травмуванням його об дорожнє покриття; у своїй сукупності, стосовно живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості і призвели до настання смерті потерпілого. 
		Смерть малолітнього ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10-42 у приміщенні Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» від сумісної тупої травми тіла у вигляді переломів кісток черепу, тазу та правої гомілки, крововиливів у м`які покривні тканин тіла та під оболонки головного мозку, котра у своєму перебігу, ускладнилася розвитком поліорганної недостатності. 
		Крім того, внаслідок цієї дорожньо-транспортної приходи пішоходу малолітній ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми з порушенням свідомості до коми та явищами дихальної недостатності: тяжкої закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 3-го ступеню, субдуральної гематоми у правій лобно-тім`яній області, чисельних саден на голові та обличчі, закритої травми грудної клітини, забою лівої легені, чисельних саден на тулубі, чисельних саден верхніх та нижніх кінцівок, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, які спричинено від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) переважно в область голови, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу з послідуючим падінням на дорожнє покриття за умов дорожньо-транспортної пригоди. 
		Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події (наїздом на пішоходів), в результаті якої спричинено смерть ОСОБА_9 та заподіяно тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 .
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину визнала повністю і пояснила, що 22 квітня 2021 року близько о 15 годині вона керувала автомобілем «PEUGEOT 308», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності та рухалась з м.Дніпро до бабусі у м. Кривий Ріг. Вона рухалась у лівій полосі дороги видимість була чіткою, погода сонячна, під час руху при наближенні до пішохідного переходу вона побачила вантажний автомобіль. Він рухався в правій смузі і порівнявшись з цим автомобілем відразу сталося зіткнення, та вона зупинилася через яку відстань, та зрозуміла, що наїхала на пішохода. Перебуваючи у шоковому стані вона залишилась в салоні автомобіля, на місце ДТП почали сходитись люди. Вони підбігли до її автомобіля та почали стукати у вікна, вона залишившись в салоні автомобіля, і перебуваючи у стані шоку відразу зателефонувала чоловікові. Вона має невеликий водійський стаж близько двох років. При наближенні до пішохідного переходу його видимість була чіткою, однак дітей на ньому вона не бачила і не мала змоги побачити, тому як частково видимість усієї проїзної частини і частково пішохідного переходу була закрита водієм вантажівки. Вона не може визначити з якою швидкістю рухалась тому як слідкувала за дорогою, але розуміла про те, що рухалась у населеному пункті. Після того як зрозуміла, що сталось приїхав її чоловік. Визначені потерпілими збитки відшкодовані у повному обсязі. Гроші на відшкодування шкоди потерпілим збирали члени її родини, та мають намір і в подальшому надавати потерпілим допомогу, Просила суд врахувати її щире каяття, визнання вини, відсутність наміру у подальшому керувати автомобілем, та не призначати їй покарання у вигляді реального позбавлення волі.
		У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що з обвинуваченою до ДТП не була знайома. 22 квітня 2021 року приблизно о 16 годині їй зателефонував вчитель молодших класів, та повідомив про ДТП, в якому постраждав від наїзду автомобіля її син ОСОБА_10 2008 р.н. На місце ДТП чоловік обвинуваченої ОСОБА_11 запропонував перевести її сина до іншої лікарні, але лікарі не дозволили. 29 квітня 2021 року у лікарні її син помер. Кошти які були витрачені на лікування обвинувачена компенсувала, але з нею вона особисто не спілкувалась, остання лише вибачилась. Додатково повідомила суду, що мешкає з чоловіком та мають ще двох дітей  доньок 11 та 16років.
		Про обставини ДТП їй відомо, що крім сина були ще троє дівчат, та вони разом повертались від ОСОБА_12 та перетинали дорогу. 
		Просила суд призначити обвинуваченій покарання без позбавлення волі із застосуванням іспитового строку, претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченої не має. Надала письмову відмову від свого представника.
		У судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_7 пояснив, що з обвинуваченою ніяких стосунків не має.
		22 квітня 2021 року він перебував на роботі, та приблизно о 16-17 годині йому зателефонувала дружина і повідомила, що сталась ДТП, та дочка постраждала та він відразу поїхав до лікарні. Його донька ОСОБА_13 2008 р.н. в результаті наїзду автомобіля обвинуваченої отримала тяжкі тілесні ушкодження. На сьогоднішній день вона проходить курс реабілітації, їй потрібне лікування у санаторії. У неї частково ще не відновилась пам`ять, деякі епізоди і осіб вони не пригадує. Скільки коштів витратив на лікування він не рахував, але родиною обвинуваченої були компенсовані витрати. Додатково повідомив суду, що мешкає у с.Новоолександрівці одружився з ОСОБА_14 у 2008 році, мають двох дітей 9 і 12 років. Пізніше йому стало відомо, що його донька була у школі. Після школи разом з друзями пішла до подруги ОСОБА_12 . Під час переходу через дорогу потрапила у ДТП. Пішохідний перехід не облаштований світлофором, а лише зеброю та знаком. Його донька обставин ДТП не пам`ятає. 
		В ході судового розгляду надав письмову відмову від свого представника, просив суд призначити обвинуваченій покарання без позбавлення волі із застосуванням іспитового строку, претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченої не має.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , повідомив суду, що він знайомий з обвинуваченою як з учасницею ДТП до цього її не знав. Він працює водієм та має стаж керування з 2002 року на легкових та вантажних автомобілях. 
		22 квітня 2021 року він близько о 15 години рухався в правій смузі на автомобілі ДАФ з м. Дніпра у бік Запоріжжя. Погодні умови були нормальні, та сонце світило більш з правого боку йому у очі. Його автомобіль був завантажений. 
		Наближаючись до с. Братське, біля кафе побачив, що діти - 3 дівчини, та хлопчик мають намір перетинали пішохідний перехід. Він почав зменшувати швидкість і зупинився. Він показав їм жестом, що вони можуть переходити в цей момент діти почали переходити дорогу. Діти переходили дорогу в швидшому темпі ніж потрібно. Спочатку дорогу перейшли дві дівчинки, а інша дівчинка і хлопчик йшли на крок позаду і в цей момент автомобіль «Пежо», що рухався зі швидкістю приблизно 100 км/год. скоїв наїзд на двох дітей, які не встигли перейти. Хлопчика, як пізніше він дізнався ОСОБА_16 зачипило лівою стороною автомобіля «Пежо», а дівчинку як пізніше він дізнався ОСОБА_17 кинуло спочатку на капот автомобіля, а потім відкинуло. Обвинувачена яка керувала автомобілем «Пежо» проїхала після міста наїзду близько 100 метрів. Коли тільки стався наїзд він відразу припаркував автомобіль і підбіг до дітей. Обвинувачена закрилась в своєму автомобілі і пересіла на заднє сидіння свого автомобіля, тому як почали збиратися обурені люди, та стукали по машині. 
		Показаннями неповнолітньої свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила, що 22 квітня 2021 року вона після занять у школі проводжала своїх друзів на маршрутку, оскільки вони були у неї в гостях щоб вони поїхали додому. На пішохідному переході вони побачили вантажівку водій якої їм показав переходити дорогу, але повністю не зупинився. Вона разом зі своєю подругою ОСОБА_18 почали першими переходити дорогу. Спочатку вона виглянула із-за автомобілю на іншу смугу і побачила, що в лівій смузі їхав автомобіль чорного кольору, але він був далеко і їхав не на великій швидкості. ОСОБА_19 перша перейшла дорогу і повернувшись обличчям до них почала їм махати йти швидше, вона також вже перейшла дорогу, а їх друзі ОСОБА_13 і ОСОБА_10 не встигли і автомобіль скоїв на них наїзд. Після наїзду вона побачила, що ОСОБА_13 лежить біля відбійника, а на дорозі ОСОБА_10 . 
		Показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_20 яка в судовому засіданні пояснила , що 22 квітня 2021 року вона разом з ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 були після школи у ОСОБА_22 , та біля 15 години пішли на «маршрутку». Коли вони були біля пішохідного переходу водій вантажівки, який їхав дуже повільно показав, що вони можуть переходити дорогу. Вона перша перейшла пішохідний перехід, а за нею була ОСОБА_22 . Коли вона перейшла дорогу повернулась та побачила, що автомобіль в іншій смузі скоїв наїзд на ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .
		Підстав сумніватися в правдивості наведених вище показань свідків, які судом попереджені про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, судом не встановлено.
		Провина обвинуваченої підтверджена письмовими доказами, а саме матеріалами кримінального провадження №12021040000000324:
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22 квітня 2021 року з фото-таблицею до нього і схему до даного протоколу, відповідно до яких в присутності водія ОСОБА_4 і понятих ОСОБА_25 , та ОСОБА_26 проводився огляд місця дорожньо-транспортної пригоди на а/д в м. Дніпро в напрямку м. Запоріжжя, під час якого було встановлено таке: погодні умови  ясно, сонячно, без опадів, температура повітря +15, елемент вид події  наїзд на пішохода, місце ДТП  автодорога, елемент дороги  пішохідний перехід, проїзна частина  горизонтальна, вид та стан покриття  асфальтоване, сухе, чисте призначено для руху в двох напрямках, дорожня розмітка  1.14.3; 1.1; 1.6, до проїзної частини примикають узбіччя праворуч та ліворуч, за тротуаром узбіччя розташовані будівлі сільського типу праворуч та ліворуч, спосіб регулювання руху  згідно ПДР України, дорожні знаки - 5.35., умови освітленості  світла пора доби, наявність приладів відеоспостереження на місці ДТП та за напрямком руху  встановлюється, загальна видимість з робочого місця водія при денному освітленні  необмежена 300м, об`єкти що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч не виявлено, наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів (транспортного засобу, трупів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду не виявлено, локалізація пошкоджень автомобіля Пежо державний номер НОМЕР_1 , - розбито лобове скло, вм`ятина на капоті з права та зліва, пошкоджено переднє праве та ліве крила, пошкоджений передній бампер. Відсутні ліва протитуманна фара, розбита ліва передня блок фара, пошкоджено ліве дзеркало, вм`ятина на лівій стойці передній. Відсутні передні та задні державні номерні знаки, транспортний засіб не завантажений, колеса і шини  в межах норми, наявність на склі предметів або покриття, які обмежують оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість  не виявлено, сліди шин  не виявлено, ознаки напрямку руху транспортного засобу  на місці, наявність на місці ДТП слідів контактної взаємодії транспортний засіб з навколишніми об`єктами, предметами  плями бурого кольору схожі на кров, вилучено  автомобіль марки Пежо державний номер НОМЕР_1 , додатки до протоколу  схема, фото-таблиця, застосування науково-технічних засобів «фотоапарат», заяв і зауваження учасників огляду місця ДТП  не надходило (а.с.к.п. 2-16);
		- довідки від 23 квітня 2021 року з Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні відділення анестезіології та інтенсивної терапії щодо ОСОБА_9 , і ОСОБА_6 , де їх стан і вкрай важкий і вимагає проведення спеціалізованого лікування в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії (а.с.к.п. 19-20); 
		- протоколом огляду флеш накопичувача та перегляду відео-запису з камери зовнішнього спостереження, яка направлена в напрямку проїзної частини автомобільної дороги Н08 від 23квітня 2021 року, де вбачається, що огляд почато о 09 год. 00 хв., а закінчено о 09 год. 20 хв., в районі кафе «ФОРТУНА», розташованого за адресою: Дніпропетровська область Дніпровськийрайон в с. Братське по вул. Садова, буд. 64а. Під час перегляду відеофайлу видно, що у верхньому лівому куті відео є надпис «04-22-2021 Чт 14:09:33». У верхній центральній частині відеозапису видно, що на узбіччі, яке розташоване за напрямком руху з боку м. Дніпра в напрямку м. Запоріжжя, стоїть група пішоходів. При досягненні позначки «04-22-2021 Чт14:09:49» видно, як група пішоходів починає переходити проїзну частину а/д НОМЕР_2 , з боку кафе «Фортуна» на протилежний бік дороги. При досягненні позначки «04-22-2021 Чт 14:09:51» видно як стається наїзд на двох пішоходів автомобілем, чорного кольору, який за зовнішніми ознаками схожий на автомобіль «PEUGEOT 308», р.н. НОМЕР_1 », який рухається з боку м. Дніпра в напрямку м. Запоріжжя. При досягненні позначки «04-22-2021 Чт 14:10:48» запис закінчується. (а.с.к.п. 27-28);
		- протоколом огляду диску відео-запису, де вбачається, що огляд почато о 20 год. 10 хв., а закінчено о 20 год. 30 хв., при перегляді файлу (відеозапису) «IMG_8331» бачимо проїзну частину, яка за зовнішніми ознаками схожа на проїзну частину а/д Н-08 напрямку Запоріжжя. Далі на індикаторі часу, який розташований у верхній правій частині відео, видно що при досягненні позначки «22-04-2021 14:42:41» починається відеозапис, який зроблений з екрану монітору. При досягненні позначки «22-04 2021 14:43:06» видно, як у лівій частині екрану з`являється автомобіль, який за своїми зовнішніми ознаками схожий на автомобіль «ДАФ», р.н. НОМЕР_3 , яким керував свідок ОСОБА_15 . Вказаний автомобіль рухається в крайній правій смузі для руху з боку м. Дніпро в напрямку м. Запоріжжя та чітко видно, що швидкість даного автомобіля зменшується. Далі при досягненні позначки «22-04-2021 14:43:09» видно як у лівій частині екрану з`являється автомобіль, який за зовнішніми ознаками схожий на автомобіль «ПЕЖО 308», р.н. НОМЕР_1 , який рухається з боку м. Дніпра в напрямку м. Запоріжжя лівіше від автомобіля «ДАФ», але з більшою швидкістю руху та без зменшення швидкості. При досягненні позначки «22-04-2021 14:43:11» запис закінчується (а.с.к.п.30-31);
		- висновком №1855 від 22 квітня 2021 року щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, із якого убачається у ОСОБА_4 ознак сп`яніння не виявлено (а.с.к.п.101);
		- висновком експерта № СЕ-19/104-21/14324-ІТ від 14 травня 2021 року та фото-таблицею до нього, із яких убачається, що на момент експертного огляду робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «РEUGEOT 308» перебувають в працездатному стані (а.с.к.п. 118-123);
		- висновком експерта 868/336-Е від 24 травня 2021 року трупу ОСОБА_9 , із якого убачається, що при експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження: синці на повіках очей з переходом на виличні та носову ділянки, садна у лобній та лицевій частинах голови, масивний крововилив у товщі м`яких покривних тканин голови, крововиливи під м`якою мозковою оболонкою часток головного мозку, переломи лобної кістки з переходом на кістки основи черепу та скроневі кістки. Переломи гілок лівої лобкової кістки тазу з крововиливом відповідно у підлеглих м`язах та очеревині малого тазу, крововилив у м`яких покривних тканинах правих гомілки на стопі, переломи кісток правої гомілки у нижніх третинах; садна на тильних поверхнях кистей, у ділянці лівого ліктьового суглобу, у правій клубовій ділянці тазової ділянки, осадження (з синцем відповідно) на передній поверхні правого стегна у нижній третині з переходом на ділянку колінного суглобу. Наявні тілесні ушкодження причинені прижиттєво, задовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету (предметів), чи при ударі об такий (такі), можливо, що за умови, яка вказана у медичній карті (травма автодорожня, збитий автомобілем) та фабулі постанови, при контактуванні потерпілого з рухаючимся транспортним засобом, та, вірогідно, відкиданням та травмуванням його об дорожнє покриття; вони у своїй сукупності, стосовно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як приведші до настання смерті (згідно правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п.2.1). Згідно медичної картки стаціонарного хворого №4234 КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», біологічна смерть ОСОБА_9 констатована ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:42 год. Смерть потерпілого настала від сумісної тупої травми тіла у вигляді кісток черепу, тазу та правої гомілки, крововиливів у м`які покривні тканини тіла та під оболонки головного мозку, котра, у своєму перебігу, ускладнилася розвитком поліорганної недостатності. Наявні на трупі потерпілого тілесні ушкодження перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням його смерті (а.с.к.п. 148-151);
		- висновком експерта 1337е від 20 травня 2021 року щодо ОСОБА_6 із якого убачається, що при огляді у неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми з порушенням свідомості до коми та явищами дихальної недостатності: тяжкої закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 3-го ступеню, субдуральної гематоми у правій лобно-тім`яній області, численних саден на голові та обличчі; закритої травми грудної клітини, забію лівої легені, численних саден на тулубі; численних саден верхніх та нижніх кінцівок. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-в,о, „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння, та дані медичної документації, можливо ти, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування «ДОДКЛ» ДОР», тобто і в термін вказаний слідчим у постанові. Виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) переважно в область голови, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу, з послідуючим падінням обстеженої дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди (а.с.к.п. 168-171);
		- висновком експерта судової автотехнічної експертизи №2904-21 від 27 травня 2021 року із якого убачається, що при розташуванні місця наїзду швидкість руху автомобіля Пежодержавний номер НОМЕР_1 на момент наїзду на пішоходів становила не менш ніж 92,86 км/год. В разі, якщо місце наїзду розташовувалось на певній відстані від межі пішохідного переходу, величина швидкості на момент наїзду буде більшою за розрахункову (а.с.к.п.183-185);
		- протоколом проведення слідчого експерименту, схемою та фото таблицею до нього за участю малолітнього свідка ОСОБА_12 від 25 травня 2021 року, із яких убачається, що за участю останньої у присутності понятих було відтворено обставини ДТП (а.с.к.п.187-200);
		- протоколом проведення слідчого експерименту, схемою та фото таблицею до нього за участю малолітнього свідка ОСОБА_20 від 25 травня 2021 року, із яких убачається, що за участю останньої у присутності понятих було відтворено обставини ДТП (а.с.к.п.201-215);
		- протоколом проведення слідчого експерименту, схемою та фото таблицею до нього за участю свідка ОСОБА_15 від 25 травня 2021 року, із яких убачається, що за участю останнього у присутності понятих було відтворено обставини ДТП (а.с.к.п.216-221);
		- висновком експерта судової автотехнічної експертизи №3113-21 від 10 червня 2021 року із якого убачається, що технічна можливість водію автомобіля «PEUGEOT 308», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_27 запобігти наїзду на пішоходів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які переходили проїзну частину справа наліво за напрямком руху по нерегульованому пішохідному переходу, при удвох даних, отриманих під час слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 , визначалась дотриманням вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху України, а саме  зменшенням швидкості (до повної зупинки) з моменту виявлення початку зменшення швидкості автомобіля "DAF", р.н. НОМЕР_3 з напівпричепом "SHMITZ", р.н. НОМЕР_4 , який рухався попереду та праворуч відносно автомобіля «PEUGEOT 308», р.н. НОМЕР_5 перед нерегульованим пішохідним переходом. Ті обставини що водій автомобіля «PEUGEOT 308», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 здійснювала рух зі швидкістю не менш ніж 92,86 км/год., свідчить про невідповідність її дій вимогам п. 12.4; 12.9 «б» Праві дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв`язку з наїздом на пішоходів. З технічної точки зору, невідповідність дій водія автомобіля «PEUGEOT 308», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_28 вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху України, знаходяться в причинному зв`язку з наїздом на пішоходів (а.с.к.п.247-249);
		Аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні докази в своїй сукупності, у суду немає підстав сумніватися в достовірності висновків проведених у справі експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними фахівцями, що володіють спеціальними знаннями для вирішення постановлених перед ними питань і мають тривалий стаж експертної роботи, експертні висновки не суперечать іншим, зібраним по справі доказам, є науково обґрунтованим. 
		Наведені докази, які є належними, допустимими і достовірними, повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої.
		У пунктах 4 і 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснюється, що суб`єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК України визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Відповідальність за статтею 286 КК України настає незалежно від місця, де були допущені порушення правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту, правил водіння або експлуатації машини (на магістралі, шосе, вулиці, залізничному переїзді, полі, території підприємства, у дворі, тощо). Це стосується й випадків, коли зазначені правила було порушено під час виконання з допомогою транспортних засобів різних робіт (дорожніх, сільськогосподарських, будівельних та ін.). Відповідальність за статтею 286 КК України настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення певних правил спричинила з необережності потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його загибель.
		Частиною 1 статті 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		У ході судового розгляду суд дійшов до висновку про те, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення є належними та достатніми, надають інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування.
		Таким чином, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм оцінку згідно з вимогами ст.94 КПК України, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, і її дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_9 та заподіяло тяжке тілесне ушкодження неповнолітній потерпілій ОСОБА_6 . 
		Про це свідчать встановлені конкретні обставини, логіка розвитку подій, покази свідків, висновки проведених експертиз. 
		Крім тогона думкусуду,обвинувачена,повинна буласуворо дотримуватисявимог Правилдорожнього рухуУкраїни,щоб ненаражати нанебезпеку життяі здоров`яінших учасниківдорожнього руху,під часкерування транспортнимзасобом,віднесеному закономдо джерелапідвищеної небезпеки. 
		Докази, покладені в основу вироку, були зібрані з дотриманням процесуального законодавства, а тому розцінюються судом як допустимі.
		Суд не посилається у вироку та не оцінює інші матеріали кримінального провадження, досліджені за письмовим клопотанням прокурора, оскільки даних щодо предмету доказування вони не містять.
		Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого злочину та про необхідність призначення покарання, передбаченого законом.
		Призначаючи обвинуваченої покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 50 КК України).
		Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання суд враховує те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Також при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує особу винної, яка не судима та не притягувалась до кримінальної та адміністративної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, її відношення до скоєного, а саме відшкодування потерпілим значних витрат пов`язаних з наслідками ДТП, позицію самих потерпілих, які наполягали на призначенні покарання без ізоляції обвинуваченої від суспільства.
		Обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема обставини ДТП, а саме відсутність у обвинуваченої можливості повністю контролювати усю ділянку дорожнього руху, суспільну небезпеку її дій, яка полягала в не умисному порушенні правил дорожнього руху, суд приходить до висновку, що її виправлення та перевиховання можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі за правилами ст.ст. 75,76 КК України, а тому підстав призначення покарання у виді фактичного позбавлення волі, як на тому наполягала сторона обвинувачення, суд не вбачає, а вважає їх позицію щодо міри покарання занадто суворою, без врахування пом`якшуючих обставин та обставин справи.
		В силу приписів ст.25 КК України злочин вчинений обвинуваченою відноситься до злочинів, вчинених з необережності.
		Протиріччя в поясненнях свідка ОСОБА_15 та свідків ОСОБА_29 і ОСОБА_20 , відносно руху вантажівки на пішохідному переході не можуть бути усунені навіть після перегляду в судовому засіданні дослідженого відеозапису, на якому події відтворенні швидко, а тому підтвердити чи спростувати протиріччя у показах вищевказаних свідків, судом не є можливим, але ця обставина є такою, що зменшує відповідальність обвинуваченої. 
		Суд також при призначенні покарання враховує поведінку пішоходів ОСОБА_29 і ОСОБА_20 , які були обережні, а постраждалі не вжили заходів для огляду смуги перед її перетинанням. 
		Суд дійшов висновку, що настання тяжких наслідків не є обтяжуючою обставиною, оскільки тяжкі наслідки, які проявилися у смерті особи та тяжких тілесних ушкоджень у даному випадку, відповідно до ч.2 ст.286 КК України спричинення смерті - є кваліфікуючою ознакою.
		Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України суд, серед іншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15рп/2004 у справі № 1-33/2004.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої є щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставини, що обтяжують її покарання, суд не вбачає.
		Відповідно до п. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		За таких обставин, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілих які при визначені міри покарання просили призначити покарання без ізоляції від суспільства передбачене санкцією статті, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України в межах передбаченого законом строку.
		На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
		Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно. 
		В суді було встановлено, що порушення ПДР України, допущені обвинуваченою ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
		Крім того, скоєне обвинуваченою кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 КК України віднесено до злочинів проти безпеки руху.
		Суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так як даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу та протиправні дії обвинуваченої пов`язані з нехтуванням Правил дорожнього руху України, призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок чого неповнолітньому потерпілому було спричинено тяжких тілесних ушкоджень і ті, що мало незворотні тяжкі наслідки у вигляді смерті однієї людини. Це свідчить про відсутність у обвинуваченої достатніх навиків керування транспортними засобами і застосування до обвинуваченої додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами надасть їй можливість, в разі бажання в подальшому керувати транспортними засобами, додатково пройти передбачену законом процедуру складання іспиту для отримання спеціального права як керування транспортним засобом, а тому підлягає застосуванню у максимальному розмірі, адже покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченою злочинів у майбутньому і сприятиме її виправленню та перевихованню, як учасника дорожнього руху.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Відповідно до п. 11. ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Оскільки, застава в сумі 227 000,00 грн, внесена заставодавцем ОСОБА_30 , не була звернена в дохід держави та відсутні майнові стягнення, суд прийшов до висновку про повернення застави заставодавцю після набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення експертиз слід покласти на обвинувачену ОСОБА_4 та стягнути в дохід держави.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.
		З огляду на вимоги ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту з цього майна.
		Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 КПК України, суд 
		 
		ухвалив: 
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного основного покарання за умови, що на протязі 2 (двох) років іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки. 
		На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у вигляді застави скасувати, грошові кошти у розмірі 227 000,00 грн (двісті двадцять сім тисяч гривень), які внесені на депозитний рахунок ТУДСА України у Дніпропетровській області (одержувач: ТУДСА України у Дніпропетровській області, код одержувача: 26239738; р/р UA158201720355229002000017442, (справа №202/2484/21-к, призначення платежу: внесення застави за ОСОБА_4 за ухвалою від 23 квітня 2021 року) повернути ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_6 після набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (код бюджетної класифікації - 24060300) витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/104-21/14324-ІТ від 14 травня 2021 року у розмірі 1 372 гривні 96 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової автотехнічої експертизи №2904-21 від 27 травня 2021 року у розмірі 2 745 гривні 76копійок.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової автотехнічої експертизи №3113-21 від 10 червня 2021 року у розмірі 2 745 гривні 76копійок.
		Речові докази по кримінальному провадженню №12021040000000324, а саме: компакт диск «VIDEX 0740814» та флеш накопичувач «KINGSTON» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.к.п. 28,31).
		Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді від 26 квітня 2021 року на транспортний засіб «PEUGEOT 308», р.н. НОМЕР_1 », який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 належить ОСОБА_4  після набрання вироком законної сили повернути власнику.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченою  у той же строк з моменту вручення копії вироку.
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...