Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1640/2703/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2021. Зареєстровано: 12.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2021.
Дата набрання законної сили: 11.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/12286/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		11 листопада 2021 року 
		Київ
		справа №1640/2703/18
		адміністративне провадження № К/9901/12286/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
		суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року, постановлене у складі головуючого судді Костенко Г.В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів: Мельнікової Л.В., Бенедик А.П., у справі №1640/2703/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		В серпні 2018 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати пункт 50 протоколу №73 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 13.07.2018 щодо відмови в призначені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";
		- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, як інваліду з 18.05.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов`язані із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до п "б" статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 200- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та вжити заходи до її виплати.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18 травня 2016 року позивачу вперше встановлена ІІ група інвалідності у зв`язку з наявністю поранень, контузії та захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, а тому у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтями 16 та 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", що, в свою чергу, свідчить про протиправність відмови відповідача у призначенні цієї грошової допомоги.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, оформленого протоколом № 73 від 13 липня 2018 року (пункт 50).
		Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, як інваліду ІІ групи з 18 травня 2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. 
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує, що при зверненні за призначенням та виплатою допомоги позивачем не надано документ про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, який передбачено Порядком № 975. Скаржник також зазначає, що зобов`язання Міністерство оборони України призначити одноразову грошову допомогу є втручанням в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
		У поданому відзиві позивач просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу  без задоволення. 
		Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи.
		Так, судами встановлено, що  ОСОБА_1 проходив військову службу в складі діючої армії в період з серпня 1982 року по червень 1984 року, виконуючи інтернаціональний обов`язок в Демократичній Республіці Афганістан, де велись бойові дії
		Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 28.04.2016 №1917, вогнепальні осколкові поранення голови (контузія 1983 року) колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , наслідком яких стали рубці в ділянці мочки правої вушної раковини, в потиличній ділянці розмірами 1,5х0,5 см та 1,2х0,3 см відповідно, що підтверджується актом судово-медичного дослідження (обстеження) №619 від 25.04.2016 Полтавського обласного бюро СМЕ, та які у подальшому призвели до розвитку: "Хронічної дисциркуляторної енцефалопатії змішаного генезу ІІ ст. (післятравматичної 1983 року, судинної на фоні гіпертонічної хвороби) з явищами церебросклерозу, зі стійким цефалгічним, вираженим вестибуло-атактичним, астеноневротичним синдромами, правобічною рефлекторно-пірамідною недостатністю, помірними когнітивно-мнестичними розладами. Транзиторної ішемічної атаки у ВББ (11.06.2012). ІХС. Кардіосклерозу атеросклеротичного. СН І. ФК ІІ. Гіпертонічної хвороби ІІ ст." що підтверджується записами у медичних документах, - поранення, контузія, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		18 травня 2016 року ОСОБА_1 вперше встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку з пораненням, контузією, захворюванням, пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, про що видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0554188 від 03 червня 2016 року.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року у справі №816/480/18, яке набрало законної сили 11 травня 2018 року, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти висновок про наявність у ОСОБА_1 права на призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду війни 2-ї групи з 18 травня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та направити на розгляд комісії Міністерства оборони України.
		На виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок про наявність у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги №12/1084 від 21.05.2018 та документи, зазначені в пунктах 10 і 11 Порядку № 975 від 25 грудня 2013 року, а саме: копію довідки МСЕК про встановлення інвалідності серії 7-66 ТЕ №1331225 від 03.10.2012; копію довідки МСЕК про встановлення інвалідності серії АВ №0554188 від 18.05.2016; копію витягу з протоколу ВЛК про встановлення причинного зв`язку поранення (травми, контузії, каліцтва); копію акту судово-медичного дослідження; копію військового квитка; копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
		Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом № 73 від 13 липня 2018 року (пункт 50), рядовому в запасі ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року. У рішенні також зазначено, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №619 від 25.04.2016 та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №1917 від 28.04.2016, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення. Висновок про причинний зв`язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, які не подано на розгляд комісії.
		Не погодившись із вищевказаним рішенням Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у зв`язку з чим вказав на протиправність рішення відповідача щодо відмови у призначенні такої допомоги.
		В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини Верховний Суд виходить з наступного.
		Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
		Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
		а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
		б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
		в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
		г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
		Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
		На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).
		Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
		До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
		Застосовані Судом норми права дають підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 Закону № 2011-XII.
		Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
		Водночас, обов`язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
		Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18.
		Суд звертає увагу, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
		З огляду на відсутність у абзаці 6 п. 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.
		Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
		Отже, рішення Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України (протокол № 1917 від 28 квітня 2016 року), яким встановлено, що отримані позивачем поранення, травма, контузія, захворювання, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії не є тим документом, що підтверджує обставини отримання поранення або, що отримане поранення не пов`язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
		Акт лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_2 , складений за результатами проведеного судово-медичного дослідження (обстеження) № 619 відповідно до якого шрами шкіри голови, обличчя є наслідком загоєння ран, які могли утворитись від осколкових поранень, отриманих у 1983 році, також не є тим документом, що підтверджує обставини отримання поранення.
		Відтак, колегія суддів доходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги через відсутність будь-якого документа, що підтверджував би обставини отримання поранення позивачем.
		З приводу доводів відповідача в касаційній скарзі про втручання судами попередніх інстанцій в його дискреційні повноваження, зобов`язавши прийняти рішення, Суд зазначає наступне.
		На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
		Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
		Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2019 - скасувати.
		Ухвалити у справі №1640/2703/18 нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії повністю.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.Л. Мороз
		А.Ю. Бучик 
		А.І. Рибачук ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...