Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 597/385/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2021. Зареєстровано: 12.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2021.
Дата набрання законної сили: 11.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/597/2/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018210080000204

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 597/385/19
		Провадження № 1-кп/597/2/2021
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"10" листопада 2021 р. Заліщицький районнийсуд Тернопільськоїобласті                                                      
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинувачених ОСОБА_4 
		ОСОБА_5 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження №12018210080000204 від 17.09.2018 року про обвинувачення: 
		    ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні має малолітнього сина, військовозобов`язаного, раніше в порядку ст.89 КК України несудимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 Кримінального кодексу України;
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, військовозобов`язаного, учасника антитерористичної операції в східних регіонах України, раніше несудимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 Кримінального кодексу України,
		 
		в с т а н о в и в : 
		 
		16 вересня 2018 року біля 22 години ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки Фольксваген, модель Пассат реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автомобільною дорогою М-19 сполученням Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече в напрямку м.Чернівці. У вказаному автомобілі також знаходилися ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та невстановлена на час досудового розслідування особа, яка на даний час покійна. На 427 км + 408 м вказаної автодороги, біля с.Солоне тодішнього Заліщицького району Тернопільської області, автомобіль під керуванням ОСОБА_4 , здійснив обгін автомобіля марки Фольксваген, модель Шаран, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 . У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на вчинення хуліганських дій, з метою реалізації якого останній, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, розвернув керований ним автомобіль і почав рухатися назустріч автомобілю під керуванням ОСОБА_9 . Щоб уникнути зіткнення ОСОБА_9 різко змінив напрямок руху керованого автомобіля, виїхав на обочину і таким чином розминувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_4 . Після цього, автомобіль, в якому знаходилися ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, почав переслідувати автомобіль під керуванням потерпілого ОСОБА_9 . Уникаючи переслідування ОСОБА_9 заїхав на заправку ТзОВ «Ойлгаз трейд», що в с.Хартонівці по вул.Залізнична 1 тодішнього Заліщицького району Тернопільської області. На вказаній автозаправній станції біля його автомобіля зупинився автомобіль марки Фольксваген, модель Пассат, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з якого вийшов ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та невстановлена досудовим розслідуванням особа. Надалі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи в групі, з метою реалізації злочинного умислу на вчинення хуліганських дій групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що проявилась у відкритому, очевидному для винних та інших осіб зневажливому ставленні до громадського порядку, ігноруванні існуючих у суспільстві елементарних правил поведінки, моральності, добропристойності, з особливою зухвалістю, яка виразилась в грубому порушенні громадського порядку, особливій нахабності і грубості, безпричинно з хуліганських спонукань у вигляді прагнення протиставити себе суспільству, підійшли до особи похилого віку  ОСОБА_9 , який крім цього являється інвалідом 3 групи, та ОСОБА_4 у нецензурній формі сказав, що зараз навчить його їздити, після чого наніс удар кулаком своєї руки потерпілому в обличчя. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи в групі, нанесли близько 20 ударів кулаками по голові ОСОБА_9 та близько 15 ударів по його тілу. Від вказаних ударів ОСОБА_9 впав на землю, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи в групі, нанесли близько 25 ударів ногами по тілу потерпілого, під час заподіяння яких ОСОБА_9 кричав та кликав на допомогу. Тоді ОСОБА_4 та ОСОБА_5 припинили бити ногами потерпілого і залишили його лежати на землі на животі. Надалі, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_4 , маючи у лівій руці невстановлений слідством предмет колюче-ріжучої дії, який він зазделегідь заготовив для нанесення тілесних ушкоджень, наніс три удари даним предметом по лівій сідниці ОСОБА_9 , чим спричинив йому рани в ділянці лівої сідниці. В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишили місце події. 
		Неправомірними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку підтвердженого об`єктивною неврологічною симптоматикою, синців на верхніх та нижніх повіках обох очей, рани в ділянці лівої сідниці, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. 
		 
		У результаті злочинної діяльності обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , було грубо порушено громадський порядок, а саме суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки в побуті, а також заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_9 , наданих йому Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність. 
		 
		Відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , передбачена ст.296 ч.4 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю  хуліганство, вчиненене групою осіб, із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. 
		Відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , передбачена ст.296 ч.2 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю  хуліганство, вчиненене групою осіб. 
		 
		Вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у пред`явленому їм обвинуваченні знайшла своє повне ствердження в судовому засіданні показами самих обвинувачених, потерпілого, свідків та дослідженими матеріалами кримінального провадження. 
		Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 16.09.2018 року близько 22 години рухався автомобілем марки Фольксваген, модель Пассат автомобільною дорогою М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече, в сторону смт.Товсте. В цей час у вказаному автомобілі знаходився ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Біля с.Солоне Заліщицького району автомобіль, під керуванням, як йому тепер відомо, потерпілого ОСОБА_9 , його осліпив світлом фар і він був змушений виїхати на узбіччя. Після цього, він і ОСОБА_5 вийшли з автомобіля, оглянули його та вирішили їхати в сторону м.Заліщики. Біля с.Торське Заліщицького району вони заїхали на автозаправку купити води, та впізнали автомобіль, який їх осліпив в дорозі. Вийшовши із автомобіля, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_9 та в них виникла словесна суперечка, через інцидент на дорозі. Під час даної суперечки, ОСОБА_5 наніс один удар в обличчя ОСОБА_9 . Надалі, ОСОБА_4 підійшов до них та відштовхнув рукою ОСОБА_9 , який впав на землю на спину. В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 йшли до свого автомобіля та побачили ОСОБА_10 , який перебував біля потерпілого та розмахував руками. Після цього, ОСОБА_4 покликав ОСОБА_10 в машину та вони поїхали в м.Заліщики. Чи наносив ОСОБА_10 удари потерпілому ОСОБА_9 обвинувачений не бачив. Крім того, ОСОБА_4 пояснив, що під час досудового розслідування не повідомив поліцію про перебування з ним в автомобілі ОСОБА_8 , оскільки не хотів втягувати її у дану ситуацію, та ОСОБА_10 , оскільки боявся його, знаючи про його кримінальне минуле.
		 
		Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні своєї вини не визнав, його вина стверджується частково його ж показами, в яких він просить вибачення у потерпілого, добровільним відшкодуванням заподіяної потерпілому шкоди, показами обвинуваченого ОСОБА_5 , свідків та показами потерпілого ОСОБА_9 .
		 
		Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 частково визнав свою вину та пояснив, що 16.09.2018 року близько 22 години перебував у якості пасажира в автомобілі марки Фольксваген, модель Пассат, під керуванням ОСОБА_4 і вони рухалися автомобільною дорогою М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече, в сторону смт.Товсте. В цей час у вказаному автомобілі крім нього та ОСОБА_4 знаходилися ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Біля с.Солоне Заліщицького району автомобіль, під керуванням як тепер йому відомо, ОСОБА_9 осліпив їх світлом фар, через що ОСОБА_4 був змушений з`їхати на узбіччя. В подальшому, він з ОСОБА_4 вийшли з автомобіля, оглянули його та розвернувшись поїхали в сторону м.Заліщики.     Біля с.Торське вони заїхали на автозаправку щоб купити води, та впізнали автомобіль, який їх осліпив по дорозі. Вийшовши із автомобіля, він підійшов до ОСОБА_9 та в них виникла словесна суперечка через інцидент на дорозі. Під час даної суперечки, він наніс один удар в обличчя ОСОБА_9 . Надалі, ОСОБА_4 підійшов до них та відштовхнув рукою ОСОБА_9 , який впав на землю на спину. В подальшому, він та ОСОБА_4 пішли до автомобіля та побачили ОСОБА_10 , який перебував біля потерпілого ОСОБА_9 . Після цього, ОСОБА_4 покликав ОСОБА_10 в машину та вони поїхали в м.Заліщики. Чи наносив ОСОБА_10 удари потерпілому ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_5 не бачив. ОСОБА_5 також вказав, що під час досудового розслідування не повідомив поліцію про перебування з ним в автомобілі ОСОБА_8 , оскільки не хотів втягувати її у даний інцидент, та ОСОБА_10 , так як боявся, знаючи про його кримінальне минуле.
		Вина обвинувачених стверджується показами потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив, що 16.09.2018 року близько 22 години він разом із дружиною ОСОБА_11 їхали автомобілем марки Фольксваген, модель Шаран, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з м.Чортків в м.Чернівці. Біля с.Солоне Заліщицького району їх обігнав автомобіль марки Фольксваген, модель Пассат, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням, як тепер йому відомо, ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_4 розвернув керований ним автомобіль та почав рухатися назустріч його автомобілю. Він, щоб уникнути зіткнення, різко змінив свій напрямок руху виїхавши на обочину, таким чином розминувся із автомобілем під керуванням ОСОБА_4 . Після цього, автомобіль під керуванням ОСОБА_4 , розпочав його переслідування. Уникаючи погоні він заїхав на заправку і через мить біля його автомобіля зупинився автомобіль, який його наздоганяв, з якого вийшов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ще один невідомий чоловік. Тоді до нього підійшов ОСОБА_4 та у нецензурній формі сказав, що зараз навчить їздити, після чого наніс йому удар кулаком своєї руки в обличчя. В подальшому, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 нанесли йому близько 20 ударів кулаками по голові та близько 15 ударів по тілу, від яких він впав на землю. Перебуваючи на землі отримав від обвинувачених близько 25 ударів ногами по тілу. Надалі ОСОБА_4 , маючи у лівій руці якийсь блискучий предмет, наніс йому ним три удари у ліву сідницю, чим спричинив рани. На наступний день  17.09.2018 року у лікарню м.Чорткова прийшли ОСОБА_4 з батьком та ОСОБА_5 , які просили у нього вибачення за вчинене.
		На даний час він жодних претензій до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не має, провадження за його цивільним позовом просить суд закрити, оскільки обвинувачені всю заподіяну в результаті вчинення кримінального правопорушення шкоду відшкодували, про що також подав письмове клопотання. Також потерпілий просить суд обрати міру покарання обвинуваченим не пов`язану із позбавленням волі.
		Винність обвинувачених стверджується показами свідка ОСОБА_11 , яка надала суду покази аналогічні показам потерпілого ОСОБА_9 .
		Вина обвинуваченихстверджується показамисвідка ОСОБА_13 , який пояснив,що 16.09.2018 року близько 22 години на заправку, де він працює, заїхав автомобіль, з якого вийшла жінка та просила викликати поліцію, оскільки за ними гнався інший автомобіль. Після цього, одразу заїхав інший автомобіль, з якого вийшло двоє осіб, які підійшли до ОСОБА_9 та нанесли йому близько 3 ударів.
		Винність обвинуваченихстверджується показамисвідка  ОСОБА_14 ,який пояснив,що 17.09.2018 року він перебував у лікарні м.Чорткова, де провідував ОСОБА_9 , який йому розказав, що напередодні, близько 22 години він їхав з дружиною своїм автомобілем, їх обігнала машина, розвернулась та почала їхати на них їхньою смугою. ОСОБА_9 вдалось уникнути зіткнення, виїхавши на обочину, а той автомобіль почав їх переслідувати. Та коли вони заїхали на заправку, то з автомобіля, який їх переслідував, вийшли невідомі їм раніше чоловіки та почали наносити ОСОБА_9 численні удари руками та ногами по різних ділянках тіла. Після чого, один з них, блискучим предметом, наніс 3 удари ОСОБА_9 в сідницю, чим заподіяв останньому порізи на сідниці. Також ОСОБА_9 показував у лікарні, які у нього порізи. 17.09.2018 року у лікарню м.Чорткова прийшли ОСОБА_4 з батьком та ОСОБА_5 , які просили вибачення в потерпілого. Дану подію він зафільмував на свій мобільний телефон.
		Вина обвинуваченогостверджується показамисвідка ОСОБА_15 ,який  пояснив, що 16.09.2018 року він із бригадою швидкої допомоги прибули на АЗС в с.Хартонівці, де перебував потерпілий в схвильованому стані з тілесними ушкодженнями, який розповів, що його побили невідомі. Після надання першої медичної допомоги, потерпілий каретою швидкої допомоги, був доставлений до приймального відділення Заліщицької центральної комунальної районної лікарні.
		Покази аналогічніпоказам свідка ОСОБА_15 в судовомузасіданні надавсвідок  ОСОБА_16 .
		Стверджується вина обвинувачених показами свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що від матері 16.09.2018 року близько 22 години дізнався про те, що його батька побили троє невідомих осіб на АЗС в с.Торське, які перед тим переслідували їх машину, та який з численними тілесними ушкодженнями доставлений в Заліщицьку лікарню. Після цього він прибув у вищевказану лікарню, де під час огляду лікарем у потерпілого було виявлені на лівій сідниці різані рани. На наступний день у лікарню м.Чорткова прийшли ОСОБА_4 з батьком та ОСОБА_5 , які просили вибачення у потерпілого ОСОБА_9 .
		Винність обвинувачених стверджується показами свідка  ОСОБА_8 ,яка  вказала,що 16.09.2018 року близько 22 години знаходилася в якості пасажира в автомобілі марки Фольксваген, модель Пассат разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , за кермом якого був ОСОБА_4 і вони рухалися в сторону смт.Товсте за проханням ОСОБА_10 . Біля с.Солоне Заліщицького району їх осліпив зустрічний автомобіль та ОСОБА_4 був змушений виїхати на узбіччя. Тоді ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з автомобіля, оглянули його і за наказом ОСОБА_10 розвернулися і поїхали назад в м.Заліщики. Біля с.Торське Заліщицького району вони заїхали на автозаправку, де перебував автомобіль, який їх осліпив по дорозі. Із автомобіля вийшов ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . Підійшовши до водія тієї автівки, як тепер їй відомо потерпілого ОСОБА_9 , у хлопців виникла словесна суперечка з потерпілим. Під час даної суперечки, ОСОБА_5 наніс один удар в обличчя ОСОБА_9 , а ОСОБА_4 підійшовши до них відштовхнув ОСОБА_9 так, що той впав на землю на сідниці. В подальшому, ОСОБА_4 повернувся до свого автомобіля разом із ОСОБА_5 , а ОСОБА_10 перебував біля потерпілого ОСОБА_9 та розмахував руками. Після чого, ОСОБА_4 покликав ОСОБА_10 в машину та вони поїхали в м.Заліщики. Чи наносив ОСОБА_10 удари потерпілому ОСОБА_9 свідок не бачила.
		Стверджується винаобвинувачених показамисвідка ОСОБА_18 ,який вказав,що працюєв поліціїі у вересні 2018 року перебував на чергуванні із напарником ОСОБА_19 . В цей час до останнього зателефонував його швагро, та повідомив про інцидент, який трапився з ОСОБА_9 , та запитав чи не має той номера телефону до ОСОБА_4 . Тоді ОСОБА_18 повідомив ОСОБА_4 про те, що син потерпілого хоче з ним зустрітися та поговорити, на що ОСОБА_4 відповів, що він зайнятий, тому приїде ОСОБА_5 . По телефону ОСОБА_4 повідомив, що він був учасником спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Разом з тим, свідок ОСОБА_18 вказав, що приблизно через тиждень після вказаних подій, йому розказував ОСОБА_4 , що учасником згаданого інциденту був він, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , якого всі називали « ОСОБА_20 ». Також свідку відомо, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приходили до потерпілого ОСОБА_9 в лікарню та просили вибачення.
		Вина обвинувачених стверджується показами свідка ОСОБА_19 , який пояснив, що працює в поліції і більше двох років тому до нього зателефонував його швагро ОСОБА_21 та попросив зустрітися. На заправку приїхав ОСОБА_22 та син потерпілого ОСОБА_9 , та повідомили про інцидент, який трапився з батьком останнього, а саме спричинення йому тілесних ушкоджень та запитав чи не має він номера телефону до ОСОБА_4 . Свідку відомо, що учасником даного інциденту був ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також особа, яку всі називають « ОСОБА_20 ».
		Допитаний в судовому засіданні експерт Тернопільського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_23 вказав, що на поверхні одягу, який добровільно надав ОСОБА_9 , а саме: спортивних штанах та трусах є пошкодження у вигляді розрізів та розривів. 
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_24 вказав,що 01.02.2019 під час обстеження потерпілого ОСОБА_9 виявлено три рубці на лівій сідниці останнього, які є наслідком загоєння ран. Вказати характеристики травмуючого предмета експерт не може, у зв`язку із відсутністю даних у медичні карті. 
		 
		Вина обвинувачених також стверджується наступними матеріалами кримінального провадження:
		письмовою заявою в поліцію ОСОБА_9 від 16.09.2018 року із вимогою притягнути до відповідальності невідомих осіб, які йому завдали тілесних ушкоджень 16.09.2018 року на АЗС;
		рапортом старшого інспектора-чергового Заліщицького ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області від 17.09.2018 року;
		письмовою заявою ОСОБА_9 від 18.09.2018 року, якою останній добровільно надав одяг, у якому був одягнутий 16.09.2018 року під час його побиття невідомими особами на АЗС;
		витягом від 20.09.2018 року з ЄРДР про внесення 17.09.2018 року відомостей про кримінальне провадження №12018210080000204;
		протоколом огляду предмета від 19.09.2018 року та фототаблицею до нього, яким зафіксовано огляд одягу, в якому потерпілий ОСОБА_9 був одягнений під час вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме: спортивних штанів синього кольору з написом «Адідас» та трусів, на поверхні яких у районі лівої сідниці наявна пляма речовини бурого кольору, схожа на кров, та порізи. Також зафіксовано огляд СД-диска, з відеозапису якого вбачається, що до потерпілого ОСОБА_9 в лікарняну палату прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , останній просив пробачення у ОСОБА_9 ;
		постановою про приєднання до провадження речових доказів від 20.09.2018 року, якою вищевказані спортивні штани, труси та СД-диск з відеозаписом визнано речовими доказами та визначено місця їх зберігання;
		висновком судово-медичноїекспертизи №80 від 27.11.2018 року, яким встановлено, що потерпілому ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку підтвердженого об`єктивною неврологічною симптоматикою, синців на верхніх та нижніх повіках обох очей, рани в ділянці лівої сідниці, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я;
		протоколами проведення слідчих експериментів від 27.12.2018 року та від 11.01.2019 року із свідком ОСОБА_13 та фототаблицею до них, якими зафіксовано демонстрацію свідком механізму та способу заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому;
		протоколом проведення слідчого експерименту від 16.01.2019 року із потерпілим ОСОБА_9 та фототаблицею до нього, яким зафіксовано демонстрацію потерпілим початку конфлікту на дорозі та механізму та способу заподіяння йому на АЗС тілесних ушкоджень;
		протоколом проведення слідчого експерименту від 16.01.2019 року із свідком ОСОБА_11 та фототаблицею до нього, яким зафіксовано демонстрацію свідком механізму та способу заподіяння потерпілому на АЗС тілесних ушкоджень;
		постановою про приєднання до провадження речових доказів від 17.01.2019 року, якою мобільний телефон ОСОБА_14 торгової марки Самсунг Гелексі 5 визнано речовим доказом та вирішено передати на зберігання власнику;
		висновком судовоїтрасологічної експертизи№1.3-44/19від 30.01.2019року,відповідно доякого наповерхні одягу,який добровільнонадав  ОСОБА_9 є пошкодження у вигляді розрізів та розривів, які утворені в результаті колючо-різаної дії предмета із шириною контактної поверхні від 4мм до 24мм;
		висновком судово-медичноїекспертизи №7 від 25.02.2019 року, яким встановлено, що після судово-медичного обстеження ОСОБА_9 01.02.2019 року встановлено локалізацію рубців (які є наслідками загоєння ран) на лівій сідниці, а саме: у верхньо-внутрішньому квадранті, у верхньо-зовнішньому квадранті, на межі верхньо-внутрішнього та нижньо-внутрішнього квадрантів.
		 
		Зважаючи навищенаведене,суд,всебічно,повно йнеупереджено дослідившивсі обставиникримінального провадження,керуючись законом,оцінивши кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів зточки зорудостатності тавзаємозв`язку,приходить довисновку продоведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст.296 ч.4 КК України так, як він вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю  хуліганство, вчиненене групою осіб, із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень та ОСОБА_5 за ст.296 ч.2 КК України, так як він вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю  хуліганство, вчиненене групою осіб. 
		 
		При призначенні покарання обвинуваченим суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України. 
		Суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, наявність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин.
		Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. 
		 
		Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує те, що скоєне ним кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 ч.5 КК України, є тяжким злочином.
		Особу обвинуваченого, а саме те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні малолітнього сина.
		До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує те, що кримінальне правопорушення ним вчинено щодо особи похилого віку з інвалідністю. 
		До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує позицію потерпілого, який не наполягає на мірі покарання для обвинуваченого пов`язану з позбавленням волі, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та обставини, що характеризують його особу.
		А, тому, суд приходить до переконання, що міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ст.296 ч.4 КК України у виді позбавлення волі.
		Одночасно суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без відбування покарання та ізоляції від суспільства, тому його слід звільнити від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк. 
		Суд також вважає, що на ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ст.76 ч.1 п.1, п.2, ч.3 п.2 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує те, що скоєне ним кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 ч.4 КК України, є нетяжким злочином.
		Особу обвинуваченого, а саме те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, є учасником антитерористичної операції в східних регіонах України.
		До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує те, що кримінальне правопорушення ним вчинено щодо особи похилого віку з інвалідністю. 
		До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує позицію потерпілого, який не наполягає на мірі покарання для обвинуваченого пов`язану з позбавленням волі, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та обставини, що характеризують його особу.
		А, тому, суд приходить до переконання, що міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити в межах санкції ст.296 ч.2 КК України у виді обмеження волі.
		Одночасно суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без відбування покарання та ізоляції від суспільства, тому його слід звільнити від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк. 
		Суд також вважає, що на ОСОБА_5 слід покласти обов`язки, передбачені ст.76 ч.1 п.1, п.2, ч.3 п.2 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Суд також вважає, що в дохід держави з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути 858 гривень процесуальних витрат по даному кримінальному провадженні, пов`язаних із залученням експерта для проведення 30.01.2019 року судової-трасологічної експертизи №1.3-44/19 одягу, пошкодженого внаслідок його протиправних дій. 
		 
		Вирішуючи заявлений цивільний позов у даному кримінальному провадженні, суд приймає до уваги заяву потерпілого ОСОБА_9 , який просить закрити провадження за його цивільним позовом, оскільки обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 всю заподіяну в результаті вчинення кримінального правопорушення шкоду відшкодували, та вважає доцільним закрити провадження у справі за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_9 на підставі положень ст.255 ч.1 п.2 ЦПК України за відсутності предмета спору.
		 
		Вирішуючи питання речових доказів по даному кримінальному провадженні, суд приходить до наступних висновків:
		речові докази  спортивні штани та труси потерпілого ОСОБА_9 , які зберігаються у сховищі для зберігання речових доказів Заліщицького районного суду Тернопільської області, слід повернути потерпілому після набрання вироком законної сили; 
		СД-диск з відеозаписом, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, слід і надалі там зберігати; 
		мобільний телефон торгової марки Самсунг Гелексі 5 Сеніва М.Є., який передано на відповідальне зберігання свідку ОСОБА_14 , слід вважати повернутим за належністю.
		 
		Керуючись ст.ст.50, 65-67, 75, 76 Кримінального кодексу України, ст.ст.84-86, 91, 92, 98, 122, 124, 128, 129, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України та призначити йому покарання за даною статею у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.
		На підставі ст.76 ч.1 п.1, п.2, ч.3 п.2 КК України зобов`язати  ОСОБА_4  періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даною статею у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_5  від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.76 ч.1 п.1, п.2, ч.3 п.2 КК України зобов`язати  ОСОБА_5  періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати по даному кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експерта в розмірі 858 (вісімсот п`ятдесять вісім) гривень. 
		 
		Провадження у справі за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_9 закрити на підставі положень ст.255 ч.1 п.2 ЦПК України за відсутності предмета спору.
		 
		Речові докази у даному кримінальному провадженні:
		спортивні штани та труси потерпілого ОСОБА_9 , які зберігаються у сховищі для зберігання речових доказів Заліщицького районного суду Тернопільської області, повернути після набрання вироком законної сили потерпілому ОСОБА_9 ; 
		СД-диск з відеозаписом, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, надалі зберігати в матеріалах кримінального провадження №12018210080000204; 
		мобільний телефон торгової марки Самсунг Гелексі 5  ОСОБА_14 , який передано на відповідальне зберігання свідку ОСОБА_14 , вважати повернутим за належністю.
		 
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. 
		 
		 
		Суддя:  Степан ДУДЯК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...