Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/449/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2021. Зареєстровано: 12.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2021.
Дата набрання законної сили: 11.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 листопада 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/449/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
		за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
		 
		 
		представників учасників справи:
		позивача -  товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» - Настенко М.О., адвокат (ордер від 18.10.2021 АХ № 1072071), 
		відповідача -     публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» Чебаненко В.Л., в порядку самопредставництва (Положення про юридичний відділ, наказ від 17.11.2010                      № 278-к),
		 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго»
		на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2021                              (суддя Погорелова О.В.)
		додаткове рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2021                (суддя Погорелова О.В.) 
		постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 (головуючий суддя: Хачатрян  В.С., судді: Ільїн О.В., Слободін М.М.)
		та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 (головуючий суддя: Хачатрян  В.С., судді: Ільїн О.В., Слободін М.М.)
		у справі №  922/449/21
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром»                           
		до публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго»  
		про стягнення 2 145    934,41 грн. 
		та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» 
		до товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром»
		про стягнення  556    958,08 грн.  
		1.    ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		Короткий зміст позовних вимог
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція публічного акціонерного товариства «Центренерго», в якому просило суд стягнути на свою користь 2145934,41 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 12.06.2018  №16/251, з яких: 1790779,45 грн. - основний борг, 79278,10 грн. - 3%  річних, 138908,94 грн. - інфляційне збільшення боргу, 136967,92 грн. - пеня. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по вказаному договору щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт. 
		У свою чергу, публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція публічного акціонерного товариства «Центренерго» звернулося з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» про стягнення 556 958,08 грн. штрафу. Зустрічний позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань по договору від 12.06.2018 № 16/251 щодо своєчасного виконання робіт. 
		Ухвалою місцевого господарського суду від 03.03.2021 зустрічний позов  прийнятий та об`єднаний  в одне провадження з первісним позовом для спільного розгляду. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 
		Рішенням господарського суду  Харківської області від 13.04.2021 у справі                 № 922/449/21, первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» суму заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 12.06.2018                     № 16/251 у розмірі 2 145 934,41 грн. (з яких: 1790779,45 грн. - основний борг, 79 278,10 грн. - 3% річних, 138 908,94 грн. - інфляційне збільшення боргу, 136967,92 грн. - пеня) та 32 189,03 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
		Задовольняючи первісний позов в повному обсязі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що надані позивачем за первісним позовом докази підтверджують прийняття Замовником усіх виконаних робіт за Договором, а також здійснених часткових оплат за виконані підрядні роботи, та настання обставин (отримання сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції), за якими Замовник мав здійснити остаточний розрахунок з позивачем за первісним позовом, проте, розрахувався лише частково, чим порушив умови Договору. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати за виконані підрядні роботи,  крім суми основного боргу, позивачем за первісним позовом заявлено також вимоги про стягнення на його користь пені, річних та інфляційних втрат. Місцевий господарський суд встановивши обставини існування у відповідача за первісним позовом заборгованості за Договором, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом, як в частині  вимоги про стягнення суми основного боргу, так і в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних. 
		Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд   встановив, що за наявності прострочення кредитора (позивача за зустрічним позовом), яке полягало у несвоєчасному здійсненні оплат за Договором, а також Додаткової угоди до Договору про безпосереднє продовження зобов`язань сторін до 31.12.2019, прострочення боржника (відповідача за зустрічним позовом) щодо строків виконання підрядних робіт за спірним Договором підряду та  Додатковими угодами до нього не настало,  що виключає підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді обов`язку сплатити штраф.
		Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2021  у справі № 922/449/21 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» 89 378,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
		Задовольняючи заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу  у розмірі  89 378,00 грн., місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд,  дійшов висновку про те, що надані до зазначеної заяви докази (документи) у їх сукупності підтверджують надання таких послуг; розмір витрат доведений та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 рішення господарського суду  Харківської області від 13.04.2021 року та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2021 року у справі № 922/449/21 залишено без змін.
		Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 922/449/21 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» 8 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
		Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» про ухвалення додаткової постанови  про стягнення витрат на професійну правничу допомогу  у розмірі  8500 грн., дійшов висновку про те, що надані до заяви докази підтверджують отримання правничої допомоги;  доведено витрачений час адвокатом Настечко М.О. на вирішення питань, які виникають при вирішення даного спору; розмір витрат доведений та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат; відповідач за первісним позовом не заявляв письмового клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, додатковим рішенням суду першої інстанції, постановою суду апеляційної інстанції та додатковою постановою апеляційного господарського суду,  публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків),  в якій просив зазначені судові рішення скасувати  та  ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити.   
		2.   АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник вказує пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначає,  що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо надання кваліфікації спірним правовідносинам виходячи з принципу судочинства «суд знає закони», викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі  № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі          № 905/2419/18  в контексті незастосування судами попередніх інстанцій цього принципу та ненадання ними самостійної кваліфікації спірним правовідносинам у цій справі. Так, скаржник вважає, що суди попередніх судових інстанцій, всупереч зазначеному принципу, не надали належної правової оцінки кваліфікації спірних відносин та норм права за результатами оцінки обставин справи та аргументів сторін, тому зробили помилкові висновки про наявність підстав для задоволення первісного позову. При цьому зазначає, що в матеріалах даної справи відсутні жодні належні та достовірні докази того, що позивач за первісним позовом виконав умови укладеного договору щодо порядку здійснення розрахунків та надав відповідачу за первісним позовом  рахунок - фактуру для того, що б в останнього виникли законні підстави для оплати виконаних робіт.  
		Стосовно неправильного розрахунку 3% річних та пені скаржник посилається на висновки Верховного Суду викладені у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 10.04.2019 у справі № 910/13064/17, від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 у справі № 922/744/18, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та вважає, що розрахунок кількості днів між вказаними позивачем періодами нарахування 3% річних та пені, здійснений неправомірно, оскільки у розрахунки включено, в періоди простроченого платежу, і день фактичної сплати заборгованості. Однак, як стверджує скаржник, суди попередніх судових інстанцій не звернули на це уваги та не здійснили перевірку правильності наданого позивачем за первісним позовом розрахунку річних та пені.
		Також посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: приписів статей 174, 179, 180, 193, 216, 217 Господарського кодексу України, статей 11, 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 612, 613, 638 Цивільного кодексу України. Скаржник, зокрема, з посиланням на вказані норми, зазначає на неврахування судами визначеного договором порядку здійснення оплати виконаних робіт на підставі пред`явленого рахунку позивача в контексті визначення моменту виникнення у нього обов`язку з оплати. Відповідно скаржник вважає неправильним застосування судами статті 613 Цивільного кодексу  України щодо відстрочення виконання зобов`язання на час прострочення кредитора у зв`язку з тим, що він не міг виконати свій обов`язок з оплати робіт у зв`язку з не виставленням рахунку позивачем за первісним позовом, відповідно до порядку, передбаченого договором.
		Скаржник також не погоджується з додатковими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій (щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу), вважає їх необґрунтованими, мотивуючи тим,  що при ухваленні цих рішень було порушено норми процесуального права, а саме приписи статей 126, 129 ГПК України. На думку скаржника, позивачем за первісним позовом не було доведено належним чином факту оплати витрат адвоката, пов`язаних з наданням правничої допомоги, а судами належним чином не з`ясовано та не надано цим обставинам належної оцінки. 
		Доводи інших учасників справи
		Від товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром»  надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Крім того у відзиві зазначене Товариство просить врахувати, що останнє очікує понести витрати на професійну правову допомогу орієнтований розмір яких становить 15 000 грн., докази на підтвердження яких буде надано в порядку, визначеному частиною восьмою статті 129 ГПК України .
		28.10.2021 представник відповідача за первісним позовом брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції  згідно з ухвалою Суду від  19.10.2021.
		У судовому засіданні, призначеному на 28.10.2021, з огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підставу позову, обставини цієї справи, підстав касаційного оскарження, зазначених у касаційній скарзі, Судом оголошувалася перерва на 11.11.2021.
		Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.11.2021 № 29.3-02/4000 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 922/449/21 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М.
		11.11.2021 представник відповідача за первісним позовом брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції  згідно з ухвалою Суду від  28.10.2021.
		11.11.2021 представник позивача за первісним позовом брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції  поза межами приміщення суду згідно з ухвалою Суду від  08.11.2021
		3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 12.06.2018 публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» (Виконавець) укладено договір на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання № 16/251 (далі - Договір), передумовою укладання якого було проведення Замовником публічних закупівель  № UA-2018-04-18-001176-с, відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі».
		Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець зобов`язався у 2018-2019 роках виконати на свій ризик роботи, що зазначені у Додатках до цього Договору, а Замовник прийняти і оплатити роботи.
		Роботи повинні бути виконанні у строки, зазначені у Додатку № 1 до Договору. В разі відсутності в Додатку строку виконання робіт, роботи виконуються протягом строку дії Договору (пункт 1.2. Договору).
		Пунктами 3.1-3.4 Договору сторони визначили, що ціна цього Договору зазначена у Додатку № 1 до Договору. Безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт обумовлюється сторонами в кошторисній документації (калькуляції), що є Додатком № 3 до даного Договору. Кошторис (калькуляція), передбачений Додатком до Договору є твердим та підлягає зміні виключно з підстав визначених законодавством за погодженням сторін. Ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.
		Пунктами 4.1 та 4.2 Договору встановлено, що розрахунки за Договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України, в порядку, передбаченому Додатком № 1 до Договору на підставі рахунку Виконавця. До рахунку додаються акт прийому-передач виконаних робіт та інші документи, визначені в Додатку № 1 до Договору, як такі, що додаються до рахунку.
		Згідно з пунктом 5.4 Договору здавання-приймання виконаних робіт за Договором оформлюється шляхом підписання сторонами двостороннього акту прийому-передач виконаних робіт протягом 5 робочих днів із моменту одержання Замовником повідомлення Виконавця про готовність результатів робіт до приймання.
		У випадку виявлення недоліків при прийняті робіт Замовник підписує акт приймання передачі виконаних робіт із зазначенням переліку недоліків та термінів, протягом якого вони повинні бути усуненні. Роботи за цим Договором вважаються переданими Замовнику з дати підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі робіт без зауважень (пункти  5.6, 5.10. Договору).
		Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановленні цим Договором.
		Згідно з підпунктами 6.2.1, 6.2.4 пункту 6.2 Договору Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи та вимагати від Замовника оплати належним чином виконаних робіт у розмірах і порядку передбачених умовами даного Договору.
		Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 Договору визначено, що Замовник зобов`язаний приймати виконанні роботи згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт, за умови надання усіх необхідних для підписання акту прийому-передачі виконаних робіт належно оформлених Виконавцем документів, передбачених Договором.
		Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє протягом строку, зазначеному в Додатку № 1 до Договору (пункт 11.1 Договору).
		Крім того, судами встановлено, що у пункті 1 Додатку № 1 до Договору зазначено, що найменування, опис робіт, ДК: 45250000-4 Будівництво заводів/установок, гірничодобувних і переробних об`єктів та об`єктів нафтогазової інфраструктури (Виконання робіт з капітального будівництва по проекту "Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки «А» та «П» з переведенням котлоагрегатів cm. № 1,6 Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на використання вугілля марки «Г» і «ДГ», 2 черга ). Виконавець виконує Роботи у повному обсязі згідно проектно-кошторисної документації на «Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки «А» та «П» з переведенням котлоагрегатів ст. № 1,6 Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на використання вугілля марки «Г» і «ДГ», 2 черга.
		Відповідно до пункту 2 Додатку № 1 до Договору, загальна вартість робіт                   114 999 999,00 грн., у тому числі ПДВ - 19 166 666,50 грн.
		23.04.2019 сторонами підписана Додаткова угода № 2-16/155 до Договору, відповідно до якої у зв`язку з розділенням другої черги будівництва на пускові комплекси за проектом «Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки «А» та «П» з переведенням котлоагрегатів ст. № 1,6 Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на використання вугілля марки «Г» і «ДГ». Коригування», що отримав Звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» від 22.03.2019 № 00-0061-19/ПБ з рекомендацією щодо її затвердження в установленому законодавством порядку, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 36 Закону України «Про здійснення державних закупівель»,  сторони дійшли згоди зменшити обсяг закупівлі по Договору від 12.06.2018 № 16/251  на обсяг другого пускового комплексу другої черги будівництва за Проектом та внести зміни в Додатки до Договору від 12.06.2018 №16/251, виклавши їх в наступній редакції: пункт 2 Додатку № 1 до Договору (загальна вартість робіт) змінити та викласти в наступній редакції: загальна вартість 104 939 439,08 грн., у тому числі ПДВ 17 489 906,51 грн. Додаток №2 (Технічне завдання) в частині додатків № 1,2,3,4 до технічного завдання змінити та викласти в редакції Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди. Додаток № 3 (Договірна ціна №11) змінити та викласти в редакції Додатку № 2 до цієї додаткової угоди. В усьому іншому, що непередбачено цією додатковою угодою, діють умови Договору від 12.06.2018 № 16/251.
		Відповідно до підпункту 3.1 Додатку № 1 до Договору, при можливості здійснення попередньої оплати:
		- попередня оплата у розмірі не більше 70% від загальної вартості робіт, здійснюється Замовником у кожному випадку за рішенням Замовника та з урахуванням наявності фінансових можливостей у Замовника. Виконавець надає Замовнику письмове обґрунтування обсягу попередньої оплати. В разі прийняття Замовником рішення про здійснення попередньої оплати та її розміру, про що Замовник письмово повідомляє виконавця, попередня оплата здійснюється Замовником на підставі рахунку Виконавця протягом 15 календарних днів з дати отримання рахунку.
		- оплата не менше 20% від вартості виконаних робіт, здійснюється Замовником поетапно з урахуванням попередньої оплати протягом 20 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт (Форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма  №КБ-3).
		- оплата 5% від вартості виконаних робіт, здійснюється Замовником протягом 20 календарних днів після підписання всіма учасниками будівництва Акту готовності об`єкта до експлуатації за формою додатку 9 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року  № 461.
		- остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється Замовником протягом 20 календарних днів після отримання Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об`єкту будівництва проектній документації, але не пізніше ніж 5 календарних місяців з моменту підписання Акту готовності об`єкта будівництва до експлуатації, якщо затримка отримання Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об`єкту будівництва проектній документації сталася не з вини Виконавця.
		Відповідно до підпункту 3.2 Додатку № 1 до Договору встановлено, що при не можливості здійснення попередньої оплати:
		У разі неможливості здійснення Замовником попередньої оплати у кожному випадку за рішенням Замовника, та з урахуванням фінансових можливостей Замовника, визначається наступний порядок розрахунків з Виконавцем:
		- оплата 90% від вартості виконаних робіт здійснюється Замовником поетапно протягом 15 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних Актів прийому-передачі виконаних робіт (Форма №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма №КБ-3) та за умови своєчасної реєстрації Виконавцем податкова накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених Виконавцем у відповідності до таких Актів виконаних робіт згідно з чинним законодавством України;
		- оплата 5% від вартості виконаних робіт, здійснюється Замовником протягом 20 календарних днів після підписання всіма учасниками будівництва Акту готовності об`єкта до експлуатації за формою додатка 9 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461;
		- остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється Замовником протягом 20 календарних днів після отримання Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об`єкту будівництва проектній документації, але не пізніше ніж 5 календарних місяців з моменту підписання Акту готовності об`єкту будівництва до експлуатації, якщо затримка отримання Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об`єкту будівництва проектній документації сталася не з вини Виконавця.
		Відповідно до пункту 4 Додатку № 1 до Договору, результатом     робіт є виконані в повному обсязі роботи у відповідності до проектно-кошторисної документації та введений в експлуатацію об`єкт будівництва за проектом «Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки «А» та «П» з переведенням котлоагрегатів ст.№ 1,6 Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на використання вугілля марки «Г» і «ДГ» 2 черга, що повинні бути підтверджені Сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції.
		У пункті 9 Додатку № 1 до Договору сторони визначили документи, що надаються Виконавцем при передачі результату робіт:
		- підписаний сторонами двосторонній Акт (акти) прийому-передачі певного етапу виконаних робіт по формі № КБ-2в;
		- сертифікати якості та/або завірені копії сертифікатів на матеріали, креслення на конструкції, паспорта на обладнання Виконавця. У разі надання Виконавцем копій сертифікатів якості на матеріали, останні повинні бути завірені підписом уповноваженої особи виконавця, засвідченим оригінальним відтиском печатки Виконавця;
		- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі № КБ-3;
		- бухгалтерські документи, що підтверджують витрати на відрядження та перевезення працівників до місця виконання робіт (витрати на відрядження та перевезення оплачуються по фактичним витратам виконавця в межах кошторисної документації та включаються до загальної вартості робіт. Для підтвердження фактичних витрат Виконавця на відрядження та транспортування використовувати дані системи контролю доступу;
		- накладні на товарно-матеріальні цінності Виконавця, використані при виконанні робіт та зазначені в кошторисній документації (за підписом уповноваженої особи (керівника) та головного бухгалтера Виконавця, завірена печаткою виконавця), накладні та розрахунки транспортних витрат або акти виконаних робіт за договорами оренди транспортних засобів та спецтехніки у разі ідентифікаційної вартості витрат на транспортування;
		- звіт про використані матеріали замовника;
		- виконавчо-технічну документацію в обсязі, регламентованому діючими нормативними документами. Конкретний перелік виконавчо-технічної документації визначається Виконавцем та погоджується замовником;
		- оригінали та/або копії журналів, ведення яких обов`язкове у відповідності до вимог ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»;
		- документи та інформацію (технічні умови на ремонт, деталювальні специфікації, креслення робочих коліс, валів, напівмуфт тяго-дуттьових машин), необхідні для експлуатації або іншого використання результатів робіт, якщо відповідний акт прийому-передачі виконаних робіт є завершальним етапом виконаних робіт згідно технологічної процедури у відповідності до нормативної документації;
		- погоджену з Генеральним проектувальником і Замовником робочу документацію ПТК верхнього рівня СКУ к\а ст.№6, робочу документацію по Технічному проекту «Розробка окремих вузлів технічного переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки «А» і «П» з переведенням котлоагрегатів ст. № 1,6 Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на використання вугілля марки «Г» та «ДГ» по котлоагрегату ст.№ 6.
		Відповідно до пункту 11 Додатку № 1 до Договору, строк дії договору до 30.06.2019, а в частині виконання взаємних зобов`язань, розрахунків, гарантійних зобов`язань до повного виконання їх сторонами.
		11.06.2019 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до пункту 2 якої погодили, що зобов`язання сторін по виконанню умов Договору від 12.06.2018 № 16/251 безпосередньо продовжуються до 31.12.2019. 
		31.07.2019 сторони підписали Додаткова угода № 4-16/262 до Договору, відповідно до якої додаток № 4 (Графік виконання робіт) до Договору від 12.06.2018 № 16/251 викладений у редакції Додатку № 1 до цієї додаткової угоди. В усьому іншому, що непередбачено цією додатковою угодою, діють умови Договору від 12.06.2018 №16/251. 
		31.10.2019 сторонами підписана Додаткова угода № 5-16/377 до Договору, відповідно до якої додаток № 4 (Графік виконання робіт) до Договору від 12.06.2018 № 16/251 викладений у редакції Додатку № 1 до цієї додаткової угоди. В усьому іншому, що непередбачено цією додатковою угодою, діють умови Договору від 12.06.2018  № 16/251. 
		Відповідно до п. 13.14 Додатку № 1 до Договору, у випадку несвоєчасної оплати робіт Замовник сплачує виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від ціни неоплачених робіт. В разі такого порушення Замовником строків оплати більш ніж на 15 календарних днів, строки виконання Виконавцем своїх зобов`язань збільшуються відповідно на термін прострочення оплати.
		У пункті 13.15 Додатку № 1 до Договору сторони обумовили, що за несвоєчасне виконання робіт відповідно до Графіку виконання робіт, з Виконавця на користь Замовника стягується пеня згідно з  пунктом 7.2 Договору. Якщо Виконавець при цьому не затримав загальних строків всіх робіт, зазначена пеня з Виконавця не стягується.
		16.01.2020 між усіма учасниками будівництва був підписаний Акт готовності об`єкта до експлуатації.
		24.01.2020, на підставі Акту готовності об`єкта до експлуатації від 16.01.2020, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України був виданий Сертифікат серії ІУ № 163200241290, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта та підтверджена його готовність до експлуатації.
		Звертаючись з позовом до суду, позивач за первісним позовом зазначав  про те, що станом на дату звернення до суду Замовником були прийняті усі виконані підрядником роботи за Договором на загальну суму 104 233 980, 93 грн., що підтверджується укладеними та підписаними сторонами договору відповідними Актами та Довідками, якими визначено загальну вартість виконаних робіт і дати їх прийняття. Проте, Замовником частково сплачено на користь Виконавця  102 443 201, 48 грн., що вказує на порушення Замовником умов укладеного Договору, а саме  зобов`язання в частині сплати остаточної оплати робіт на загальну суму 1 790 779, 45 грн. Крім того, позивачем за первісним позовом, за порушення зобов`язання з повної та своєчасної оплати виконаних робіт за спірним Договором, заявлена до стягнення з відповідача за первісним позовом  пеня у розмірі 136 967,92 грн., 3% проценти річних у розмірі 79 278,10 грн. та інфляційні втрати у розмірі 138 908,94 грн.
		У свою чергу, позивачем за зустрічним позовом (Замовник за Договором) заявлено позовні вимоги про стягнення 556 958,08 грн. штрафу за порушення Виконавцем строків виконання робіт за спірним Договором. 
		Судами попередніх судових інстанцій також встановлено, що 19.04.2021 позивач за первісним позовом звернувся до суду першої інстанції з заявою,  в якій просив суд ухвалити додаткове рішення у справі № 922/449/21 щодо розподілу судових витрат позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на професійну правничу допомогу у сумі 89 378,00 грн. 
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу позивачем за первісним позовом до зазначеної заяви додано: договір про надання юридичних послуг та правової допомоги від 22.01.2016, укладений ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Настенко М.О., ордер серії АХ № 1039998 виданий адвокатом Настенко М.О., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.05.2011 № 1903, договір про надання юридичних послуг та правової допомоги від 16.02.2021, укладений ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Кальченко Ю.О., ордер серії АХ № 1042626 виданий адвокатом Кальченко Ю.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН  № 5585 від 30.10.2019, договір про надання правничої допомоги (правової) допомоги від 22.03.2021,  укладений ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Калугіним О.Ю., ордер серії АХ № 1047339 від 12.04.2021, виданий адвокатом Калугіним О.Ю., додаткова угода від 01.02.2021 № 1 до договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 22.01.2016, акт приймання-передачі наданих послуг від 13.04.2021 за договором про надання юридичних послуг та правової допомоги від 22.01.2016, додаткова угода  від 01.03.2021 № 1 до договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 16.02.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 13.04.2021 за договором про надання юридичних послуг та правової допомоги від 16.02.2021, додаткова угода  від 01.04.2021 № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 22.03.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 13.04.2021 за договором про надання правничої (правової) допомоги від 22.03.2021, угода про співробітництво між адвокатами від 22.03.2021.
		Також, 12.07.2021 позивач за первісним позовом звернувся до апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі № 922/449/21 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 500,00 грн. До зазначеної заяви позивачем за первісним позовом надані відповідні документи, а саме:  договір про надання юридичних послуг та юридичної допомоги від  22.01.2016, додаткова угода від  01.02.2021 до договору,  акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг та юридичної допомоги від 22.01.2016, відповідно до якого Замовник не має жодних претензій до якості наданих виконавцем послуг; акт підписано з боку Замовника та Виконавця і скріплено печатками.  
		4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		Причиною касаційного розгляду стало питання правомірності задоволення судами первісного позову про стягнення основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені за неналежне виконання умов договору в частині своєчасної оплати виконаних робіт, а також правомірності відмови у задоволенні зустрічного прозову про стягнення штрафу за порушення Виконавцем строків виконання робіт за спірним Договором. Крім того питання правомірності задоволення судами попередніх судових інстанцій заяв позивача за первісним позовом про  стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
		Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» не погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, вважає їх такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, зокрема, приписів статей 174, 179, 180, 193, 216, 217 Господарського кодексу України, статей 11, 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 612, 613, 638 Цивільного кодексу України.
		Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник посилався на незастосування судами попередніх інстанцій у справі принципу «суд знає закони» та ненадання ними самостійної кваліфікації спірним правовідносинам у цій справі, що на його думку призвело до прийняття рішення у справі без урахування висновків  викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі                   № 587/430/16-ц, постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі                         № 905/2419/18.  
		Стосовно аргументів касаційної скарги щодо застосування принципу  jura novit curia - «суд знає закони» Суд зазначає таке. 
		Виходячи з принципу судочинства jura novit curia - «суд знає закони», неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, а суд має самостійно перевірити доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини, та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін.
		Вказаний принцип є загальним (універсальним) та застосовується Судом у випадку, якщо сторонами здійснена неправильна юридична кваліфікація спірних правовідносин, у зв`язку з чим, керуючись вказаним принципом суд самостійно здійснює кваліфікацію спірних правовідносин.
		У справах, на які посилається скаржник, Верховний Суд дійшов висновку щодо неправильної кваліфікації сторонами спірних правовідносин, тому останнім (Судом) і був застосований принцип jura novit curia - «суд знає закони». 
		Натомість у справі, що розглядається, позивач за первісним позовом, звертаючись з позовом до суду про стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафних санкцій, обґрунтовував свої вимоги з посиланням на неналежне виконанням відповідачем  зобов`язань за  договором щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт та навів норми права, які, на його думку, регулюють спірні правовідносини.
		Суди попередніх судових інстанцій, задовольняючи первісний позов, не встановили жодних порушень при кваліфікації спірних правовідносин, у зв`язку з чим у вирішенні спору зі справи й не був застосований принцип  jura novit curia - «суд знає закони» у контексті помилкової кваліфікації сторонами правовідносин.
		Так,  судами попередніх судових інстанцій встановлено та не заперечувалося самим скаржником, що на виконання укладеного Договору від 12.06.2018                           № 16/251 публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» здійснило часткову оплату на користь Виконавця у розмірі  102 443 201, 48 грн.  за виконані останнім підрядні роботи. При цьому, судами встановлено, що Замовником були прийняті усі виконані підрядником роботи за Договором на загальну суму 104 233 980, 93 грн., що підтверджується укладеними та підписаними сторонами Договору відповідними Актами (підписані без зауважень) та довідками, якими визначено загальну вартість виконаних робіт і дати їх прийняття. Судами взято до уваги й те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачем за первісним позовом були зроблені заяви про виявлення будь-яких відступів, недоліків тощо, допущених позивачем за первісним позовом при виконанні підрядних робіт за спірним договором. Таким чином, судами встановлено, що сума заборгованості за надані Виконавцем підрядні роботи за Договором складає  1 790 779, 45 грн., доказів сплати якої Замовником не надано. 
		Верховний Суд зазначає, що під час касаційного перегляду судових рішень попередніх інстанцій не виявлено порушень застосування зазначених скаржником норм матеріального та процесуального права  судами попередніх інстанцій при кваліфікації спірних правовідносин й у розгляді справи, а суди попередніх судових інстанцій  здійснили правильну кваліфікацію спірних правовідносин та дійшли заснованих на нормах чинного законодавства висновків щодо них. 
		Суд також звертає увагу на те, що одним з елементів принципу «суд знає закони» (jura novit curia) є застосування норми права до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Водночас фактичні обставини спору у тих справах, які наводить скаржник у касаційній скарзі, та фактичні обставини встановлені у справі, яка розглядається, вочевидь не є подібними. 
		З урахуванням наведеного, доводи скаржника в цій частині є неприйнятними  та фактично зводяться до намагання переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду. 
		Стосовно доводу скаржника, в частині здійснення позивачем за первісним позовом неправильного розрахунку пені та 3% річних, з посиланням  на неврахування судової практики  Верховного Суду, що викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 10.04.2019 у справі № 910/13064/17, від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 у справі  № 922/744/18, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, Суд зазначає таке.
		Задовольняючи в цій частині вимоги позивача за первісним позовом, суди попередніх судових інстанцій зазначили, що розрахунок здійснений позивачем за первісним позовом є арифметично вірним, останнім враховано положення приписів статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне  виконання грошових зобов`язань», а також приписи частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.
		Проте, Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх судових інстанцій в цій частині,  оскільки  судами не враховано аргументи відповідача за первісним позовом стосовно того, що у здійсненому розрахунку (річних та пені) включено в періоди простроченого платежу й день фактичної сплати заборгованості.
		Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при здійснені розрахунку річних та пені, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені та річних. (Близька за змістом правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 910/13064/17, від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 27.05.2019 у справі №  910/20107/17, від 25.02.2020 у справі № 910/2615/18). 
		Проте, з розрахунку здійсненого позивачем за первісним позовом  дійсно вбачається, що останнім включено у періоди часу, за який він просив суд стягнути пеню та річні, і дні фактичної сплати суми заборгованості, що не відповідає зазначеній судовій практиці та доводам скаржника про неврахування позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 910/13064/17, від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16. 
		З метою дотримання принципу процесуальної економії, Верховний Суд вважає за можливе в цьому випадку самостійно виправити помилки здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку, здійснивши перерахування пені та 3% річних.
		Здійснивши перерахунок пені та 3% річних, Верховний Суд дійшов висновку, що в цій частині первісний позов підлягає частковому задоволенню, а саме на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» підлягає стягненню 132 096,27 грн. пені та 76    873,65 грн. - 3% річних.  В решті вимог про стягнення пені та  річних слід відмовити.
		Отже, з огляду на викладене, у зазначеній частині аргументи скаржника  знайшли своє підтвердження, оскільки суди не врахували висновків, викладених  у постановах   Верховного Суду   у   справах  № 910/13064/17 та № 922/1008/16. 
		Таким чином, судові рішення попередніх судових інстанцій у відповідній частині підлягають зміні.
		Скаржник в якості підстави касаційного оскарження посилається також  на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій а саме: приписів статей 174, 179, 180, 193, 216, 217 Господарського кодексу України, статей 11, 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 612, 613, 638 Цивільного кодексу України.  Зокрема, з посиланням на вказані норми, скаржник вказує на неврахування судами визначеного договором порядку здійснення оплати виконаних робіт на підставі пред`явленого рахунку позивача в контексті визначення моменту виникнення у нього обов`язку з оплати. Відповідно вважає неправильним застосування судами статей 536, 612, 613, 616 Цивільного кодексу України у зв`язку із необхідністю застосування відстрочення виконання зобов`язання на час прострочення кредитора у зв`язку з тим, що він не міг виконати свій обов`язок з оплати робіт у зв`язку з не виставленням рахунку позивачем за первісним позовом, відповідно до порядку, передбаченого договором.
		Так, скаржник зазначає, що зобов`язання відповідача за первісним позовом щодо оплати виконаних робіт виникає виключно на підставі рахунку та в порядку,  передбаченому Додатком № 1 до Договору. Стверджує, що відповідач за первісним позовом не може вважатися таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, оскільки саме позивачем за первісним позовом не надано рахунок на оплату, тому вважає, що  у відповідача за первісним позовом не виникло грошового зобов`язання щодо сплати за виконані роботи. Крім того, зазначає, що позивач за первісним позовом, в порушення умов Договору,  кожний етап робіт виконував несвоєчасно, тобто, в порушення строку передбаченого у Додатку № 4 (Графік виконання робіт) до Договору; така умова, як строк виконання зобов`язання, є важливою для визначення часу коли позивач за первісним позовом мав виконати свій обов`язок;  дотримання строку виконання є одним із критеріїв  належного виконання зобов`язань, оскільки прострочення є одним з проявів порушення зобов`язання (статті 610, 612 Цивільного кодексу України).  
		Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке. 
		Верховним Судом неодноразово зазначалось, що рахунок або рахунок - фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
		Ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу  України; тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача за первісним позовом  від обов`язку сплатити грошові кошти за Договором (близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи № 918/537/18, від 29.08.2019 зі справи № 905/2245/17,     від 26.02.2020 зі справи № 915/400/18, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19).
		Апеляційний господарський суд, з посилання на вищевказану практику Верховного Суду,  надавав оцінку зазначеному аргументу скаржника та дійшов обґрунтованих висновків про його безпідставність, оскільки ненадання позивачем за первісним позовом рахунків для оплати не звільняє відповідача за первісним позовом  від  виконання свого зобов`язання за Договором щодо своєчасної оплати виконаних робіт. 
		При цьому суди встановили, що Виконавець виконав умови Договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень, а Замовник не виконав покладених на нього обов`язків щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи. Факт наявності заборгованості за договором підтверджений матеріалами справи та не спростовано відповідачем по первісному позову належними та допустимими доказами.
		Крім того, судами попередніх судових інстанцій також надана оцінка доводам відповідача за первісним позовом стосовно порушення позивачем за первісним позовом  строку  виконання кожного етапу робіт, передбаченого у Додатку  № 4 (Графік виконання робіт) до Договору.
		Так, судами з урахуванням встановлених обставин та наданих доказів встановлено, що за наявністю прострочення кредитора (позивача за зустрічним позовом), яке полягало у несвоєчасному проведенні оплат за Договором, а також з урахуванням Додаткової угоди до Договору про безпосереднє продовження зобов`язань сторін до 31.12.2019, прострочення боржника (відповідача за зустрічним позовом) щодо строків виконання підрядних робіт за Договором та Додатковими угодами до нього не настало, що виключає підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді обов`язку сплатити штраф.
		Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для формування висновку у даній справі, про який вказує скаржник, оскільки вже існують висновки та стала практика Верховного Суду стосовно того, що ненадання рахунку-фактури стороною договору не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу, а  доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до питання оцінки судами попередніх інстанцій доказів у справі і заперечення скаржником встановлених судом обставин на підставі оцінених доказів з намаганням переоцінити докази, яким вже надана оцінка судами попередніх інстанцій у справі, без урахування меж розгляду справи касаційним судом. 
		Крім того, при касаційному перегляді справи Судом не виявлено порушень застосування зазначених скаржником норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій при кваліфікації порушень і розгляді справи, тому в цій частині аргументи скаржника не знайшли свого підтвердження.
		Судом не приймаються доводи скаржника в частині посилання на порушення судами попередніх судових інстанцій  норм процесуального права, а саме: приписів статей 126, 129 ГПК України, оскільки ці доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, що з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.
		Аргументи скаржника про те, що позивачем за первісним позовом не було доведено належним чином факту оплати витрат адвоката, пов`язаних з наданням правничої допомоги (фактичної сплати), є неприйнятними, оскільки за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі                          № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом    за умовами договору про надання правничої допомоги    при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,    як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена)    відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи    незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. При цьому об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 відступила від висновку щодо застосування положень статті 126 ГПК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі                             № 906/194/18, про необхідність надання доказів, які підтверджують фактичне здійснення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу, для вирішення питання про розподіл судових витрат. 
		Верховний Суд зазначає, що суди попередніх судових інстанцій, з урахуванням наведеної практики Верховного Суду щодо відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, критерію реальності та розумності адвокатських витрат та фінансового стану обох сторін, дослідивши всі надані докази у їх сукупності на підтвердження здійснення таких послуг, а також врахувавши відсутність письмового клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, - дійшли заснованого за законі висновку про задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» та стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу.
		Проте, додаткове рішення суду першої інстанції та додаткова постанова апеляційного суду підлягає зміні, у зв`язку з частковим задоволенням касаційної скарги, зміною судових рішень у відповідній частині та новим розподілом судових витрат, у тому числі, витрат на професійну правничу допомогу.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Відповідно до частин першої, другої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою  для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення  призвело до ухвалення незаконного рішення. 
		У зв`язку зі зміною судових актів попередніх судових інстанцій  підлягають новому розподілу й судові витрати, у тому числі, витрати  на професійну правничу допомогу.
		Зважаючи на викладене,  рішення  господарського суду Харківської області від 13.04.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго»  79 278,10 грн. - 3% річних,  136 967,92 грн. - пені, а також в частині стягнення судового збору підлягають зміні.
		Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2021                 та додаткова постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021  зі справи підлягають зміні з пропорційним розподілом витрат на професійну правничу допомогу.
		Судові витрати
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України, у зв`язку зі зміною судових актів попередніх інстанцій підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також підлягають розподілу судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Згідно з приписами статті 123 ГПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема,  витрати на професійну правничу допомогу.
		У зв`язку з зазначеним, витрати на професійну правничу допомогу також підлягають новому розподілу, оскільки судові рішення попередніх інстанцій підлягають зміні.  
		Поворот виконання рішень судом касаційної інстанції не здійснюється за відсутності відповідної заяви публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» та документа, який підтверджував би те, що суми, стягнуті за раніше прийнятими рішеннями, списано установою банку (частина шоста статті 333 ГПК України), що не позбавляє назване Товариство права, за наявності відповідних підстав, звернутися до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішень у відповідності до приписів частин дев`ятої та десятої статті 333 ГПК України.
		Керуючись статтями 129, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» задовольнити частково.
		2. Рішення   господарського суду Харківської області від 13.04.2021  та  постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 у справі № 922/449/21 змінити в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» 136 967,92 грн.  пені, 79 278,10 грн. - 3% річних та  в частині  стягнення судового збору.
		3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» 132    096,27 грн. пені, 76    873,65 грн. - 3% річних та 32 079,87 грн. судового збору.  В іншій частині вимог про стягнення 4 871,65 грн. пені та 2 404,45 грн. - 3% річних відмовити.
		4. У решті рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 у справі                        № 922/449/21 залишити без змін.
		5. Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2021 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021  у справі  № 922/449/21 змінити.
		6. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» 89    074,95 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 8 471,18 грн. витрат на  професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. 
		7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром»  на користь публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства «Центренерго» 163,71 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги та  218,28  грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.
		Видачу відповідних наказів доручити господарському суду  Харківської області.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                     І.    Колос
		 
		Суддя                                                                                                   І. Бенедисюк
		 
		Суддя                                                                                                   І. Булгакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...