Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/1057/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2021. Зареєстровано: 12.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2021.
Дата набрання законної сили: 13.10.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 жовтня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  924/1057/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
		за участю представників:
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Тісса" - Мартинкової О.Л., 
		Хмельницької міської ради - Демчук Л.Г.,
		Міського комунального підприємства - ринок "Ранковий" - не з`явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької міської ради
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (у складі колегії суддів: Маціщук А.В. (головуючий), Олексюк Г.Є., Петухов М.Г.),
		постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (у складі колегії суддів: Маціщук А.В. (головуючий), Гудак А.В., Петухов М.Г.),
		рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2021 (суддя Вибодовський О.Д.),
		додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2021 (суддя Вибодовський О.Д.),
		 
		у справі № 924/1057/20
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Тісса"
		до Хмельницької міської ради,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міського комунального підприємства - ринок "Ранковий",
		про визнання протиправним і скасування рішення Хмельницької міської ради від 28.08.2020 № 16, визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсними пунктів 8, 9 рішення Хмельницької міської ради від 25.09.2020 № 8,
		ВСТАНОВИВ:
		У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Тісса", (далі - ТОВ "ТД "Тісса", Позивач) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Хмельницької міської ради (далі - Відповідач) про:
		- визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької міської ради від 28.08.2020 №16 "Про розгляд звернення ТОВ "ТД "Тісса";
		- визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі №681010004000571 від 31.05.2012;
		- визнання недійсними пункту 8 та пункту 9 рішення позачергової 45-ї сесії Хмельницької міської ради від 25.09.2020 №8 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання додаткових угод, зміну коду КВЦПЗ земельних ділянок, втрату чинності пункту рішення сесії міської ради та рішення сесії міської ради, надання земельних ділянок в постійне користування, надання дозволу на поділ земельної ділянки" (з урахуванням заяви №  924/1057/20-3 від 09.10.2020 про зміну предмету позову, яку прийнято до розгляду ухвалою суду від 23.11.2020 з урахуванням ухвали суду від 08.12.2020 про виправлення описки).
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Хмельницька міська рада не має намірів щодо поновлення Договору оренди землі №681010004000571 від 31.05.2012 як на існуючих так і на будь-яких інших запропонованих ТОВ "ТД "Тісса" умовах. Проте, Позивач має безумовне право користування земельною ділянкою по Львівському шосе, 2, у м.  Хмельницькому враховуючи те, що остання надана в користування під обслуговування об`єктів нерухомого майна, про що зазначено в Договорі оренди землі, а також відображено у експлікації, яка є додатком до цього Договору. Спірне рішення Відповідача прийнято з порушенням прав Позивача як добросовісного орендаря та власника нерухомого майна, без належного обґрунтування (зокрема, наявністю суспільного інтересу, який би виправдовував позбавлення Позивача права користування земельною ділянкою, а відтак, фактично, і права власності на нерухоме майно) та з перевищенням наданих повноважень.
		Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2021 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької міської ради від 28.08.2020 №16 "Про розгляд звернення ТОВ "ТД "Тісса". Визнано укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі №681010004000571 від 31.05.2012 в редакції, запропонованій Позивачем. Визнано недійсними пункт 8 та пункт 9 рішення позачергової 45-ї сесії Хмельницької міської ради від 25.09.2020 №  8 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання додаткових угод, зміну коду КВЦПЗ земельних ділянок, втрату чинності пункту рішення сесії міської ради та рішення сесії міської ради, надання земельних ділянок в постійне користування, надання дозволу на поділ земельної ділянки". Судові витрати покладено на Відповідача.
		Рішення суду мотивовано тим, що Позивач належним чином виконував обов`язки за договором оренди (добросовісний орендар), своєчасно звернувся до орендодавця із листом-повідомленням щодо поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди. Також судом враховано, що Позивач має право на користування земельною ділянкою по Львівському шосе, 2, площею 6280 кв. м, оскільки вказана земельна ділянка надана останньому під обслуговування власних об`єктів нерухомого майна. Приймаючи оскаржувані рішення Відповідач порушив право Позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк та на укладення Додаткової угоди до Договору оренди землі, а також приймаючи рішення від 25.09.2020 №  8 фактично позбавив Позивача як власника нерухомого майна права на отримання земельної ділянки для обслуговування належної йому нерухомості, що є підставою для захисту порушених прав.
		Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2021 стягнуто з Хмельницької міської ради на користь ТОВ "ТД "Тісса" 48  000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
		Додаткове рішення мотивовано тим, що витрати на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі є доведеними, документально обґрунтованими та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.
		Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2021 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2021 та призначено їх до розгляду у судовому засіданні.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міське комунальне підприємство ринок "Ранковий" (далі - МКП ринок "Ранковий").
		Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2021 залишено без змін з тих же підстав.
		Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2021 залишено без змін з тих же підстав.
		Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Хмельницька міська рада подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просила скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2021, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021, і прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ "ТД "Тісса" відмовити у повному обсязі.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 924/1057/20 за касаційною скаргою Хмельницької міської ради з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.10.2021; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 29.09.2021.
		29.09.2021 ТОВ "ТД "Тісса" направило на електронну адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому заперечило доводи, викладені у скарзі, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		Інші учасники справи не скористались наданим їм процесуальним законом правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
		МКП ринок "Ранковий" в судове засідання свого представника не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявою до суду про відкладення розгляду справи із зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки його представника у судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України не зверталось.
		Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника зазначеного учасника справи.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Хмельницької міської ради та ТОВ "ТД "Тісса", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ТД "Тісса", (яке є правонаступником ТОВ "Тісса", створеного 12.08.1992, реорганізованого у 1994 році в Акціонерне товариство відкритого типу "Тісса" та 15.05.2002 перетвореного у ТОВ "ТД "Тісса"), з жовтня 1992 року є власником нежитлових приміщень, що розташовані по Львівському шосе, 2, у м. Хмельницькому, які перейшли до нього від Державного підприємства "Хмельницькголовпостач" Міністерства економіки України на підставі угоди про співробітництво № 7 від 28.04.1992 та акта передачі основних засобів від 29.10.1992, про що вказано у розпорядженні Хмельницької міської ради народних депутатів №  414 від 01.03.1993, яким було вилучено в управління "Хмельницькголовпостач" земельну ділянку по Львівському шосе, 2, площею 2480 кв.  м, та передано її в постійне користування ТОВ "Тісса" та на підставі якого ТОВ "Тісса" було видано Державний акт на право постійного користування землею №0079 від 08.06.1994, під виробничу базу.
		11.09.1997 рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №  1798, Акціонерному товариству "Тісса", було додатково надано земельну ділянку площею 0,38 га, для влаштування речового ринку (дозвіл на влаштування №1716 від 24.07.1997), на підставі якого між АТ "Тісса" та Хмельницькою міською радою укладено Договір №  94 на право тимчасового користування землею від 04.11.1997.
		Листом №  135 від 18.06.2009 ТОВ "ТД "Тісса" просило припинити право користування земельною ділянкою і передати її в оренду ТОВ "ТД "Тісса" у зв`язку із правонаступництвом.
		Рішенням Хмельницької міської ради №  42 від 23.09.2009 припинено право постійного користування земельною ділянкою ТОВ "Тісса" площею 2480 кв. м та надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ "ТД "Тісса" площею 6280 кв. м.
		За рішенням Хмельницької міської ради № 41 від 08.09.2010 ТОВ "ТД "Тісса" на позаконкурсних засадах було передано в оренду земельну ділянку площею 6280 кв. м, під речовий ринок та нерухоме майно - складські приміщення.
		31.05.2012 між Хмельницькою міською радою та ТОВ "ТД "Тісса" укладено Договір оренди землі № 681010004000571 (далі - Договір оренди землі), предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою по Львівському шосе, 2, у м. Хмельницькому, площею 6280 кв. м, в тому числі: діл. №1 - площею 6229 кв. м та діл. №  2 площею 51 кв. м; на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - будівлі та споруди, інші об`єкти інфраструктури - площадка (асфальт) площею 3674 кв.  м (пункт 2, 3 Договору оренди землі).
		За умовами пункту 8 Договору оренди землі, його укладено на 5 років - до 08.09.2015. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
		09.06.2016 сторонами укладено Додаткову угоду № 1206/02 про внесення змін до Договору оренди землі, а саме, щодо поновлення його дії на новий термін на 5 років до 08.09.2020. Також, протягом дії Договору оренди до нього вносились зміни стосовно нормативно грошової оцінки земельної ділянки та, відповідно, розміру орендної плати.
		05.08.2020 ТОВ "ТД "Ticca" звернулось до місцевої ради з клопотанням про поновлення договору оренди на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку із закінченням Договору оренди землі №681010004000571 від 31.05.2012, до якого було додано проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі та копії Договору оренди землі та Додаткових угод, довідки статуправління, статуту; витягу або виписки з ЄДРПОУ, витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку.
		Рішення Хмельницької міської ради від 28.08.2020 №  16 "Про розгляд звернення ТОВ  "ТД "Тісса", відмовлено у поновленні Договору оренди землі №   681010004000571 від 31.05.2012 та визначено, що цей договір є припиненим з 08.09.2020 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
		В описовій частині та пункті 5 цього рішення зазначено, що дане рішення є запереченням Хмельницької міської ради щодо поновлення Договору оренди землі №  681010004000571 від 31.05.2012 (із внесеними змінами), як на існуючих умовах, так і на будь-яких інших запропонованих ТОВ "ТД "Тісса" умовах.
		Листом-повідомленням №  04-001-2725 від 04.09.2020 Хмельницька міська рада повідомила, що рішенням 44-ї сесії Хмельницької міської ради від 28.08.2020 №  16 висловлено заперечення орендодавця щодо поновлення Договору оренди землі №  681010004000571 від 31.05.2012 відносно земельної ділянки по вул. Львівське шосе, 2, загальною площею 6280 кв. м, в тому числі: діл. №  1 площею 6229 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0021, діл. №  2 площею 51 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0022.
		25.09.2020 Хмельницькою міською радою на позачерговій 45-й сесії прийнято рішення №  8 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання додаткових угод, зміну коду КВЦПЗ земельних ділянок, втрату чинності пункту рішення сесії міської ради та рішення сесії міської ради, надання земельних ділянок в постійне користування, надання дозволу на поділ земельної ділянки", яким відповідно до пунктів 8 та 9 вирішено: 
		"8. Надати МКП ринок "Ранковий" в постійне користування земельні ділянки по вул. Львівське шосе, 2, загальною площею 6280 кв. м, в тому числі: діл. №  1, площею 6229 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0021, діл. №  2, площею 51 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0022, під ринок по продажу непродовольчих товарів.
		9. Надати МКП ринок "Ранковий" дозвіл на поділ земельної ділянки по вул. Львівське шосе, 2, площею 6229 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0021 на земельну діл. №  1 площею 1627 кв. м та земельну діл. № 2 площею 4602 кв. м".
		08.12.2020 Хмельницькою міською радою прийнято рішення №  25, яким погоджено МКП ринок "Ранковий" технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Львівському шосе, 2, площею 6229 кв. м. на дві земельні ділянки відповідно площею 1627 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0150, та площею 4602 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0149. Зазначеним рішенням також припинено МКП ринок "Ранковий" право користування земельною ділянкою по вул. Львівському шосе, 2, площею 1627 кв. м., кадастровий номер 6810100000:09:001:0150.
		Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 206483510 від 09.04.2020 за ТОВ "ТД "Тісса" зареєстровано право власності на комплекс будівель загальною площею 993,5 кв. м, опис об`єкта: А-II - адміністративна будівля, Б - склад №1; В - склад №2; Г - склад №3; Д - склад №4; а-прибудова; а1 - прибудова, за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, будинок 2, кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:09:001:0021. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2068048068101
		Зазначені обставини стали підставою для звернення ТОВ "ТД "Тісса" до господарського суду з даним позовом, з вимогами про скасування рішення ради від 28.08.2020 №  16, яким відмовлено у поновленні договору оренди та поновлення орендних правовідносин шляхом визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі, а також про скасування пунктів 8, 9 рішення ради від 25.09.2020 №  8, якими спірну земельну ділянку під майном належним Позивачу передано в постійне користування комунальному підприємству, посилаючись на те, що оскаржуваними рішеннями порушено його права як добросовісного орендаря та власника нерухомого майна, без належного обґрунтування вилучення земельної ділянки під належним йому нерухомим майном.
		Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимоги у повному обсязі, виходив з того, що Позивач з дотриманням умов Договору оренди землі та вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" повідомив Відповідача про свій намір скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди землі №  681010004000571 від 31.05.2012, з направленням Додаткової угоди. Рада, розглянувши звернення ТОВ "ТД "Тісса" та приймаючи відмову про поновлення Договору оренди землі, не врахувала положення статей 120, 124, 134 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, якими закріплено загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, оскільки спірна земельна ділянка надавалась в оренду у зв`язку із знаходженням на ній нерухомого майна належного Позивачеві, який даному випадку мав правомірні, гарантовані законом та умовами договору сподівання на продовження дії цього Договору.
		За таких обставин та враховуючи те, що відмова ради була безпідставною, без обґрунтування необхідності внесення змін в істотні умови договору, оскільки у суді Відповідач посилався на те, що Позивачеві необхідна земельна ділянка меншого розміру для обслуговування власного нерухомого майна, суди дійшли висновку про наявність підстав для захисту порушених прав ТОВ "ТД "Тісса" на поновлення договору оренди (на попередніх умовах) землі шляхом скасування рішення від 28.08.2020 №  16 та визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі.
		Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними пунктів 8 та 9 рішення Хмельницької міської ради від 25.09.2020 №  8, суди виходили з того, що така вимога є похідною від попередніх вимог, оскільки прийнятим рішенням в оскаржуваній частині рада фактично передала третій особі земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно ТОВ "ТД "Тісса", а також надала дозвіл на поділ зазначеної земельної ділянки, що в результаті призведе до унеможливлення відновлення прав Позивача за даним позовом та реалізацію ним правомочностей мирного володіння та користування розташованим на цій земельній ділянці належним йому нерухомим майном.
		Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін додаткове рішення, яким стягнуто з Хмельницької міської ради на користь ТОВ "ТД "Тісса" 48  000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, виходив з того, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу адвоката погоджена сторонами у договорі про надання професійної правничої допомоги, підтверджена належними доказами, є співмірною із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг; при цьому Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подавав та не спростував співмірність цих витрат.
		У поданій касаційній скарзі Хмельницька міська рада, посилаючись на наявність підстави оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказала на те, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки не враховано правових висновків, викладених у подібних правовідносинах у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 912/686/17, від 27.06.2019 у справі №  923/925/18 щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди у разі зміни умов оренди; у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №  925/803/18 щодо обов`язковості волевиявлення орендодавця на укладення договору; у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №  3-312гс16 щодо застосування положень Закону України "Про оренду землі" при зміні фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, що відбулося в справі, яка розглядається.
		Щодо оскарження додаткового рішення суду першої інстанції та винесеної за результатами його перегляду постанови суду апеляційної інстанції, Хмельницька міська рада, не погоджуючись із визначеною сумою витрат на професійну правничу допомогу адвоката, вказує на те, що судами при визначенні суми відшкодування не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №  910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №  921/2/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №  910/2170/18 щодо необхідності застосування критерію реальності адвокатських витрат, оскільки суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №  904/4507/18 щодо оцінки співмірності розміру здійснених витрат стороною на послуги адвоката, яку необхідно здійснювати з урахуванням витраченого адвокатом часу на виконання конкретного виду робіт.
		Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, виходить із такого.
		Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
		Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
		Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.
		Судами попередніх інстанцій установлено, що спірні правовідносини сторін виникли внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у поновленні Договору оренди землі, наданої в оренду ТОВ "ТД "Тісса" під речовий ринок та складські приміщенні, правомірність якого оспорюється Позивачем, з посиланням на те, що така відмова порушує його права як власника нерухомого майна, розміщеного на спірній земельній ділянці площею 6229 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0021, та визнання Додаткової угоди до Договору оренди землі №  681010004000571 від 31.05.2012 укладеною, а також оскарження рішення органу місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками, які належали Позивачу як орендарю, шляхом передання їх у постійне користування третій особі.
		Звертаючись з позовом, Позивач стверджував, що має переважне право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі статей 120, 124, 134 Земельного кодексу України, оскільки на орендованих ним земельних ділянках розміщене нерухоме майно, належне йому на праві власності.
		Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішення ради від 28.08.2020 № 16 та визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі, з посиланням на статтю 120 Земельного кодексу України, статтю 377 Цивільного кодексу України, частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" вказали, що рішення ради прийнято без урахування інтересів власника майна, яке розміщено на спірній земельній ділянці, тому Позивач має право на продовження оренди земельної ділянки, при цьому не врахували, що за умовами Договору оренди землі, який просить поновити Позивач на той же строк і на тих же умовах, земельна ділянка надавалась йому в оренду під речовий ринок та складські приміщення, у зв`язку з чим висновки судів щодо незаконності рішення від 28.08.2020 №  16 та наявності підстав для поновлення договору з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", є передчасними, виходячи з наступного.
		За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №  161-XIV визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
		Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі").
		При цьому Верховний Суд враховує, що Законом України від 05.12.2019 №  340-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (далі - Закон від 05.12.2019 №  340-IX) внесено зміни до Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №  161-XIV шляхом доповнення його статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі" та викладення статті 33 у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" і до Земельного кодексу України шляхом доповнення його статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови".
		Крім цього Законом від 05.12.2019 №  340-IX, який набув чинності з 16.07.2020, розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №  161-XIV доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:
		"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
		Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
		Отже, наведені положення закону повинні враховуватись судами при вирішенні спорів про поновлення договорів оренди землі.
		При цьому Верховний Суд, з урахуванням положень частини 4 статті 300, частини 4 статті 236 ГПК України, вважає за необхідне звернутися до правових висновків щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №  161-XIV (далі - Закон № 161-XIV), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №  903/1030/19.
		Згідно з частиною 1 статті 33 Закону № 161-XIV, тут і далі в редакції чинній на час укладення договору оренди землі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Конструкція статті 33 Закону № 161-XIV (до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX) передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.
		Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини 2 статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 цього Закону).
		Відповідно до частини 5 статті 33 Закону № 161-XIV орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		Спеціальне правило, викладене у частині 6 статті 33 Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення. 
		Відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №  313/350/16-ц і №  159/5756/18).
		Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 Закону №  161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33 Закону № 161-XIV).
		Отже, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).
		Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, дев`ятій статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
		Скасовуючи рішення ради, яким відмовлено у поновленні договору оренди землі та визнаючи укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі, суди попередніх інстанцій не врахували вищенаведеної правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №  903/1030/19, у якій уточнено порядок поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених положеннями статті 33 Закону України норм "Про оренду землі" та підтримано висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №  313/350/16-ц і №  159/5756/18.
		При цьому судам слід врахувати, що Позивач як власник нерухомого майна, розміщеного на спірній земельній ділянці, в силу імперативних приписів статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, має право користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих об`єктів нерухомості, шляхом оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї земельної ділянки.
		З огляду на викладене, суд касаційної інстанції враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №  755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
		За вказаних обставин, Суд дійшов висновку, що при вирішенні спору у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, врахуванню при застосуванні вказаної норми підлягає правова позиція, викладена у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №  903/1030/19, яка є останньою правовою позицією.
		Отже, оскільки спір вирішено судами без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме частин 1- 6, 8 - 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до 15.07.2020) у подібних правовідносинах щодо поновлення договору оренди землі, який (висновок) викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, а також у постановах від 22.09.2020 у справах №  159/5756/18 і № 313/350/16-ц, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень попередніх інстанцій у частині визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької міської ради від 28.08.2020 №  16 "Про розгляд звернення ТОВ "ТД "Тісса" та визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі №681010004000571 від 31.05.2012, з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Разом з тим, суд касаційної інстанції враховує, що при вирішенні спору про визнання недійсним нормативно правового акта органу місцевого самоврядування встановленню підтягають обставини, як відповідності оскаржуваного акта вимогам закону, так і обставини, щодо порушення цивільних прав або інтересів позивача як користувача спірної земельної ділянки.
		Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, проте такий висновок можна зробити із системного тлумачення норм статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі №  910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі №  921/158/18 (пункт 51), від 22.02.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку, на якій розміщені такі об`єкти нерухомого майна після їх набуття у власність (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №  263/6022/16-ц (пункт 42)).
		До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина 1 статті 377 Цивільного кодексу України).
		Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (абзац перший частини 2 статті 120 Земельного кодексу України).
		З урахуванням наведених приписів у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за частиною 6 статті 33 Закону № 161-XIV не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки.
		При розгляді даного спору судами попередніх інстанцій встановлено, що на земельній ділянці по вул. Львівське шосе, 2, у м. Хмельницькому знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ "ТД "Тісса", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 206483510 від 09.04.2020.
		Положеннями статті 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		З урахуванням наведеного та тих обставин, що між сторонами існує спір лише щодо розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування належних Позивачу об`єктів нерухомого майна та щодо оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки, висновки судів попередніх інстанцій проте, що пункти 8, 9 рішення Хмельницької міської ради № 8 від 25.09.2020, за якими земельні ділянки по вул. Львівське шосе, 2, у м. Хмельницькому, загальною площею 6280 кв. м, в тому числі ділянка №  1 площею 6229 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0021, ділянка №  2 площею 51 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0022, передано третій особі з наданням їй дозволу на поділ земельної ділянки площею 6229 кв. м, кадастровий номер 6810100000:09:001:0021, порушують законні інтереси Позивача на реалізацію права користування земельною ділянкою, відповідають встановленим обставинам справи, нормам матеріального права та правовим позиціям Верховного Суду, з огляду на що, відсутні правові підстави для скасування судових рішень у цій частині.
		При цьому виходячи з того, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права призвели до передчасних висновків про задоволення позовних вимог в частині скасування рішення ради від 28.08.2020 №16 "Про розгляд звернення ТОВ "ТД "Тісса" та визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі, а відповідно до положень статей 126, 129 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за результатами розгляду справи по суті, тому касаційна скарга Хмельницької міської ради на постанову суду апеляційної інстанції, якою здійснено перегляд додаткового рішення суду першої інстанції, підлягає частковому задоволенню, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (на додаткове рішення) та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2021 - скасуванню, а заява ТОВ "ТД "Тісса" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу має бути вирішена за результатами нового розгляду спору по суті.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення або скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		Частиною 4 статті 310 ГПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		З урахуванням наведеного касаційна скарга Хмельницької міської ради підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення частковому скасуванню з направленням справи в скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині судові рішення необхідно залишити без змін.
		Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і в залежності від встановлених обставин вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
		У зв`язку з направлення справи на новий розгляд, відповідно до статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Хмельницької міської ради задовольнити частково.
		2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2021 у справі №  924/1057/20 в частині визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької міської ради від 28.08.2020 №16 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Тісса" та визнання укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі №681010004000571 від 31.05.2012 - скасувати, а справу № 924/1057/20 у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2021 у справі №  924/1057/20 в частині визнання недійсними пункту 8 та пункту 9 рішення позачергової сорок п`ятої сесії Хмельницької міської ради від 25.09.2020 №8 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання додаткових угод, зміну коду КВЦПЗ земельних ділянок, втрату чинності пункту рішення сесії міської ради та рішення сесії міської ради, надання земельних ділянок в постійне користування, надання дозволу на поділ земельної ділянки" - залишити без змін
		4. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (на додаткове рішення) та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2021 у справі №  924/1057/20 скасувати, а справу в частині вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Тісса" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  суддя                                                                          І.С. Берднік
		 
		Судді:          В.А. Зуєв
		 
		                                                                                                                         І.С. Міщенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...