Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 149/83/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2021.
Дата набрання законної сили: 09.11.2021
Номер судового провадження: 51-4371км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020020330000314

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		іменем України
		 
		09 листопада 2021 року
		м. Київ
		справа № 149/83/21
		провадження № 51-4371км21
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020330000314, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Рибчинці Хмільницького району Вінницької області, проживаючого у АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального проступку , передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		УхвалоюХмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2021року кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинуваченням за ч. 1 ст. 129 КК України. 
		Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року ухвалу суду першої інстанції в частині вирішення процесуальних витрат та речових доказів змінено. 
		Процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 6701,45 грн ухвалено покласти на державу. Речовий доказ  мисливську гладкоствольну рушницю звернуто в дохід держави. В іншій частині ухвалу залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону просить змінити судові рішення в частині вирішення питання про стягнення процесуальних витрат та стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 6701,45 грн. Посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 598/1781/17, вважає, що при закритті кримінального провадження судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої особи.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
		У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.
		Історія справи
		З матеріалів кримінального провадження убачається, що потерпілий звернувся до місцевого суду з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою від обвинувачення.
		Суд першої інстанції роз`яснив сторонам наслідки закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, перевірив добровільність відмови потерпілого від обвинувачення та задовольнив клопотання потерпілого про закриття кримінального провадження.
		У судовому рішенні питання щодо розподілу витрат місцевий суд не вирішив. Ухвалу мотивував тим, що підстави для стягнення судових витрат з обвинуваченого відсутні.
		При цьому суд послався, на те, що обвинувальний вирок у даному кримінальному провадження не ухвалювався, а тому підстав для стягнення з обвинуваченого судових витрат відсутні.
		Не погоджуючись з рішенням суду щодо вирішення судових витрат та долю речових доказів, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу місцевого суду в цій частині змінити та стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати на користь держави за проведення вибухово - технічних експертиз та судових експертиз зброї на суму 6701,45 грн, а речовий доказ - мисливську гладкоствольну рушницю - конфіскувати в дохід держави.
		Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора частково: речовий доказ- мисливську гладкоствольну рушницю звернув в дохід держави, а процесуальні витрати на залучення експерта поклав на державу.
		Мотиви Суду
		Колегія суддів погоджується з рішенням апеляційного суду та вважає доводи прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій безпідставними, виходячи з наступного.
		Згідно зі ст. 434 КПК Україникасаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального іпроцесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
		Відповідно до приписівст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
		Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
		Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
		Колегія суддів вважає, що питання розподілу судових витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин виникнення таких витрат, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду.
		Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовляється від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
		У відповідності до ч. 4 ст. 26 КПК України відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. При цьому згода обвинуваченої особи на завершення кримінального провадження з цих підстав не передбачена і тому вона позбавлена права на доведення своєї невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
		З урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконання, що всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження покладаються на державу, оскільки потерпілий у справі приватного обвинувачення відмовився від обвинувачення, а суд у даному випадку був зобов`язаний закрити кримінальне провадження, що призвело до втрати ОСОБА_6 статусу обвинуваченого.
		Посилання прокурора на те, що суд апеляційної інстанції не врахував позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 червня 2020 року у справі №598/1781/17 не заслуговує на увагу, оскільки апеляційний суд виправив ухвалу районного суду, здійснив розподіл витрат та дотримався форми процесуального рішення. Віднесення таких витрат на рахунок держави, а не на особу в даному кримінальному провадженні, є обґрунтованим.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції залишає судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, у разі відсутності підстав передбачених ст. 438 КПК України для його скасування або зміни.
		Рішення апеляційного суду про віднесення судових витрат на рахунок держави є обґрунтованим. Підстави для зміни судових рішень відсутні.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено.
		З урахуванням викладеного, касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а судові рішення  без зміни.
		Керуючись статтями 433,434,436 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2021року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
		Постанова оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1         ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...