Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/6958/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2021.
Дата набрання законної сили: 03.11.2021
Номер судового провадження: 61-11680ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова                                                          
		Іменем України                                       
		 
		03 листопада 2021 року                                                               
		м. Київ
		                                                                                
		справа № 466/6958/19-ц
		провадження № 61-11680св21 
		                                                                                                                           
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С., 
		суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач),                    Ткачука О. С.,     
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петрик Олександри Вікторівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 червня 2021 року у складі колегії суддів:                          Махлай Л. Д., Немировської О. В., Ящук Т. І.
		 
		у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування шкоди з урахуванням збільшення боргу, пені та трьох процентів річних,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог                            
		ОСОБА_1 у серпні 2019 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь шкоду з урахуванням інфляційного збільшення боргу в розмірі 6 522,45 грн, пеню в розмірі 15 960,04 грн та 3 % річних у розмірі 1 530 грн.
		На обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що 26 серпня 2016 року у місті Львові по вулиці Б. Хмельницького, 245 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Fiat Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 , під його керуванням, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. 
		Учасники ДТП спільно склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду                  від 26 серпня 2016 року, згідно із яким водій транспортного засобу марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_1 визнав, що саме його дії були причиною настання ДТП, оскільки його засліпило сонце, він не зауважив сигнал світлофора і допустив зіткнення. 
		Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 22 березня 2018 року у справі № 464/1334/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України. 
		Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент скоєння пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ПрАТ «СК «Універсальна». 
		Він звернувся до відповідача із заявою про відшкодування шкоди, проте останній відмовив у її виплаті. 
		Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 22 травня               2018 року у справі № 466/8151/17, яке було змінено постановою Львівського апеляційного суду від 10 червня 2019 року, з ПрАТ «СК «Універсальна» на його користь стягнуто 18 247,18 грн майнової шкоди, 3 000 грн витрат на правову допомогу та                     640 грн судового збору. 
		Судове рішення виконано в порядку примусового виконання 14 серпня 2019 року, тому вважає, що за період з 27 жовтня 2016 року до 13 серпня 2019 року відповідач зобов`язаний сплатити йому інфляційне збільшення боргу в розмірі 6 522,45 грн,                             3 % річних в розмірі 1 530 грн та пеню в розмірі 15 960,04 грн на підставі частини другої статті 625 ЦК України та пункту 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Печерський районний суд міста Києва рішенням від 22 січня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
		Рішення місцевий суд мотивував тим, що зобов`язання ПрАТ «СК «Універсальна» перед позивачем виникли саме після набрання законної сили судовим рішенням. Рішення набрало законної сили 10 червня 2019 року та було виконане відповідачем 14 серпня    2019 року, у зв`язку з чим відповідач не прострочив виконання грошового зобов`язання, тому правові підстави для стягнення інфляційного збільшення боргу, пені та трьох процентів річних за прострочення грошового зобов`язання відсутні.
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Петрик О. В. звернулася із апеляційною скаргою.
		Київський апеляційний суд ухвалою від 14 червня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.
		Ухвалу апеляційний суд мотивував тим, що ОСОБА_1 ні в апеляційній скарзі, ні у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказує на те, що апеляційна скарга подана більше ніж через рік після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення суду у зв`язку з обставинами непереборної сили.
		Оскільки апеляційна скарга подана більше ніж через рік після складення повного тексту рішення суду за правилами частини другої статті 358 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		Від представника ОСОБА_1 - адвоката Петрик О. В. до Верховного Суду у липні                   2021 року надійшла касаційна скарга на  ухвалу Київського апеляційного суду                                   від 14 червня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України, оскільки йому було вручено повний текст судового рішення 03 квітня 2021 року.
		Тобто, пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню на підставі пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України незалежно від того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
		Суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення лише з інших поважних причин, відмінних від тих, що вказані в частині другій статті 354 ЦПК України.
		Позивач не мав можливості оскаржити судове рішення у зв`язку з відсутністю його повного тексту, що позбавило права на його апеляційне оскарження.
		 
		Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Печерського районного суду міста Києва.
		Справа № 466/6958/19-ц надійшла до Верховного Суду 19 серпня 2021 року.
		Верховний Суд ухвалою від 12 жовтня 2021 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом 
		Позивач був повідомлений про розгляд справи на 22 січня 2020 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.
		ОСОБА_1 12 грудня 2020 року шляхом поштового направлення подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому зазначив дату та час судового засідання.
		Отже про розгляд справи позивач був повідомлений належним чином.
		Однак, апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження подав 30 квітня 2021 року.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Представник ОСОБА_1 - адвокат Петрик О. В. 30 квітня 2021 року подала апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2020 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Однак, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у цій справі, оскільки апеляційну скаргу подано більше ніж через рік після спливу одного року з дня складання повного тексту рішення суду, а у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено обставин непереборної сили.
		Верховний Суд не може погодитися із оскаржуваним судовим рішенням, з огляду на таке.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України                   від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
		Повний текст оскаржуваного рішення складено 03 лютого 2020 року. Останній день подання апеляційної скарги - 04 березня 2020 року.
		Згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
		Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
		У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частини третя, п`ята статті 272 ЦПК України).
		За змістом частини одинадцятої статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Згідно з підпунктом 15.14 пункту 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.
		Наведені норми свідчать про те, що суд першої інстанції був зобов`язаний в силу закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом.
		Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив, зокрема у постановах                 від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 19 лютого 2021 року у справі                                   № 909/541/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 09 квітня                            2021 року у справі № 500/90/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19,                        від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20. 
		Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Апеляційним судом встановлено, що позивач був обізнаний про розгляд справи                            на 22 січня 2020 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, а також поданим позивачем 12 грудня 2020 року клопотанням про розгляд справи 22 січня               2020 року за його відсутності.
		Враховуючи викладене, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (постанова Верховного Суду від 14 квітня                         2021 року у справі № 205/1129/19).  
		Однак, суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження не встановив чи наявні у справі докази вручення оскаржуваного рішення ОСОБА_1 , оскільки обізнаність позивача про дату розгляду справи, а саме 22 січня 2020 року, не спростовує факту недотримання судом першої інстанції процедури надіслання повного тексту судового рішення стороні, як і не свідчить про ознайомлення сторони зі змістом такого рішення та його мотивами.
		Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20.
		Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
		Згідно з матеріалами цивільної справи, яка є предметом касаційного перегляду,                         22 січня 2020 року Печерський районний суд міста Києва прийняв судове рішення, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
		На вказаному рішенні міститься відмітка про те, що повний його текст складено                        03 лютого 2020 року.
		Згідно з пунктом 1 Розділу І «Загальні положення» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814, (далі - Інструкція) вихідна кореспонденція - документи, які направляються за межі суду.
		Пунктом 2 Розділу ІІ «Приймання та реєстрація документів» Інструкції передбачено, що реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань зборів суддів, тощо). Реєстрація в АСДС здійснюється відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, із змінами (далі - Положення про АСДС).
		Згідно з пунктами 1-5 Розділу XIV «Опрацювання та надсилання вихідних документів» Інструкції вихідна кореспонденція суду приймається, перевіряється і відправляється канцелярією після її реєстрації в АСДС відповідно до Положення про АСДС.
		Вихідні документи обробляються канцелярією і надсилаються адресатам централізовано в день їх одержання від структурного підрозділу (виконавця) або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов в кінці робочого часу (неробочий час).
		Вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового та електронного зв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами.
		Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється канцелярією відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (із змінами).
		Під час прийому від виконавців вихідних документів працівники канцелярії обов`язково перевіряють: правильність оформлення документа (склад і розміщення в ньому всіх реквізитів); наявність і правильність зазначення адреси; наявність на документі відмітки про додатки; наявність усіх необхідних підписів на документі та додатках до нього; наявність віз на копії вихідного документа, що залишається у справах; наявність і повноту додатків; відповідність кількості примірників кількості адресатів.
		У разі виявлення недоліків, канцелярія повертає документ виконавцю для доопрацювання.
		Відповідальність за правильність зазначення реквізитів на вихідних документах несе виконавець документа.
		Не допускається відправлення або передача документів без реєстрації в АСДС. Для кожного документа автоматично формується його вихідний номер.
		Вихідний номер документа, що підлягає надсиланню, формується автоматично АСДС таким чином у листуванні щодо інших документів вихідний номер складається з номера номенклатури справ суду, в якому зберігаються матеріали, із зазначенням через правобічну похилу риску номера за порядком у межах кожної номенклатури і через правобічну похилу риску - поточного року.
		Крім того, при надходженні до суду поштових повідомлень (про отримання або неотримання процесуальних документів, що направляються учасникам судового процесу, або запитів у справі), працівник суду вносить до АСДС відомості щодо наявності відповідної інформації про отримання (або неотримання) документів та передає такі повідомлення працівнику, який оформлює справу, для приєднання до матеріалів справи у хронологічному порядку (пункт 5 розділу VII Інструкції).
		У матеріалах справи наявний супровідний лист Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року (аркуш справи 65), який не підтверджує направлення копії рішення суду до відома, оскільки не містить вихідного номера, передбаченого Інструкцією, крім того, матеріали справи не містять ані зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, ані конверту, який мав повернутися на адресу суду.
		Печерським районним судом міста Києва 18 травня 2020 року зареєстровано електронний лист, який надійшов на адресу суду від Адвокатського об`єднання «Гранд Груп Партнерс», яким заявник просив надати інформацію у справі за позовом                   ОСОБА_1 , оскільки остання відома дата засідання 22 січня 2020 року, а відомості про ухвалення рішення відсутні. 
		28 липня 2020 року Печерським районним судом міста Києва зареєстровано адвокатський запит представника ОСОБА_1 - адвоката Мелеха Д. О., в якому заявник просив надати інформацію про результат розгляду цієї справи або ж про дату наступного судового засідання.
		У матеріалах справи наявний супровідний лист Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2020 року (аркуш справи 71), який також не підтверджує направлення копії рішення суду до відома, оскільки не містить вихідного номера, передбаченого Інструкцією, крім того, матеріали справи не містять ані зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, ані конверту, який мав повернутися на адресу суду.
		Проте, зазначені обставини були залишені поза увагою апеляційного суду.
		Верховний Суд звертає увагу на те, що для вирішення питання порушення учасником справи процесуального строку на звернення до суду слід виходити з того, що конструкція статті 354 ЦПК України передбачає обізнаність особи, яка подала апеляційну скаргу, зі змістом оскаржуваного судового рішення.
		Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що заявнику та його представнику не була відома інформація щодо розгляду справи. Однак зазначене було залишено поза увагою апеляційним судом.
		Поза увагою апеляційного суду також залишилося також те, що згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові  рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання,  крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх  звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
		Згідно з інформацією із Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2020 року надіслано судом                      до Єдиного державного реєстру судових рішень 23 березня 2021 року, зареєстровано - 24 березня 2021 року, а оприлюднено - 25 березня 2021 року, тобто за спливом одного року. 
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою                    ОСОБА_1 , поданою представником Петрик О. В. , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2020 року, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, за відсутності інформації щодо результатів розгляду справи, про що свідчать його звернення, а також даних про отримання рішення суду першої інстанції позивачем, у зв`язку з чим дійшов передчасного про відмову у відкритті апеляційного провадження.
		Під час нового розгляду апеляційному суду слід перевірити матеріали справи, які вказують на дату складання повного тексту судового рішення в сукупності із відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, та з`ясувати, чи дійсно повний текст судового рішення був виготовлений у дату зазначену в судовому рішенні.
		Крім того апеляційний суд залишив поза увагою те, що із практики ЄСПЛ випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
		Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. 
		ЄСПЛ зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року). 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).
		 
		Щодо судових витрат 
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, тому розподіл судових витрат не здійснюється. 
		 
		Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петрик Олександри Вікторівни задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 червня 2021 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийВ. С. Висоцька    Судді:А. І. Грушицький     А. А. Калараш    І. В. Литвиненко   О. С. Ткачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...