Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/336/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2021. Зареєстровано: 16.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2021.
Дата набрання законної сили: 15.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/23626/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 листопада 2021 року
		 
		м. Київ
		справа № 240/336/20
		провадження № К/9901/23626/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.  В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Черноліхова С.В. від 08 квітня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сапальової Т.В., Ватаманюка Р.В., Матохнюка Д.Б. від 28 липня 2020 року, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії, у якому просив:
		- визнати протиправним і скасувати пункт 28 рішення Міністерства оборони України від 13 грудня 2019 року № 177, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум,    про відмову йому як військовослужбовцю за контрактом у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням вперше при первинному огляді ІІІ групи інвалідності з 03 жовтня 2019 року внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби;
		- зобов`язати Міністерство оборони України призначити і виплатити йому як військовослужбовцю за контрактом одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням вперше при первинному огляді ІІІ групи інвалідності з 03 жовтня 2019 року внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року               № 975, з врахуванням проведених виплат.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1  було задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано пункт 28 рішення Міністерства оборони України від 13 грудня 2019 року № 177, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум,    про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності з 03 жовтня 2019 року внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
		Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити                     ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності з 03 жовтня 2019 року внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2019 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням раніше виплачених сум.
		 
		3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того, чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду і встановлення інвалідності (меншого відсотка втрати працездатності), оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров`я внаслідок перебування на військовій службі.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		5. Судами попередніх інстанцій установлено, що 17 жовтня 2014 року під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності, внаслідок поранення пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії ЖИА № 002230 від 17 жовтня 2014 року.
		 
		6. У зв`язку з цим ОСОБА_1 була виплачена грошова допомога в сумі 4263,00 грн.
		 
		7. У подальшому, з 03 жовтня 2019 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, про що видано довідку серії 12 ААБ № 549352 від 12 листопада 2019 року.
		 
		8. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату йому грошової допомоги у зв`язку з травмою пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби.
		 
		9. Згідно із рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеним в пункті 28 протоколу № 177 від 13 грудня 2019 року, відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 4 статті 16-3 3акону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975,  у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна  відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Позивачу групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності, тому немає підстав для призначення одноразової грошової допомоги. 
		 
		10. Уважаючи рішення відповідача протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що частиною четвертою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 8 Порядку № 975 передбачено, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
		 
		12. Оскільки, позивачу первинно встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності, внаслідок поранення пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби 17 жовтня 2014 року, а ІІІ групу інвалідності внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби встановлено                   03 жовтня 2019 року, тобто після спливу дворічного строку, у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги  у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
		 
		13. ОСОБА_1  подано відзив на касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від                        08 квітня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без мін.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		14. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		 
		15. Згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		 
		16. Згідно пункту б частини першої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
		 
		17. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги врегульований статтею 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який вперше запроваджений з 01 січня 2014 року шляхом доповнення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» статтею 16-3 (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04 липня 2012 року № 5040-VI). 
		 
		18. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, врегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
		 
		19. Пунктом 3 Порядку №975 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
		- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
		- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (далі також - МСЕК).
		 
		20. З огляду на це, встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.
		 
		21. Згідно з пунктом 8 Порядку № 975 (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу ступеня втрати особою професійної працездатності) та абзацу 1 зазначеного пункту, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		 
		22. Як убачається матеріалів справи, 07 серпня 2014 року позивач, перебуваючи в зоні АТО, під час виконання обов`язків військової служби отримав вогнепальне осколкове поранення середньої третини лівого стегна. Згідно довідки МСЕК серії ЖИА № 002230 від 17 жовтня 2014 року позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 5%, внаслідок поранення пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.
		 
		23. Згодом, 16 грудня 2018 року позивач, перебуваючи у відрядженні у м. Маріуполь під час виконання службових обов`язків отримав закритий перелом проксимального відділу обох кісток правої гомілки без зміщення відламків, внаслідок чого Житомирською обласною МСЕК № 2 був проведений первинний огляд позивача за наслідками якого йому, починаючи з 03 жовтня 2019 року встановлена III група інвалідності внаслідок травми пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 549352.
		 
		24. Таким чином, предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, як інваліду ІIІ групи, встановлену при первинному огляді з 03 жовтня 2019 року, внаслідок травми, пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби.
		 
		25. Згідно із частиною четвертою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка набрала чинності з            01 січня 2014 року, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		 
		26. Надалі, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (який набрав чинності з 01 січня 2017 року) частину четверту статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено абзацом другим, яким передбачено: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється». Змістовно абзац другий частини четвертої статті 16-3 Закону                      України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.
		 
		27. Обидві ці норми (абзац перший та другий частини четвертої статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
		 
		28. Таким чином, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
		 
		29. Саме вказані норми стали підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду IІІ групи. 
		 
		30. Проте, як убачається з матеріалів справи, позивач у різний час отримав два окремі ушкодження здоров`я: 
		(1) під час перебування в зоні АТО у 2014 році внаслідок отриманого вогнепального осколкового сліпого поранення середньої третини лівого стегна з 17 жовтня 2014 року встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності; 
		(2) перебуваючи у відрядженні у м. Маріуполь під час виконання службових обов`язків, де отримав закритий перелом проксимального відділу обох кісток правої гомілки без зміщення відламків, 12 листопада 2019 року встановлено ІІI групу інвалідності.      
		 
		31. Таким чином, комісія Міністерства оборони України не врахувала, що у 2019 році позивач під час виконання службових обов`язків отримав травму, внаслідок яких позивачу з 03 жовтня 2019 року встановлено IІІ групу інвалідності, яка не пов`язана із пораненням, отриманим позивачем у 2014 році за інших подій. 
		 
		32. Визначена у частині четвертій статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» заборона щодо виплати одної грошової допомоги, може мати місце лише у разі спливу дворічного строку саме після первинного встановлення інвалідності чи втрати працездатності через одне й те ж ушкодження здоров`я, а не внаслідок різних.
		 
		33. Вказане підтверджується висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 240/1623/20.
		 
		34. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування пункту 28 рішення Міністерства оборони України від 13 грудня 2019 року № 177, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум,    про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності з 03 жовтня 2019 року внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби та зобов`язання Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності з 03 жовтня 2019 року внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2019 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням раніше виплачених сум.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		35. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		36. Згідно з частинами першою та четвертою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. 
		Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		 
		37. З огляду на встановлені обставини, касаційна скарга Міністерства оборони України підлягає  частковому задоволенню, а оскаржувані рішення суддів попередніх інстанцій зміні у мотивувальній частині щодо мотивів задоволення позову, а в іншій частині - залишенню без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
		 
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року змінити щодо мотивів задоволення позовних вимог, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в іншій частині - залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та  оскарженню не підлягає.  
		 
		       Суддя-доповідач            Н.В.  Коваленко
		       
		       Судді                                                                                                                 Я.О.  Берназюк 
		 
		                                                                                                                І.В.  Желєзний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...