Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 713/936/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2021.
Дата набрання законної сили: 10.11.2021
Номер судового провадження: 51-2906км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22016260000000012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		10 листопада 2021 року
		м. Київ
		справа № 713/936/16-к
		провадження № 51-2906 км 20
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		у режимі відеоконференції: 
		захисника    ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого 
		ПАТ «Укрнафта»   ОСОБА_7 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та представника потерпілої юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2016260000000012, за обвинуваченням 
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Надвірна Івано-Франківської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Черешенька Вижницького району Чернівецької області, раніше не судимого,проживаючого за адресою:АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 191 КК України,
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Шепіт Путильського району Чернівецької області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: 
		АДРЕСА_3 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 5 ст. 27, ч. 3 
		ст. 191, ч. 2 ст. 204 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2019року засуджено: 
		ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі настрок 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати певні посади чизайматися певною діяльністю строком на 2 роки;
		ОСОБА_9 за частинами 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
		ОСОБА_10 за частинами 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст.191 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 204 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_10 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
		Стягнуто із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь ПАТ«Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувне управління «Нафтогаз» 20574,13 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди по 
		6 858,04 грн з кожного.
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у провадженні.
		Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2021 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 за частиною 3 ст. 191 КК України, ОСОБА_9  за частинами 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 за частинами 2, 5 ст. 27, ч. 3 
		ст. 191, ч. 2 ст. 204 КК України скасовано, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 3 ч. 1ст. 284 КПК Україниу зв`язку зне встановленням достатніх доказів для доведення винуватості осіб в суді і вичерпані можливості їх отримати.
		В задоволенні цивільного позову ПАТ «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувне управління «Нафтогаз» до  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10  про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у провадженні.
		Згідно з вироком суду ОСОБА_8 , будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем заволодів чужим майном  2 344 т нафти загальною вартістю 20574,13 грн, за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у пособництві та співучасті взаволодінні вказаним майном, вчиненого у співучасті зі службовою особою шляхом зловживання останньою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_12 ще й у незаконному виготовлені підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів з використанням обладнання, щозабезпечує масове виробництво таких товарів, за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_8 , працюючи помічником майстра Лопушнянського нафтогазодобувного родовища Нафтогазового видобувного управління «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», яке здійснює розробку свердловини №8 біля с.Лопушна Вижницького району Чернівецької області, будучи відповідальною особою за видобуток, облік та відвантаження сировини, діючи в порушення своїх посадових обов`язків та порядку обліку видобутої нафти і пломбування, переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого збагачення розробив механізм незаконного заволодіння частиною видобувної нафти  сирцю іорганізував його функціонування, залучивши до злочинної діяльності оператора здобування нафти і газу бригади №2 цеху з видобування нафти і газу (нафтопромислу) №1 ОСОБА_9 і місцевого жителя ОСОБА_10 .
		Відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_8 керував підготовкою тавчиненням злочину та організовував приховування злочинної діяльності. Зокрема, достовірно знаючи порядок пломбування, він своєчасно не опломбував цистерну РГС № 1 V50 м. куб 617-0008-24 інв. № 9140, що забезпечило вільний доступ до неї членам злочинної групи, а в журналі встановлення і зняття пломб вказував недостовірну інформацію про час пломбування. ОСОБА_9 після закінчення технологічного процесу видобування нафти на свердловині №8 вимірював рівень наповнення вказаної цистерни і повідомляв обсяг видобутку, зменшуючи при цьому дійсні показники, тим самим, в порушення своїх посадових обов`язків, створюючи не обліковані надлишки, а ОСОБА_12 забезпечив групу транспортними засобами і ємностями для заволодіння не облікованою нафтою, яку учасники групи незаконно відбирали з цистерни і вивозили в приватні будинки ОСОБА_10 № 90 та 
		АДРЕСА_4 .
		Всього у період з 05 серпня 2015 року до 03 вересня 2015 року ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , за встановлених у вироку обставин, відібрали і вивезли 79бочок нафти, 2 344 т (3 307 л) якої разом з обладнанням для її переробки вподальшому було вилучено під час обшуку вищезазначених домоволодінь на АДРЕСА_3 .
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційних скаргах прокурор та представник потерпілої юридичної особи ПАТ «Укрнафта» - адвокат ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		В обґрунтування своїх вимог зазначають, що зібрані у кримінальному провадженні докази є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Натомість, вказані докази у своїй сукупності не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, на відміну від місцевого суду, при цьому суд апеляційної інстанції, не навівши переконливих мотивів прийнятого рішення, дійшов необґрунтованого висновку про скасування вироку та закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1ст. 284 КПК України.
		Крім того, вказують, що в порушення приписів ст. 23 КПК України, суд апеляційної інстанції в обгрунтування прийнятого рішення посилається на протоколи обшуків проведених будинках АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 03.09.2015 року, речові докази вилучені під час обшуків та на відеозаписи вказаної слідчої дії, хоча безпосередньо вказані докази ним не досліджувались.
		Також зазначають, що судове провадження у апеляційному суді здійснено за відсутності потерпілого та його представника, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, що з огляду на п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, є безумовною підставою для скасування ухвали апеляційного суду.
		Разом з цим, представник потерпілої юридичної особи стверджує, що апеляційний суд однобоко підійшов до встановлення факту відкриття стороні захисту процесуальних документів за результатами НСРД до закінчення досудового розслідування. Також посилається на безпідставну відмову у задоволені цивільного позову ПАТ «Укрнафта» в особі структурної одиниці (підрозділу) Нафтогазовидобувне управління «Надвірнанафтогаз» до ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 та  ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, чим істотно порушені права потерпілої юридичної особи, якій кримінальними правопорушеннями завдано майнової шкоди на суму 20 574,13 грн.
		В запереченнях на касаційні скарги ОСОБА_8 та захисник  ОСОБА_6 в інтересах  ОСОБА_10 зазначили, що ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування. 
		Позиції учасників судового провадження
		В судовому засіданні прокурор та представник потерпілої сторони - адвокат ОСОБА_7 підтримали касаційні скарги, просили їх задовольнити. 
		Захисник ОСОБА_6 , посилаючись на неспроможність наведених у касаційних скаргах доводів, вважав, що ухвалу апеляційного суду слід залишити без зміни.
		Від ОСОБА_8 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду за його відсутності.
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
		Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
		Вимогами ст. 370 КПК Українивстановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. 
		Згідно положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
		Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні та у безпосередній перевірці доказів (пункти 1-3 ч. 3 ст. 56 
		КПК України).
		До того ж, ст. 325 КПК України визначено, що суд може вирішити питання про проведення судового розгляду без потерпілого, якщо він не прибув за викликом у судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
		Крім того, порядок здійснення судового виклику у кримінальному провадженні урегульовано главою 11 КПК України. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 136 цього Кодексу належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, 
		будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
		Цих законодавчих приписів суд апеляційної інстанції не дотримався.
		Так, матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що під час розгляду провадження в апеляційній інстанції потерпіла юридична особа ПАТ «Укрнафта» була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, проведеного 25 березня 2021 року, під час якого здійснювалось дослідження доказів. У матеріалах кримінального провадження є лист (повідомлення) Чернівецького апеляційного суду, адресований учасникам судового провадження (т. 10 а. п. 257), проте відсутні будь-які дані щодо його направлення судом та отримання ПАТ «Укрнафта», як це передбачено ч. 1 ст. 136 КПК України. 
		Разом з цим, 25 березня 2021 року суд апеляційної інстанції у ході апеляційного розгляду не з`ясував причин відсутності потерпілого у судовому засіданні, не поставив на обговорення питання щодо подальшого розгляду кримінального провадження за відсутності останнього, незважаючи на відсутність підтверджуючих документів про належне повідомлення його про дату і час апеляційного розгляду, що підтверджується журналом судового засідання та технічним носієм інформації перебігу судового засідання за 25 березня 2021 року (т. 11 а. п. 1-3, 40).
		Таким чином, суд апеляційної інстанції не вжив передбачених кримінальним процесуальним законом заходів щодо належного повідомлення ПАТ «Укрнафта», внаслідок чого не було забезпечено право потерпілого на доступ до правосуддя, не створено необхідних умов для використання наданих прав, чим порушено засади кримінального провадження, визначені у статтях 21, 22 КПК України.
		Щодо доводів касаційних скарг про те, що суд апеляційної інстанції не дотримався загальних засад кримінального провадження щодо безпосередності дослідження доказів, то колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. 
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи у суді і вичерпані можливості їх отримати.
		У разі встановлення апеляційним судом обставин, зазначених у ст. 284 КПК України, рішення про скасування обвинувального вироку та закриття кримінального провадження, передбачене в ст. 417 КПК України, має бути належним чином мотивоване, а такі висновки суду мають бути підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими в суді апеляційної інстанції. Таке рішення повинно містити встановлені судом першої інстанції обставини, аналіз доказів, які судом першої інстанції були покладені в основу обвинувального вироку, та відповідна власна оцінка, переоцінка таких доказів, у випадку, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що судом першої інстанції помилково було враховано той чи інший доказ як такий, що підтверджує вину особи, так і висновки щодо належності та допустимості доказів, які, на думку апеляційного суду, не є такими. Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів апеляційним судом у такому випадку є обов`язковим.
		Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним усіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису й відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 ст. 7 КПК України). Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту ч.2 ст. 23 та ст. 86 КПК України, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими та враховані при постановленні рішення судом, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом, а отже, судове рішення відповідно до ст. 370 цього Кодексу не може бути визнано законним і обґрунтованим та згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України підлягає скасуванню.
		Переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , апеляційний суд не дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.
		Так, обґрунтовуючи свої твердження про відсутність достатніх доказів для доведеності обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, апеляційний суд, між іншим, зазначив в ухвалі, що як слідує із відеозапису проведення обшуку, який здійснювався у господарській будівлі по АДРЕСА_2 , під час обстеження даного приміщення слідчий не виявляв речі, які згодом останнім були вилученні.
		При цьому суд апеляційної інстанції, не досліджував вказаний відеозапис проведення обшуку під час судового розгляду, що підтверджується журналом судового засідання та технічним носієм інформації перебігу судового засідання за 25березня 2021 року. 
		Отже, апеляційний суд, безпосередньонедослідившивказаний відеозапис проведення обшуку, дав йому оцінку для спростування фактичних обставин кримінальних правопорушень.
		Таким чином, під час апеляційного розгляду допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тому колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про скасування обвинувального вироку місцевого суду із закриттям кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на підставі п. 3 ч. 1ст. 284 КПК Україниу зв`язку з відсутністю достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді та вичерпані можливості отримання доказів є передчасними, узв`язку з чим касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
		З урахуванням наведеного, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, а кримінальне провадження  призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		У зв`язку з тим, що ухвала підлягає скасуванню з наведених підстав, Суд не перевіряє інші доводи касаційних скарг, які необхідно перевірити при новому розгляді у суді апеляційної інстанції.
		При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України і ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та представника потерпілої юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2021 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...