Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/8632/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 16.11.2021. Зареєстровано: 17.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2021.
Дата набрання законної сили: 27.04.2022
Номер судового провадження: П/380/8762/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа№380/8632/21
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 листопада 2021 року м. Львів
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого  судді Карп`як О.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання протиправними рішення, зобов`язання вчинити дії, - 
		встановив:
		До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, ЄДРПОУ 38326057), у якій позивач просить:
		-визнати протиправними рішення (дії) військової прокуратури Західного регіону України щодо розрахунку і виплати в серпні 2019 року ОСОБА_1 грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік з порушенням вимог пункту 6 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, без урахування зміни норм грошового забезпечення (збільшення посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, а також постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 813/194/17 щодо визначення розміру надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи і рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 1340/3644/18 щодо встановлення надбавки за вислугу років), яке ОСОБА_1 отримував за останньою штатною посадою 31 серпня 2016 року першого заступника військового прокурора Західного регіону України;
		-зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік відповідно до вимог пункту 6 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, з урахування зміни за період з 1 вересня 2016 року по 9 серпня 2019 року норм грошового забезпечення (збільшення посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, а також постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 813/194/17 щодо визначення розміру надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи і рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 1340/3644/18 щодо встановлення надбавки за вислугу років), яке ОСОБА_1 отримував за останньою штатною посадою 31 серпня 2016 року першого заступника військового прокурора Західного регіону України, із врахуванням раніше виплачених сум;
		-зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки повного розрахунку (невиплати грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік) з 10 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку із розрахунку 2482 гривні 51 копійки за кожний день затримки повного розрахунку.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні 09.08.2019 року з військової служби йому у серпні 2019 року нарахована грошова компенсація за невикористані 45 дні щорічної основної відпустки за 2019 рік у розмірі 39001,95 грн., що відповідає грошовій компенсації за кожен день невикористаної відпустки в розмірі 866,71 грн. За повідомленням відповідача зазначена грошова компенсація нарахована виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_1 у серпні 2016 року. Тому вважає, що військовою прокуратурою Західного регіону України у серпні 2019 року неправильно нарахована грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2019 рік, рік з порушенням вимог пункту 6 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, без урахування зміни норм грошового забезпечення (збільшення посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, а також постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 813/194/17 щодо визначення розміру надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи і рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 1340/3644/18 щодо встановлення надбавки за вислугу років), яке ОСОБА_1 отримував за останньою штатною посадою 31 серпня 2016 року першого заступника військового прокурора Західного регіону України. Просить позов задоволити.
		Ухвалою від 04.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та усі докази/належним чином завірені копії документів на спростування вимог позовної заяви, у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали. 
		Копію вказаної ухвали та копією позовної зави з додатками скеровано на електронну адресу відповідача 17.06.2021 року (pr@vpzhr.gp.gov.ua). 
		Проте, станом на момент прийняття судом рішення у цій справі відповідач відзиву на позовну заяву не подав. 
		Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, встановив наступне.
		Наказом Міністра оборони України №512 від 02.09.2014 ОСОБА_1 прийнятий на військову службу у Збройних Силах України і відряджений в розпорядження Генеральної прокуратури України, а наступного дня (03.09.2014) наказом Генерального прокурора України № 8-вк призначений на посаду першого заступника військового прокурора Західного регіону України.
		Наказом Генерального прокурора України № 359-вк від 31.08.2016 полковника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника військового прокурора Західного регіону України на підставі п. 3 ст.1 Закону України Про очищення влади та зараховано в розпорядження Генерального прокурора України.
		Наказом Генерального прокурора України № 412-вк від 04.10.2016 ОСОБА_1 звільнено з Генеральної прокуратури України та направлено у розпорядження військового прокурора Західного регіону України до вирішення питання щодо проходження військової служби.
		У період з 03.09.2014 по 09.08.2019 (за виключенням періоду з 01.09.2016 по 03.10.2016) грошове забезпечення полковнику юстиції ОСОБА_1 нараховувалось та виплачувалось у військовій прокуратурі Західного регіону України.
		Наказом військового прокурора Західного регіону України від 08.08 2019 №577к ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України у зв`язку із звільненням з військової служби.
		Листом від 30.12.2020 №21-435вих20 відповідачем скеровано розрахункові листи про щомісячне грошове забезпечення за 2016-2019 роки.
		07.05.2021 позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом, просив надати інформацію з яких посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення здійснено у серпні 2019 року розрахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за всі невикористані дні щорічної основної відпустки; які зміни норм грошового забезпечення і за який період враховані при розрахунку у серпні 2019 року грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки. Також просив у разі розрахунку і виплати йому у серпні 2019 року грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки не відповідно до вимог п.6 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МО України від 07.06.2018 року №260, просив здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки відповідно до чинного законодавства.
		У відповідь на звернення позивача, Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону надано відповідь від 26.05.2021 №21-182вих-21 та повідомлено наступне: «Розрахунок грошової компенсації ОСОБА_1 , нарахованої та виплаченої у серпні 2019 року, проведено відповідно до п.6 розділу ХХХІ «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Відповідно до вищенаведеного, нарахування та виплату грошової компенсації ОСОБА_1 проведено з розрахунку посадового окладу  3885 грн., окладу за військовим званням  135 грн., надбавки за вислугу років (40%)  1554 грн. та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення  21293,91 грн. Розрахунковий листок ОСОБА_1 за серпень 2019 року Вам надано, як додаток до відповіді на Ваш запит від 07.05.2021 року.»
		Листом від 17.05.2021 №33-41вих 21 відповідач скерував позивачу запитувані ним розрахункові листи за серпень 2019 року.
		30.05.2021 позивач звернувся повторно до відповідача з інформаційним запитом, просив повторно розглянути його інформаційний запит від 07.05.2021 року, надавши додаткову і уточнивши раніше надану інформацію.
		Листом від 02.07.2021 №21-229вих-21 відповідач за звернення ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати у серпні 2019 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки повідомив наступне:
		«Повторно повідомляю, що розрахунок грошової компенсації ОСОБА_1 , нарахованої та виплаченої у серпні 2019 року, проведено відповідно до п.6 розділу ХХХІ «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 31.08.2016 року полковника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника військового прокурора Західного регіону України та зараховано у розпорядження Генерального прокурора України. Окрім того, наказом Генерального прокурора України від 04.10.2016 року полковника юстиції ОСОБА_1 направлено у розпорядження військового прокурора Західного регіону України до вирішення питання щодо військової служби. Відповідно до п.1 розділу ХХУІІІ Порядку грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується у розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування у розпорядження, але не більше ніж за два місяці. Враховуючи вищевказане, нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 проведено з розрахунку посадового окладу  3885 грн., окладу за військовим званням  135 грн., надбавки за вислугу років (40%)  1554 грн. та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення  21293,91 грн., а саме: надбавки за особливо важливу роботу  5574 грн., надбавки за доступ до державної таємниці  533,70 грн., та щомісячної премії  15186,21 грн. Розрахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 проведено із застосуванням 6 розділу ХХХІ Порядку з урахуванням зміни норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою, а саме враховано зміни посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року №488 «Про внесення змін до пункту 1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013.». Розрахунковий листок ОСОБА_1 за серпень 2019 року із зазначеними сумами нарахованого та виплаченого грошового забезпечення Вам надано як додаток до відповіді на Ваш запит від 30.05.2021 року.».
		Відповідно до копії розрахункового листа за серпень 2019 ОСОБА_1 по посаді  «в розпорядженні військового прокурора» останньому здійснено нарахування компенсації відпустки в розмірі 39001,95 грн. з утриманням податків та зборів.
		Крім цього зазначає, що в день звільнення його із військової служби відповідач повинен був провести з ним повний розрахунок, чого не зробив. Відтак, просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку, з 10.08.2019 по день фактичного розрахунку.
		Не погоджуючись з розрахунком і виплатою йому в серпні 2019 року грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу, військові посадові особи - військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.
		Відповідно до розділу XXУІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці. Такий порядок виплати грошового забезпечення не стосується військовослужбовців, зарахованих у розпорядження посадових осіб (які мають право призначення на посади) відповідно до підпунктів 12-1 та 13 пункту 116, а також пункту 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008. Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов`язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні. Грошове забезпечення військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження після прибуття з інших державних органів, установ та організацій, виплачується виходячи з посадового окладу за посадою, яку вони займали в цих державних органах, установах та організаціях, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, але не більше ніж два місяці. Якщо не можна прийняти кадрове рішення щодо подальшого службового використання військовослужбовця, у період перебування у розпорядженні протягом двох місяців з поважних причин (відсутність рівнозначних посад, бажання подальшого проходження військової служби, наявність сімейних та інших обставин) грошове забезпечення виплачується йому в розмірі, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, за рішенням Міністра оборони України. Грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України. Грошове забезпечення військовослужбовців під час перебування у розпорядженні підлягає перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення.
		Відповідно до пункту 6 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
		Відповідно до п.11 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, у разі змін розмірів (норм) щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення під час проходження військової служби (у тому числі під час відряджень, відпусток, навчання, звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою, перебування на лікуванні в лікарняних закладах та розпорядженні тощо) здійснюється перерахунок грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.
		Відповідно до п.2,3 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
		Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
		Таким чином, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 31 серпня 2016 року наказом Генерального прокурора України № 359-вк звільнений з посади першого заступника військового прокурора Західного регіону України на підставі пункту 3 ст. 1 Закону України Про очищення влади і зарахований в розпорядження Генерального прокурора України та відповідно не обіймав посад в органах прокуратури та не був військовою посадовою особою.
		Позивач з 31.08.2016 перебував у розпорядженні Генерального прокурора України понад два місяці (до 08.08.2019).
		Наказом військового прокурора Західного регіону України від 08.08 2019 №577к ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України у зв`язку із звільненням з військової служби з 09.09.2019. Відділу фінансування та бухгалтерського обліку військової прокуратури регіону провести з полковником юстиції ОСОБА_1 повний розрахунок відповідно до чинного законодавства України. Відпустку за 2019 рік, грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально  побутових питань за 2019 рік не отримав.
		Як вбачається з розрахункового листа за 2019 рік, позивачу виплачено компенсацію відпустки в сумі 39001,95 грн.
		Згідно інформації, викладеної у листі від 02.07.2021 №21-229вих-21, нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 проведено з розрахунку посадового окладу  3885 грн., окладу за військовим званням  135 грн., надбавки за вислугу років (40%)  1554 грн. та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення  21293,91 грн., а саме: надбавки за особливо важливу роботу  5574 грн., надбавки за доступ до державної таємниці  533,70 грн., та щомісячної премії  15186,21 грн. Розрахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 проведено із застосуванням 6 розділу ХХХІ Порядку з урахуванням зміни норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою, а саме враховано зміни посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року №488 «Про внесення змін до пункту 1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013.».
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 у справі №813/194/17 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової прокуратури Західного регіону України про визнання протиправними рішень та дій, зобов`язання до вчинення дій відмовлено повністю. 
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №813/194/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1  задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №813/194/17 - скасовано та винесено нову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправними рішення та дії відповідача про встановлення позивачу з грудня 2014 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення, виходячи з надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також доплатити різницю між фактично отриманим позивачем грошовим забезпеченням та належним йому до сплати грошовим забезпеченням, починаючи з грудня 2014 року, а також виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат. Визнано протиправними рішення та дії відповідача про нарахування і виплати позивачу в грудні 2016 року матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірах, менших ніж грошове забезпечення за грудень 2016 року. Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік в розмірі грошового забезпечення за грудень 2016 року та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік в розмірі грошового забезпечення за грудень 2016 року.
		Постановою Верховного Суду від 31.08.2021 року у справі №813/194/17 касаційну скаргу військової прокуратури Західного регіону України залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року залишено без змін.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №1340/3644/18 позов ОСОБА_1 до Військової прокуратури Західного регіону України про протиправними рішень та зобов`язання до вчинення дій  задоволено повністю. Визнано протиправними дії військової прокуратури Західного регіону України щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 з 01.01.2016 надбавки за вислугу років відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 №1090 Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури. Зобов`язано Військову прокуратуру Західного регіону України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з надбавки за вислугу років у років у розмірі 40 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу№1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із врахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Військову прокуратуру Західного регіону України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.03.2018, виходячи з надбавки за вислугу років у розмірі 50 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із врахуванням раніше виплачених сум.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 року у справі №1340/3644/18 апеляційну скаргу військової прокуратури Західного регіону України залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року по справі № 1340/3644/18 - без змін.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 у справі №1340/3644/18 заяву позивача про внесення виправлень в судове рішення задоволено повністю. Виправлено описки в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №1340/3644/18 та викладено перший, другий, третій та четвертий абзаци резолютивної частини рішення в наступній редакції: 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової прокуратури Західного регіону України (вул.Клепарівська, м.Львів, 79058, код ЄДРПОУ 38326057) про протиправними рішень та зобов`язання до вчинення дій  задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії військової прокуратури Західного регіону України щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2016 надбавки за вислугу років відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 №1090 Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури.
		Зобов`язати Військову прокуратуру Західного регіону України (вул. Клепарівська, м. Львів, 79058, код ЄДРПОУ 38326057) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, осіб рядового і начальницького складу, із врахуванням раніше виплачених сум.
		Зобов`язати Військову прокуратуру Західного регіону України (вул. Клепарівська, м. Львів, 79058, код ЄДРПОУ 38326057) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2018, виходячи з надбавки за вислугу років у розмірі 50 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із врахуванням раніше виплачених сум.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №1340/5099/18, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової прокуратури Західного регіону України про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити дії  відмовлено повністю.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 року у справі №1340/5099/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано накази військового прокурора Західного регіону України від 26.02.2018 №119к, від 27.03.2018 №167к, від 26.02.2018 №120к та від 27.03.2018 №166к. Зобов`язано Військову прокуратуру Західного регіону України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням встановлених йому розмірів премії військовослужбовцям керівного складу Військової прокуратури Західного регіону України та надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи з лютого 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 року у справі №1340/5099/18 встановлено наступне:
		«У 2016 році його було звільнено з посади військового прокурора і зараховано в розпорядження Генерального прокурора України, а у подальшому  в розпорядження військового прокурора Західного регіону України.
		Отже, з цього часу позивач не займав прокурорську посаду, а мав статус виключно військовослужбовця. 
		Постанова № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури регламентує питання оплати праці працівників органів прокуратури.
		Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затверджено наказом Генеральної прокуратури України № 234 від 09.08.2017 визначає підстави і порядок преміювання прокурорів, слідчих, працівників, що виконують функції з обслуговування, службовців, робітників органів прокуратури, працівників Національної академії прокуратури України (далі - працівники), а також членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - члени Комісії).
		Оскільки ОСОБА_1 був звільнений з посади прокурора у 2016 році й у лютому-березні 2018 року перебував у розпорядженні військового прокурора Західного регіону, залишаючись при цьому військовослужбовцем і не являючись працівником прокуратури, на нього вищевказані нормативні акти у зазначений період не поширювали свою дію. 
		Оскільки позивач проходив військову службу у Збройних Силах України на нього поширювались передбачені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей гарантії, а також норми Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
		Пунктом 10 зазначеного Положення встановлено, що військовослужбовці можуть бути направлені для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - інші військові формування) з виключенням їх зі списків особового складу Збройних Сил України, а військовослужбовці інших військових формувань можуть бути прийняті до Збройних Сил України із зарахуванням їх до списків особового складу Збройних Сил України.
		Згідно пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України час перебування військовослужбовців на лікуванні, в основній або додатковій відпустці виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників).
		Питання оплати праці позивача як військовослужбовця було врегульовано Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою Наказом Міністра оборони України 11.06.2008 № 260, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
		Згідно п. 1.1 зазначеної Інструкції вона визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
		Відповідно до пункту 9.1. Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони займають (у тому числі у зв`язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).
		Грошове забезпечення у цьому випадку обчислюється виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
		Після закінчення двох місяців грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується тільки за рішенням Міністра оборони України.
		Згідно пункту 9.5. під час визначення права на грошове забезпечення в передбачені абзацом першим пункту 9.1 цієї Інструкції строки не зараховуються періоди перебування військовослужбовців , зокрема на лікуванні в лікарняних закладах (п.п 9.5.1.), у щорічній основній відпустці (9.5.7.).
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 2016 року по квітень 2018 року перебував на лікуванні та у щорічних основних відпустках ( том 1 а.с.120- 121).
		Отже, станом на лютий  березень 2018 року двомісячний строк перебування його в розпорядженні не сплив. 
		Цей факт сторонами не оспорюється. 
		Згідно наказу Генерального прокурора України від 26 вересня 2014 року №12-вк першому заступнику військового прокурора Західного регіону України полковнику юстиції ОСОБА_1 було встановлено надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.
		Згідно наказу першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Д. №70 зк від 23 серпня 2016 року позивачу як першому заступнику військового прокурора Західного регіону України Парамонова Є.В. встановлено розмір премії 130 %.
		Отже, оскільки на час прийняття оскаржуваних наказів про невиплату позивачу премії та надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у лютому  березні 2018 року, не сплив двомісячний строк перебування його у розпорядженні, ОСОБА_1 слід було виплачувати грошове забезпечення, яке він отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).»
		Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Однак, судом встановлено, що станом на дату виплати грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік двомісячний строк перебування його в розпорядженні сплив.
		Відповідно до п.6,7 розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України. Грошове забезпечення військовослужбовців під час перебування у розпорядженні підлягає перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення.
		Відповідно до пункту 5 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
		Відповідно до пункту 6 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
		Відтак, судом встановлено, що розрахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 у 2019 році проведено із застосуванням 6 розділу ХХХІ Порядку з урахуванням зміни норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою, а саме враховано зміни посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року №488 «Про внесення змін до пункту 1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013.».
		Однак, в порушення п.6,7 розділу XXVIII. Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 проведено з розрахунку надбавки за вислугу років (40%)  1554 грн., в той час, як рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №1340/3644/18 зобов`язано Військову прокуратуру Західного регіону України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.03.2018, виходячи з надбавки за вислугу років у розмірі 50 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із врахуванням раніше виплачених сум.
		Щодо доводів позивача про те, що відповідачем при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 не враховано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №813/194/17, якою визнано протиправними рішення та дії відповідача про встановлення позивачу з грудня 2014 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення, виходячи з надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також доплатити різницю між фактично отриманим позивачем грошовим забезпеченням та належним йому до сплати грошовим забезпеченням, починаючи з грудня 2014 року, а також виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.
		Згідно наявних в матеріалах справ доказів, судом встановлено, що при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 проведено з розрахунку надбавки за особливо важливу роботу  5574 грн. Такий розрахунок здійснено з врахуванням рішення суду у справі №813/194/17. Доказів зворотного не подано.
		Відтак, вказані доводи судом відхиляються.
		Щодо доводів позивача про те, що при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 не враховано Постанови КМ України від 27.07.2016 №488 «Про внесення змін до п.1 постанови КМ України від 09 грудня 2015 року №1013» , якою підвищено посадові оклади працівників органів прокуратури на 25% (коефіцієнт підвищення 1,25» та постанови КМ України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», якою підвищено посадові оклади працівників органів прокуратури на 285 відсотків (коефіцієнт підвищення 2,85).
		Однак, як вбачається з листа від 02.07.2021 №21-229вих-21 розрахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 проведено із застосуванням 6 розділу ХХХІ Порядку з урахуванням зміни норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою, а саме враховано зміни посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року №488 «Про внесення змін до пункту 1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013.».
		Відповідно до п.3 Постанови КМ України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», у постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури: доповнено постанову пунктом 4-2 такого змісту:
		« 4-2. Установити, що оплата праці (грошове забезпечення) прокурорів, відряджених відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України Про прокуратуру на роботу до державних органів, установ та організацій, проводиться виходячи із розмірів посадових окладів та інших складових заробітної плати (надбавок, доплат, премій, матеріальної допомоги) за посадами, які зазначені працівники займають у державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені. Якщо нарахована заробітна плата (грошове забезпечення) відрядженого працівника є меншою від розміру заробітної плати (грошового забезпечення) без урахування виплат, які мають одноразовий характер, і премії за посадою в органах прокуратури, з якої його відряджено, йому проводиться відповідна доплата.»
		Оскільки ОСОБА_1 був звільнений з посади прокурора у 2016 році й до серпня 2019 року перебував у розпорядженні військового прокурора Західного регіону, залишаючись при цьому військовослужбовцем і не являючись працівником прокуратури, на нього вищевказані нормативні акти у зазначений період не поширювали свою дію. 
		Дана обставина встановлена постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 року у справі №1340/5099/18.
		Таким чином, судом встановлено, що в порушення п.6,7 розділу XXVIII. Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 проведено з розрахунку надбавки за вислугу років (40%)  1554 грн., в той час, як рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №1340/3644/18 зобов`язано Військову прокуратуру Західного регіону України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.03.2018, виходячи з надбавки за вислугу років у розмірі 50 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із врахуванням раніше виплачених сум.
		З огляду на вищенаведене, дії військової прокуратури Західного регіону України щодо розрахунку і виплати в серпні 2019 року ОСОБА_1 грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік без урахування зміни надбавки за вислугу років у розмірі 50 відсотків від посадового окладу, а також рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 1340/3644/18 є протиправними.
		Відповідно до п.3 наказу Генерального прокурора від 05.02.2020 №66 «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)», перейменовано юридичну особу «Військова прокуратура Західного регіону України» у «Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону» (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань.
		Відтак, для належного захисту порушеного права позивача, слід зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік з урахуванням надбавки за вислугу років (50%) згідно рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №1340/3644/18 із врахуванням раніше виплачених сум.
		Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки повного розрахунку (невиплати грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік) з 10 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку із розрахунку 2482 гривні 51 копійки за кожний день затримки повного розрахунку, то суд зазначає наступне.
		Відповідно до приписів ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
		Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
		Непоширення норм КЗпП України на військовослужбовців стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.
		Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців зі служби (зокрема, затримку виплати грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства. Це питання врегульовано КЗпП України.
		Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці військовослужбовців, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, суд дійшов висновку про можливість застосування норм ст. ст. 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення з військової служби.
		Суд відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №806/1899/17 та від 31.05.2018 у справі № 823/1023/16.
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі № 4-рп/2012, всі суми, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Конституційний Суд України у зазначеному рішенні зазначив, що аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
		Таким чином, Конституційний Суд України визначив, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
		Крім того, у постанові від 13 травня 2020 року по справі № 810/451/17 Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що статтею 116 Кодексу законів про працю України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		Підсумовуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 810/451/17 зауважила, що за змістом частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
		Зазначеними нормами на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настає відповідальність, передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України.
		Таким чином, виходячи із системного тлумачення положень статей 233, 116, 117 Кодексу законів про працю України, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року по справі № 4-рп/2012, а також правові позиції Великої Палати Верховного Суду, наведені вище, можна дійти висновку, що з моменту звільнення у роботодавця виникає обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов`язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 Кодексу законів про працю України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов`язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові).
		Лише після проведення фактичного розрахунку (виплати всіх сум, що належать звільненому працівникові) починається перебіг строку, визначеного частиною першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
		Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 400/3151/19, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
		Таким чином, оскільки повного розрахунку із позивачем на час розгляду справи не проведено, позовні вимоги в частині зобов`язання Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки повного розрахунку (невиплати грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік) з 10 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку із розрахунку 2482 гривні 51 копійки за кожний день затримки повного розрахунку, не підлягають задоволенню, як передчасні.
		Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
		У свою чергу, суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
		Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, а саме в частині вимог про визнання протиправними дій військової прокуратури Західного регіону України щодо розрахунку і виплати в серпні 2019 року ОСОБА_1 грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік без урахування зміни надбавки за вислугу років у розмірі 50 відсотків від посадового окладу, а також рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 1340/3644/18; зобов`язання Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік з урахуванням надбавки за вислугу років (50%) згідно рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №1340/3644/18 із врахуванням раніше виплачених сум.
		В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, судовий збір відповідно до вимог ст. 139 КАС України розподілу не підлягає.
		Керуючись статтями 72-77, 94, 139, 242-246, 257-258, 295 КАС України, суд 
		 В И Р І Ш И В:
		Позов задоволити частково.
		Визнання протиправними дії військової прокуратури Західного регіону України щодо розрахунку і виплати в серпні 2019 року ОСОБА_1 грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік без урахування зміни надбавки за вислугу років у розмірі 50 відсотків від посадового окладу, а також рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 1340/3644/18.
		Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік з урахуванням надбавки за вислугу років (50%) згідно рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №1340/3644/18 із врахуванням раніше виплачених сум.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Судові витрати стягненню не підлягають.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя Карп`як Оксана Орестівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...