Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/2463/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2021. Зареєстровано: 17.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2021.
Дата набрання законної сили: 30.06.2022
Результат оскарження 30.06.2022 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/210/1840/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 210/2463/21 
		Провадження № 2/210/1840/21 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		"16" листопада 2021 р.                                                                         
		 
		Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
		 
		                                                                                  В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернувся 11.05.2021 року до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача  ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.06.2014 року в сумі 56787,05 гривень та судові витрати у справі.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 18.06.2014 року, відповідно до якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Взятих на себе зобов`язань відповідач не виконує, у зв`язку з чим, станом на 12.04.2021 року виникла заборгованість у розмірі 56787,05 гривень.
		 
		Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		 
		Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
		 
		Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позов, в якому заперечувала проти позову, посилаючись на те, що вона не має заборгованості перед банком, оскільки сума витрат кредитних коштів 219071,54грн. відповідає сумі повернень 219071,54грн. Просила застосувати позовну давність, так як позивач зробив розрахунок заборгованості з червня 2014 року, тобто через чотири роки після закінчення строку позовної давності. Просила відмовити у позові.  
		 
		Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
		 
		Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2014 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір,  шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно зі змістом якої відповідач погодився, що вказана Заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг (а.с.20).
		 
		З довідки щодо видачі кредитних карток вбачається, що позивачем 18.06.2014 року відповідачу видано  платіжну картку НОМЕР_1 зі строком дії до  05/18 , в подальшому кредитна картка перевипускалася після закінчення строку дії, остання картка видана 08.06.2018 року  - НОМЕР_2 зі строком дії до 03/22 (а.с.19).
		 
		Як слідує з довідки про зміну умов кредитування, за картковим рахунком відповідача кредитний ліміт 18.06.2014 року встановлено 16000,00грн., в подальшому кредитний ліміт неодноразово змінювався, 29.01.2021 року збільшено до 46648,23грн., 04.02.2021 року встановлено кредитний ліміт 0,00грн. (а.с.18).
		 
		Свої зобов`язання позивач виконав, що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку відповідача ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами (а.с.69-98).
		 
		Відповідач просить застосувати строк позовної давності та відмовити позову у позові через пропуск строку позовної давності. 
		 
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		 
		Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.
		 
		Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.
		 
		Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		 
		Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		 
		Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		 
		Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду від 26.12.2014 року у справі № 752/1068/16-ц картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії, а не закінченням строку дії договору.
		 
		Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 відповідно до Заяви отримала кредит, кінцевий термін повернення якого відповідає строку дії картки. Строк дії останньої виданої їй картки закінчується 31.03.2022 року. Тому, з урахуванням передбаченого законом трирічного строку позовної давності, позивач звернувся до суду в межах строків позовної давності. Тим більше, слід зауважити, що відповідач користувалася кредитними коштами до 07.02.2021 року (остання операція - поповнення готівкою своє картки), відтак відсутні підстави для застосування строку позовної давності.
		 
		При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно із цією статтею ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		 
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		 
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		 
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		 
		Відповідач  ОСОБА_1 здійснювала повернення кредитних коштів, однак за розрахунками позивача станом на 12.04.2021 року, утворилась заборгованість 56787,05грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 46648,23грн., в т.ч. заборгованість за поточним тілом кредиту - 31924,52грн., та за простроченим тілом кредиту - 14723,71грн., заборгованості за нарахованими відсотками - 2242,02грн., заборгованості за простроченими відсотками - 7896,80грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст.625 - 0,00грн., нарахована пеня - 0,00грн., нарахована комісія - 0,00грн., що вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.6-17).  
		 
		На підтвердження заявлених вимог позивачем також надано виписку з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 , яка відповідно до п.п.3, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.41 Закону України «Про Національний банк України» та ч.ч.1, 2 ст.68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року №566 - є регістром аналітичного обліку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
		 
		Дослідивши виписку з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 за договором б/н станом на 15.11.2020 року, суд дійшов висновку, що  відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, наданими їй банком за договором б/н від 18.06.2014 року. За спірний період позивачем використано 304047,36грн. кредитних коштів, на повернення кредитних коштів внесено 323634,70грн., що вбачається з виписки про рух коштів.
		 
		Нарахування позивачем заборгованості за тілом кредиту здійснено АТ КБ «Приватбанк» шляхом списання з карткового рахунку відсотків за використання кредитного ліміту, що не є фактично використаними позичальником коштами та не може вважатися складовою заборгованості за тілом кредиту.
		 
		Відтак, надані АТ КБ «Приватбанк» по справі докази у своїй сукупності підтверджують те, що позичальником фактично використано кредитних коштів на суму 304047,36грн. та ці кошти банку повернуто у повному обсязі.
		 
		Позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість за нарахованими відсотками - 2242,02грн. та простроченими відсотками - 7896,80грн.   
		 
		За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		 
		Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		 
		Однак, Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 18.06.2014 року, підписана ОСОБА_1   не містить   розміру відсотків, які нараховуються банком за користування кредитом.
		 
		На підтвердження позовних вимог позивачем надано Умови та правила надання банківських послуг та  Витяг з Тарифів обслуговування кредитних  карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»,  в яких визначено порядок  та розмір  нарахування   відсотків за користування кредитом, проте вони не підписані відповідачем (а.с.21-68).
		 
		За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за несвоєчасне погашення кредиту, надані Банком   Витяг з Умов  та Правил, Витяг з тарифів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
		 
		Вищезазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
		 
		Отже, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин,  18.06.2014 року, до моменту звернення до суду із вказаним позовом 11.05.2021 року, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
		 
		Отже, АТ КБ «Приватбанк» не надав суду жодного доказу щодо   нарахування відсотків , виходячи з відсоткової ставки 2,7-3,5% на місяць, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за  відсотками ,  нарахування такої заборгованості не підтверджено належними доказами. Крім того, заборгованість за тілом кредиту відсутня, а тому відсутні підстави для нарахування відсотків.
		                                 
		Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє  підтвердження в судовому засіданні, тому у позові слід відмовити.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		У зв`язку з відмовою у позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 77, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.4, 5, 16, 536, 546, 549, 550, 551, 610, 1054 ЦК України, суд, -
		 
		                                                                                          В И Р І Ш И В:
		 
		У позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
		 
		Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення   через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		 
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручена у день його  проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.  
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
		 
		- позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;
		 
		- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпнНОМЕР_3, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . 
		 
		Суддя: Н. Ю. Вікторович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...