Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/17589/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2021. Зареєстровано: 18.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2021.
Дата набрання законної сили: 17.12.2021
Номер судового провадження: П/520/20638/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		16 листопада 2021 р. № 520/17589/21 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо не розгляду заяви позивача від 05.07.2021 та зобов`язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради розглянути заяву позивача про надання дозволу на відчуження майна та на укладання позивачем договору дарування належної йому 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь батька позивача - ОСОБА_2 .
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
		Ухвалою суду від 17.09.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
		Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
		Представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що дії та оскаржуваний наказ відповідача є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
		Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного. 
		Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 30 жовтня 2007 року ВПЖФ УКМтаП Харківської міської ради №1-07-291841, зареєстрованого в КП Харківське МБТІ 20 листопада 2007 року за №П-1-47368.
		Власниками квартири АДРЕСА_2 стали три особи - ОСОБА_2 ,. ОСОБА_3 та позивач, ОСОБА_1 . 
		Всі власники зареєстровані у вказаній квартирі. Також в квартирі зареєстрована донька позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2010 році шлюб між позивачем та матір`ю дитини ОСОБА_5 був розірваний, дитина ОСОБА_4 була залишена проживати з матір`ю. 
		Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 травня 2019 року було встановлено, що колишня дружина позивача - ОСОБА_6 разом з донькою не користується квартирою, не проживає за адресою АДРЕСА_1 з 2010 року, за комунальні послуги не сплачує, тому вона була визнана такою, що втратила право користування вищевказаною квартирою. 
		05.07.2021 позивач звернувся із заявою до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, в якій просив дати дозвіл на відчуження майна та укладання договору дарування належної позивачу 1/3 частини квартири, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 на користь батька позивача - ОСОБА_2 .
		На звернення ОСОБА_1 від 05.07.2021 Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради було надано відповідь від 04.08.2021 №2397/0/202-21, в якій зазначено, що при наданні дозволу органом опіки та піклування на оформлення договору дарування нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, необхідно надати до Департаменту служб оригінал та дві копії або нотаріально посвідчені дві копії наступних документів: заява батьків дитини, заяви дарувальника та обдарованого; заява дитини (з 10 років); свідоцтво про народження дитини; картка платника податків дитини (у разі наявності); паспорти батьків дитини, дарувальника та обдарованого; картки платників податків батьків, дарувальника та обдарованого; документ про шлюб або розірвання шлюбу батьків (у разі наявності); витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (у разі наявності); документ, що підтверджує право власності або право користування дитини на відчужуване майно, технічний паспорт; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на відчужуване майно. Заяви громадяни пишуть на прийомі у спеціаліста або у нотаріуса. 
		Позивачем зазначено, що відповідачем його заява про надання дозволу фактично не розглянута, оскільки не має рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на продаж частки нерухомого майна.
		Вважаючи бездіяльність відповідача такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне. 
		Вимогами статей 17 та 18 Закону України «Про охорону материнства» визначено право дитини на майно та на житло.
		Питання захисту прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень врегульовано статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».
		Так, держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
		Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
		Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
		Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
		Відповідно до вимог статті 177 Сімейного кодексу України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.
		Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов`язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.
		Згідно частина 4 статті 177 Сімейного кодексу України, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
		Перелік підстав, за наявності яких може бути відмовлено у наданні дозволу, передбачено ч. 5 ст. 177 Сімейного кодексу України.
		Так, вказаною нормою закріплено, що органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:
		мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;
		судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;
		до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;
		особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
		між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
		між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
		вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.
		Згідно зі ст. 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-III батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.
		Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
		Згідно з п. 66 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 (далі - Порядку №866) служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо відчуження майна дитини. Для відчуження майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають зазначеній службі такі документи: заяву кожного з батьків (опікунів, піклувальників); копію паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, паспортного документа іноземця; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі наявності); документ, що підтверджує право власності (користування) дитини на відчужуване майно; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, виданий відповідно до законодавства; копію свідоцтва про народження дитини; довідку з місця проживання, про склад сім`ї та реєстрацію або витяг з домової книги; копію рішення про встановлення опіки над дитиною (для опікунів, піклувальників); копію рішення про встановлення опіки над майном дитини (для опікунів, піклувальників); копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу між батьками дитини (у разі наявності).
		Згідно з п. 67 Порядку №866, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з`ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.
		Рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини або відмову у його наданні може бути оскаржено до суду.
		В даному випадку згідно з матеріалами справи співвласниками квартири АДРЕСА_2 є - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та позивач, ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 30.10.2007 № НОМЕР_1 .
		Крім того, донька позивача, ОСОБА_4 не є власником вказаної квартири, тому положення законодавства, які стосуються обмежень у відчуженні належного неповнолітній дитині нерухомого майна, до даних правовідносин не застосовуються.
		Зокрема, ще стосується ст. 177 Сімейного кодексу України, яка регулює виключено питання управління належного дитині майна.
		Питання надання дозволу на відчуження нерухомого майна, право користування яким належить дитині, передбачено ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та п. 67 Порядку №866, який містить відсильну норму на ст. 66 Порядку №866 щодо переліку документів.
		Згідно змісту п. 66, 67 Порядку №866 він стосується отримання дозволу на розпорядженням майном дитини батьками або опікунами (піклувальниками), тоді як не регулює випадки надання дозволу на відчуження майна, право на користування яким має дитина, іншими особами, які не є членами його сім`ї і жодних обов`язків щодо дитини не несуть.
		Суд зазначає, що з поданої позивачем заяві від 05.07.2021 до відповідача вбачається, що вона подана з порушенням вимог п. 66 Порядку №866, а саме, заяву подано лише одним з батьків, відсутня копія свідоцтва про народження дитини, відсутній витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, виданий відповідно до законодавства, відсутня копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу між батьками дитини (у разі наявності).
		Таким чином, відповідач, у термін встановлений ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" запропонував позивачу надати всі передбачені п. 66 Порядку №866 заяви і документи.
		Враховуючи викладене, надавши позивачу у встановлений законом строк відповідь на заяву, в якій запропонував надати додаткові заяви та документи передбачені п. 66 Порядку №866, відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений Законами та Конституцією України. У зв`язку з цим, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (вул. Чернишевська, буд. 55, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 26489104) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя М.М.Панов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...