Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/4782/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службова недбалість.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2021. Зареєстровано: 18.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2021.
Дата набрання законної сили: 04.04.2022
Номер судового провадження: 1-кп/442/75/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140110001605

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 442/4782/20
		Провадження № 1-кп/442/75/2021
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 листопада 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області 
		в складі:
		головуючої  судді ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140110001605 від 28.08.2019 про обвинувачення:
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Уріж Дрогобицького району Львівської області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, одруженої, працюючої головним інженером КП «Управитель «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої на АДРЕСА_1 , 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 (зареєстрованого на АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого начальником дільниці по обслуговуванню та ремонту житлового фонду КП «Управитель «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради, раніше не судимого,
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - 
		з участю секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		зі сторони обвинувачення: прокурора  ОСОБА_5 , 
		потерпілих  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		зі сторони захисту: 
		обвинуваченої ОСОБА_2 , її захисника  адвоката  ОСОБА_8 , 
		обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника  адвоката ОСОБА_9 , 
		в с т а н о в и в :
		Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12019140110001605 від 28.08.2019 про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. 
		В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_3  адвокатом ОСОБА_9 заявлено спільне письмове клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження. Клопотання мотивоване тим, що після повідомлення обвинуваченим про підозру 29.08.2019 закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, і внаслідок чого обвинувальний акт направлений до суду прокурором поза межами строку досудового розслідування, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вважає таке безпідставним і таким, що задоволенню не підлягає з підстав, які виклав письмово. Зокрема, вважає, що хоч і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, проте, внаслідок вказаного правопорушення завдано непоправної шкоди життю 8 осіб та здоров`ю 8 осіб, що на думку сторони обвинувачення повинно виключати можливість закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Крім цього, вважає, що з вказаної підстави закриття кримінального провадження можливе лише на стадії підготовчого судового засідання, а не на стадії судового розгляду і таке закриття, на думку сторони обвинувачення являється правом, а не обов`язком суду. 
		Потерпілі  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили відмовити в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, хоча вказали, що не в повній мірі погоджуються з доводами прокурора, проте, підтримують його позицію з приводу задоволення клопотання. 
		Потерпілі - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законним представником якої є ОСОБА_64 , ОСОБА_66 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_81 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , законним представником яких є ОСОБА_79 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , - в судові засідання не з`являлись, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судових розглядів, подавши заяви про розгляд справи у їхній відсутності. 
		Потерпілі ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 на час розгляду кримінального провадження померли. 
		Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить до наступних висновків.
		Положенням п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.
		Положеннями кримінального процесуального закону закріплених у ст. ст. 219, 294-295 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування  стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акта.
		Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 283 КПК України, де передбачено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки  це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
		Таким чином, згідно зі ст. ст. 5, 110, 115, ч. 1 ст. 291 та ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні у межах строку досудового розслідування. 
		Статтею 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
		У справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах "Карт проти Туреччини" (пункт 68), "Вемхофф проти Німеччини" (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі "Іванов проти України" вказав, що період, який має прийматися до уваги, повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
		Відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального кодексу цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності, як стадії кримінального провадження, яка, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК України починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до частини 1 статті 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. 
		Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК).
		Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. 
		Частина 4 статті 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 5 статті 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
		Відповідно до статті 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суд) з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. 
		Згідно з положеннями статті 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику. 
		Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому, в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, ухвала Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року та ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 991/6516/20).
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 28 серпня 2019 року до ЄРДР за №12019140110001605 було внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 270-1, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України (згідно реєстру матеріалів досудового розслідування том 1 а.с. 35-90, оскільки інших письмових доказів та матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення, починаючи з визначення судом 25.11.2020 (том 2 а.с. 105-106) у відповідності до вимог ст. 349 КПК України обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суду надано не було). 
		29 серпня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, які в подальшому були змінені, без зміни кваліфікації інкримінованого правопорушення. 
		Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, востаннє було продовжено ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року до 29 лютого 2020 року включно.
		27 лютого 2020 року (за два дні до завершення строків досудового розслідування) ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їхнім захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надано стороні захисту доступ до матеріалів кримінального провадження.
		21 травня 2020 року досудове розслідування у даному кримінальному провадженні відновлено, і цього ж числа завершено, та продовжено виконання вимог ст. 290 КПК України.
		Згідно матеріалів кримінального провадження та реєстру матеріалів досудового розслідування, органом досудового розслідування з 27.02.2020 по 22.07.2020 (надання потерпілій ОСОБА_90 доступу до матеріалів кримінального провадження) сторонам кримінального провадження, підозрюваним та потерпілим, надавався доступ до матеріалів кримінального провадження (виконання вимог ст. 290 КПК України).
		Таким чином, часовий проміжок з 27 лютого по 22 липня 2020 року, згідно з приписами частини 5 статті 219 КПК України, не включається у строк досудового розслідування.
		Враховуючи, що стороні захисту та потерпілим матеріали кримінального провадження для ознайомлення з ними відкрито 27 лютого 2020 року, тобто за 2 дні до спливу строку досудового розслідування (при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (частина 5 статті 115 КПК)), відлік яких продовжується з моменту виконання приписів частини 9 статті 290 КПК, днем закінчення строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є 24 липня 2020 року. 
		Разом з тим, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , хоча складений та підписаний в останній день строку досудового розслідування - 24 липня 2020 року, однак направлений до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області лише 30 липня 2020 року, тобто через 6 днів після закінчення строку досудового розслідування, що підтверджується вихідним номером супровідного листа до обвинувального акту (№04-27-3571 вих. 20 від 30.07.2020) та відповідно вхідним штемпелем Дрогобицького міськрайонного суду (№11385 від 30.07.2020, том 1 а.с. 1), що свідчить про порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України щодо строків досудового розслідування.
		Що стосується доводів прокурора про те, що хоч і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, проте, внаслідок вказаного правопорушення завдано непоправної шкоди життю 8 осіб та здоров`ю 8 осіб, що на думку сторони обвинувачення повинно виключати можливість закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років. 
		Відповідно до вимог ч. ч. 3-7 ст. 12 КК України, злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.
		Отже, пред`явлене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України у відповідності до вимог ч. 4 ст. 12 КК України являється нетяжким злочином.
		При цьому, відповідальність за вчинення інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення передбачена у розділі ХVІІ Особливої частини Кримінального кодексу України  кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг. 
		В той же час, відповідальність за кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я особи передбачена розділом ІІ Особливої частини Кримінального кодексу України, і як ствердив прокурор в судовому засіданні, обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я особи не пред`являлося. 
		Таким чином, судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні нетяжкого злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, а не у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя і здоров`я особи, а тому доводи прокурора про відмову в задоволенні клопотання з цієї підстави є неспроможними. 
		За викладених обставин, враховуючи, що злочин, який інкримінується обвинуваченим не відноситься до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, підлягають застосуванню приписи пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
		Крім того, відповідно до частини 2 статті 42 КПК обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
		З огляду на положення статті 2 КПК, згідно з яким до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура, та істотне порушення загальної засади кримінального провадження, передбаченої статтею 28 КПК щодо розумних строків, суд погоджується з позицією сторони захисту і вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід вважати такими, що не набули процесуального статусу обвинуваченого (підсудного).
		Відповідно ж до змісту частини 1 статті 337 КПК судовий розгляд може бути проведений виключно стосовно особи, яка набула статусу обвинуваченого в порядку, передбаченому Законом.
		Доводи прокурора про те, що оскільки клопотання сторони захисту щодо закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, подане на стадії судового слідства, а не підготовчого судового засідання, і вказане є правом, а не обов`язком суду, а тому не може бути задоволене є безпідставними виходячи з наступних міркувань.
		За змістом п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, яка передбачає, що "кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи" можна дійти висновку, що закриття кримінального провадження за наявності підстав, визначених цією статтею, є саме обов`язком, а не правом суду, як про це помилково зазначає прокурор. 
		В той же час, підготовче провадження є своєрідним процесуальним фільтром між досудовим провадженням і судовим розглядом, одним із завдань якого є перевірка відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора.
		На переконання суду, судам першої інстанції слід ретельно перевіряти не тільки дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291-293 КПК, а й виконання ним приписів статті 219 КПК, про які йшлося раніше.
		Здійснення судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження становитиме істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке в подальшому стане підставою для безумовного скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду. 
		Вказане повністю узгоджується з правовим висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у Постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі №711/3111/19.
		Таким чином, оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, про що вказує ст. 110 ч. 4 КПК України, а відтак, суд доходить до висновку, що звернення до суду з цим обвинувальним актом в даному кримінальному провадженні відбулось поза межами строку досудового розслідування, що є підставою для безумовного закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у судовому засіданні. 
		Разом з тим, оскільки кримінальне провадження закривається судом, а тому цивільні позови потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_24 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 та ОСОБА_93 підлягають залишенню без розгляду. 
		Крім цього, оскільки згідно п. 59 розділу №ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування (том 1 а.с. 82, зворот) органом досудового розслідування прийнято рішення про виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження №12019140110001605 відносно невстановлених осіб за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 270-1, ч. 2 ст. 364 КК України, а тому, з метою збереження речових доказів , судом не вирішується доля речових доказів та вжитих заходів щодо забезпечення кримінального провадження. 
		Керуючись статтями 9, 113-116, 219, 283, 284 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		у х в а л и в :
		Кримінальне провадження №12019140110001605 від 28.08.2019 про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрити на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України. 
		Цивільний позов ОСОБА_11 , ОСОБА_24 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - залишити без розгляду. 
		Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня її оголошення. 
		Стороні захисту та прокурору копію ухвали вручити негайно після її проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...