Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/2625/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2021. Зареєстровано: 18.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2021.

Номер судового провадження: 2/463/1013/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/2625/21
		Провадження № 2/463/1013/21
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       11 листопада 2021 року                        Личаківський районний суд м. Львова
		 
		в складі: головуючого судді -                Жовніра Г.Б.
		за участю секретаря судового засідання                Фурик Л.М.,
		представника позивача                                 ОСОБА_1                
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -
		встановив:
		 
		позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про стягнення заподіяної моральної шкоди в розмірі 150 000 грн.
		Позов мотивує тим, що являючись громадянкою Лівії, разом з чоловіком та малолітньою дитиною на законних підставах постійно проживає в Україні, а саме за місцем оренди житла, за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_3 проживає поверхом нижче у квартирі НОМЕР_2 , та систематично, безпідставно, безпричинно вчиняє дії, якими принижує її честь та гідність, чим спричиняє їй глибокі душевні та психічні страждання.
		Так, 03.12.2020 приблизно в 11 год, вона перебувала вдома сама з маленькою дитиною, 2018 року народження. В цей час, відповідач підійшовши до вхідних дверей у її квартиру, стала сильно грюкати руками та ногами у двері. При цьому близько 15 хв. кричала, виражалася у її сторону нецензурною лайкою, обзивала «чорною мавпою» та «чуркою». 
		Після цього, 12.12.2020, в обідній час, коли вона разом з дитиною гуляла на дитячому майданчику біля будинку, до неї підійшла відповідач та в присутності інших сусідів безпричинно знову стала ображати, в процесі чого неодноразово обізвала її «чорною мавпою». Образливі висловлювання підхопили присутні на майданчику діти та вслід за відповідачкою стали її також називати образливими словами. У відповідь позивач жодних дій не вчиняла, нічого не відповіла, лише схилила голову та плачучи забрала сина і покинула територію дитячого майданчика. 
		Також, 02.01.2021, коли позивач проходила із дитячою коляскою по вулиці, неподалік будинку за місцем проживання, відповідач повторно підійшла до неї, штовхнула дитячу коляску та висловилася до неї цими ж образливими фразами. 
		Такі дії відповідача їй спричинили моральну шкоду, оскільки відповідач у грубій формі порівнюючи її зовнішність, як людини, із зовнішністю тварини, а також у зневажливій та лайливій формі висловлюючи свою думку щодо її національного походження, расової приналежності, кольору шкіри, принизила її честь та людську гідність, дискримінувала її в очах суспільства на ґрунті расової та національної приналежності. Крім цього, внаслідок безпідставних та незаконних дій відповідача вона пережила сильні емоційні страждання та психічні потрясіння, що у свою чергу призвело до втрати спокою та сну, замкнутості та постійної стурбованості, порушення звичного для неї та її сім`ї режиму життя та побуту. На даний час вона перебуває в стійкому пригніченому стресовому стані, відчуває боязнь за своє та своєї сім`ї майбутнє, систематично безпричинно плаче, змушена звертатися по медичну допомогу, як до лікаря невролога, так і психіатра. А тому вона оцінює розмір заподіяної моральної шкоди в сумі 150 тис. грн., відшкодування якої просить стягнути з відповідачки разом із понесеними судовими витратами. 
		Ухвалою від 13 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.
		В підготовчому засіданні 24 квітня 2021 року судом задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит свідків. За результатами підготовчого провадження постановлено ухвалу від 23 липня 2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
		Ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року відзив представника відповідача - адвоката Смолинець Я.І. залишено без розгляду у зв`язку із пропуском встановленого процесуального строку на його подачу. 
		В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги із зазначених у позові підстав.
		Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2021 позовні вимоги заперечив, суду пояснив, що позивач та її сім`я проживає у квартирі, що розташована над квартирою його довірителя. Зазначив, що позивач систематично порушує правила співжиття, оскільки всупереч вимогам ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» як протягом денного часу, так і після 22.00 год. позивач та її сім`я гучно поводяться за місцем свого проживання, голосно розмовляють та стукають різноманітними предметами, дитина позивача по квартирі їздить на велосипеді створюючи додатковий шум, хтось стрибає. Як позивач, так і власник квартири, на зауваження відповідачки не реагують, неправомірні дії не припиняють вчиняти, письмові звернення відповідачки в поліцію та ОСББ залишаються без належного реагування. Дійсно, відповідач намагалася порозмовляти з позивачем та мирно врегулювати питання приходячи до неї під квартиру 03.12.2020 та в подальшому підходячи до неї на вулиці. Проте, висловлювання відповідача під час розмови, не мало дискримінаційного характеру на ґрунті расової, чи національної приналежності, оскільки виражалося нею для словесного порівняння шуму, який систематично доноситься із квартири позивача із гучністю шуму, який видають мавпи, коли стрибають по клітці. При цьому, вважає, що показання свідків в цій частині є вирваними з контексту та не відповідають реальному змісту висловлювань відповідача. Також зазначив, що на його думку вислови відповідачки на адресу позивачки : «Чорна мавпа» та « Чурка », являються оціночними судженнями в зв`язку х чим не можуть бути підставою для задоволення позову. Просив відмовити у задоволенні позову.
		Однак, в останнє судове засідання належним чином повідомлений представник відповідача не з`явився. Відповідач, щодо допиту якої в якості свідка задоволено клопотання представника відповідача, не з`явилася повторно без поважних причин, а тому суд вважає за можливе завершувати розгляд справи у їх відсутності.
		Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Лівії, маючи дозвіл на постійне проживання в Україні (а.с.7), разом з чоловіком ОСОБА_5 (а.с.10-13) та малолітньою дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17), станом на грудень 2020 - лютий 2021 років фактично проживала в квартирі АДРЕСА_1 . 
		Поверхом нижче, в квартирі АДРЕСА_4 , що розташована під квартирою НОМЕР_3 , проживає відповідач ОСОБА_3 . 
		Позивач звертаючись із позовом до суду, зазначила про порушення її особистого немайнового права діями відповідача, які мали місце 03.12.2020 приблизно о 11.00 год., 12.12.2020 приблизно в обідню пору та 02.01.2020, та які виразилися у приниженні її честі та гідності, дискримінації за ознаками расової, національної приналежності. 
		Вказані факти доводяться наступними доказами.
		Показам позивача, допитаної в судовому засіданні в якості свідка про те, що 03.12.2020 приблизно в 11 год, коли вона перебувала вдома з маленькою дитиною, 2018 року народження, до неї прийшла відповідач, стала сильно грюкати руками та ногами у вхідні двері квартири. При цьому, кричала, ображала її нецензурною лайкою, неодноразово називаючи «чорною мавпою» та «чуркою». Дана ситуація тривала приблизно 15-20 хв. Бачила відповідачку через вічко у дверях, також відповідач продовжила кричати і тоді, коли вона відкрита двері. Вона дуже злякалась, така ситуація у неї вперше в житі, вона плакала дитина була у стані шоку, постійно просилась на руки і плакала. Лише сусід з квартири НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , зміг зупинити відповідачку та почав заспокоювати її. 
		Після цього, 12.12.2020, в обідній час, коли вона разом з дитиною гуляла на дитячому майданчику біля будинку, відповідач повторно, безпричинно, в присутності інших сусідів, ображала її нецензурними словами, в тому числі називала «чорною мавпою». Образливі висловлювання підхопили присутні на майданчику діти та вслід за відповідачем стали її також називаними відповідачем словами. Вона схилила голову, розплакалась та змушена була з дитиною піти до дому, жодним чином не відповідала відповідачці. Після цього інциденту боїться виходити на двір.
		Також, 02.01.2021, коли вона із дитиною, що знаходилася в дитячій колясці прогулювалася вулицею, неподалік місця проживання, на зустріч їй вийшла відповідач, стала перед нею та руками зловила за коляску і голосно кричала на її адресу образливі вигуки: «Чорна мавпа», « Чурка » і інше. Після цього випадку вона просила чоловіка залишити України та повернутись на батьківщину.
		Після описаних подій вона постійно перебуває у стресовому стані не може заснути без таблеток, зверталась до лікарів, їй призначали як медикаментозне лікування так і відвідування психолога.
		Показами допитаного в якості свідка ОСОБА_8 , мешканця квартири АДРЕСА_7 , який суду пояснив наступне. Проживає по сусідству з позивачем на одній площадці сходової клітки. Позивача та її чоловіка знає виключно з позитивної сторони, вони не конфліктні, її чоловік працює, а позивач перебуває вдома доглядаючи малолітню дитину. 03.12.2020 в денну пору він перебував вдома, коли почув сильний гуркіт. Вийшовши на сходову клітку, він побачив відповідачку, яка проживає нижче поверхом, така стояла біля вхідних дверей квартири позивача, гучно стукала у двері. Відповідачка голосно кричала, декілька разів вигукувала: «Відкрий чорна мавпа, чурка» також використовувала нецензурно лексик, дослівно не пригадує. Він зробив відповідачці зауваження з приводу неприпустимості так обзивати людей, особливо іноземців, на що ОСОБА_3 не реагувала та продовжила образливі вигуки на адресу позивачки, образи були в жіночому роді, це тривало приблизно 10-15 хв . Двері ніхто не відкрив і відповідачка пішла. Після цього він постукав в двері квартири позивачки, оскільки йому було відомо, що вона сама з дитиною в квартирі. Вона дуже обережно відчинила, виглядала заплаканою, очі були наповненні слізьми. Була дуже стривожена та налякана, дитина також плакала та була налякана. Він намагався позивачку заспокоїти, вона повідомила, що це вже не вперше, ОСОБА_3 її завжди переслідує та ображає. Відповідачка йому повідомила, що вона так реагує на шум з квартири позивачки який створю син позивачки. Він особисто не чув якогось особливо шуму з квартири позивачки, хоча проживає за стіною. Також він спілкувався із іншими сусідами, які повідомила, що були свідком схожих образ зі сторони відповідачки на адресу позивачки. На його думку після такої поведінки відповідачки, позивачка стала дуже наляканою та замкнутою. Він особисто постійно спілкується з позивачкою та її чоловіком. Вони дуже привітні та ввічливі люди, з будь ким з сусідів, крім відповідачки, жодних конфліктів немає. 
		Показами свідка  ОСОБА_9 , яка суду показала, що проживає в квартирі  АДРЕСА_8 . Позивачку знає, оскільки має малолітню дитину, з якою часто гуляє на дитячому майданчику біля будинку, де також гуляє позивач із своєю дитиною, а також інші мешканці будинку. Позивач спокійна, не конфліктна особа, завжди привітна та скромна. 12.12.2020, коли вона та позивач разом із своїми дітьми перебували на майданчику, до них несподівано підійшла мешканка будинку  ОСОБА_3 , яка безпричинно стала ображати позивача, голосно кричала на неї називаючи «Чорною мавпою». При цьому, обзивала позивачку настільки голосно та часто, що присутні діти на майданчику, не розуміючи суті висловлювань, стали повторювати поширену відповідачкою фразу. Внаслідок цього, позивачка нічого не відповіла відповідачці, схилила голову, забрала сина та швидко пішла з дитячого майданчика. При цьому вона плакала та в неї трусилися руки. Також вона неодноразово чула, як в під`їзді будинку, відповідачка аналогічно кричала та принижувала ОСОБА_2 . Може стверджувати що як ОСОБА_2 так і вся її сім`я, дуже спокійні та врівноваженні люди, жодних конфліктів з іншими сусідами у них немає. Ще раніше вона звернула увагу, що вони дуже тихі, спокійні та ввічливі, проживає з ними по сусідству декілька років. Зазначила, що звертала увагу відповідачки, щоб припинила таку поведінку на адресу позивачки, однак вона не реагувала. Також вона помітила, що позивач та її син стали пригнічені і замкнуті та уникають спілкування.
		Оглянутим в судовому засіданні записом з відеокамер спостереження, підтверджується, що 02.01.2021, в світлу пору доби, коли позивач рухалася з дитячою коляскою поруч з будинком, до неї підійшла жінка, ідентифікована в судовому засіданні з участю учасників процесу, як ОСОБА_3 , перешкоджала позивачці продовжити рух, шарпнула рукою за коляску, після чого провадила якусь розмову, що супроводжувалася емоційною жестикуляцією руками.
		Аналізуючи наведені вище обставини, слід зазначити наступне.
		Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Згідно з частиною першою статті 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
		В той же час, Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		При цьому, ст.26 Конституції України, ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» установлено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
		Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати відносно особи недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Положеннями статті 201 Цивільного кодексу України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканість ділової репутації (стаття 299 ЦК України).
		З врахуванням роз`яснень у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		У пунктах 1, 19 цієї постанови Верховний Суд України роз`яснив, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.
		Також, відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Частиною другою вказаної статті Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		У відповідності до ст.1 Протоколу №12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою.
		Статтею 5 Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації визначено, що відповідно до основних зобов`язань, викладених у Статті 2 цієї Конвенції, Держави-учасниці зобов`язуються заборонити і ліквідувати расову дискримінацію в усіх її формах і забезпечити рівноправність кожної людини перед законом, без розрізнення раси, кольору шкіри, національного або етнічного походження.
		З наведеного слідує, що у випадку доведення стороною позивача, що висловлювання відповідача, чи поширення ним інформації в інший спосіб є фактичним твердженням, висловленим в брутальній, принизливій чи непристойній формі, а крім того, якщо такі твердження поєднані із дискримінаційною ознакою щодо кольору шкіри, расової чи національної приналежності, що заборонено законодавством та напряму призводить до наслідку у вигляді зниження цінності конкретної фізичної особи, як унікальної біопсихосоціальної цінності, а також негативно впливає на її позитивну соціальну оцінку в очах оточуючих, їх слід вважати такими, що принижують честь та гідність позивача.
		Як встановлено із досліджених у судовому засіданні доказів, відповідачкою неодноразово, 03.12.2020, 12.12.2020 та 02.01.2021, в присутності інших осіб, було названо позивачку «чорною мавпою» та «чуркою», а також здійснено систематичне переслідування та цькування за національною та расовою приналежністю.
		При цьому, представник відповідача зазначаючи, що свідками вирвано вказані вислови із контексту розмови між позивачкою та відповідачкою та надаючи їм іншого сутнісного змісту, одночасно не спростовано жодними доказами факту, що саме відповідачкою було поширена вказана інформація щодо особи позивача.
		А тому, суд вважає доведеним вказаний факт.
		Водночас, вдаючись в аналіз поширених висловлювань, слід врахувати, що слово «чурка» являє собою етнофолізм російського походження; зневажлива назва уродженців Азії (переважно Середньої Азії) або Кавказу. Також, короткий обрубок, кусок дерева чи металу. Використовується, як лайливе слово, яким обзивають безсердечну і дурну людину (значення слова «чурка» в тлумачному онлайн-словнику Єфрємовой Т.В. )
		Аналізуючи поширене відповідачкою словосполучення «чорна мавпа», слід враховувати, що такий вислів щодо особи позивачки, громадянки Лівії, за своїм змістом дає підстави для висновку, що метою його поширення було прирівняти у грубій формі зовнішність позивачки до зовнішності тварини.
		З наведеного слідує, що поширені вислови щодо позивачки у вигляді «чорна мавпа» та «чурка» є грубими, непристойними метою яких є дискримінація особи позивача за расовою, національною приналежністю та кольором шкіри, що є неприпустимим у сучасному демократичному суспільстві та однозначно засуджується, як українським, так імплантованим в українське європейським законодавством.
		Більш того, на переконання суду, спрямування таких висловів переслідували мету у вигляді зниження цінності особи позивачки та негативного впливу на її позитивну соціальну оцінку в очах оточуючих, а тому їх слід вважати такими, що принижують честь та гідність позивача.
		За ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Захист права на недоторканність честі, гідності та ділової репутації може здійснюватися у загальний спосіб, зокрема шляхом відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
		Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст. 23 ЦК України). 
		Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. 
		При визначенні розміру моральних збитків суд враховує також п.п. 3,5,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Відповідно до Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		На переконання суду, поширення відповідачем інформації дискримінаційного характеру, що принижує гідність та честь особи позивачки, безперечно призвело до заподіяння їй моральної шкоди, оскільки відповідачка систематично у грубій формі порівнюючи її зовнішність, як людини, із зовнішністю тварини, а також у зневажливій та лайливій формі висловлюючи свою думку щодо її національного походження, расової приналежності, кольору шкіри, знизила її самооцінку, як ціннісної особистості у суспільстві, дискримінувала її в очах суспільства на ґрунті расової та національної приналежності. Крім цього, внаслідок безпідставних та систематичних незаконних дій відповідачка пережила сильні емоційні страждання та психічні потрясіння, що у свою чергу призвело до втрати спокою та сну, замкнутості та постійної стурбованості, порушення звичного для неї та її сім`ї режиму життя та побуту. 
		Судом встановлено, що по даний час позивач перебуває в стійкому пригніченому стресовому стані, відчуває боязнь за своє та своєї сім`ї майбутнє, змушена звертатися по медичну допомогу. 
		Згідно з консультативного висновку лікаря-невролога від 08.03.2021, позивачці встановлено діагноз: самотоформна дисфункція ВНЗ, тривожний с-м, панічні атаки, диссомнія.
		Крім цього, згідно висновку за результатами консультації у психіатра від 11.02.2021, позивачці встановлено діагноз попередньо діагностична версія (або синдром) - гостра реакція на стрес. Дифдіагноз - ПТСР.
		Зважаючи на наведене, в той же час враховуючи характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо), та з урахуванням висновку амбулаторної судово-психологічної експертизи №10 від 10.03.2021 про визначення матеріального еквіваленту моральної шкоди, заподіяної позивачу, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивачки 40 тис. грн. моральної шкоди. На думку суду саме такий розмір є розумною справедливою компенсацією душевних страждань позивачки, спричинених внаслідок приниження її честі та гідності і відповідає майновому стану відповідачки у власності якої, згідно представлених суду документів, знаходиться три земельних ділянки, дві квартири та житловий будинок. 
		Також, під час ухвалення рішення слід вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України. 
		Керуючись ст.12, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України,
		 
		ухвалив:
		 
		позов задоволити частково.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 40 000, 00 грн (сорок тисяч гривень).
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати - 2270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.
		 
		       На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено та підписано 17 листопада 2021 року.
		 
		       Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
		Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
		Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
		 
		 
		 
		       Суддя                                                                        Г.Б. Жовнір

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...