Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/4049/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2021. Зареєстровано: 19.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2021.
Дата набрання законної сили: 18.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/4635/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 листопада 2021 року   
		м.Київ
		справа №420/4049/20
		адміністративне провадження №К/9901/4635/21
		              
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Уханенка С.А.,
		суддів:  Кашпур О.В.,  Радишевської О.Р., 
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу 
		за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито 
		за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, ухвалене у складі головуючого судді Кравченка М.М. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року, ухвалену у складі головуючого судді Бітова А.І., суддів: Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1. У травні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, у якому просив:
		- визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_2 у зв`язку із досягненням 14-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ); 
		- зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 2005 року народження у зв`язку із досягненням 14-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ. 
		2. На обґрунтування позову позивач зазначає про звернення до відповідача із заявою про видачу паспорту у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ з наданням документів згідно з переліком п.3.1. Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року №456 (далі -Тимчасовий порядок №456), на яке відповідач листом від 13.05.2020, з посиланням на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закон №5492-VI) зазначив про відсутність законних підстав для оформлення паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради від 26 червня 1992 року №2503-XII.
		ІІ. Встановлені судами обставини справи
		3. ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		4. 12 травня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Суворовського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області із заявою, в якій у зв`язку з досягненням нею 14-річного віку і її відмовою від збору і обробки її персональних даних,  просила:
		- оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, для чого прийняти її документи на оформлення паспорта-книжечки (згідно з переліком п.3.1 Тимчасового порядку №456);
		- прийняти рішення щодо оформлення їй паспорта-книжечки (згідно з п.3.5 Тимчасового порядку №456) і надати письмову відповідь.
		5. До заяви були додані наступні документи: заява затвердженого зразка ОСОБА_2 про видачу їй паспорта громадянина України; рішення суду - постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій адміністративній справі №806/3265/17; свідоцтво про народження ОСОБА_2 ; паспорт батька ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), що підтверджує громадянство та посвідчує особу батька, що на момент народження особи перебував у громадянстві України; дві фотокартки ОСОБА_2 розміром 3,5 х 4,5 см; довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 .
		6. За результатами розгляду поданої заяви Суворовський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області направив лист від 13.05.2020 року.
		7. Так у вказаному листі зазначено, що правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, регулюються Законом №5492-VI), статтею 21 якого встановлено зобов`язання отримати паспорт, та передбачено, що оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 затверджений Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, (далі - Порядок №302).
		З посиланням на приписи статті 24 Конституції України зазначено, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов`язків перед державою або відмови від виконання законів.
		Щодо судового рішення у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) вказано, що воно є індивідуальним актом.
		Крім того зазначено, що видача документу, який посвідчує особу не можлива без обробки персональних даних особи і що паспорт є необхідним документом для укладення цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою та ін.
		Враховуючи викладене, вказано про відсутність законних підстав для оформлення паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради від 26 червня 1992 року №2503-XII.
		8. Зазначаючи про наявність права на отримання його неповнолітньою дочкою паспорта громадянина України у формі книжечки, яке підтверджене правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		9. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року, адміністративний позов задоволений. 
		Визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у видачі ОСОБА_2 у зв`язку із досягненням 14-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
		Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2 2005 року народження у зв`язку із досягненням нею 14-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ. 
		10. Задовольняючи позов суд першої інстанції посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, зазначив, що не оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки без електронного носія саме через релігійні переконання, які не призводять до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямовані проти цих людей чи держави, обмежують її права, що встановлені законом, і не є необхідними в демократичному суспільстві.
		Щодо недосягнення ОСОБА_2 шістнадцятирічного віку суд першої інстанції виходив з того, що оскільки чинна редакція Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не передбачає альтернативи паспортам з безконтактним електронним носієм дітям з 14 до 16 років і не може забезпечити реалізацію такого права, то це право має реалізовуватися у спосіб, передбачений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 року, шляхом видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки без електронного носія до досягнення дитини 16 років.
		Тому, зважаючи на вказані висновки, суд першої інстанції, дійшов висновку, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача за боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.
		11. П`ятий апеляційний адміністративний суд в постанові від 13 січня 2021 року дійшовши висновку, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою територіального підрозділу ДМС, до якого звернувся позивач, видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994 року (у вигляді паспортної книжечки), що відповідає ознакам зразкової справи №806/3265/17  та з посиланням на приписи частини третьої статті 291 КАС України зазначив про необхідність врахування правових висновків Верховного Cуду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
		12. Щодо доводу апеляційної скарги стосовно правомірності відмови у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки дочці позивача, з підстав не досягнення нею 16-річного віку на момент звернення із заявою про оформлення паспорта до Суворовського РВ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області, суд апеляційної інстанції вказав, що положення ст. 21 Закону №5492-VI мають імперативний характер щодо зобов`язання кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін
		13. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків судів обставинам справи, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
		14. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що позивач вже звертався до суду з тими ж самими вимогами, а саме щодо визнання протиправною відмову в оформленні паспорту громадянина України в формі книжечки, у задоволенні яких рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 відмовлено.
		З посиланням на приписи Положення №2503-ХІІ та Тимчасового порядку №456 вказує на не досягнення ОСОБА_2 16 річного віку.
		З огляду на відсутність рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994 року, вказує про необґрунтованість посилання позивача на Тимчасовий порядок №456.
		Також вказує про відсутність предмета спору щодо оскарження дій/бездіяльності відповідача саме в тому вигляді як це зазначено в позовній заяві.
		Зазначає, що подана заява не є заявою-анкетою встановленого зразка, а тому була розглянута відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» і надана відповідь не може розглядатися як відмова.
		Також вказує про відсутність жодних виключень стосовно форми та порядку видачі паспорту за релігійними переконаннями.
		15. Підставою для відкриття касаційного провадження став висновок Верховного Суду, що зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування Положення №2503-ХІІ у правовідносинах, що виникають під час звернення особи з вимогою видати їй паспорт у формі книжечки, у разі недосягнення нею 16-річного віку. 
		Також підставою для відкриття касаційної провадження стала необхідність перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у зразковій справі № 806/3265/17.
		V. Джерела права й акти їхнього застосування
		16. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		18. Відповідно до частини другої 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		19. За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
		20. Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		21. Згідно з частиною першою статті 4 Закону №5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
		Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.
		22. Відповідно до частини першої ст. 13 Закону №5492-VI, документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
		23. За приписами частини третьої ст. 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
		24. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		25. Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
		26. Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
		27. Відповідно до пунктів 1, 2, Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. 
		Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
		28. Згідно з пунктами 12, 13 Положення №2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. 
		Для одержання паспорта громадянин подає: 
		заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; 
		свідоцтво про народження; 
		дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; 
		у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
		29. 25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України».
		30. 26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745, якою внесено відповідні зміни до Постанови № 302. Указана постанова набрала чинності з 1 листопада 2016 року, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.
		31. Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
		32. Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
		33. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302" (далі - Постанова № 398), що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
		34. Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2019 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
		35. Згідно з п.1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
		36. Відповідно до п.2 Тимчасового порядку №456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», дію якого відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року №415 «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185».
		37. Пунктом 3 Тимчасового порядку №456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
		38. За приписами п.п. 4, 5 Тимчасового порядку №456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
		VI. Позиція Верховного Суду
		39. Як убачається з матеріалів справи предметом спору є видача паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.
		40. Питання щодо права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, у зв`язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
		41. У вказаній справі Верховний Суд зробив висновок, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
		42. Матеріали справи свідчать, що судами попередніх інстанцій були враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
		43. Так, згідно з п.21 частини першої статті 2 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
		44. Відповідно до частини десятої статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:
		1) ознаки типових справ;
		2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;
		3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
		45. У постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) визначені наступні ознаки типових справ:
		а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
		б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
		в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
		46. Так, сторони та заявлені у справі, що розглядається, позовні вимоги містять визначені Верховним Судом ознаки типової справи.
		47. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 звернулася із заявою, в пункті 2 якої просила оформити і видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ та надала документи на оформлення паспорта-книжечки згідно з переліком п.3.1 Тимчасового порядку №456, за результатами розгляду якої відповідачем, з посиланням на приписи Закону №5492-VI та Постанови №302, було повідомлено позивача про відсутність законних підстав для оформлення паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ - без визначення підстави відмови.
		48. Відмова у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII була предметом розгляду у зразковій справі та була визнана неправомірною.
		49. За правилами статті 291 КАС України правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.09.2018 у згаданій зразковій справі, є обов`язковим для судів при ухваленні рішень у типових справах.
		50. Тому, з огляду на викладене Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо визнання протиправною відмови відповідача у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ з викладених у листі від 13.05.2020 року підстав.
		51. При цьому спірним питанням у справі, що розглядається стало також питання віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи статті 21 Закон №5492-VI, якими встановлено обов`язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення №2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку. 
		Тимчасовий порядок №456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
		52. Частинами другою, третьою статті 7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
		У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
		53. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій, щодо застосування Закону № 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Тимчасовий порядок №456  є обґрунтованими та відповідають зазначеним вище приписам процесуального законодавства.
		54. Крім того, судами попередніх інстанцій також правильно зазначено про імперативність приписів Закону № 5492-VI, оскільки останніми встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
		55. Також Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. 
		56. Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації позивачкою своїх громадянських прав. 
		57. За таких обставин Суд уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що зобов`язання відповідача оформити та видати позивачці паспорт у формі книжечки у зв`язку з досягненням нею чотирнадцятирічного віку, буде належним та достатнім способом захисту порушеного права позивачки у цій справі.
		58. За огляду на наведене, Суд, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та наявних у ній доказів, дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам процесуального закону, є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
		59.  На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. 
		60. Згідно з статтею 350 КАС України  суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		61. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		62. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
		63. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишити без задоволення.
		2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року - залишити без змін.
		Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
		Судді:                                                                                           С.А. Уханенко
		                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...