Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/4916/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2021. Зареєстровано: 19.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2021.

Номер судового провадження: 1-кс/490/4745/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015150410001667

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		09.11.2021                    Справа № 490/4916/16-к 
		н\п 1-кс/490/4745/2021
		 
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 листопада 2021 року                         м. Миколаїв 
		Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очаків, Миколаївської області,, громадянин України, раніше не судимого, проживаючий за останньою відомою адресою: АДРЕСА_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Очаківським МРВ УМВС України в Миколаївській області
		якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111, ч.1 ст.408 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		05 листопада 2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання прокурора старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 ..
		Так, в обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 42015150410001667 від 17.03.2015 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом заступника Міністра оборони України  Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 22 червня 1998 року № 085, ОСОБА_7 присвоєно військове звання капітан.
		Наказом Міністерства оборони України № 736 від 22.07.2011 ОСОБА_7 прийнято на військову службу за контрактом строком на п`ять років, якого наказом командира НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ) № 153 від 12.08.2011 призначено на посаду начальника клубу зазначеної частини (ВОС  3440003).
		Таким чином, громадянин України ОСОБА_7 , будучи призваний на військову службу до лав Збройних Сил України, прийняв військову присягу на вірність та відданість Українському народові.
		Відповідно до структури Військово-Морських Сил України, яка діяла станом на 2014 рік, 10 Сакська морська авіаційна бригада (в/ч НОМЕР_3 ) перебувала в безпосередньому підпорядкуванні командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та дислокувалася за адресою: АДРЕСА_1 , одними з основних завдань якої були пошуково-рятувальні забезпечення на морі (пошук і порятунок людей, суден і кораблів) та підтримка і забезпечення флоту з повітря.
		Будучи військовослужбовцем, капітан ОСОБА_7 , відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. ст. 1, 6, 23, 24Закону України"Провійськовий обов`язокі військовуслужбу" зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
		Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Разом з тим, ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 у військовому званні капітан, обіймаючи вищевказану посаду, перебуваючи на території Автономної Республіки Крим, діючи всупереч інтересам України, в період збройного конфлікту, вчинив умисне кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України - державну зраду, за наступних обставин.
		Так, невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і почали збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України - Автономну Республіку Крим та місто Севастополь.
		В подальшому, протягом лютого-березня 2014 року, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, захоплювали державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, розташовані на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, тобто здійснили тимчасову окупацію вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час.
		06.03.2014 Верховна Рада Автономної Республіки Крим ухвалила Постанову № 1702-6/14 "Про проведення загальнокримського референдуму", чим порушила конституційний принцип територіальної цілісності України та вийшла за межі своїх повноважень, встановлених Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, іншими нормативно-правовими актами.
		Факт порушення був встановлений Конституційним Судом України, який у рішенні від 14.03.2014 № 2-рп/2014 визнав зазначену Постанову такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), внаслідок чого вона втратила чинність. З огляду на це Верховна Рада України 15.03.2014 ухвалила Постанову "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим", внаслідок якої парламент Автономної Республіки Крим втратив будь-яку легітимність.
		За таких обставин, статус території АР Крим, відповідно до ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII визначено, як тимчасово окупована територія, унаслідок збройної агресії Російської Федерації та встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
		Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про національну безпеку України» визначено, що збройний конфлікт - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт).
		Таким чином, станом на березень 2014 року, Україна перебувала у стані, що характеризується діями щодо вирішення національно-етнічних, релігійних та інших протиріч із застосуванням засобів збройного насильства, за яких держава не переходить в особливий стан, що визначається як війна, і не вводить режим воєнного стану в країні або на частині її території, а збройна боротьба не виходить за межі операційного напрямку (мають місце різні військові інциденти, військові акції, інші військові зіткнення обмеженого масштабу (низької інтенсивності) із застосуванням іррегулярних або регулярних збройних формувань), тобто знаходилася у періоді збройного конфлікту.
		22 березня 2014 року невстановленими на теперішній час озброєними представниками Збройних Сил Російської Федерації здійснено незаконне захоплення адміністративної території, штабу, зброї та боєприпасів військової частини НОМЕР_3 , яка дислокувалась в АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим бойова та мобілізаційна готовність військової частини була підірвана.
		При цьому, в один із днів третьої декади березня 2014 року (однак не пізніше 23.03.2014), особовому складу військової частини НОМЕР_3 командуванням частини, усно доведено до всього особового складу, в тому числі до капітана ОСОБА_7 , вищезазначені обставини ситуації в АР Крим та необхідність прийняття рішення кожним військовослужбовцем щодо дотримання Військової присяги на вірність Українському народові та необхідність передислокації особового складу частини на материкову частину України для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.
		Так, ОСОБА_7 , незважаючи на отримання у вказаний період часу усного наказу командування в/ч НОМЕР_3 про передислокацію особового складу такої військової частини та її структурних підрозділів на материкову територію України до м. Миколаєва, 09.04.2014 для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, вказаний наказ, в порушення вимог Статутів Збройних Сил України, не виконав, до місця дислокації частини як у вказаний день не прибув.
		Проте, капітан ОСОБА_7 , будучи в силу ст.13Закону України"Прогромадянство України" громадянином України, в один із днів третьої декади березня 2014 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим), знаходячись на території військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, що виразилося: 
		- відмові виконувати обов`язки несення військової служби у Збройних Силах України;
		- наданні згоди на проходження подальшої служби в Збройних Силах Російської Федерації; 
		- в укладанні контракту про проходження військової служби та подальшому зарахуванні в списки особового складу Збройних Сил Російської Федерації;
		- проходженні військової служби на посаді заступника командира частини з виховної роботи в науково-тренувальному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_4 окремої морськго штурмового авіаційного полку Чорноморського Флоту Збройних Сил Російської Федерації.
		Органами досудового розслідування вказані протиправні дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 111 КК України. 
		Крім того, ОСОБА_7 ,будучи військовослужбовцемВійськово МорськихСил ЗбройнихСил Україниу військовомузванні капітан,обіймаючи посадуначальника клубу  ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ), перебуваючи на території Автономної Республіки Крим, діючи всупереч інтересам служби, вчинив умисне кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби  дезертирство. 
		Так, ОСОБА_7 , за викладених вище обставин, будучи відповідно до положень ст. 13 Закону України "Про громадянство України" громадянином України, являючись військовослужбовцем та проходячи військову службу за контрактом начальника клубу ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ), яка дислокувалась в АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. ст. 1, 6, 23, 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", діючи умисно, 13.05.2014 не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від обов`язків військової служби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби, вчинив нез`явлення на службу у визначений наказом від 12.05.2014 №01 Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та директиви Міністра оборони України та Генерального штабу ЗС України від 30.04.2014 №Д-322\1\05 "Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя" строк, до військової частини НОМЕР_5 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , та є правонаступником військової частини НОМЕР_3 та ухилявся від військової служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, що вчасно не з`явився на службу, проводячи час не пов`язуючи його з проходженням військової служби у ЗС України - проходив військову службу на посаді заступника командира частини з виховної роботи в науково-тренувальному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_4 окремої морськго штурмового ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Наказом Командування ВМС ЗС України від 27.05.2014 № 61 ОСОБА_7 звільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження Командувача ВМС ЗС України з 13.05.2014. Наказом Командування ВМС ЗС України від 06.04.2015 № 37, ОСОБА_7 звільнено з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу ЗС України з 21.03.2015.
		Органами досудового розслідування вказані протиправні дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 408 КК України. 
		Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об`єктивних доказів.
		За вказаних обставин, орган досудового розслідування, повідомивши ОСОБА_7 про підозру, з метою запобігання настанню вказаних ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Разом з тим, враховуючи, що на даний час місце перебування ОСОБА_7 не встановлено, за місцем реєстрації, проживання він відсутній, приймаючи до уваги той факт, що 18.02.2016 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук, сторона обвинувачення, на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, просить вирішити питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою.
		У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні, так як воно є необґрунтованим та безпідставним.
		Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, заперечення сторони захисту, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, надані докази захисником, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 42015150410001667 від 17.03.2015 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України.
		17.03.2015 ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 42015150410001667 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого, ч. 1 ст. 408 КК України.
		18.02.2016 у зв`язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 не встановлено його оголошено у розшук. 
		Крім цього, 08.10.2021 ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 22021150000000039 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України. 
		08.10.2021 постановою прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері вищевказані кримінальні провадження об`єднані в одне провадження якому присвоєно № 42015150410001667. 
		08.10.2021 в рамках кримінального провадження № 42015150410001667 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України. 
		Крім цього, слідчим здійснено виклик підозрюваного ОСОБА_7 до слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області, в порядку ст. 135 КПК України, для проведення за його участю необхідних процесуальних та слідчих дій у даному кримінальному провадженні на 25.10.2021, 26.10.2021, 27.10.2021, 01.11.2021, 02.11.2021 та 03.11.2021.
		Факт повідомлення про підозру ОСОБА_7 , а також його виклик до слідчого підтверджено, протоколом слідчої дії  обшуком за місцем проживання його батьків, на якому зафіксовано розмову між ОСОБА_7 та слідчим, який повідомив про зміну раніше повідомленої підозри та здійснив його виклик. При цьому, ОСОБА_7 зазначив, що дійсно з 2014 року перебуває на території АРК і повертатися на материкову частину України не планує.
		Також, повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено його матері ОСОБА_8 та захиснику, призначеному Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області. 
		Крім цього, повідомлення про підозру ОСОБА_7 , відправлені на його мобільний телефон через месенджер Viber. 
		Також, повідомлення ОСОБА_7 про підозру, а також повістки про його виклик до органу досудового розслідування, в порядку вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, опубліковано в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. 
		У зв`язку із неявкою ОСОБА_7 у вищевказані дати без поважних причин та неповідомленням про причини неприбуття, 04 листопада 2021 року слідчим винесено нову постанову про оголошення вказаного підозрюваного у розшук, здійснення якої доручено відділу контррозвідки УСБУ в Миколаївській області. 
		Частиною 2 ст.29Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку,встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Наряду з вказаним, відповідно до ч. 5 ст.9КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
		Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
		Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушеннях підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування наступними доказами, зокрема:
		- протоколами допитів свідків: ОСОБА_9 від 03.08.2021, ОСОБА_10 від 22.07.2021, ОСОБА_11 від 22.07.2021, ОСОБА_12 від 09.09.2021, ОСОБА_13 від 14.09.2021, які дали показання про відомі їм обставини держаної зради ОСОБА_7 , а також показали, що після виходу особового складу військової частини НОМЕР_3 на материкову частину, виявлено відсутність військовослужбовця ОСОБА_7 , який перебував на посаді начальника клубу 10 Сакської морської авіаційна бригади військової частини НОМЕР_3 та він залишився в АР Крим с. Перевальне;
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 яка показала, що її син ОСОБА_7 , після анексії АРК не повертався на материкову частину України, і на даний час так і проживає в смт. Новофедорівка де і проходить військову службу; 
		- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , які впізнали ОСОБА_7 , як колишнього начальника клубу 10 Сакської морської авіаційна бригади військової частини НОМЕР_3 , яка перебувала в безпосередньому підпорядкуванні командувача ІНФОРМАЦІЯ_3 та дислокувалася за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- протоколами оглядів мережі Інтернет фото- та відеоматеріалів у яких зафіксовано, що ОСОБА_7 перейшов на бік ворога, шляхом подальшого проходження військової служби на умовах окупаційної влади та на даний час проходить військову службу на посаді заступника командира частини з виховної роботи в науково-тренувальному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », НОМЕР_4 окремої морськго штурмового авіаційного полку Чорноморського Флоту Збройних Сил Російської Федерації та перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в Автономній Республіці Крим;
		- протоколом огляду відеозаписів за участю свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які впізнали ОСОБА_7 , як колишнього начальника клубу 10 Сакської морської авіаційна бригади військової частини НОМЕР_3 , яка перебувала в безпосередньому підпорядкуванні командувача ІНФОРМАЦІЯ_3 та дислокувалася за адресою: АДРЕСА_1 .
		- висновком фотопортретної експертизи від 20.09.2021, відповідно до якого підтверджено, що на вказаних вище відео - та фотоматеріалах зображено ОСОБА_7 ; 
		- списком військовослужбовців офіцерського складу військової частини НОМЕР_3 , які залишилися в АР Крим, капітан ОСОБА_7 (начальник клубу зазначеної частини) є таким, що залишився на території АР Крим;
		- іншими матеріалами даного кримінального провадження.
		Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення та відповідно доведення стороною обвинувачення підстав визначених п. 1 ч. ст. 194 КПК України.
		При дослідженні матеріалів клопотання в розрізі приписів п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчим суддею встановлено наступне.
		Усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вжити заходів до переховування від органів досудового розслідування, суду, для уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. 
		Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особиста порука не можуть бути застосовані відносно підозрюваного, оскільки, як встановлено під час судового засідання ОСОБА_7 ухилитися від органу досудового розслідування, та перебуває в розшуку.
		Враховуючи наведені вище обставини, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки під час його розгляду прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного вище злочину, наявність вищевказаних ризиків, що є підставою подальшого застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, а також неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування інших менш суворих запобіжних заходів, що передбачені ст. 176 КПК України.
		Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
		Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		У Х В А Л И В :
		Обрати щодопідозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Роз`яснити що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця здійснення кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування запобіжного обраного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
		 
		Слідчий суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...