Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/2166/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2021. Зареєстровано: 19.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2021.
Дата набрання законної сили: 23.11.2021
Номер судового провадження: 2/521/2487/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УКРАЇНА
		МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
		_____________________________________________________________________
		Провадження: №2/521/2487/21
		Справа: №521/2166/21
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		6 жовтня 2021 року                                                             м.Одеса
		 
		Малиновський районний суд м. Одеси у складі
		судді - Маркарової С.В.,
		за участю секретаря судового засідання - Іськової В.О.
		розглянувши у судовому засіданні цивільну справу
		 
		позивач: ОСОБА_1
		відповідач: ОСОБА_2 
		 
		предмет позову: захист честі, гідності; відшкодування моральної шкоди
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		12.02.2021 року   ОСОБА_1. звернувся до суду із вищевказаним позовом.
		В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що на початку грудня 2020 року йому стало відомо, що в мережі Інтернет, а саме на відеохостингу YouTube розміщений відеоматеріал за вебпосиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, який містить недостовірну, негативну інформацію, яка порочить його честь, гідність, ділову репутацію.
		Позивач стверджував, що відеоматеріал був продубльований за різними посиланнями для збільшення кількості переглядів та охоплення більшої кількості глядачів та міг бути переглянути у вільному доступі за наступними вебпосиланнями (адресами): 
		-ІНФОРМАЦІЯ_1 під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_5";
		-ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_6";
		-ІНФОРМАЦІЯ_3 під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_5";
		-ІНФОРМАЦІЯ_4 під заголовком : "ІНФОРМАЦІЯ_5".
		За всіма вебпосиланнями розміщений один ідентичний відеоматеріал (відеозапис) з однаковою інформацією, під різними заголовками, заставками та з різним описом до відеоматеріалу.
		Автором спірної інформації є відповідач ОСОБА_2.
		Позивач стверджував, що інформація та будь-які твердження та згадування його на відеозаписі є недостовірними, негативними, такими, що не відповідають дійсності, принижують його честь, гідність, ділову репутацію, порушують особисті немайнові права. 
		Викладена інформація, на думку позивача, не є оціночним судженням, оскільки обставини, розповсюджені відповідачем є твердженнями про факт вчинення ОСОБА_1. ряду злочинів, які не вчинялись, позивач до кримінальної відповідальності не притягувався. 
		Враховуючи викладене, позивач просив суд :
		- визнати недостовірною та такою, що порушує його право на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, автором якої є відповідач ОСОБА_2., яка міститься на відеозаписі, розміщеному на відеохостингу YouTube за посиланями:
		ІНФОРМАЦІЯ_1
		ІНФОРМАЦІЯ_2
		ІНФОРМАЦІЯ_3
		ІНФОРМАЦІЯ_4 від ІНФОРМАЦІЯ_7
		- зобов'язати ОСОБА_2 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення нового відеозапису на відеохостингу YouTube з інформацією про спростування раніше повідомленої ІНФОРМАЦІЯ_7, інформації вказавши, яка саме інформація є недостовірною та зачитавши резолютивну частину судового рішення, принести вибачення позивачу щодо заподіяної моральної шкоди.
		Позивач стверджував, окрім того, що в наслідок розповсюдження відповідачем негативної, недостовірної інформації він переніс стрес, спірні події призвели до порушення нормального ритму його життя, недовіри оточуючих, друзів.
		Компенсацію моральної шкоди позивач оцінив в 150 000 грн. 
		Позивач в процесі розгляду справи позов підтримав.
		Відповідач процесуальним правом надання відзиву не скористався. 
		Дослідивши матеріали справи, докази, на які сторони послались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до статті 3 Конституції України честь і гідність людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		 Стаття 270 ЦК України встановлює, що відповідно до Конституції України фізична особа має право, зокрема, на повагу до гідності та честі.
		Зазначене узгоджується із статтями 297, 299 ЦК України, за якою фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі, ділової репутації.
		Відповідно до частини першої  ст. 277 ЦК України,  ст. 32 Конституції України  фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
		поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
		поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
		поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
		поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 на відеохостингу YouTube розміщений відеоматеріал за вебпосиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 наступного змісту  в перекладі на державну мову:
		«У понеділок, 21 листопада 2020 року керівник Телетрейду ОСОБА_1 разом із охороною та бандитами побили мене в офісі, а потім викрали та вивезли за місто з пакетом на голові. Били, погрожували вбити і поховати в цій болотистій місцевості, якщо я не дам їм 5000 $».
		«Я завжди пояснював своїм клієнтам як правильно оформляти свої заявки на виведення коштів, щоб уникнути штучно створених компанією затримок. Про це, звичайно ж, дізнався ОСОБА_1 і вирішив мене за це покарати. Він зламав мій комп'ютер, заліз у листування, у месенджерах, побачив як я обговорював зі своїми друзями, що бачу як компанія загинається, гине, що людям не повертають гроші, що СБУ та Прокуратура провела обшуки у всіх наших офісах в Україні, забрали техніку та що 3 місяці ми нічого не могли вирішити, поки не віддали грошей, щоб все це викупити, до речі, і мій телефон досі я не зміг собі повернути; і що я не хочу брати участь в обмані клієнтів і хочу звільнитися»
		«21 листопада я прийшов до офісу. Незабаром прийшов ОСОБА_1 із трьома охоронцями. Він звинуватив мене в тому, що я допомагаю клієнтам виводити гроші, а також, як він сказав, у "крисятництві" та крадіжці та сказав, що тепер я йому винен 5000 доларів. На мої прохання пояснити, що і в кого я вкрав, охоронці били мене ззаду по голові, а ОСОБА_1 казав, що він потім мені все пояснить. Мені сказали, що термін у мене до п'ятниці»
		«По дорозі додому, проспектом Миру до мене підійшли двоє бородатих хлопців із сильним кавказьким акцентом і сказали, що вони від ОСОБА_1 і затягли мене в "Опель" білого кольору з єврономерами. У машині мені сказали, що 5000 мені треба віддати не до п'ятниці, а вже сьогодні, до кінця дня. Одягли мені мішок на голову і били по тулубу кулаками та тупим кінцем фінки по голові. Привезли до якихось гаражів, але щось, мабуть, у них пішло не так, хтось не приніс ключі від гаражів і мене повезли на лиман, де обіцяли поховати».
		Автором матеріалу є відповідач ОСОБА_2.
		Зазначений відеоматеріал був продубльований за різними посиланнями та міг бути переглянути у вільному доступі за наступними вебпосиланнями (адресами): 
		-     ІНФОРМАЦІЯ_1 під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_5";
		-     ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_6";
		-     ІНФОРМАЦІЯ_3 під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_5";
		-     ІНФОРМАЦІЯ_4 під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_5".
		За всіма веб-посиланнями розміщений один ідентичний відеоматеріал (відеозапис) під різними заголовками, заставками та з різним описом до відеоматеріалу.
		Рекламування даного відеоматеріалу в мережі Інтернет відбулось в пошуковій системі Google за наступними веб-посиланнями: 
		ІНФОРМАЦІЯ_8 
		ІНФОРМАЦІЯ_9
		ІНФОРМАЦІЯ_10
		ІНФОРМАЦІЯ_11ІНФОРМАЦІЯ_12
		ІНФОРМАЦІЯ_13 
		Відеозапис поширено на відеохостингу YouTube та прорекламовано в пошуковій системі Google за наступними веб-посиланнями (адресами): 
		ІНФОРМАЦІЯ_2
		ІНФОРМАЦІЯ_3
		ІНФОРМАЦІЯ_4
		ІНФОРМАЦІЯ_1
		ІНФОРМАЦІЯ_8 
		ІНФОРМАЦІЯ_9
		ІНФОРМАЦІЯ_10
		ІНФОРМАЦІЯ_11ІНФОРМАЦІЯ_12
		ІНФОРМАЦІЯ_13
		Встановлене підтверджується, окрім того, звітом за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес від 17.02.2021 року № 51/2021-3В». 
		Суд погоджується із доводами позивача, що за своїм змістом, характером використаних мовних засобів поширена відповідачем інформація не є оціночними судженнями, оскільки стосується конкретних подій, конкретної особи позивача, подається як установлений факт, не містить алегорій, сатири, гіпербол, не є припущенням чи критикою позивача, проявом власної суб'єктивної думки, викладена у категоричній стверджувальній формі, її цілком можна перевірити на достовірність - фактичне твердження. 
		Встановлене узгоджується із частиною 2 ст. 47-1 Закону України "Про інформацію", якою визначено таке поняття як оціночне судження, позицією Верховного Суду викладеній, зокрема, в постанові від 07.05.2020 року по справі № 757/32917/17-ц.
		Відповідно до ч.3 статті 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. 
		При вирішенні спору суд враховує, що законодавство України не містить чіткого визначення негативної інформації і не окреслює фактичних ознак, які вказують на негативність такої інформації.
		На підставі негативної інформації законом встановлюється презумпція недостовірності. 
		Так, будь-яка негативна інформація розглядається судом як недостовірна, якщо поширювач інформації не доведе, що ця негативна інформація відповідає дійсності.
		Окрім того, визнання інформації негативною чи позитивною - це результат оцінки інформації людиною.
		Спірна розповсюджена відповідачем інформація сприйнята позивачем як негативна, оскільки фактично є твердженнями про факти вчинення ОСОБА_1. ряду кримінальних правопорушень. 
		Достовірність спірної інформації відповідачем не доведена. 
		Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. 
		Дотримання презумпції невинуватості є фундаментальним принципом демократичної та правової держави.
		Враховуючи системний аналіз норм КПК України та принцип презумпції невинуватості, який закріплений у статті 62 Конституції України, статті 2 КК України, статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 11 Загальної декларації прав людини, відсутні правові підстави стверджувати, що особа, яка не перебуває в статусі підозрюваного чи в іншому із зазначених вище процесуальних статусів, має відношення до вчинення злочину, який розслідується. 
		Відповідно до положень КПК України про наявність кримінального провадження стосовно конкретної особи можливо стверджувати виключно у випадку наявності підозрюваних у таких провадженнях.
		Окрім того, Європейський суд з прав людини констатує, що має проводитись вагоме розрізнення між твердженнями про те, що особа лише підозрюється у вчиненні певного злочину, і відвертим визнанням того, що особа його вчинила (Bohmerv. Germany. 54, 56, Nestakv. Slovakia, 88-89).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року встановлено, що при вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості необхідно брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань, а й контекст, в якому вони були зроблені.
		Згідно листа офісу Генерального прокурора № 25/3-62вих21 від 16.01.2021 року станом на 15.01.2021 року кримінальні провадження, у яких містяться відомості про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_14 до кримінальної відповідальності в якості підозрюваного не встановлені.
		Зазначене підтверджується також інформацією з сайту https://court.gov.ua/fair/.
		Суд погоджується із твердженнями позивача, що посилання на конкретну фізичну особу у контексті вчинення нею злочинів, можливо лише у випадку, коли особа визнана судовим рішенням, яке набрало законної сили, винною в скоєнні злочину.
		Зазначена позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема, в постановах від 31.10.2019 року по справі № 760/20787/18, від 04.08.2020 р. по справі № 903/927/19, від 19.11.2020 року по справі № 910/11361/19 та у Постанові від 23.12.2020 по справі № 484/2781/19.
		Поширена відповідачем інформація за своїм змістом стосується позивача і формує негативну громадську думку про нього, руйнує імідж та репутацію позивача, а відтак є такою, що завдає шкоди його честі, гідності, діловій репутації. 
		Відповідно до статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, ділової репутації. 
		Гідність та честь фізичної особи, ділова репутація є недоторканими. 
		Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі, ділової репутації. 
		Так, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. 
		З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. 
		Під діловою репутацією розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		За п.6 вищезазначеної Постанови позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
		Відповідно до п. 3 Постанови особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. 
		Відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. 
		До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК), тощо. 
		Враховуючи наявні докази судом встановлено поширення відповідачем недостовірної (негативиної) інформації стосовно позивача шляхом розміщення публікації в мережі Інтернет, поширена відповідачем недостовірна інформація стосується особи позивача; поширена про позивача інформація є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності та такою, що висловлена у формі фактичних тверджень, поширення недостовірної інформації про позивача порушує його особисті немайнові права - право на повагу до його честі, гідності та ділової репутації.
		Враховуючи, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширює інформацію, незалежно від її вини, позовні вимоги ОСОБА_1 про спростування спірної інформації відповідачем є обґрунтованими.
		При вирішенні способу спростування недостовірної інформації суд виходить з вимог ч. 7 ст. 277 ЦК України, за якою спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена, тобто в системі Інтернет. 
		Оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено статтями 16, 277 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача в цій частині є необгрнунтованими. (ППВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27.02.2009 року»). 
		Вирішуючи спір суд враховує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, ділової репутації. 
		Зазначене узгоджується із Постановою Пленуму Верховного Суду України  «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009, за якою способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній так і юридичній особі.
		Такі вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
		Закон встановлює, що моральна шкода, заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила її законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини (ст. 1167 ЦК України).
		Розмір відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди»).
		В процесі розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у перенесених моральних стражданнях в зв'язку із отриманим стресом, хвилюваннями, негативною соціальною оцінкою в очах оточуючих, друзів, близьких, додаткових моральних зусиллях для продовження активного громадського життя, приниженні його цінності як кожної фізичної особи, конституційним правом якої є право на повагу людської гідності.
		Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням обставин справи і тяжкості страждань позивача суд вважає, що компенсація моральної шкоди підлягає стягненню з відповідача у розмірі 5000 грн.
		Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в порядку статті 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Так, відповідно до Закону України «Про судовий збір» позовна заява мала бути оплачена позивачем судовим збором в розмірі 908 грн. + 908 грн. (дві вимоги немайнового характеру) + 1500 грн. (1 % від ціни позову 150 000 грн., але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за вимогу про відшкодування моральної шкоди.
		Судовий збір сплачений позивачем (квитанція № ПН 1960).
		Дві вимоги майнового характеру - задоволені судом, вимога про стягнення компенсації моральної шкоди задоволена в розмірі 3% від позовних вимог.
		Так, судовий збір, який підлягає присудженню на користь позивача становить 908 грн. +908 грн. + 45 грн. = 1861 грн. 
		 
		Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов - задовольнити частково.
		 
		Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації інформацію, автором якої є ОСОБА_2 та яка міститься на відеозаписі, розміщеному на відеохостингу YouTube за посиланями:
		ІНФОРМАЦІЯ_1, 
		ІНФОРМАЦІЯ_2, 
		ІНФОРМАЦІЯ_3,
		ІНФОРМАЦІЯ_4, 
		від ІНФОРМАЦІЯ_7, а саме (цитати мовою оригіналу): 
		-"В понедельник, 21 ноября 2020 года руководитель Телетрейда ОСОБА_1 вместе с охраной и бандитами избили меня в офисе, а потом похитили и вывезли за город с кульком на голове. Били, угрожали убить и похоронить в этой болотистой местности, если я не дам им 5000$."
		-"Я всегда объяснял своим клиентам как правильно оформлять свои заявки на вывод средств, ну чтобы избежать, искусственно созданных компанией, задержек. Об этом конечно же узнал ОСОБА_1 и решил меня за это наказать. Он взломал мой компьютер, залез в переписку, в мессенджерах, увидел как я обсуждал со своими друзьями, что вижу как компания загинается, гибнет, что людям не возвращают деньги, что СБУ и Прокуратура провела обыски во всех наших офисах в Украине, забрали технику и что 3 месяца мы ничего не могли решить, пока не отдали денег, чтобы всё это выкупить, кстати, и мой телефон до сих пор я не смог себе вернуть; и что я не хочу участвовать в обмане клиентов и хочу уволиться."
		-"21 ноября я пришел в офис. Вскоре пришел ОСОБА_1 с тремя охранниками. Он обвинил меня в том, что я помогаю клиентам выводить деньги, а также, как он сказал, в "крысятничестве" и воровстве и сказал, что теперь я ему должен 5000 долларов. На мои просьбы объяснить что и у кого я украл, охранники били меня сзади по голове, а ОСОБА_1 говорил, что он потом мне всё объяснит. Мне сказали, что срок у меня до пятницы."
		-"....По пути домой, на улице, по проспекту Мира ко мне подошли двое бородатых парней с сильным кавказским акцентом и сказали, что они от ОСОБА_1 и затащили меня в "Опель" белого цвета с еврономерами. В машине мне сказали, что 5000 мне надо отдать не до пятницы, а уже на сегодня, до конца дня. Одели мне мешок на голову и били по туловищу кулаками и тупым концом финки по голове. Привезли в какие-то гаражи, но что-то, видимо, у них пошло не так, кто-то не принес ключи от гаражей и меня повезли на лиман, где обещали похоронить."
		 
		Зобов'язати ОСОБА_2 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили, спростувати поширену недостовірну інформацію про ОСОБА_1, яка міститься у відеозаписі, розміщеному на відеохостингу YouTube від ІНФОРМАЦІЯ_7 шляхом розміщення нового відеозапису на відеохостингу YouTube з інформацією про спростування раніше повідомленої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 недостовірної інформації, вказавши, що ця саме інформація є недостовірною та зачитавши резолютивну частину судового рішення про спростування недостовірної інформації.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2) компенсацію моральної шкоди в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
		 
		В решті позову - відмовити. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 1861 грн. 
		 
		Рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, в порядку та строки визначені ст.284 ЦПК України: Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Малиновського районного суду м.Одеси. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. 
		 
		Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст.354, 355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду Малиновський районний суд м.Одеси. 
		 
		Суддя:      С.В. Маркарова
		 
		Повний текст рішення виготовлений 22.10.2021 року
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		06.10.21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...