Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/18179/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2021. Зареєстровано: 19.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2021.
Дата набрання законної сили: 16.11.2021
Номер судового провадження: 1-кс/522/11731/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021000000000510

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
		УХВАЛА
		про задоволення заяви про відвід
		16 листопада 2021 року             м. Одеса
		 
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		заявника  адвоката ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду справи за скаргою захисника ОСОБА_3 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 , - 
		встановив:
		12.11.2021 року, захисник ОСОБА_3 , у судовому засіданні під час розгляду справи за скаргою захисника на повідомлення про підозру ОСОБА_4 заявив відвід слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду вказаної скарги.
		У судовому засіданні заявник захисник ОСОБА_3 підтримав подану ним заяву та дав суду пояснення, що підставами для відводу слідчого судді ОСОБА_5 є те, що він під час розгляду скарги захисника допустив чисельні порушення кримінального процесуального закону, що викликає сумніви в його об`єктивності та неупередженості. Зокрема, захисник посилається на те, що, що слідчий суддя в одному з судових засідань визнавши неявку прокурора у судове засідання без поважних причин, розпочав досліджувати докази у справі. Далі, слідчий суддя, перейшовши до розгляду скарги по суті, не з`ясував у заявника чи підтримує він подану скаргу та не надав можливості висловити свою позицію щодо обґрунтування доводів, що викладені у скарзі. Більш того, слідчий суддя видалився до нарадчої кімнати для постановлення судового рішення по скарзі, однак повернувся з нарадчої кімнати, не проголосив судового рішення та знов перейшов до дослідження доказів.
		Прокурор будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, подавши при цьому заяву про розгляд заяви про відвід слідчого судді без його участі. 
		Слідчим суддею ОСОБА_5 подано заяву, в якій суддя зазначає, що не має можливості прибути у судове засіданні та будь-яких пояснень надавати не бажає.
		Заслухавши заявника, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали справи, додані до заяви про відвід, суд виходить з наступного.
		Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
		З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
		Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим. 
		Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.
		Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд також застосовує практику ЄСПЛ як джерело права.
		Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справіMironenko та Martenkoпроти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справахWettstein проти Швейцарії(Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) таKyprianou проти Кіпру(Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
		Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого слідчого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував слідчий суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). 
		Ні в заяві про відвід, ні у судовому засіданні з розгляду заяви заявником не повідомлено об`єктивних та достатніх обставин, які б підтверджували те, що поведінка слідчого судді свідчить про упередженість при розгляді справи, як і не повідомлено про те, що слідчий суддя має певні переконання, які можуть вплинути на його неупередженість.
		Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
		Щодо аргументів заявника про неналежність способу дослідження слідчим суддею доказів і доводів сторін під час розгляду справи, та порушення слідчим суддею вимог КПК коли останній вийшов з нарадчої кімнати та поновив судовий розгляд, суд зазначає, що не може бути предметом вивчення в межах розгляду заяви про відвід, спосіб аналізу матеріалів скарги, процесуальні рішення та процесуальна поведінка слідчого судді під час вирішення справи. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи заявника про порушення слідчим суддею вимог КПК коли той вийшов з нарадчої кімнати та поновив судовий розгляд суперечать правовій позиції, висловленій у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 28.01.2021р. у справі №182/523/16-к, згідно якої вихід з нарадчої кімнати та поновлення судового розгляду не суперечить загальним засадам кримінального провадження, оскільки оцінка доказів здійснюється саме в нарадчій кімнаті, а за наявності об`єктивних суперечностей, які впливають на вирішення питання щодо винуватості особи, усунути їх можливо лише в результаті відновлення судового розгляду. Наведене, в тому числі, сприяє реалізації загальних засад і прийняття рішення поза розумним сумнівом.
		Суд звертає увагу заявника, що у разі незгоди сторони захисту із певними ухвалами, які постановив слідчий суддя у межах кримінального провадження, вони можуть бути оскаржені в передбаченому ст.309 КПК України порядку шляхом подання апеляційної скарги або заперечень проти таких ухвал під час підготовчого провадження в суді.
		Отже, посилання на порушення слідчим суддею процесуальних норм права не є тими обставинами, які виключають участь слідчого судді в розгляді вказаної скарги, оскільки оцінка дотримання слідчим суддею норм процесуального права не входить до компетенції суду, який розглядає заяву про відвід слідчому судді.
		Така позиція суду узгоджується з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади», згідно якого судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
		Таким чином, сумніви заявника щодо неупередженого розгляду його скарги слідчим суддею ОСОБА_5 та сумніви щодо прийняття за результатом її розгляду обґрунтованого, вмотивованого та законного рішення, мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються, а заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені ст.75 КПК України.
		Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
		Не зважаючи на те, що поведінка судді не викликає об`єктивних побоювань щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача, однак може бути пов`язана з питанням особистих переконань.
		При цьому суд вважає, що у разі не задоволення заявленого відводу та її розгляду слідчим суддею по суті незалежно від прийнятого рішення, сторона захисту та інші учасники судового розгляду, або інші сторонні спостерігачі, можуть стверджувати, що таке рішення слідчого судді, є наслідком його упередженості.
		В судовому засіданні встановлено, що у захисника ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_4 є сумніви щодо об`єктивного відправлення правосуддя у вказаній справі слідчим суддею ОСОБА_5 , а тому суд, враховуючи, що «інститут відводу» покликаний ліквідувати найменший сумнів у відправленні суддею правосуддя, навіть якщо сумніви є безпідставними, оскільки тут є головним «публічний інтерес», з метою уникнення будь-яких сумнівів у об`єктивності слідчого судді у стороннього спостерігача, суд приходить до висновку, що заява про відвід слідчого судді ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 75, 76, 81, 370  372 КПК України, суд 
		постановив:
		Заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4  задовольнити.
		Відвести слідчого суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду справи за скаргою адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 (єдиний унікальний номер справи 522/18179/21; провадження № 1-кс/522/9986/21).
		Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
		Повний текст ухвали проголошено 18 листопада 2021 року о 16:00 год. в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.
		 
		Суддя
		Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 
		           
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи: №522/18179/21
		Номер провадження № 1-кс/ 522/11731/21
		Головуючий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...