Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/795/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2021.
Дата набрання законної сили: 17.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		17 листопада  2021 року                                                                               місто Київ
		 
		                                                                  справа № 367/795/18
		                                                                            провадження №22-ц/824/11887/2021
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М. 
		 
		сторони:
		позивач -  ОСОБА_1 
		відповідач - ОСОБА_2 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , поданою адвокатом Тутою Інною Вікторівною, 
		на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 червня 2021 року у справі, ухвалене у складі судді Мерзлого Л.В., 
		у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У січні 2018 року позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
		В обґрунтування своїх вимог зазначала, що перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .. Від шлюбу з відповідачем вони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час вони з відповідачем шлюбні відносини не підтримують, з 2017 року не проживають разом. Відповідач змінив своє місце проживання. Вказує про те, що відповідач матеріальної допомоги не надає, всі питання щодо утримання, навчання та виховання спільної дитини вирішуються нею  самостійно. Дитині забезпечені всі належні умови. Угоди щодо добровільної сплати аліментів між сторонами не досягнуто. Просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття. В подальшому, позивач збільшила розмір позовних вимог та просила стягнути на її користь аліменти в розмірі 7000 грн., щомісячно.
		Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 червня 2021 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, щомісячно, починаючи з 30 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Вирішено питання розподілу судового збору.
		В іншій частині   позовних вимог - відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду,  представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тута І.В.  подала апеляційну скаргу, в якій просить  рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 
		В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення були неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Зокрема зазначив, що позивачем була подана численна кількість доказів, які встановлюють щомісячні витрати на дитину. Зокрема, середньомісячний розмір витрат ОСОБА_1 на дитину із березня по грудень 2018 року становив 6 000 гривень, в 2019 році - біля 10 000 гривень та з січня по вересень 2020 року у розмірі 19 000 гривень.
		У зв`язку із збільшення витрат на дитину за період розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 змушена була збільшити розмір позовних вимог та просити стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 7 000 гривень щомісячно з наданням відповідних доказів, що підтверджують витрати на дитину.
		Суд не прийняв до уваги наявність у ОСОБА_2 витрат, що значно перевищують його дохід.Фактично відповідач проживає в Канаді та працює спеціалістом в сфері програмування. Відповідач приєднав до матеріалів справи квитанції, що підтверджують щомісячний перерахунок грошових коштів на користь ОСОБА_1 у розмірі від 4 000 грн. до 10 000 грн. В судовому засіданні, що відбулося 11 червня 2021 року відповідач підтвердив, що він щомісячно перераховує грошові кошти на утримання дитини в розмірі від 4 000 грн. до 6 000 грн. Представник відповідача, в цьому ж судовому засіданні зазначив, що середньомісячний заробіток ОСОБА_2 становить 6 000 грн., про що не заперечував і сам відповідач. Тобто, відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 6 000 грн.; відповідач явно приховує свій реальний дохід, оскільки стверджує, що заробляє 6 000 грн., з яких від 4 000 грн. до 6 000 грн. щомісячно перераховує на утримання дитини. Зважаючи на те, що кожен має потреби в здійсненні особистих витрат, як мінімум на харчування, оплату комунальних послуг, проїзду та іншій витрати, очевидним є те, що відповідач приховує свій реальний заробіток (дохід).
		Судом першої інстанції не встановлені обставини, які б давали підстави для зменшення розміру аліментів. Зокрема, ОСОБА_2 є працездатним, не має проблем зі здоров`ям, не має на утриманні жодних непрацездатних осіб чи інших дітей, а отже має можливість сплачувати аліменти в розмірі 7000 грн.
		Судом не було надано жодної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що встановлюють витрати на утримання дитини, середній розмір яких становить орієнтовно 19 000 гривень; фінансову здатність відповідача сплачувати аліменти у розмірі від 4 000 гривень до 10 000 гривень.
		Стягнувши аліменти у розмірі 2 000 грн., суд поклав на позивача основний тягар утримання дитини, а також порушив право дитини на отримання достатнього розміру аліментів з метою забезпечення належного розвитку.
		Із тексту судового рішення неможливо встановити, якими обставинами справи, доказами та мотивами керувався суд, визначаючи розмір аліментів на утримання дитини у сумі 2 000 гривень, при наявності доказів, що підтверджують витрати на утримання дитини, середній розмір яких становить орієнтовно 19 000 гривень.
		Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі. 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 5 жовтня 2021 року у складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
		Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають  малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з позивачем.   
		Ухвалюючи рішення про часткове  задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що неповнолітня дитина сторін проживає разом з матір`ю, знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини  не надає, а отже позивач вправі вимагати покладення на відповідача аліментних зобов`язань. Визначив розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, щомісячно, починаючи з 30 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
		Проте, з таким висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів колегія суддів в повній мірі погодитись не може, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє  законність   і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
		Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
		У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Відповідно до статей 51 Конституції України, ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
		Відповідно до положень ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
		Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішення суду за позовом одержувача аліментів.
		Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
		Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Положеннями  ст. 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. 
		За приписами ч.1 та ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року передбачено, що згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.
		Встановивши, що син сторін проживає разом з матір`ю, ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_3 , відповідно зобов`язаний утримувати та матеріально забезпечувати свою дитину, при цьому добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов`язку не досягнуто, суд першої інстанції  дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання сина.
		Ураховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
		У відповідності до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).
		Визначений судом розмір аліментів не в повній мірі  може забезпечити належне утримання дитини.  
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
		Згідно із положеннями Закону прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг.
		Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021рік" прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня - 2395 грн., з 1 липня - 2510 грн., з 1 грудня - 2618 грн.
		Зазначені положення передбачають мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідного віку, у той час як максимальний розмір аліментів закон не встановлює. Останній буде визначатися судом у кожному конкретному випадку, враховуючи як потреби самої дитини, так і можливості платника аліментів - матері або батька дитини.
		У § 54 рішення ЄСПЛ від 7 грудня 2006 року № 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Олсон проти Швеції" (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
		У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі "М.С. проти України" йдеться про визначення "інтересів дитини", їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
		Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання та, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
		Суд виходить з принципу захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їхньої життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони б мали тоді, коли утримувались обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дітей та отримання ними надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
		Враховуючи матеріальне становище відповідача, який працює, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи інформації щодо будь-яких інших обставин, які мають істотне значення і мають враховуватися судом, зокрема про наявність у платника аліментів на утриманні інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, з огляду на рівність не лише прав, а й обов`язку батьків утримувати неповнолітніх дітей, апеляційний суд вважає за необхідне збільшити розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь позивачки до  3500 грн., що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного утримання, розвитку дитини, а також відповідати засадам розумності та справедливості, з урахуванням однакового обов`язку  як батька, так і матері утримувати дитину.  
		Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка ОСОБА_1 несе витрати  на дитину в розмірі 19000 грн. щомісяця, а тому відповідач  має сплачувати аліменти в розмірі 7000 грн. щомісяця є безпідставними, оскільки розмір таких витрат позивачем не доведений. Надані позивачем до справи квитанції не можна вважати належними доказами у даній справі, оскільки квитанції містять позиції товарів, які не узгоджуються з витратами на дитину. Крім цього, долучені позивачем  виписки по картковому рахунку  в ПАТ "Крелі Агріколь Банк" за період з 4 січня 2017 року по 3 вересня 2020 року та по картковому рахунку в "Універсал Банк" за період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2020 року встановлюють лише факт певних витрат ОСОБА_1 , але не ідентифікують такі витрати позивача, як витрати на дитину.  
		Крім того, необхідно звернути увагу на те, що позивач ОСОБА_1 до понесених витрат на утримання дитини зазначила витрати пов`язані з організацією відпочинку дитини, а також придбання меблів для дитини, але такі витрати не є щомісячними, а тому не можуть бути враховані при визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню на утримання дитини.  
		В свою чергу позивач не позбавлена можливості у випадку наявності особливих обставин (розвиток здібностей дитини, її хвороба тощо) звернутися до суду з позовом про участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, в порядку, передбаченому ст. 185 СК України.
		Необхідно звернути увагу на те, що відповідач не позбавлений права в майбутньому на звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану однієї з сторін, погіршення чи поліпшення здоров`я  когось із них.
		З урахуванням викладеного, судове рішення в силу ст. 376 ЦПК України  підлягає  зміні, в частині визначення розміру аліментів, в іншій частині рішення є законним та обґрунтованим.
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, 
		суд,-
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , поданою адвокатом Тутою Інною Вікторівною,  задовольнити частково.
		Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 червня 2021 року змінити в частині визначення розміру аліментів  з 2000 грн. до 3500 грн..
		В іншій частині рішення -  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з  дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                  О.І. Шкоріна
		 
		 
		Судді:                                                                                     Л.Д. Поливач
		 
		 
		                                                                                                А.М. Стрижеус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...