Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/2570/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2021. Зареєстровано: 19.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2021.
Дата набрання законної сили: 18.05.2022
Номер судового провадження: 1-кп/161/530/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020035130000240

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/2570/21 
		Провадження № 1-кп/161/530/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             18 листопада 2021 року     Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
		судді -     ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря -     ОСОБА_2 ,
		прокурора -     ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого -     ОСОБА_4 ,
		захисника - адвоката      ОСОБА_5 ,
		потерпілого -      ОСОБА_6 ,
		законного представника -      ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого  адвоката      ОСОБА_8 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні обвинувальнийакт укримінальному провадженні№12020035130000240,що надійшовз Луцькоїмісцевої прокуратуривідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з вищою освітою, працюючого вчителем ОЗЗСО «Торчинський ліцей», одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, не судимого, 
		- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 04.11.2020 близько 13.15год., перебуваючи в жіночій роздягальні спортивного залу опорного закладу загальної середньої освіти «Торчинський ліцей Торчинської селищної ради», що за адресою: вулиця Незалежності,46 смт. Торчин Луцького району, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи кримінальну протиправність своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, достовірно знаючи про те, що учень 7-А класу вказаної школи ОСОБА_6 являється малолітньою дитиною, оскільки не досяг 14-річного віку, умисно вдарив останнього у стіну роздягальні внаслідок чого потерпілий вдарився потилицею голови в стіну. 
		В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, використовуючи свою перевагу у фізичній силі, збив малолітнього ОСОБА_6 з ніг, внаслідок чого потерпілий вдарився головою у підлогу.
		Згідно висновку експерта №884 від 10.11.2020, малолітньому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та гематомами потилиці, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх лікування необхідний час більше шести діб. 
		Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України, тобто умисно наніс потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я малолітнього ОСОБА_6 , а також цивільний позов не визнав. Суду дав показання, що дійсно 04.11.2020 близько 13.15год., перебуваючи в шкільному коридорі побачив як декілька учнів, серед яких ОСОБА_6 , розмахували між собою руками і ногами, зробивши висновок, що між ними відбувається конфлікт. В зв`язку з цим, зробив їм зауваження, на що вони не відреагували, тому підбіг до них з метою розборонити. Наздогнавши ОСОБА_6 мав намір завести його до директора, однак останнього не було на місці. Після цього завів ОСОБА_6 у роздягалку, наміру його бити не мав, хотів лише поговорити. Розмова була на підвищених тонах, однак не погрожував на не наносив ніяких ушкоджень. Після того як ОСОБА_6 почав плакати, сказав поводити себе належно та пішов на урок. Після цього написав доповідну записку з приводу вказаних подій на ім`я директора. Категорично ствердив, що не наносив тілесних ушкоджень малолітньому потерпілому. 
		В зв`язку з цим, просив виправдати його, в зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, в задоволенні цивільного позову  відмовити.
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність в нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового провадження доказами.
		Так, допитаний в судовому засіданні малолітній потерпілий ОСОБА_6 (в присутності законного представника ОСОБА_7 ) суду дав показання про те, що 04.11.2020, перебуваючи в шкільному коридорі грався разом зі своїми друзями. В цей час до них підбіг вчитель трудового навчання ОСОБА_4 від якого вони почали втікати. Серед інших, він наздогнав лише його ( ОСОБА_6 ) та силоміць завів у роздягалку спортивного залу, де вдарив його у стінку роздягальні від чого він вдарився потилицею голови. Після цього, ОСОБА_4 повалив його з ніг, зробивши підніжку, внаслідок чого він вдарився головою у підлогу. Категорично ствердив, що саме обвинувачений ОСОБА_4 наніс йому тілесні ушкодження.
		Законний представник ОСОБА_6  ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що є мамою потерпілого ОСОБА_6 04 листопада 2020 року по телефону її молодша дочка повідомила, що її сина побили. В подальшому, після телефонної розмови із ОСОБА_6 вона дізналась, що його побив вчитель. Коли вона повернулась додому, то її мама ОСОБА_9 розповіла, що ОСОБА_10 побив вчитель із трудового навчання, внаслідок чого він був заплаканий, у схвильованому стані, скаржився на головний біль. Самого ОСОБА_6 не було вдома, оскільки він поїхав на тренування. Повернувшись додому, він підтвердив факт побиття вчителем та розповів деталі. Після цього вона разом із сином звернулись у Торчинську ЦРЛ, де повідомила про обставини отримання тілесних ушкоджень та отримали скерування до Волинської обласної дитячої лікарні. Просила задовольнити поданий цивільний позов, при призначенні покарання покладалась на розсуд суду. 
		Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04.11.2020, відібраного у ОСОБА_7 стверджується факт повідомлення правоохоронних органів щодо обставин спричинення її малолітньому сину ОСОБА_6 тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4 . 
		З протоколу проведення слідчого експерименту з доданим відеозаписом від 13.01.2021 (дослідженого в судовому засіданні), за участю малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , вбачається, що останній деталізував власні покази та продемонстрував механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, 04.11.2020 обвинуваченим ОСОБА_4 .
		Згідно висновку експерта №884 від 10.11.2020, малолітньому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та гематомами потилиці, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх лікування необхідний час більше шести діб. 
		Згідно висновку експерта №34 від 19.01.2021 (додатково до експертизи №884 від 10.11.2020), потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та гематомами потилиці. Дані тілесні ушкодження при обставинах та в час, які вказані у протоколі допиту малолітнього ОСОБА_6 та в протоколі слідчого експерименту за його участю.
		З протоколу одночасного допиту осіб з доданим відеозаписом слідчої дії від 21.01.2021 (дослідженого в судовому засіданні), за участю малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , законного представника ОСОБА_7 , педагога ОСОБА_11 , представника потерпілого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 настояв на власних показах та категорично ствердив про час, місце та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_4 , а останній, в свою чергу, ствердив, що не мав умислу на спричинення тілесних ушкоджень, а виявлені у потерпілого тілесні ушкодження виникли не внаслідок його дій.
		Довідкою за результатами опитування ОСОБА_4 із застосуванням поліграфа від 27.01.2021 стверджується, що у гр. ОСОБА_4 виявляються значимі фізіологічні реакції, які свідчать про те, що останній володіє інформацією щодо обставин, пов`язаних із конфліктом, який відбувся в приміщенні роздягальні спортивного залу «Торчинського ліцею», безпосередньо брав у ньому участь та ймовірно заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_6 . 
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_6 яв ляється її онуком. В день, коли трапились події онук пішов у школу здоровий. Коли повернувся  був заплаканий. Запитавши що сталось, той повідомив, що його побив вчитель та розповів про обставини, а саме, що вчитель трудового навчання примусово затягнув у роздягалку, вдарив об стіну та збив з ніг. В подальшому дочка разом із онуком звернулась у лікарню, де виявили струс головного мозку.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив, що працює тренером по боротьбі у Волинському обласному клубі «Магістр», в групі де займається малолітній ОСОБА_6 . Орієнтовно 4-го листопада 2020 року потерпілий прийшов на тренування о 18-тій годині зі скаргами на головний біль, виглядав понурим та блідим. На запитання, що сталось, розповів, що його побив вчитель трудового навчання. До занять в той день він його не допустив. Також повідомив, що на його думку, потерпілий говорив правду щодо обставин отримання ним тілесних ушкоджень, оскільки раніше таких випадків не було. Ствердив, що ОСОБА_6 до навіювань не здатний. 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомив, що працює медичним директором Торчинської ЦРЛ. Під час чергування у лікарні (точної дати не пам`ятає) до нього звернулись ОСОБА_7 зі скаргами на головний біль сина  ОСОБА_6 . На запитання, що сталось повідомив, що впав. Однак в подальшому, мама повідомила, що потерпілий отримав тілесні ушкодження внаслідок конфлікту із вчителем. ОСОБА_6 ствердив даний факт та розповів про деталі, а саме те, що вчитель завів його у роздягалку, поставив підніжку, від чого він впав та вдарився потилицею об підлогу. При огляді потерпілого було виявлено гематому на потилиці, у зв`язку з чим він надав скерування до Волинської обласної дитячої лікарні для додаткового обстеження. Оскільки йому було повідомлено про нанесення умисних тілесних ушкоджень, тому він звернувся із повідомленням до поліції.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомила, що працює вчителем «Торчинського ліцею Торчинської селищної ради». 04.11.2020 у неї був урок у 7-А класі, де навчається потерпілий ОСОБА_6 . На вказаний урок він запізнився на 10-15 хвилин, був заплаканий та сів за останню парту. На запитання що сталось, учні класу повідомили, що ОСОБА_6 побив учитель трудового навчання, однак вона не надала цьому ніякого значення.
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні повідомила, що працює заступником директора із виховної роботи у «Торчинському ліцеї Торчинської селищної ради». В жовтні (точної дати не пам`ятає), вона вийшла в коридор, де перебувало багато школярів. В цей час поряд із нею пробіг обвинувачений ОСОБА_4 , який наздоганяв дітей, серед яких був ОСОБА_6 . На запитання, що сталось, він нічого не відповів та побіг далі. Через деякий час обвинувачений впав, однак піднявшись наздогнав потерпілого, схопив його за комір та повів далі. Що було далі вона не бачила.
		Судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не вчиняв умисних дій, що спричинили настання тілесних ушкоджень малолітньому потерпілому ОСОБА_6 , оскільки вони є суперечливими, не відповідають обставинам справи, встановленим під час судового провадження, такі показання обвинуваченого суд розцінює як намагання уникнути від відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення.
		Враховуючи, що показання малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , дані ним безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме, показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_4 , який не заперечував факт конфлікту, показаннями законного представника ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , висновками судово-медичних експертиз, відповідно №884 від 10.11.2020 та №34 від 19.01.2021, протоколом проведення слідчого експерименту від 13.01.2021, протоколом одночасного допиту осіб від 21.01.2021, довідкою за результатами опитування із застосуванням поліграфа від 27.01.2021, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 у спричиненні малолітньому потерпілому ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, кваліфікуючи його дії за ч.2 ст.125 КК України. 
		При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання суд не вбачає.
		Обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав та не розкаявся у вчиненому, збитки потерпілому не відшкодував, однак раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, де характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинене ним правопорушення відносяться до категорії кримінального проступку, тому суд призначає покарання в межах санкції ст.125 ч.2 КК України, у виді громадських робіт на певний строк. 
		На підставіст.ст.128,129КПК України,ст.ст.1166,1167ЦК Україницивільний позовпредставника потерпілогопро відшкодуваннязавданої матеріальноїта моральноїшкоди задовольнитичастково,стягнути зобвинуваченого ОСОБА_4 в користьзаконного представникапотерпілого ОСОБА_6  ОСОБА_7 1867(однутисячу вісімсотшістдесят сім)грн.87коп.завданих матеріальнихзбитків та8000(вісітисяч)грн.спричиненої моральноїшкоди,а всього9867(дев`ятьтисяч вісімсотшістдесят сім)грн.87коп. 
		В решті позовних вимог  відмовити.
		Визначаючи розмір моральної шкоди суд врахував майновий стан обвинуваченого, а також виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди, з врахуванням ступеню спричиненої шкоди, відповідає обсягу та характеру спричинених страждань малолітнього потерпілого та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках. 
		На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
		Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначивши покарання у 220 (двохсот двадцяти) годин громадських робіт.
		Стягнути зобвинуваченого ОСОБА_4 в користьзаконного представникапотерпілого ОСОБА_6  ОСОБА_7 1867(однутисячу вісімсотшістдесят сім)грн.87коп.завданих матеріальнихзбитків та8000(вісітисяч)грн.спричиненої моральноїшкоди,а всього9867(дев`ятьтисяч вісімсотшістдесят сім)грн.87коп. 
		   На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		   
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...