Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 283/1408/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2021. Зареєстровано: 19.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2021.
Дата набрання законної сили: 10.05.2022
Результат оскарження 25.10.2022 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: 1-кп/295/16/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020060080000127

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №283/1408/20
		Категорія 11
		1-кп/295/16/21
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.11.2021 року м. Житомир
		Богунський районний суд м. Житомира складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження № 12020060080000127 про обвинувачення:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малина Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з вищою освітою, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, -
		з участю учасників кримінального провадження:
		прокурора:                 ОСОБА_7 ,
		потерпілої:             ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого:             ОСОБА_6 ,
		захисників:     ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		 
		08.03.2020 близько 05 год. 00 хв. у АДРЕСА_2 , між ОСОБА_6 та його батьком ОСОБА_11 , на ґрунті сімейно-побутових обставин, виникла конфліктна ситуація. Так, близько 05 години 40 хвилин, під час даного конфлікту, ОСОБА_6 вирішив умисно вбити ОСОБА_11 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство, в цей же день і час і місці ОСОБА_6 , перебуваючи в житловій кімнаті будинку, взяв в руки сокиру, тримаючи її в руці, діючи на ґрунті особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, наблизився до батька та із значною силою гострою частиною сокири, наніс не менше чотирьох ударів ОСОБА_11 в область розташування життєво важливих органів - голови та шиї, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді рани голови, підборіддя, шиї, дірчатого перелому кісток склепіння черепа, ран щитоподібної залози, трахеї, стравоходу, шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку, лівої та правої сонних артерій, вен, які відносяться до тяжкого ступеню важкості, що є небезпечним для життя в момент їх спричинення, в результаті чого вчинив умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 .
		Причиною смерті ОСОБА_11 , є рубані рани шиї з пошкодженням органів шиї та шийного відділу хребта, які ускладнилися зовнішньою кровотечею, що зумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, функцій центральної нервової системи.
		 
		Своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні вбивства - умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 115 КК України.
		 
		 
		 
		2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування судом окремих доказів
		 
		2.1.В судовомузасіданні обвинувачений  ОСОБА_6  вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Суду пояснив, що в 2020 році він проживав у Києві. 07.03.2020 після спортивного змагання з боксу за попередньою домовленістю з батьками електричкою близько 19.00 приїхав в м. Малин до батьків додому. Там він спілкувався з батьками розповідав про свої успіхи. Потім мати пішла відпочивати, а він залишився спілкуватись із батьком. Їх відносини з батьком були дружніми. Він повідомив батьку, що вирішив одружитись і розпочати власний бізнес. Для початку бізнесу він планував використати гроші, виручені за продаж батьківського автомобіля «Фольцваген». Батько був якийсь стурбований, дивний, зляканий. Вони разом з батьком ходили до крамниці. Тоді він відчув, що бачить батька останній раз. 
		Після повернення з крамниці, через певний час, він поїхав на автомобілі «жигулі» з дому на зустріч із другом ОСОБА_12 . Батько відкривав ворота, щоб виїхав автомобіль. Автомобіль припаркував біля пам`ятника ОСОБА_13 -Маклаю, зустрівся з ОСОБА_12 біля кафе «Лакомки», але всередину не заходили. Спілкувались на різні теми, пили чай хвилин 40, ОСОБА_12 запрошував кудись, але він відмовився, бо втомився. Потім сів в машину і приїхав додому. Батько сидів на кухні, грав у гру на телефоні, він був стурбований. Потім вони вдвох піднялись на другий поверх до батька в кімнату. Батько показував медитації на комп`ютері. Потім він пішов до своєї кімнати на цьому ж поверсі, лежав і переписувався із кимось з дівчат. Потім заснув. 
		Прокинувся він від шуму, це була темна пора доби. Почув удар ручки вхідної двері об раму. Спустився сходами вниз і побачив жах: батька, калюжу крові. При ньому калюжа крові не утворювалась. Намагався врятувати батька, привести в почуття, як саме  не пам`ятає. Пам`ятає, що повзав біля нього на колінах, брав за ноги, рану намагався прикривати рукою. Рану не пам`ятає. Під час цих дій забруднив кров`ю руки, ноги, якісь частини тіла, оскільки в цей час був лише в трусах. На голові могла бути кров, оскільки міг десь потертись. Під час додаткового допиту причину виникнення слідів на волосяній частині голови, кінцівках та тулубі в виді капель, потьоків пояснити не зміг.
		Потім викликав поліцію, чи швидку, чи переплутав номери та викликав пожежну. Потім приїхала поліція і швидка. Пояснив, що був в якомусь стані схожому на шок, оскільки не міг навіть слова вимовити та не все пам`ятає. Поліцейські по приїзду нічого не питали, надягли кайданки і повезли у відділок. 
		Стверджував, що був тверезий, алкоголь чи наркотичні речовини не вживав. Зжата пляшка, пристосована до вживання наркотичних речовин, знайдена в каміні, належала не йому, а його батьку, який іноді (приблизно раз на місяць) покурював наркотичні речовини. 
		Вхідні двері ввечері могли бути закриті не на замок, однак на ніч їх завжди закривали, якщо ніхто не забуде, оскільки їх сім`ю двічі обкрадали в 2013 році та років 5 назад. Охоронну сигналізацію, коли знаходяться вдома, зазвичай не вмикали.
		Батька не вбивав і мотиву на вбивство не мав. Де дівся їхній собака, який мав гавкати на вбивцю батька  не знає і не розуміє, чому він не гавкав. Раніше про собаку не розказував слідству, оскільки не був впевнений, чи буде це трактуватись на його користь.
		Батько ворогів чи неприязних відносин з кимось не мав.
		 
		Не зважаючи на невизнання ОСОБА_6 своєї вини в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_11 , його вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
		 
		2.2.Потерпіла ОСОБА_8  в судовому засіданні пояснила, що ввечері, близько 19.00 години 07.03.2020, її син ОСОБА_6 приїхав з м. Києва в нормальному стані, веселий. Розказував їй та ОСОБА_11 про свої справи, показував свої фото зі змагань з боксу. Планували наступного дня йти на цвинтар, а потім зібратись всіма родичами. ОСОБА_6 повечеряв та пішов в свою кімнату. Чоловік пішов на вулицю закінчувати свою справу, він кропив дерева. Вона закінчила свої справи і пішла в свою кімнату. Чоловік зайшов, сказав, що йому зле і він піде до крамниці по мінеральну воду. Син сказав, що піде з батьком, і вони пішли вдвох. Повернувшись з крамниці, чоловік зайшов до неї в кімнату і дав цукерку. Вона спитала, чого ворота відкривали. Чоловік відповів, що ОСОБА_14 поїхав в центр на зустріч із товаришами, а сам пішов у кухню. Десь годину сина не було. Через годину почула шум воріт. Це приїхав ОСОБА_14 . Чула, як він розмовляв з батьком на кухні, сміявся, чула, як він сказав батьку «на добраніч» і пішов на другий поверх. Потім зайшов до неї в кімнату, спитав в неї, чи вона спить, і сказав, що буде лягати. ОСОБА_14 закрив двері і пішов в свою кімнату. Чула, як він, зайшовши до своєї кімнати, роздягався, бачила крізь скло своїх дверей, як він вимкнув світло і ліг. 
		Чоловік був у кухні, він не піднімався. Вночі нічого не чула, оскільки звечора вживала заспокійливі ліки: «корвалазід» та «міосерд», в якій кількості  не пам`ятає. Коли встав син  не знає.
		Під раноквона почулабожевільний крик ОСОБА_14 «мама». Вона побігла і, будучи на сходах, побачила, сина в коридорі, він спускався по стінці, тримаючи в руках телефон. Сказав «міліція» і більше нічого не говорив і дивився в одну точку. Вона, навіть не могла задати йому питання: «що сталось?», оскільки бачила, що він в шоковому стані і дивився в одну точку.
		Коли син сказав: «міліція», вона побачила, що чоловік лежить в крові на спині, руки відведені в сторони. Двері в хату були відчинені. Вискочила з хати і стала викликати швидку та поліцію. Потім зателефонувала своєму батьку і нічого не пояснювала, сказала приїхати. Не пам`ятає, коли він приїхав: до поліції чи після. Вона вибігла на вулицю, щоб відкрити та зустріти скору та поліцію.
		Син був спортсмен, алкоголь взагалі не вживав, наркотичні речовини - не бачила, при ній не вживав. Чи вживав син в той вечір алкоголь, наркотичні речовини  їй не відомо. Ніколи не бачила, щоб у них в хаті хтось вживав наркотичні речовини.
		У ОСОБА_14 з батьком були завжди дуже гарні дружні відносини. Сварок та бійок між сином і чоловіком ніколи не було. 
		Також пояснила, що дійсно вилучена у них на кухні сокира в них раніше була, але вона не бачила, щоб ОСОБА_14 її брав. Крім неї, сина і чоловіка в будинку нікого більше не було і ніхто не приходив.
		На досудовому слідстві давала зовсім інші показання, оскільки працівники поліції, прізвище яких не знає, радили їй обмовити сина для того, щоб через пів року син був вдома, інакше вони казали, що сину буде призначено 15 років позбавлення волі. Тому вона так і казала, як їй радили.
		Показання потерпілої суд оцінює у сукупності з іншими доказами по справі. 
		 
		Відповідно до електронного документу, на якому зафіксовано дзвінок на екстрену службу «102», 07.03.2020 о 5:38 на телефонну лінію «102» телефонувала жінка, яка назвавшись ОСОБА_8 повідомила, що за адресою: м. Малин, 46 «синочок сокиру хапає і вбиває батька». Повідомила, що вона є матір`ю особи, і підозрює, що ОСОБА_6 вчиняє злочин під впливом наркотичного сп`яніння (т. 3 а.с. 186; т. 4 а.с. 24-27).
		Відповідно до електронного документу, на якому зафіксовано дзвінок на екстрену службу «103», 07.03.2020 о 5:43 на телефонну лінію «103» телефонувала жінка, яка повідомила, що син, ОСОБА_6 вдарив батька, ОСОБА_11 , якому 49 років і який є її чоловіком, гострою частиною сокири по голові за адресою: АДРЕСА_2 . А вона вибігла з хати. Припускає, що син міг вжити ввечері на прогулянці наркотичні речовини (т. 4 а.с. 20-23).
		Вказані документи отримані увстановлений закономспосіб на підставі ухвал Богунського районного суду м. Житомира від 01.03.2021, якими надано прокурору та захиснику тимчасовий доступ до оригіналів електронних документів, у яких зафіксовано аудіозаписи всіх можливих повідомлень, які надійшли08.03.2020від  ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ,фельдшера швидкоїдопомоги тавсіх іншихосіб стосовно смерті ОСОБА_11 на лінію «102» та «103» відповідно.
		Оскільки на вказаних електронних документах зафіксовано лише два дзвінки ОСОБА_8 в служби «103» та «102» відповідно, та фельдшера швидкої допомоги, то суд приходить до висновку, що інших дзвінків до вказаних служб не надходило. 
		В ході дослідження вказаних доказів 24.02.2020 о 15.12 обвинувачений пояснив, що до дзвінка матері чи після, телефонував в міліцію і в швидку. Не заперечуючи при цьому факт самих дзвінків матері у вказані служби, він заперечував належність даних доказів з тих підстав, що на електронному доказі зафіксовано повідомлення матері про те, що він б`є батька, а не вбиває (звукозапис судового засідання за 24.02.2021 о 15.36). 
		Аналогічні відомості про обставини вбивства ОСОБА_6 ОСОБА_11 нею викладено у протоколіприйняття заявипро кримінальнеправопорушення від08.03.2020та взаяві прозалучення їїдо провадженняв якостіпотерпілої (т.2 а.с. 16, 103). 
		З урахуванням сукупності зазначених доказів, суд критично оцінює показання потерпілої, що вона не бачила, як син, ОСОБА_6 брав сокиру, вбивав батька, дані в судовому засіданні, вважає їх не правдивими, наданими з метою допомогти синові уникнути кримінального покарання за скоєний злочин. Суд вважає первісні заяви, повідомлення поліції та швидкій допомозі про обставини вчинення злочину правдивими, що узгоджуються із усією сукупністю перелічених доказів. Вона сама в судовому засіданні підтвердила, що раніше поліції давала інші показання про обставини вбивства. Наведені нею причини зміни показів суд вважає надуманими і нелогічними.
		Суд також звертає увагу на впевнений і детальний опис потерпілою обставин того, як обвинувачений лягав спати. Потерпіла стверджувала, що він сам піднявся на другий поверх, зайшов до неї в кімнату, спитав, чи вона спить, і сказав, що буде лягати. Потім закрив двері і пішов в свою кімнату. Чула, як він, зайшовши до своєї кімнати, роздягався, бачила крізь скло своїх дверей, як він вимкнув світло і ліг. Чоловік був у кухні і не піднімався. Разом з тим обвинувачений повідомив, що піднімався наверх разом із батьком до батька в кімнату, батько показував медитації на комп`ютері і лише потім він пішов до своєї кімнати. Тобто також надав досить детальний опис, який суперечив опису, наданому його матір`ю. Що може свідчити про неправдивість пояснень обох або одного з них.
		 
		Захист заперечував допустимість електронних доказів, на яких зафіксовані повідомлення потерпілої в поліції та швидку допомогу про вчинений злочин, отриманих як на письмовий запит прокурора, так і в порядку тимчасового доступу до оригіналів документів. Доводи захисника про очевидну недопустимість вказаних електронних доказів суд відхиляє, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05. 2003 року № 851-IV,у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (аудіозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
		Захиснику також було надано тимчасовий доступ до оригіналів документів, в ході якого він мав можливість переконатися в їх достовірності та повноті. Він підтвердив в судовому засіданні, що дійсно приймав участь в даній процесуальній дії саме в якості захисника (адвоката). Вказані електронні документи скопійовані з серверів, комп`ютерного обладнання установ, вказаних у відповідних ухвалах суду. Факт наявності відповідного обладнання на балансі ГУНП Житомирської області та повна назва такого обладнання підтверджується відповіддю ГУНП на адвокатський запит (т.4 а.с. 35, 36). При цьому КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради надано відповідь на адвокатський запит відповідно до питань, сформульованих в ньому. Наявність нового обладнання на його балансі з урахуванням наведеного положення ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» не спростовує достовірність записів, здійснених попереднім обладнанням.
		Факт виконання прокурором вимог ст. 290 КПК України під час ознайомлення з протоколами тимчасового доступу та додатками до них підтверджено відповідними заявами захисника, обвинуваченого, потерпілої, де відсутні будь-які зауваження щодо неналежного виконання вимог КПК України під час відкриття вказаних матеріалів (т. 4 а.с.17-19). 
		Доводи захисника щодо недопустимості протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.03.2020 суд відхиляє, виходячи з наступного. Потерпілою та сторонами справи не заперечується факт оформлення прийняття такої заяви 08.03.2020. Її прийняли та зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі  ЄРДР) відповідно до вимог ст. 214 КПК України, про що свідчить відповідний витяг з ЄРДР. Зауваження захисту щодо порушення інструкції з її реєстрації не свідчать про істотне порушення прав і свобод людини, а тому не спростовує її допустимість згідно вимог КПК України. 
		При цьому суд визнає недопустимим засобом доказування протокол слідчого експерименту, проведеного з участю потерпілої ОСОБА_8 та відеозапис до нього, оскільки він отриманий з істотним порушенням права людини, передбаченого ст. 63 Конституції України, без роз`яснення потерпілій перед початком слідчої дії права не свідчити проти свого близького родича, яким є обвинувачений, що прямо передбачено ч.8 ст. 224 КПК України.
		 
		2.3. В ході огляду місця події 08.03.2020, проведеного на підставі письмового дозволу ОСОБА_8 (т. 2 а.с.17) слідчим ОСОБА_15 , у присутності понятих та потерпілої, було виявлено та зафіксовано в протоколіогляду місцяподії таілюстративній таблицідо нього наступне.В кімнатіна першомуповерсі виявленотруп ОСОБА_11 в положенніна спині.Ліва рукавідведена всторону,права руказігнута вліктьовому суглобі.Кисть лежитьна животі. Навколо верхньої частини тулубу, шиї, голови значна кількість крові. На шиї трупа горизонтальна рана, якою пошкоджено органи шиї та шийний відділ хребта. Обличчя, кисті рук, одяг та підлога та нижня частина меблів (зісторони голови) забризкані краплями крові. На підлозі біля трупа виявлено слід босої ноги в крові. Інших слідів не виявлено. 
		Також в цій кімнаті в середині каміну виявлено зігнуту пляшку, на горлечку якої закріплена фольга з отвором, схожа на «бульбулятор». На стіні між вікнами виявлено мазок бурого кольору, схожий на кров. З пояснень потерпілої та обвинуваченого можна встановити, що саме по цій стінці обвинувачений «спускався по стінці» та міг залишити сліди крові.
		В кухні на столі виявлено мобільний телефон «Самсунг» з сім-картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 . В ході огляду кухонного гарнітуру в шухляді виявлено тканинний пакет, в середині якого поліетиленовий пакет, а в ньому  сокиру, розміром 56*24 см з дерев`яним топорищем. На металевій частині топорища виявлено сліди бурого кольору, схожі на кров. 
		На терасі другого поверху поруч із пластиковим відром на бильці опори виявлено рушник зі слідами бурого кольору. На підлозі (з плитки) виявлені краплі бурого кольору.
		Протокол підписаний всіма учасниками огляду без зауважень. 
		Суд звертаєувагу на те, що біля трупа виявлений слід босої ноги. З урахуванням пояснень самого обвинуваченого, що він будучи лише в трусах підходив до батька, брав його за різні частини тіла, забруднився кров`ю, суд приходить до висновку, що даний слід з високою ймовірністю був залишений обвинуваченим. Будь-яких інших слідів ніг чи взуття біля трупа не виявлено, що є непрямим доказом, який у сукупності з іншими доказами по справі, свідчить про те, що ніхто, крім обвинуваченого не був біля вбитого як в момент вбивства, так і пізніше.
		Захисник звертав увагу, що під протоколом огляду місця події замаскований обшук. Разом з тим ухвалою від 10.03.2020 слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області надав відповідний дозвіл на проведення обшуку (т. 2 а.с.73). А тому у суду відсутні будь-які сумніви щодо законності даної слідчої дії і як наслідок  в допустимості результатів її проведення.
		 
		Свідок ОСОБА_16  підтвердив обставини, зафіксовані протоколом огляду місця події від 08.03.2020 та ілюстративною таблицею до нього. Суду показав, що був понятим при огляді 08.03.2020 місця вбивства по вул. Заводській в 2-поверховому будинку, в ході якого виявлено труп чоловіка та кров біля його шиї, сліди крові в багатьох місцях в кімнаті, у кухонному гарнітурі сокиру в крові, рушник в крові, і ще щось. Все знайдене вилучали. Він вирішив,сокира булазнаряддям вбивства,оскільки сокирабула вкрові. Після завершення огляду він прочитав протокол, все перевірив на правильність та підписав. Тобто в судовому засіданні підтвердив обставини, зафіксовані в протоколі огляду місця події. 
		Суд звертає увагу, що допит відбувся більше, ніж через рік після події, а особливістю образної пам`яті є те, що із часом образи спрощуються, втрачають яскравість, стають більш узагальненими, на перший план виходять суттєві ознаки матеріалу, а подробиці стираються. Найменше змін зазнають незвичайні зорові образи. Саме тому свідок згадав в першу чергу незвичні для повсякденного життя образи, а вилучений телефон він згадав як «ще щось». Сумнівів у правдивості його показань у суду немає.
		 
		2.4.Вилучені вході оглядумісця подіїпредмети (мобільний телефон ОСОБА_6 , сокира зіслідами крові та напівскручена пластикова пляшка з фольгою на горловині) постановою від 08.03.2020 були визнані речовими доказами (т. 2 а.с. 70) та на них накладено арешт (т.2 а.с. 76). Одяг загиблого, вилучений на підставі заяви потерпілої (т. 2 а.с 77) був визнаний речовим доказом (т. 2 а.с. 96) і був оглянутий як на досудовому слідстві (т.2 а.с. 78-82), так і в суді. 
		В ходіогляду всудовому засіданні встановлено, що одяг ОСОБА_11 : футболка жовтого кольору, синя спортивна кофта та штани просякнуті засохлою кров`ю. Потерпіла ці речі загиблого впізнала. Сокира мала нашарування засохлої крові. Обвинувачений і потерпіла пояснили, що сокира схожа на ту, що була у них дома на момент вбивства ОСОБА_11 . 
		Оцінюючи вказані докази, суд виходить з того, що виявленнята вилученняпід часогляду місцяподії зкухонного гарнітурусокири вкрові підтверджується відповідним протоколом, ілюстративною таблицею до нього, показаннями свідка ОСОБА_16 і ніким не оспорюється. Доводи потерпілої та обвинуваченого про те, що ту сокиру тривалий час не використовували, наявність на ній свіжої (не засохлої) крові одразу після вбивства ОСОБА_11 , характер поранень вбитого (спричинені рубаючою дотичною поверхнею) з високою вірогідністю свідчить про те, що саме ця сокира є знаряддям вчиненого вбивства.
		 
		Захист заперечував допустимість вказаних доказів, оскільки мав зауваження щодо їх пакування; вважав, що експерт не мав права видавати вказані речі слідчому, а мав віддати потерпілій; та слідчий не мав повноважень на проведення слідчих дій. 
		Суд вважає недоліки пакування речових доказів після вилучення неістотним порушенням прав особи і, враховуючи, що потерпіла впізнала речі загиблого в судовому засіданні під час їх дослідження, а інші учасники процесу не заперечували цього, сумніви в їх допустимості відсутні.
		Враховуючи вимоги п. 2.4 Порядку зберігання і видачі трупів (частин трупа), носильних речей, документів, коштовностей та речових доказів з моргу та порядок прибирання моргу, експерт мав право видати речі родичам загиблого тільки з письмового дозволу слідчого. Разом з тим в справі такий дозвіл відсутній, а є заява про добровільне передання потерпілою слідству одягу ОСОБА_11 .
		Відповідно до постанови про створення групи слідчих (т. 2 а.с 13), відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 2 а.с. 11) слідчий ОСОБА_17 був уповноважений на проведення досудового розслідування по факту вбивства ОСОБА_11 . А обов`язок отримання доручення про проведення досудового розслідування для отримання відповідних повноважень КПК України не передбачає.
		Тому доводи захисника про недопустимість вказаних доказів суд відхиляє.
		 
		Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений повідомляв екстрені служби про смерть батька спростовуються електроннимидоказами,оскільки під час тимчасового доступу до електронних документів, у яких зафіксовано аудіозаписи всіх можливих повідомлень, які надійшли08.03.2020від  ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ,фельдшера швидкоїдопомоги тавсіх іншихосіб стосовно смерті ОСОБА_11 на лінію «102» та «103» відповідно, зафіксовано лише повідомлення ОСОБА_8 о 05:38 за лінію «102» та о 5:43 на лінію «103» і фельдшера швидкої допомоги о 5:44 на лінію «102». Повідомлення від ОСОБА_6 чи будь-кого іншого 08.03.2020 у вказаних екстрених службах не зафіксовані. 
		Вказана обставина узгоджується з показаннями обвинуваченого та потерпілої, що ОСОБА_6 перебував у такому стані, що нічого, крім «мама» та «поліція» у вказаний час не казав. Вказане не суперечить доказам, якими зафіксовано виклики з телефону обвинуваченого за телефоном «102», оскільки у разі виклику і мовчання повідомлення про вчинений злочин не фіксується.
		 
		2.5. Свідок ОСОБА_18 , суду показав, що зранку після 6.00 до нього зателефонувала його донька ОСОБА_8 і попросила приїхати. Через пів години він був на місці події. По дорозі заїжджав за другою донькою ОСОБА_19 . На місці події побачив вбитого зятя, а онука ОСОБА_6 в цей день не бачив, бо його забрали у поліцію ще до їх приїзду. Останнього характеризував позитивно.
		Аналогічні пояснення надала свідок  ОСОБА_19 , пояснивши, що приїхала на місце події разом із батьком ОСОБА_18 , а ОСОБА_6 в цей день не бачила.
		Свідок ОСОБА_20  пояснила, що зустрічалась з ОСОБА_6 , останній раз бачила його приблизно за три тижні до 08.03.2020. Характеризувала його позитивно. Пояснила, що алкоголь він не вживав, наркотичні речовини при ній не вживав.
		Свідок ОСОБА_12 показав суду, що 07.03.2020 зустрічався із ОСОБА_6 близько 22.00 в центрі міста Малин. Зустріч тривала хвилин 10, протягом якої вони розмовляли, пили чай, після чого він поїхав додому. 
		Свідок ОСОБА_21  показав суду, що проживає по сусідству із родиною, де сталось вбивство. ОСОБА_6 візуально знає як сусіда. Свідок раніше неофіційно працював в нічному клубі «Замок володаря», барменом. 08.03.2020, близько 01.00 до клубу зайшов ОСОБА_6 із компанією людей із кількох дівчат та хлопців, яких він (свідок) ніколи раніше не бачив. ОСОБА_6 приблизно до 03.00 перебував в клубі, вживав горілку та алкогольні коктейлі, танцював, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Близько 06.00 він (свідок) повертався додому бачив поліцію біля будинку Нагорного, натовп сусідів. Він (свідок) на роботі та в той день не вживав спиртні напої.
		Суд оцінює показання вказаних свідків, виходячи з вимог КПК України. Показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , відповідно до вимог ст. 91 КПК України, мають доказове значення лише в тій частині, де вони як родичі та дівчина відповідно, характеризують ОСОБА_6 позитивно. Жодний з них, а також свідок ОСОБА_21 не були очевидцями події вбивства. Самі по собі пояснення свідків щодо вживання чи не вживання обвинуваченим алкогольних напоїв напередодні вчинення злочину не мають доказового значення, оскільки ОСОБА_6 не висувалось обвинувачення у вчиненні злочину в стані сп`яніння. 
		 
		2.6. Характер забрудненняобвинуваченого кров`ю встановлений висновком експерта № 39 від 10.03.2020, де зазначено, що на тілі ОСОБА_6 виявлено плями червоно-бурого кольору з підсохлою часткою відстаючою поверхнею у вигляді потьоків та крапель на голові, обличчі, кистях рук, ніг, тулубу, які легко змиваються водою (т. 2 а.с. 175). 
		Також пронаявність слідівкрові наобвинуваченому зазначено у виписці № 418 із медичної карти хворого ОСОБА_6 ,згідно якої08.03.2020о 11.35,тобто післязатримання, ОСОБА_6 був оглянутий лікаремта зним проведенівідповідні діагностичнідослідження.При цьому, на шкірі волосяної частини голови, тулуба були виявлені краплі і потьоки згорнутої крові (т. 2 а.с. 186). 
		Разом з тим сам ОСОБА_6 не заперечував факт наявності у нього на руках, ногах, голові та тулубі слідів крові, пояснюючи їх виникнення тим, що він надавав батьку першу допомогу, повзав біля нього, намагався закривати руками рану, а головою міг десь потертися о кров.
		 
		2.7.Відповідно довисновку експерта№ 32від 15.04.2020 причиною смерті  ОСОБА_11 1970 року народження є рубані рани шиї з пошкодженням органів шиї та шийного відділу хребта, які ускладнилися зовнішньою крововтратою, що зумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, функцій центральної нервової системи. Смерть його настала відразу після отримання тілесних ушкоджень. У трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді ран голови, підборіддя, шиї, дірчатого перелому кісток склепіння черепа, ран щитоподібної залози, трахеї, стравоходу, шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку, лівої та правої сонних артерій, вен, які відносяться до тяжкого степеню важкості, що є небезпечним для життя в момент їх спричинення і могли виникнути від дії предметів з рубаючою дотичною поверхнею і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю. Дані ушкодження були спричинені прижиттєво і не могли виникнути внаслідок падіння потерпілого з положення стоячи на тверду поверхню. Тілесних ушкоджень, які могли б виникнути раніше, ніж до 08.03.2020 на тілі трупа не виявлено. ОСОБА_11 було спричинено біля 1 травмуючої дії у волосяну частину голови, 1 травмуючу дію в ділянку підборіддя, та 2 травмуючих дії в ділянку передньої поверхні шиї, вірогідніше в даній послідовності. Він не міг собі нанести самостійно дані смертельні ушкодження. В момент нанесення йому ушкоджень він міг знаходитися спочатку у вертикальному, близькому до нього положенні, а потім у горизонтальному. ОСОБА_11 був повернутий передньою частиною тіла відносно нападаючого і після отримання ушкоджень не міг здійснювати самостійні дії. У зв`язку із тим, що смерть його настала в короткий термін можна висловитись, що неможливо було б врятувати життя потерпілого за умов надання йому своєчасної допомоги. Ознаки, які б свідчили про можливу самооборону, опір на тілі трупа не виявлено. Етиловий спирт в крові та яких-небудь захворювань, що могли сприяти смерті ОСОБА_11 , не виявлено. При огляді трупа за місцем виявлення поза його не змінювалась. На думку експерта, у зв`язку з тим, що смерть потерпілого настала відразу після отримання ушкоджень, можна стверджувати, що потерпілий міг не відчувати особливо сильний біль.
		 
		Вказані висновкисудовий експерт ОСОБА_22  підтвердив у судовому засіданні, додатково пояснив, що час смерті ОСОБА_11 відповідає фабулі постанови слідчого про призначення експертизи. Нанесені тілесні ушкодження здійснені із значною силою удару. Це могла бути гостра частина сокири. Пояснив, що в моментперерубування артеріїзагиблого кровбризкала фонтаномі моглазабруднити крапляминападника,які стікаючиутворювали потьоки. Експерт спростував спроможність доводів обвинуваченого про те, що виявлені на ньому краплі та потьоки крові могли утворитися під час намагання надати першу медичну допомогу загиблому. 
		У суду відсутні підстави не довіряти висновкам та роз`ясненням експерта, які в судовому засіданні не оспорювались і не спростовані.
		Суд вважає, що відсутність ознак самооборони, встановлена висновком даної експертизи, може свідчити про те, що вбитий не захищався, не очікувавши нападу від особи, до якої стояв обличчям, хоча і бачив в її руках сокиру.
		 
		2.8 Матеріали справи містять постанову пропроведення освідуванняобвинуваченого від 08.03.2020, постановлену прокурором ОСОБА_23 , зі змістом якої ознайомлено обвинуваченого і на підставі якої проведено його освідування та зафіксовані відповідні обставини (т.2 а.с 184-188). А також постанови вказаного прокурора від 08.03.2020 про отримання зразків для експертизи: зразки нігтів рук ОСОБА_6 , зразків слідів його рук, зразків змиву з його рук, зразку його крові (т.2 а.с 176, 178, 180, 182).
		Захист заперечував допустимість вказаних постанов, оскільки вважав, що постанови ухвалені неуповноваженим прокурором, а постанову про призначення ОСОБА_23 в групу прокурорів 08.03.2020 (т.3 а.с.172) недопустимим доказом. Прокурор наполягав на допустимості вказаної постанови, оскільки відомості про повноваження вказаного прокурора були внесені до ЄРДР вчасно, а в справі є постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 08.03.2020, якою ОСОБА_23 призначено до групи прокурорів у цьому провадженні, яку вважав допустимою (т.3 а.с. 172).
		Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного суду, викладеній в постанові від 22.02.2021 по справі № 754/7061/15 за змістом статей36,37,110 КПКУкраїни рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень.
		Оскільки прокурором не доведено того, що на момент виконання вимог ст. 290 КПК України матеріали справи містили постанову про призначення прокурора ОСОБА_23 до групи прокурорів по цій справі, суд не приймає дану постанову в якості допустимого доказу, а отже прокурор ОСОБА_23 не мав повноважень на проведення процесуальних дій. Тому суд визнає недопустими як вказані постанови, так і докази, отримані на підставі його доручень, а саме: протоколи отримання зразків для експертизи від 08.03.2020 (т.2 а.с 177, 179, 181, 183, 185), висновки експертиз № 91/ц від 17.04.2020, 6/2-89 від 13.03.2020, № 233 від 27.03.2020, №235 від 12.03.2020, № 72/ц від 10.04.2020, 71/ц від 10.04.2020 (т.2 а.с. 192-196; 199-206; 225-227; 231; 235-238; 242-245).
		 
		2.9. Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.03.2020 (т.2 а.с 247-248), ОСОБА_6 затримано 08.03.2020 о 07.00 в приміщенні Малинського ВП м. Малин по вул. Захарченка, 16 на підставі пунктів 1, 2 частини 1 ст. 208 КПК України, оскільки цю особу застали під час вчинення злочину, а також безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
		Як свідчать показання потерпілої та обвинуваченого, працівники поліції одразу ж по приїзду надягли на обвинуваченого кайданки та забрали до відділу поліції. Отже, суд приходить до висновку, що фактичне затримання обвинуваченого відбулось раніше, ніж зазначено в протоколі. Вказані обставини підтвердили і свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які прибувши на місце через пів години після дзвінка потерпілої, обвинуваченого вдома не застала, оскільки останнього затримала поліція.
		Захисник просив визнати недопустимим доказом вказаний протокол, оскільки обвинувачений затриманий не на місці вчинення злочину і в протоколі не зазначено номеру телефону, за яким повідомлено потерпілу про затримання обвинуваченого. 
		Враховуючи, що фактичне затримання обвинуваченого відбулось на місці вчинення злочину, а в приміщенні Малинського ВП лише складено відповідний протокол, то підстави його затримання в протоколі вказані правильно. А доводи захисту про неповідомлення мами обвинуваченого про затримання, оскільки не вказаний номер її телефону, спростовуються вказівкою на повідомлення її за адресою проживання, оскільки вона на момент фактичного затримання знаходилась вдома.
		 
		Захисник також заперечуючи факт вручення ОСОБА_6 повідомлення пропідозру від 08.03.2020, в ході судового розгляду стверджував, що повідомлення про підозру від 23.06.2020 (т. 3 а.с. 63-67) порушує права останнього. 
		Разом з тим, на досудовому слідстві повідомлення про підозру, в порядку п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, ніким не оскаржувалось.
		Крім того, за змістом статей 278 ч.1, 111 ч.3, 136 ч.1 КПК України, повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченомуглавою 11цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. 
		В даному випадку підтвердженням належного повідомлення ОСОБА_6 про підозру є запис: «від підпису повідомлення, отримання ОСОБА_6 відмовився», що ствердили своїми підписами слідчий ОСОБА_24 , захисник ОСОБА_9 та підтвердив в судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 , який був присутній під час вказаної процесуальної дії. 
		Відповідно до вимог ст. 279 КПК України у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбаченістаттею 278цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Зміст повідомлення про підозру від 23.06.2020 свідчить про те, що фактично попередньо вручена підозра була змінена даною підозрою, а вимоги закону щодо виконання дій, передбачених статтею 278 КПК України, були виконані.
		 
		Відповідно до висновку експерта від 31.03.2020 № 9/2-278 на поверхні наданої на експертизу деформованої пляшки із прозорого полімерного матеріалу на дні якої наявний наскрізний отвір, на горловині якої наявний відрізок фольгованого паперу з наскрізними отворами, виявлено нашарування речовини коричневого кольору, яке являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено  екстрактом канабісу. Маса екстракту канабісу становить 0,14 г. (т.2 а.с. 211-215).
		Щодо належності цієї пляшки обвинувачений та потерпіла надали діаметрально суперечливі пояснення. Разом з тим, суд приходить до висновку про неналежність пляшки та висновку експерта до справи в якості доказу, оскільки вони будь-яких обставин справи, які підлягають доказуванню, не доводять.
		 
		Заява потерпілоївід 13.03.2020 про долучення до матеріалів кримінального провадження записів сина у блокноті після відвідування ним холотропного дихання в м. Києві, де звзначено про те, що смерть поруч та думки про смерть загартовують дух (т.2 а.с. 158-161, 162-163) є також непрямим доказом, який у сукупності із всіма іншими доказами по справі свідчить про щирість бажання потерпілої співпрацювати з поліцією одразу після вчиненого злочину та неправдивість показань обвинуваченого суду, який пояснив, що це батько, а не він займався холотропним диханням.
		 
		2.10. Досліджені в судовому засіданні докази суд оцінює у сукупності та взаємозв`язку. Версія, викладена потерпілою та обвинуваченим про те, що ОСОБА_11 вбила стороння особа поки вони спали в цьому ж будинку і нічого не чули, була спростована дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Так, обвинувачений і потерпіла пояснювали, що обидва перебували в будинку в момент вбивства. Не бачили і не чули ані проникнення до будинку, ані криків про допомогу, ані моменту вбивства ОСОБА_11 . Разом із тим обвинувачений прокинувся одразу після вбивства батька від закриття дверей, а жінка від крику сина зі словом: «мама».
		Їх сім`ю раніше двічі обкрадали і вони приділяли увагу своїй безпеці. Будинок обладнаний охоронною сигналізацією. Собака, яка була у родини, мала охороняти хазяїнів, однак не гавкала і не бігала будинком з невідомих причин. 
		Їх показання та локація слідів крові в будинку, встановлена судом під час дослідження доказів, свідчить про те, що вбивця ховав сокиру та вішав на терасі другого поверху рушник, забруднений кров`ю. Тобто він фактично «розгулював» будинком не помічений, як господар розкладуючи та розвішуючи речі по місцям. Версія про те, що це робила стороння особа виявляється сумнівною та неправдивою.
		Про вчинення обвинуваченим вбивства ОСОБА_11 також свідчить той факт, що загиблий, будучи повернутий обличчям до вбивці, який тримав сокиру, не захищався, не кликав на допомогу. Тобто загиблий не очікував смертельного нападу від близької особи.
		Обвинувачений стверджував, що внаслідок повзання біля загиблого та намагання надати йому першу медичну допомогу забруднив кров`ю руки, ноги, тулуб, а головою міг десь потертись. Разом з тим, характер слідів на ньому (краплі, потьоки) свідчать про те, що ці сліди утворились в момент нанесення поранень загиблому, з рани якого фонтаном бризкала кров, падаючи краплями на нападника та стікаючи по тілу, утворюючи потьоки. 
		Версію обвинувачення також підтверджує і те, що всі первинні звернення та повідомлення потерпілої щодо обставин смерті чоловіка свідчили про те, що це зробив ОСОБА_6 , в суді вона надала інші пояснення, не надавши логічного обґрунтування підстав зміни показів. 
		 
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбаченийст.92КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		 
		Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 доведена поза розумним сумнівом та його дії правильно кваліфіковані за ч.1ст.115КК України - як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		 
		Доводи про невинність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, наведені у судовому засіданні стороною захисту не знайшли свого підтвердження по викладеним вище підставам і виходячи з досліджених доказів по справі та оцінок, наданих судом.
		 
		На момент вчинення вбивства ОСОБА_6 був осудний, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 99 (т. 5 а.с 3-13) і ніким не оспорюється.
		 
		3. Мотиви зміни обвинувачення
		 
		Суд виключає з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання на те, що ОСОБА_6 вчинив вбивство за місцем свого проживання, оскільки в судовому засіданні встановлено, що останній проживав у м. Києві.
		Суд виключає з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання на те, що обвинувачений взяв біля каміну сокиру, оскільки стороною обвинувачення не доведено того, де ОСОБА_6 її взяв. Так само не доведено і те, в якій руці він тримав сокиру в момент нанесення вдарів, а тому посилання на тримання її в правійруці суд також виключає з формулювання обвинувачення.
		 
		4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		 
		Згідно ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , не встановлено.
		Згідно п. 6-1 ч.1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою обвинувачений перебував у сімейних відносинах.
		 
		5. Мотиви призначення покарання
		 
		При визначеннівиду таміри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, вперше вчинив умисне особливо тяжке кримінальне правопорушення, яке має наслідком смерть людини  батька обвинуваченого. 
		Він є особою молодого віку, нормального стану здоров`я, має вищу освіту, не працює, не одружений, займається спортом; за місцем проживання, занять спортом та навчання протягом 2009-2014 років, тобто до вчинення злочину, характеризувався позитивно; на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебував.
		Після вчинення злочину, перебуваючи в місцях попереднього ув`язнення, порушень режиму не допускав, при психолого-психіатричному обстеженні виявляв такі характерологічні нерізко виражені особливості, як демонстративність поведінки, емоційна нестійкість, дратівливість, образливість, егоцентризм, амбіційність, загострене почуття справедливості, прагнення до самотвердження через своєрідність інтересів, захоплень. Що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 99 (т. 5 а.с 3-13), який ніким не оспорювався.
		Суд враховує загальні засади призначення покарання, передбачені у ст. 65 КК України та роз`яснення, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, що призначене покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
		З врахуванням викладеного, характеру діянь та способу, форми вини, мотиву злочину, обставин, що характеризують поведінку винного до та після здійснення злочину, його індивідуальних особливостей та способу життя; його ставлення до вчиненого ним діяння, він не розкаюється, позиції потерпілої, яка претензій до нього не має, загальних засад призначення покарання, суд приходить до твердого переконання, що виправлення і перевиховання ОСОБА_6 неможливо без ізоляції його від суспільства, а тому обирає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 115 КК України. При цьому наведені вище обставини переконливо свідчать, що 8 років позбавлення волі є необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України  виправлення засудженого та запобігання вчинення інших злочинів. 
		 
		6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		 
		Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України, а саме: 
		-сокиру з металевим лезом та дерев`яним руків`ям зі слідами речовини бурого кольору; напівскручену пластикову пляшку з фольгою на горловині; одяг ОСОБА_11 а саме: футболку жовтого кольору, спортивні штани синього кольору та кофту, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Малинського ВП ГУНП в Житомирській області, як майно,яке немає ніякоїцінності іне можебути використане,необхідно знищити,знявши з нього арешт;
		-мобільний телефон марки «Samsung», з сім картою оператора «Київстар», що належить ОСОБА_6 і зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Малинського ВП ГУНП в Житомирській області,  повернути власнику, знявши з нього арешт.
		 
		Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		У зв`язку із цим з ОСОБА_6 необхідно стягнути витрати на користь держави в особі Житомирської обласної прокуратури за проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи обвинуваченого в сумі 8900 грн. 84 коп.
		Разом ізтим висновкиекспертів № 91/ц від 17.04.2020, 6/2-89 від 13.03.2020, № 233 від 27.03.2020, №235 від 12.03.2020, № 72/ц від 10.04.2020, 71/ц від 10.04.2020 (т.2 а.с. 192-196; 199-206; 225-227; 231; 235-238; 242-245) були визнані судом недопустимими і обвинувальний вирок суду на них не ґрунтується, а тому і витрати на залучення вказаних експертів стягненню з обвинуваченого не підлягають.
		 
		Прокурор просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, зважаючи на ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Обвинувачений із захисником просили ухвалити виправдувальний вирок.
		Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу суд виходив з наступного. 
		Даним вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у вчинені особливо тяжкого злочину і призначається покарання в виді позбавлення волі на тривалий строк. 
		ОСОБА_6 до вчинення злочину характеризувався позитивно, однак вчинений ним злочин характеризує його як особу, яка зневажливо ставиться до існуючих в суспільстві правил поведінки і законів. Враховуючи наведене та те, що він не працює, не одружений, до затримання проживав в м. Києві, планував виїхати для роботи за кордон існує ризик, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, з метою ухилитись від відбування покарання. А тому строк тримання  ОСОБА_6  підвартою необхідно продовжити на строк до набрання вироком законної сили, але, враховуючи принцип правової визначеності, не більше ніж на 60 днів.
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України час попереднього ув`язнення з 08.03.2020 (дата затримання) по день набрання вироком законної сили підлягає зарахуванню у строк покарання ОСОБА_6 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		Керуючись ст.ст. 368, 370  374 КПК України, 
		 
		               УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
		Початок строку відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши йому строк попереднього ув`язнення з 08.03.2020 по день набрання вироком законної сили в строк покарання день за день. 
		Речові докази: 
		-сокиру з металевим лезом та дерев`яним руків`ям зі слідами речовини бурого кольору; напівскручену пластикову пляшку з фольгою на горловині; одяг ОСОБА_11 а саме: футболку жовтого кольору, спортивні штани синього кольору та кофту, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Малинського ВП ГУНП в Житомирській області - знищити,знявши з них арешт;
		-мобільний телефон марки «Samsung», з сім картою оператора «Київстар», що належить ОСОБА_6 і зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Малинського ВП ГУНП в Житомирській області  повернути власнику, знявши з нього арешт.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користьдержави вособі Житомирськоїобласної прокуратурипроцесуальні витратина залученняекспертів під час проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи обвинуваченого в сумі 8900 грн. 84 коп.
		Запобіжний захід в виді тримання під вартою ОСОБА_6 продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж до 18.01.2022 року.
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим ОСОБА_6 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку суду.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий суддя                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...