Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 446/2482/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2021. Зареєстровано: 22.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2021.
Дата набрання законної сили: 20.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/446/131/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020140220000336

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 446/2482/20
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.11.2021                                     м. Кам`янка-Бузька
		 
		Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області у складі :
		головуючого-судді                 ОСОБА_1 ;
		за участі секретарів судового засідання      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
		прокурорів                      ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
		обвинуваченого                      ОСОБА_6 ;
		захисника                          ОСОБА_7 ;
		потерпілих                         ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140220000336 від 14 вересня 2021 року за обвинуваченням
		-  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня-Радовельська Олевського району Житомирської області, жителя, АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого,
		у скоєннікримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України  у вчиненні опору представникові правоохоронного органу під час виконання ним покладених на нього службових обов`язків. 
		Згідно з обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні, 14.09.2020 близько 09:40 год., ОСОБА_6 керуючи власним автомобілем «Ауді А6» д.н.з. НОМЕР_1 реєстрації Республіки Литва, рухаючись в напрямку м. Львів, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції у Львівській області, які відповідно до Закону України «Про державний захист працівників судів та правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, на КП «Замок» в с. Великосілки Львівського району Львівської області для перевірки документів.
		Під час цього, в напрямку інспектора 1 взводу 4 роти 2 батальйону УПП у Львівській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебували у форменому одязі та були при виконанні службових обов`язків від пасажира даного автомобіля  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пролунала нецензурна лайка. Вказане висловлювання було розцінене працівниками поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як адміністративне правопорушення, а тому вони підійшли до вищевказаного автомобіля з метою з`ясування обставин справи.
		У відповідь на законну вимогу інспектора 1 взводу 4 роти 2 батальйону УПП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 звернену до ОСОБА_10 щодо необхідності вийти з салону автомобіля для оформлення справи про адміністративне правопорушення, останній відмовився виконувати законну вимогу працівників поліції, при цьому батько ОСОБА_10  ОСОБА_6 вступив в словесний конфлікт з поліцейськими. В ході подальшого конфлікту ОСОБА_6 перебуваючи за кермом свого транспортного засобу, двигун якого працював, не реагуючи на законні вимоги інспекторів щодо необхідності вийти ОСОБА_10 з салону автомобіля, розпочав рух свого транспортного засобу. В цей же час інспектори ОСОБА_8 та ОСОБА_9 висловили законну вимогу до ОСОБА_6 щодо зупинки його автомобіля, у відповідь на що, він розпочав активну фізичну протидію законній діяльності поліцейських  рух автомобіля. В той же час, інспектори ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою уникнення потрапляння під колеса даного автомобіля схопилися за стійку між правими дверима та за водійську дверку відповідно, внаслідок чого поліцейські близько 10 м. були протягнуті автомобілем до моменту його зупинки. 
		Внаслідок вищевказаних протиправних дій інспектору ОСОБА_8 пошкоджено формені штани, а також останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин правого передпліччя та правої ноги.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 14.09.2020 він дійсно рухався у своєму транспортному засобі, де також перебував його син ОСОБА_10 та попутні пасажири і був зупинений працівниками поліції, які вимагали від нього страховий поліс, однак він вважав, що такого полісу не потрібно. Між ними була словесна перепалка на підвищених тонах та із застосуванням ненормативної лексики. Після чого, працівник поліції відпустив його не притягаючи до відповідальності. Коли він та його син сіли у свій транспортний засіб, а він запустив двигун автомобіля, то поліцейський ОСОБА_8 відчинив двері автомобіля зі сторони пасажира та почав тягти його сина за одяг без будь-якого попередження та висловлення будь-яких вимог. Визнав, що він дійсно розпочав рух своїм транспортним засобом, але його метою було не завдати шкоди працівнику поліції, а лише захистити свого сина від свавільних дій працівника поліції. 
		Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 14.09.2020 його напарник, інспектор поліції ОСОБА_8 зупинив транспортний засіб під керуванням обвинуваченого ОСОБА_6 і між ними була розмова на підвищених тонах, яка стосувалася наявності страхового полісу. Пояснив, що ОСОБА_8 прийняв рішення не притягувати до відповідальності ОСОБА_6 та відпустив його. Після цього, син водія почав знімати на камеру поліцейського ОСОБА_8 та при цьому висловлювався нецензурною лайкою в його сторону. Тоді, ОСОБА_8 підійшов до пасажира, а він до водія з метою проведення бесіди. ОСОБА_8 попросив пасажира вийти з автомобіля, а він, ОСОБА_9 , водію висловив вимогу «Стій», однак водій почав рух і проїхав близько 20-30 метрів та зупинився. Внаслідок такого руху, він проїхав на дверях авто, а ОСОБА_8 опинився на землі з тілесними ушкодженнями. 
		Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 14.09.2020 він перебував на посту КП «Замок» та побачив автомобіль з іноземною реєстрацією, який ним був зупинений. Він вимагав наявності страхового полісу на автомобіль, а водій ОСОБА_6 доводив, що такого полісу на автомобіль з іноземною реєстрацією не потрібно. Після цієї розмови, яка була на підвищених тонах та із застосування ненормативної лексики, він як інспектор поліції, вирішив відпустити водія. Коли він відходив від автомобіля, то син обвинуваченого ОСОБА_10 висловився у його сторону нецензурно, а тому він прийняв рішення затримати його для чого побіг до автомобіля та відчинив передні дверцята пасажира. В цей час водій ОСОБА_6 кричав «Відпусти мого сина» і рушив автомобілем, а він ОСОБА_8 тримаючись за двері автомобіля був протягнутий орієнтовно 20 метрів за автомобілем. Потерпілий ОСОБА_8 зазначив, що погоджується з тим, що його поведінка відносно водія була не бездоганна. Також вказав, що він не висловлював будь-якої вимоги до водія, оскільки таку вимогу висловлював його напарник ОСОБА_9 а його вимога була спрямована до сина водія  вийти з автомобіля. Однак, вважав, що водій бачив коли розпочинав рух, що біля нього стоїть поліцейський і двері автомобіля відчинені. Зазначив, що після таких дій у нього були констатовані тілесні ушкодження та пошкоджений формений одяг. 
		Допитана судом свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює інспектором поліції і у день коли відбулися ці події була на чергуванні. Її напарник ОСОБА_8 зупинив автомобіль і у нього з водієм була агресивна розмова. Згодом ОСОБА_8 попросив її принести бланк протоколу про адміністративне правопорушення, а коли повернулася, то ОСОБА_8 вже лежав на землі. Вказала, що самого початку руху автомобіля вона не бачила.
		Допитаний судом свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є сином обвинуваченого і 14.09.2020 вони на автомобілі рухалися з м. Львова до м. Житомира і з ними ще були три пасажира. Коли їх зупинила поліція, то батько не хотів пред`являти страховий поліс, а поліцейський вимагав його. Причому поліцейський вів себе дуже агресивно, ображав батька, а тому батько попросив його вести відеозйомку, що він і робив. Коли поліцейський вже відпустив їх, то при цьому він висловився нецензурно, у відповідь на що, він, ОСОБА_10 сказав поліцейському «Ти будеш зіркою You Tubе». Після того, коли він сів у автомобіль, то поліцейський підбіг до нього, відчинив двері та почав тягнути його з машини, порвав футболку, подряпав його. В цей час батько дійсно почав рух і тоді поліцейський відпустив його. Вважає, що батько не тягнув поліцейського за собою, а просто проїхав кілька метрів для того, щоб поліцейський не чіпляв його. Вказав, що жодної вимоги від поліцейського не було ні в сторону батька ні в його сторону.
		Дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами встановлено таке.
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.09.2020 з фототаблицею до нього, оглядом є частина ділянки дороги сполученням «Київ-Чоп» поблизу КП «Замок» в с. Великосілки. На смузі руху в напрямку м. Львів розташований автомобіль Audi A6 днз НОМЕР_1 , реєстрації Республіки Литва темно-синього кольору, з кузовом типу універсал. На транспортному засобі при поверхневому огляді на правому передньому крилі в твердій частині виявлені порушення форми металу з відшаруванням лакофарбового покриття, над аркою колеса в середній частині виявлено відсутність частини металу крила. При огляді лівої сторони автомобіля в районі ручки передніх дверей (знизу та зверху від неї) виявлено подряпини лакофарбового покриття різної форми та різної глибини, які частково продовжуються на задню дверку. В районі подряпин на обох дверях та в нижній їх частині виявлено стирання нашарування пилу та бруду. На передній лівій дверці відсутня пластикова декоративна накладка. На правому задньому крилі в передній частині виявлено горизонтальні паралельні подряпини лакофарбового покриття (том 1, а.с. 9-17). 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.09.2020 поліцейський ОСОБА_8 надав для огляду свої формені штани та взуття з слідами пошкоджень внаслідок подій 14.09.2020 біля КП «Замок» в с. Великосілки. При огляді штанів виявлено в проекції зовнішньої сторони правого коліна потертість тканини на дві ділянки з пошкодженням цілісності тканини. При огляді взуття на лівому кросівку в районі верхньої бокової частини в проекції великого пальця виявлено ділянку з пошкодженням цілісності тканини (том 1, а.с. 19). 
		Протоколом огляду предмета від 14.09.2020 оглянуто три відеозаписи спілкування працівників поліції та водія ОСОБА_6 (том 1, а.с. 29).
		Протоколом огляду предмета від 30.09.2020 оглянуто чотири відеозаписи спілкування працівників поліції та водія ОСОБА_6 (том 2, а.с. 28).
		В судовому засіданні було оглянуто ці відеозаписи і на таких записах зафіксовано розмову поліцейський ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з водієм ОСОБА_6 . Зокрема наявний відеозапис розмови до початку вчинення обвинуваченим інкримінованих дій, зафіксовано момент руху автомобіля та спілкування після цього.
		Так, у файлі МР4 об`ємом 31727 КБ (том 1, а.с. 28) зафіксовано, як водій ОСОБА_6 вимагає пояснити причину зупинки, а інспектор ОСОБА_8 відповідає, що причиною зупинки є те, що автомобіль на іноземній реєстрації і йому не пред`явлено всіх документів, а саме страхового полісу. ОСОБА_6 пояснює 01:40 хв. та 01:57 хв., що він «Виграв суд місяць назад», а інспектор ОСОБА_9 відповідає 02:00 хв. «Пішов заплатив і виграв любе-голубе, п`яні виграють суди».
		У файлі МР4 об`ємом 31149 КБ (том 1, а.с. 28) зафіксована розмова, де інспектор ОСОБА_8 надалі вимагає від ОСОБА_6 поліс страхування автомобіля, а останній пояснює, що такий поліс він не зобов`язаний мати, оскільки він оскаржував аналогічні дії і суд підтвердив це. Водночас ОСОБА_8 у грубій формі вказує, що ОСОБА_6 не правий та постійно робить йому зауваження, на 02:06 хв. зазначає «Якщо тобі щось не подобається, то їдь живи закордон», на 02:43 хв. вказує «Я би взагалі спалив тобі оту машину». Водій ОСОБА_6 також висловлюється до інспектора поліції із застосуванням ненормативної лексики, зокрема вказує на 00:02 хв. «Задовбали», на 02:00 хв. «Зніми і не позор цю форму», на 02:10 хв. «Я спочатку таких як ти позабираю». Відеозапис закінчується на тому, що інспектор ОСОБА_8 відходить від водія у сторону КПП.
		У файлі МР4 об`ємом 2416 КБ, який триває 00:18 хв. (том 2, а.с. 26) зафіксовано події на яких відбувся рух автомобіля під керуванням ОСОБА_6 де зокрема видно, як за кермом знаходиться ОСОБА_6 , на передньому пасажирському кріслі знаходиться син обвинуваченого ОСОБА_10 , на задньому сидінні знаходяться пасажири, які і здійснюють відеозйомку, а інспектор ОСОБА_8 відчинивши праві передні двері автомобіля, намагається витягнути ОСОБА_10 з автомобіля. Так, на початку відеозапису обвинувачений ОСОБА_6 кричить «Не чіпай моє дитя, це мій син», а пасажир ОСОБА_10 зазначає «Я нічого не казав». Автомобіль у цей момент не здійснює рух. Одразу після цього, ОСОБА_6 розпочинає рух і чути звук тертя коліс об асфальт, а ОСОБА_10 намагається зачинити дверцята автомобіля. Інспектор ОСОБА_8 в цей час знаходиться біля автомобіля та утримується за двері. На відео чути, як хтось кричить «Стояти», «Та станьте». Видно, як під час руху автомобіля, інспектор ОСОБА_8 втрачає рівновагу та тримаючись за кузов автомобіля протягується за ним.
		У файлі MOV об`ємом 304266 КБ (том 1, а.с. 28) зафіксовано події після того, як відбувся рух автомобіля під керуванням водія ОСОБА_6 , де останній висловлюється ненормативною лексикою та звинувачує поліцейського ОСОБА_8 у тому, що він чіпав його сина та ображав, а інспектор ОСОБА_9 вказує, що його син погано вихований і висловлювався нецензурно в сторону працівників поліції.
		Висновком експерта №64/2020 від 18.09.2020 стверджується, що при судово-медичній експертизі потерпілого ОСОБА_10 було виявлено три синці на правому передпліччі, що виникли по механізму удару-стискання від дії тупого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, індивідуальні та конструктивні особливості якої не відобразились, яким, зокрема могла бути рука (пальці руки) та утворитися менше однієї доби до початку огляду, тобто можуть відповідати показам потерпілого, а саме виникнення внаслідок стискання рукою 14.09.2020. Виявлені синці у ОСОБА_10 відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження не є характерними для одномоментного виникнення внаслідок падіння на площину з прискоренням чи без такого. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_10 , слід вважати, що вказані синці могли утворитися в результаті одномоментного прикладання травмуючої сили (том 1, а.с. 48).
		Висновком експерта №65/2020 від 16.10.2020 стверджується, що при судово-медичній експертизі потерпілого ОСОБА_8 , було виявлено один синець на правій верхній кінцівці, два садна в лобній ділянці, один синець на правій нижній кінцівці, що від дії тупого твердого предмету (предметів) по механізму: синці  по механізму удару, садна  по механізму тертя за 2-4 доби до моменту огляду, тобто можуть відповідати показам потерпілого, а саме виникнення внаслідок тертя та падіння на дорожнє покриття 14.09.2020 та відносяться до легких тілесних ушкоджень. При огляді встановлено не менше трьох точок прикладання сили (том 1, а.с. 55). 
		Висновком експерта №69/2020 від 02.11.2020 проведено додаткову судово-медичну експертизу згідно якого, діагноз «Закритий перелом шиловидного відростку правої ліктьової кістки» при встановленні ступеня тяжкості не оцінюється, оскільки не є підтвердженим (том 1, а.с. 50-51).
		Відповідно до службової характеристики старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , він за час служби в Національній поліції на займаній посаді зарекомендував себе посередньо, а за характером емоційний (том 1, а.с. 89).
		Згідно висновку службового розслідування від 06.11.2020 встановлено факт неналежного виконання вимог законодавства інспекторами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , що виразився у частковому виконанні п. 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (том 1, а.с. 122-139).
		Постановою судді Львівського апеляційного суду від 11.05.2021 постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24.09.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП скасовано, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень (а.с. 101-105).
		Вирішуючи питання винуватості ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні, суд виходив з наступних мотивів.
		Так, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, відповідно до якої кримінально караним є опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.
		Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Застосовуючи норму статті 342 КК України Верховний Суд у своїх постановах від 20.10.2020 №444/2115/17 та від 14.04.2021 № 199/2151/18 вказував на таке:
		«Відповідно до усталеної судової практики опором у значенні статті 342 КК є активна фізична протидія виконанню поліцейським його законних повноважень Таким чином, виходячи з цієї позиції, для визначення наявності в діях обвинуваченої особи складу «опору» у значенні цього положення обвинувачення має довести як наявність об`єктивної сторони діяння, тобто певного активного фізичного впливу з боку обвинуваченої особи, так і спрямованість її умислу саме на протидію виконанню службових повноважень.
		До уваги необхідно взяти, що дії особи, спрямовані на протидію невиправданому і надмірному насильству з боку поліцейського, не можуть кваліфікуватися як опір за статтею 342 КК. Якщо особа відштовхує поліцейського, щоб запобігти удару кийком, або закриває обличчя від удару, в результаті чого поліцейський отримує травму руки, або хапається за одяг поліцейського, щоб запобігти падінню, такі дії не можуть вважатися опором у значенні статті 342 КК, оскільки їхня мета полягає не у протидії законній діяльності поліції, а в уникненні небезпеки для життя і здоров`я особи.
		Для того, щоб провести не завжди очевидну межу між опором у значенні статті 342 КК і діями, зумовленими рефлекторними реакціями або самозахистом, суду необхідно взяти до уваги не лише факт фізичного впливу на поліцейського з боку обвинуваченої особи, але і контекст, у якому відбулася подія.
		Для цього слід зважати на відповідність дій поліції вимогам нормативних актів, що регулюють поліцейську діяльність. Зокрема, стаття 29 Закону України «Про національну поліцію» вимагає, щоб поліцейський захід був, серед іншого, необхідним і пропорційним. Тому, вирішуючи, чи є в діях обвинуваченого склад опору, суд має переконатися, що застосовані до обвинуваченої особи заходи з боку поліції були необхідними та пропорційними ситуації, що склалася, і були застосовані відповідно до процедури, установленої законом.»
		Оцінюючи події, які мали місце 14.09.2020, суд у даній справі враховує, що дослідженими відеозаписами беззаперечно встановлено, що після закінчення спілкування поліцейського та водія, останній сів у автомобіль разом зі своїм неповнолітнім сином, після чого інспектор ОСОБА_8 без будь-якого попередження та вимоги почав здійснювати фізичні дії відносно сина обвинуваченого, з метою витягти його з салону автомобіля.
		Причому як видно з висновку експерта №64/2020 від 18.09.2020 такими діями інспектора поліції сину обвинуваченого ОСОБА_10 було завдано легких тілесних ушкоджень. 
		А як встановлено у постанові Львівського апеляційного суду від 11.05.2021 у діях сина обвинуваченого ОСОБА_10 був відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) та ст. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків).
		Оцінивши такі дії поліцейського ОСОБА_8 відносно сина обвинуваченого, суд вважає, що вони не містили будь-яких достатніх підстав для їх застосування, так як інспектором поліції було прийнято рішення відпустити водія ОСОБА_6 і як слідує з показів самих потерпілих  поліцейських, процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення була завершена.
		Посилання прокурора та доводи потерпілих про те, що дії поліцейського ОСОБА_8 були спрямовані на припинення адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_10 є неспроможними, так як по-перше будь-якого адміністративного правопорушення він не вчиняв, що доводиться згаданим вище рішенням апеляційного суду, а по-друге поліцейським не було висловлено будь-якої законної вимоги, не попереджено заздалегідь про застосування сили, як цього вимагає ст. 43 Закону України «Про національну поліцію».
		Також суд вважає неспроможними посилання прокурора на те, що поліцейський висловив законну вимогу до водія ОСОБА_6 щодо зупинки автомобіля словом «стій», оскільки як видно з відеозапису, рух автомобіля розпочато до моменту коли пролунало слово «Стій», причому не зрозуміло від кого, а тому вказане не може бути розцінене судом як законна вимога поліцейського висловлена заздалегідь, навіть якщо таке було висловлено поліцейським. Більше того, після вказаних подій, обвинувачений зупинив автомобіль, що не заперечується учасниками справи та доводиться дослідженим відеозаписом.
		Тому, з обставин справи судом не встановлено факт вчинення обвинуваченим дій, які можна було б розцінювати як активна фізична протидія виконанню поліцейським його законних повноважень, за що передбачена кримінальна відповідальність у ст. 342 КК.
		Суд вважає, що в контексті подій, які мали місце, а саме миттєві, без попередження, дії поліцейського щодо застосування фізичної сили відносно сина обвинуваченого, факт перебування обвинуваченого за кермом автомобіля, короткий час, протягом якого відбувалися події, то такі дії обвинуваченого були простою рефлекторною реакцією, а не свідомим опором представнику правоохоронного органу. Суд вважає, що умисел обвинуваченого не був спрямований на вчинення обвинуваченим інкримінованих йому дій. 
		Оцінюючи фактичні обставини даної справи, суд вважає доведеним факт активної дії обвинуваченого, яка полягала у початку руху автомобіля, який перебував під його керуванням. Суд також вважає доведеним факт того, що в результаті таких дій, поліцейському ОСОБА_8 було пошкоджено формений одяг, а також завдано тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин правого передпліччя та правої ноги.
		Суд вважає, що такі дії обвинуваченого ОСОБА_6 хоч і не відповідали правилам дорожнього руху, де передбачено обов`язок водія перед початком руху, переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проте такі дії обвинуваченого все ж не утворюють склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 342 КК України, оскільки мета таких дій обвинуваченого не полягала у протидії законній діяльності поліції.
		За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до вимог ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, зокрема, у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Строк дії ухвали слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 15.09.2020 про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання сплив і в подальшому не був продовжений.
		Речові докази по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Накладений арешт ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 15.09.2020 необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
		Процесуальні витрати відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України,
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України та виправдати його за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», виправданому ОСОБА_6 роз`яснити, що на підставі даного вироку у нього виникає право на відшкодування йому завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону.
		 
		Речові докази: 
		автомобіль марки «Ауді А6» д.н.з. НОМЕР_1 реєстрації Республіки Литва  повернути ОСОБА_6 ; 
		формений штани та кросівки ОСОБА_8 - повернути потерпілому ОСОБА_8 ;
		оптичні диски «Verbatium», «4,7 Gb» та «Kodak, DVD-RW, 4,7 Gb» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 15.09.2020  скасувати.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручити виправданому, прокурору та потерпілим.
		 
		Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...