Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/1203/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2021. Зареєстровано: 22.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2021.
Дата набрання законної сили: 10.11.2021
Номер судового провадження: 854/10566/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/1203/21Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		доповідача  судді Косцової І.П.,
		суддів  Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
		за участі секретаря  Вознюк Ю.П.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
		В С Т А Н О В И В:
		Короткий зміст позовних вимог.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
		визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області форми «В1» від 17.02.2021 року №0001036074, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 9 956 807 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 25% від завищеної суми бюджетного відшкодування, що становить 2 489 201,75 грн.;
		визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області форми «ПН» від 17.02.2021 року №00010340704, яким нараховані штрафні санкції за відсутність складення/реєстрації податкових накладених потягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України у розмірі 30 600 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство у червні 2019 року у зв`язку з господарською необхідністю вимушено було проводити роботи по зачищенню резервуарів від залишків нафтопродуктів для подальшого зберігання в них дизельного палива. Внаслідок чого було утилізовано (списано) 2 001 633,75 кг бензину на загальну суму 49 784 035,76 грн. Зачистка проводилася в резервуарах на нафтобазах, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15-а та м. Миколаїв, вул. Самойловича, 38. 
		Роботи здійснювалися підрядною організацією ТОВ «Юг-Спецсервіс», що підтверджується актами очищення резервуарів, підписаними сторонами. Контролюючий орган, зазначаючи про відсутність технічної можливості у ТОВ «Юг-Спецсервіс» виконати відповідні роботи не врахував, що у ТОВ є Дозвіл Держгірпромнагляду №378.13.48 чинний до 23.09.2023 року. Крім того, у ТОВ «Юг-Спецсервіс» на підставі договору аутстафінгу були наявні залучені зі сторони трудові ресурси.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		 
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
		Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача по списанню 2 001 633,75 кг бензину на загальну суму 49 784 035,76 гривень відсутня спрямованість на досягнення економічного ефекту. 
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		 
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив про реальність факту списання ТМЦ та наявність ділової мети у проведених господарських операціях. 
		Головне управління ДПС у Миколаївській області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін.
		 
		Фактичні обставини справи.
		 
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Трейд-НК» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
		В листопаді 2020 року Товариство подало податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, в якій на бюджетне відшкодування відобразило 9 956 807 грн. 
		В період з 31.12.2020 року по 11.01.2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року, результати якої відображені в Акті №264/14-29-07-04/41198065 від 20.01.2021 року.
		Під час перевірки податковий орган дійшов висновку, що Товариством не підтверджено списання бензину, витраченого на зачистку резервуарів, тому такі товари вважаються використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
		На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області 17.02.2021 року прийняті податкові повідомлення-рішення:№0010360704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 956 807 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 25% від завищеної суми бюджетного відшкодування, що становить 2 489 201,75 грн., та №0010340704, яким нараховані штрафні санкції за відсутність складення/реєстрації податкових накладених потягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України, у розмірі 30 600 грн.
		Законність зазначених податкових повідомлень-рішень є предметом спору у даній справі.
		 
		Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.
		 
		Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
		За приписами пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Пунктами 44.1, 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
		Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Відповідно до п.п «г» п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
		Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Аналіз наведених правових норм дає судовій колегії підстави для висновку, що для цілей оподаткування кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є її спрямованість на отримання доходу, що дозволяє платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
		Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. 
		Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.
		Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.
		Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
		Як вже зазначалось вище, основним видом діяльності ТОВ «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» є оптова торгівля паливом. 
		В межах господарської діяльності Товариство орендує у ТОВ «Термінал Трейд-НК» та ТОВ «ОМО» приміщення та резервуари за адресами: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15-а та м. Миколаїв, вул. Самойловича, 38.
		18.09.2017 року Товариство уклало контракт на постачання бензину з компанією LLP «Incom Trade», на виконання якого впродовж лютого 2018 року - травня 2019 року було отримано з Канади та Румунії 360 000 кг бензину марки 92.
		Крім цього, 25.09.2018 року Товариство уклало контракт на поставку бензину з ТОВ «Сана-Груп», на виконання якого у червні 2019 було поставлено на адресу позивача 1 757 000 кг бензину марки 92 та бензину марки 95 на загальну суму 52 703 940 гривень, у тому числі ПДВ на суму 8 783 990 грн.
		Сплачений під час придбання бензину ПДВ Товариство відобразило у власному податковому обліку в якості податкового кредиту.
		В ході перевірки податковим органом встановлено, що придбаний у вищезазначених контрагентів бензин частково був реалізований, а решта - списана на зачистку резервуарів.
		Зокрема, з акту перевірки вбачається, що протягом червня 2019 року  березня 2020 року Товариство списало на зачистку резервуарів 2 001 633,75 кг бензину марок RON92 та RON95 на загальну суму 49 784 035,76 грн.
		За висновком контролюючого органу, систематичне списання платником податків значного обсягу бензину у зв`язку з зачисткою резервуарів не направлено на отримання доходу, а його метою є вилучення коштів із бюджету, зокрема, шляхом безпідставного відшкодування сум податку на додану вартість.
		Обґрунтовуючи необхідність проведення зачистки резервуарів, Товариство посилалось на умови Додаткової угоди від 02.11.2019 року до Договору оренди резервуарів від 27.05.2019 року, укладеного з ТОВ «Термінал Трейд НК», втім а ні в ході перевірки, а ні до матеріалів справи зазначена додаткова угода Товариством не надана. 
		В ході розгляду судом апеляційної інстанції даної справи представник позивача пояснив, що зачищення резервуарів проводилось шляхом їх часткового або повного заповнення бензином та подальшої його циркуляції замкнутим циклом за допомогою насосів всередині ємностей, внаслідок чого з бензину утворювалась некондиційна суміш, яка в подальшому зберігалась в одному з резервуарів.
		Між тим, під час розгляду даної справи судова колегія встановила, що резервуари, в яких зберігались нафтопродукти, з`єднані між собою трубопроводом, що фактично дозволяло перекачування нафтопродуктів до інших резервуарів на час проведення їх зачищення.
		В свою чергу, порядок списання ПММ під час чистки резервуарів визначений в Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 року №281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496 (далі  Інструкція № 281).
		Відповідно до п.п.17.3-17.7 вказаної Інструкції втрати нафти і нафтопродуктів від періодичних ремонтів, зачищення резервуарів і трубопроводів, а також втрати під час ремонту та технічного обслуговування запірної арматури, засувок, насосів тощо визначаються комісією, призначеною наказом керівника підприємства.
		Норми переведення нафтопродуктів до нижчої марки та норми безповоротних втрат нафтопродуктів від зачищення резервуарів мають розроблятись підприємством та затверджуватись його керівником.
		У разі, коли фактичні безповоротні втрати від зачищення резервуарів і трубопроводів або кількість нафтопродуктів, переведених до нижчих сортів, перевищує встановлені підприємством граничнодопустимі норми, документи щодо зачищення резервуарів передаються на розгляд постійно діючої комісії підприємства, яка встановлює причини розходжень, винних у цьому осіб і джерела відшкодування збитку, завданого підприємству.
		У разі ухвалення рішення постійно діючою комісією підприємства про відшкодування збитків за рахунок винних осіб розрахунок суми збитків здійснюється, виходячи з ціни реалізації з ПДВ.
		Вартість безповоротних втрат та втрати від переведення нафтопродуктів до нижчих марок під час виконання планових робіт із зачищення резервуарів у межах затверджених норм відносять на витрати в бухгалтерському обліку та на валові витрати в податковому обліку підприємства.
		Списання таких втрат нафтопродуктів здійснюється на підставі акта, підписаного членами комісії, призначеної наказом керівника підприємства, на підставі актів виконаних робіт, висновків випробувальної лабораторії та затверджених норм. Акт складається у двох примірниках, затверджується керівником підприємства і зберігається: один примірник - разом з витратними документами в бухгалтерській службі а другий - на складі нафтопродуктів.
		Втрати нафтопродукту від зачищення резервуарів, трубопроводів під час їх ремонту та заповнення нафтопродуктом трубопроводів у разі пуску визначаються комісією, призначеною наказом керівника підприємства.
		Разом з цим, ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» а ні під час проведення перевірки, а ні до суду не надала жодних документів, які б обґрунтовували необхідність зачищення резервуарів з використанням для цього 100% бензину, який в них зберігався.
		Під час розгляду справи представник позивача зазначав, що зачищення резервуарів було проведено бензином, який втратив свої якісні характеристики, оскільки зберігався більше 6-ти місяців. 
		Проте матеріали справи свідчать, що списання бензину, придбаного у червні 2019 року, розпочалось з серпня 2019 року, що спростовує зазначене твердження позивача.
		Більш того, представник позивача пояснив суду апеляційної інстанції, що Товариством не здійснювалось жодних якісних вимірів бензину перед зачищенням резервуарів та не проводилось лабораторних досліджень його характеристик. 
		Крім цього, відповідно до п.12.2 Інструкції №281 відпрацьовані нафтопродукти можуть прийматись підприємствами нафтопродуктозабезпечення від суб`єктів підприємницької діяльності згідно з ГОСТ 21046-86 «Нефтепродукты отработанные. Общие технические условия» (далі - ГОСТ 21046) за результатами лабораторних випробувань. Підприємство має забезпечити облік та здавання відпрацьованих нафтопродуктів на перероблення в установленому порядку або на реалізацію іншим підприємствам.
		Товариством в ході розгляду справи не обґрунтовано підстав неможливості перевести вказаний бензин до нижчих марок чи здати його на переробку, що є економічно доцільнішим, ніж провести зачищення резервуарів за його допомогою.
		В свою чергу, з наявних в матеріалах справи Актів очищення резервуарів вбачається, що в резервуарах знаходились суміші некондиційні, проте ці Акти не містять жодних відомостей щодо кількості використаного пального для їх очищення чи загальної кількості некондиційної суміші, що утворилась внаслідок проведених робіт (т. 3 а.с. 90-112).
		Як пояснив суду апеляційної інстанції представник позивача, відповідні некондиційні суміші, що утворювались внаслідок проведених робіт із зачищення резервуарів, спочатку зберігались в тих самих резервуарах, а потім Товариством було прийнято рішення зберігати їх в одному резервуарі , а саме в Резервуарі №16 об`ємом 1000 м3 після його зачистки (т. 4 а.с. 149-150).
		Однак судова колегія ставить під сумнів доцільність зберігання некондиційної суміші в очищених резервуарах, оскільки вказане нівелює сам факт їх очистки.
		Також судова колегія ретельно дослідила Договір №24-01-20-09ГП про здійснення комплексного обслуговування у сфері поводження з небезпечними відходами від 24.01.2020 року, укладений між позивачем (замовником) та ТОВ «Еко Терра» (виконавець) (т. 2 а.с. 103-106).
		Додатком №1 від 24.01.2020 року до вказаного договору сторони узгодили договірну ціну за тону відходів та того ж дня  24.01.2020 року ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» подала заявку ТОВ «Еко Терра» про збирання, перевезення, зберігання та подальшу утилізацію відпрацьованих нафтопродуктів (бензин, суміші некондиційні) у загальній кількості 2 001,633 тон (т. 2 а.с. 108-109).
		Відповідно до п. 1.2 вказаного договору виконавець бере на себе роботи зі збирання, перевезення, зберігання небезпечних відходів з метою подальшої утилізації.
		Водночас, з наданих позивачем пояснень та наявних у матеріалах справи ТТН вбачається, що замовником перевезень було ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК», яке залучило для цього субпідрядника  ТОВ «Автотехсервіс Миколаїв».
		Судова колегія вважає, що здійснення перевезення за власний кошт суттєво збільшує кінцеву вартість утилізації відходів для позивача, оскільки потребує залучення сторонньої організації з оплатою не тільки самого перевезення, а й компенсації для очищення резервуарів, в яких буде перевозитись бензин (суміш некондиційна).
		Водночас, матеріали справи не містять жодних додаткових угод з ТОВ «Еко Терра», зокрема, щодо коригування ціни наданої послуги, що, в свою чергу, ставить під сумнів реальність укладеної угоди.
		Крім того, пунктом 7.5.6 Інструкції №281 встановлено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється спеціалізованою ТТН на перевезення нафтопродуктів (нафти) форми №1-ТТН, яка затверджена Додатком №3.
		Однак надані позивачем на підтвердження вивезення нафтових продуктів ТТН оформлювались на бланках за формою, що встановлена Додатком 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
		Таким чином, надані позивачем ТТН не можуть підтвердити вивезення бензину (суміші некондиційної), оскільки чинним законодавством у таких випадках передбачено складення ТТН формою №1-ТТН (нафтопродукт). 
		З огляду на встановлене судова колегія визначає, що надані позивачем первинні документи містять суттєві суперечності щодо змісту та форми, тому не можуть бути визнані судом належними доказами реальності здійснених господарських операцій зі списання 2 001 633,75 кг бензину на зачищення резервуарів та подальшу передачу вказаної кількості бензину (суміші некондиційної) на утилізацію.
		Крім того судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що списання 2 001 633,75 кг бензину на загальну суму 49 784 035,76 грн. очевидно є доволі значною витратою для будь-якого суб`єкта господарювання, тому наявність ділової мети таких дій має бути доведено з відповідною ретельністю з боку Товариства.
		Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності, кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
		Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
		За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
		Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
		Проте, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
		Таким чином, при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Разом з тим, віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) таких дій.
		В даному випадку мова йде не про часткову збитковість від здійснення господарської діяльності чи продаж товару за ціною, що є нижче ринкової вартості, а про списання всього придбаного бензину.
		При цьому судова колегія відхиляє посилання позивача на укладений договір про придбання дизельного палива, оскільки він не був реалізований.
		Крім того, в аспекті не реалізації вказаного договору недоречними є посилання позивача на загальносвітову економічну кризу, спричинену коронавірусною хворобою SARS-CoV-2, оскільки списання бензину відбувалось у період з червня 2019 року по березень 2020 року, в той час як ВООЗ офіційно оголосила пандемію коронавірусу у світі лише 11 березня 2020 року, тобто після укладення договору та списання бензину.
		З огляду на вище викладене, судова колегія не вбачає наявності причинного зв`язку між зачищенням резервуарів та укладенням договору, який не реалізовано, тому не може визнати такі дії направленими на досягнення економічної мети.
		Оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б вказували на реальність здійснених операцій по зачистці резервуарів з використанням для цього 2 001 633,75 кг бензину та не наведено належного обґрунтування економічної доцільності списання ліквідного товару на загальну суму 49 784 035,76 грн., судова колегія вважає правильним висновок податкового органу, що вказаний бензин використано позивачем в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.
		За таких обставин, на переконання судової колегії, позивач втрачає право на відшкодування податкового кредиту та набуває обов`язку зареєструвати в ЄДРПН податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціям зі списання ПММ (бензину) з балансу Товариства за період з червня 2019 року по березень 2020 року.
		З огляду на зазначене оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають. 
		Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
		Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» - залишити без задоволення.
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		 
		Повний текст виготовлено 19.11.2021 року
		 
		Головуючий суддя  Косцова І.П.Судді    Осіпов Ю.В.   Скрипченко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...