Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 640/4637/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 19.11.2021. Зареєстровано: 22.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2021.
Дата набрання законної сили: 09.11.2021
Номер судового провадження: A/855/17293/21

вою Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 № 32 «Про внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» будинок внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, надано статус національного значення з охоронним № 260087 як «Будинку, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною».
		Розпорядженням Міністерства культури, молоді та спорту України від 06.03.2020 №78/6.11.6 зобов`язано ДП «Готель «Козацький» укласти з органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації охоронний договір, здійснити заходи щодо проведення першочергових заходів для уникнення подальшої руйнації пам`ятки та приведення її до належного стану.
		З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Спірні правовідносини регулюються спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).
		Так, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону № 1805-III до видів об`єктів культурної спадщини відносяться, зокрема, історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
		За приписами ч. 1 ст. 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
		Відповідно до п.п. 13, 14, 17 ч. 2 ст. 5 Закону № 1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: здійснення нагляду за виконанням робіт з дослідження, консервації, реабілітації, реставрації, ремонту, пристосування й музеєфікації пам`яток та інших робіт на пам`ятках; погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.
		Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ») та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
		Частиною 1 статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		Приписами частини 2 статті 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції, за ухилення власника пам`ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам`ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Як було вищезазначено, Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було винесено постанову від 04.09.2015 № 57-15 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини», якою на МОУ накладено фінансові санкції у розмірі 20 400 грн.
		В свою чергу, Розпорядженням Міністерства культури, молоді та спорту України від 06.03.2020 № 78/6.11.6 зобов`язано ДП «Готель «Козацький» укласти з органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації охоронний договір, здійснити заходи щодо проведення першочергових заходів для уникнення подальшої руйнації пам`ятки та приведення її до належного стану.
		Таким чином, на переконання колегії суддів, Міністерством культури та інформаційної політики України та Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було реалізовано свої повноваження відповідно до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини".
		З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наведені обставини спростовують доводи апелянта про невиконання уповноваженими особами своїх повноважень щодо вчинення дій, у зв`язку з неукладенням МОУ та ДП «Готель «Козацький» договору про охорону культурної спадщини.
		Крім того, позивачем не доведено належними і допустимими доказами у справі того, що вказані вище органи не можуть самостійно здійснити захист інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, а також не надав докази звернення до відповідних Департаменту чи Міністерства з вимогами подати позов, не надав доказів вжиття будь-яких заходів щодо невчинення уповноваженими особами дій з охорони даного об`єкту культурної спадщини.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року зазначила, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
		Отже, колегія суддів вважає, що оскільки прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави, та, враховуючи наявність суб`єкта владних повноважень, який має можливість самостійно звернутися із позовом щодо захисту порушеного права в судовому порядку, то в цій справі прокурором не було доведено наявність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що саме лише посилання прокурора у позовній заяві або скарзі на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки, за змістом абз. 2 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення позову Заступника Генерального прокурора без розгляду, оскільки останній не довів наявність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.
		Відсутність же підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.
		Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.
		Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини першої статті 240 КАС України).
		Аналогічного висновку щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, дійшов Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 (справа №826/15794/17).
		З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про залишення позовної заяви без розгляду.
		Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити. 
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Міністерства оборони України, державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України, третя особа: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                            І.В.Федотов
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                       Н.М. Єгорова
		 
		 
		 
		 
		 
		                                                                                Є.О. Сорочко
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 18.11.2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...