Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 509/6467/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2021. Зареєстровано: 22.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2021.

Номер судового провадження: 2-з/509/186/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 509/6467/21
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   19 листопада 2021 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді        Гандзій Д.М.
		при секретарі        Задеряка Г.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт Овідіополь заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про незаконне відсторонення від роботи, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		   
		   17 листопада року, ОСОБА_1 , звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області, із вищевказаною позовною заявою, в якій просила суд встановити факт порушення відповідачем вимог Конституції України, щодо права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, поновити її на роботі на посаді директора Сухолиманської початкової школи Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, сплатити їй заробіток за час вимушеного прогулу з причини незаконного відсторонення, починаючи з 8 листопада 2021 року по день постановлення рішення суду. 
		Разом з тим позивачкою, було подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії від імені директора Сухолиманської початкової школи Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області. Заява мотивована тим, що її відсторонено від виконання обов`язків директора школи з 08.11.2021 року, на час відсутності щеплення проти «Covid-19», без збереження заробітної плати на підставі розпорядження голови Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, не погоджуючись із вказаним розпорядженням позивачкою подано позовну заяву про незаконне відсторонення від роботи, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, позивачка під тиском та погрозами вищезазначених осіб була змушена передати не знайомій їй особі на прізвище ОСОБА_2 круглу печатку, правовстановлюючі документи та ключі від Сухолиманської початкової школи Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, вважаючи, що вказані неправомірні дії вказаних посадових осіб можуть призвести до непередбачуваних наслідків в діяльності Сухолиманської початкової школи з причин факту рейдерського захоплення.
		   Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
		Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
		Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до 
		незворотних наслідків.
		Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
		Особам, які беруть участь у справі - має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 р.
		При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
		У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Принцип рівності сторін  один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду  передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
		Так, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Михайлюк та Петров проти України» (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155).
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" - Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) - Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		У законності концентровано виражена властивість права щодо протистояння сваволі в процесі впорядкування суспільних відносин. У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу (заходу). Це явище у повному обсязі може існувати тільки за демократичних правових режимів, які здатні забезпечити прийняті закони, адекватні сутності права.
		При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. 
		При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		Крім того, відповідно до Правового висновку ВСУ, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
		Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		З оглядуна матеріалипозову тазаяви прозабезпечення позову,суд дійшоввисновку,що міжсторонами дійсновиник спір,однак позивачкою ОСОБА_1 ,не доведенофакт утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, більш того позивачкою не доведено факт, що дії вказаних посадових осіб можуть призвести до непередбачуваних наслідків в діяльності Сухолиманської початкової школи, та не зазначено, які саме негативні наслідки можуть бути спричинені під час здійснення обов`язків будь якою іншою особою повноважень директора Сухолиманської початкової школи.
		Окрім того, суд вважає вказану заяву про забезпечення позову передчасною, у зв`язку з тим, що позивачкою ОСОБА_1 , на надано документального підтвердження, щодо здійснення ОСОБА_2 , будь яких повноважень директора Сухолиманської початкової школи, а також щодо призначення її на посаду в.о. директора або директора вказаної школи.
		   Також судом звертається увага, що відсутність особи, яка буде здійснювати обов`язки директора Сухолиманської початкової школи на час розгляду справи в суді, яка призначена до розгляду в загальному порядку зі стадії підготовчого провадження, а саме здійснення управління (керівництво) закладом, забезпечення його діяльності відповідно до узгоджених планових завдань, статуту та функцій закладу, а також забезпечення ефективного використання і збереження закріпленого за закладом майна, фактично паралізує роботу вказаного закладу, а тому заява задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись ст.ст. 149-159,260,353,354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України 
		№ 9 від 22.12.2006 р., -
		 
		УХВАЛИВ : 
		 
		В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про незаконне відсторонення від роботи, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу  відмовити.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
		 
		 
		 
		Суддя Д.М. Гандзій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...