Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2077/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2021. Зареєстровано: 22.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2021.
Дата набрання законної сили: 18.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/69563/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 листопада 2021 року 
		 
		м. Київ
		справа №806/2077/18
		адміністративне провадження № К/9901/69563/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
		 
		розглянув у письмовому провадженні 
		касаційну скаргу Міністерства оборони України
		на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 (суддя Шуляк Л.А)
		та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 (колегія у складі суддів Франовської К.С., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.)
		у справі № 806/2077/18
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Міністерства оборони України
		треті особи  ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 »
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.07.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, треті особи Чернігівський обласний військовий комісаріат, ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому просив:
		-визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги, викладених у висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оформленого у позиції (пункті) 184 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №118 від 17.11.2017;
		-зобов`язати відповідача вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги, згідно пп.5 п.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року у Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014. 
		2.Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, позов задоволено.
		3.27.12.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. 
		4.Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2019 відкрито касаційне провадження. 
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		5.Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України і відповідно до наказу від 07.08.2017 №172 звільнений у запас згідно свідоцтва про хворобу №923 від 03.07.2017 на підставі статей 13-б, 23-в, 41-в графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової службу в мирний час та обмежено придатний у воєнний час.
		6.Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 14.10.2014 ОСОБА_1 встановлено 10% втрати професійної працездатності.
		7.Допомога у зв`язку із встановленням 10% втрати професійної працездатності ОСОБА_1 виплачена в сумі 8526,00 гривень.
		8.Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 07.09.2017 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 30.08.2017 до 07.09.2018, причиною інвалідності зазначено захворювання пов`язане із захистом Батьківщини.
		9.Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням 30.08.2017 ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини.
		10.Згідно з рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного в протоколі №118 від 17.11.2017, яке надіслано Чернігівським обласним військовим комісаріатом позивачу супровідним листом №5/6260 від 16.02.2018, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги через відсутність правових підстав для виплати, оскільки групу інвалідності встановлено позивачу понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.
		11.Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		12.В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що саме з 30.08.2017 (встановлення йому ІІІ групи інвалідності) набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
		13.Міністерство оборони України заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення, оформленого протоколом від 17.11.2017 № 118 про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.
		14.Чернігівський обласний військовий комісаріат також заперечував проти задоволення позовних вимог. 
		 
		ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		15.Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду, оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров`я внаслідок перебування на військовій службі.
		16.Таким чином, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги по ІІІ групі інвалідності у розмірі 70 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для працездатних осіб, виникло з моменту встановлення інвалідності - 30.08.2017.
		17.За висновком суду апеляційної інстанції, в силу статті 58 Конституції України, норма Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка набрала чинності 01.01.2017 не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме встановлення первинно групи інвалідності (після встановлення відсотка втрати працездатності) за часовий проміжок з 2015 по 2017 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі. Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача, починаючи з 20.09.2017 і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		18.У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права.
		19.Скаржник наголошує на тому, що між встановленням позивачу ступеня втрати працездатності та встановленням ІІІ групи інвалідності минуло більше двох років, тому він не має права на отримання одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
		20.12.02.2019 позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		 
		VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		21.Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
		22.Ключовим питанням у цій справі є право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням йому під час повторного огляду органами МСЕК ІІІ групи інвалідності з 30.08.2017.
		23.Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
		24.Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2020 у справі №240/10153/19 відступив від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №295/3091/17), від 21.06.2018 (справа №760/11440/17), та дійшов такого висновку про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII:
		 
		(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;
		(2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01 січня 2014 року;
		(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01 січня 2014 року чи після).
		 
		25.Також Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2020 у справі №1.380.2019.006957 зазначив про таке:
		 
		 <…> пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII передбачено вирішення питання виплати ОГД шляхом її виплати з урахуванням раніше виплаченої суми тим особам, яким раніше уже було встановлено факт ушкодження здоров`я і які раніше уже таку допомогу отримували.
		Одночасно, цією нормою також передбачено обмеження такої виплати строком у два роки з часу попереднього встановлення факту ушкодження здоров`я.
		Проте, ті особи, стан здоров`я яких погіршиться після спливу двох років з часу первинного встановлення факту ушкодження здоров`я, втрачають право на виплату ОГД, в тому числі з врахуванням раніше виплаченої суми.
		Дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, а наслідок, який спричинило ушкодження здоров`я після дворічного строку, відповідно до рішення МСЕК (встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має. Дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту рішення компетентного органу (МСЕК), яким вперше встановлено ступінь ушкодження здоров`я особи (незалежно від його виду: інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності), внаслідок травми або захворювання.
		Такий підхід (застосування дворічного строку) має на меті гарантування принципу правової визначеності для особи та запобігання можливих помилок з боку суб`єктів (органів МСЕК), які встановлюють причинно-наслідковий зв`язок між отриманою травмою або захворюванням та ступенем зумовленого ними погіршення стану здоров`я, визначивши, що лише протягом дворічного проміжку часу це можливо встановити достовірно.
		 
		26.Водночас, Верховний Суд у справі №1.380.2019.006957 констатував, що держава, незалежно від завершення цього дворічного строку, зберігає для такої особи всі інші, окрім права на отримання ОГД, гарантії права на соціальний захист, гарантованого, зокрема частиною п`ятою статті 17 (держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей) та статтею 46 Конституції України (Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними), які деталізовані в низці Законів України та підзаконних нормативно-правових актах.
		27.Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.
		28.Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Суд звертає увагу на те, що за наслідками повторного огляду, ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено з 30.08.2017, а під час первинного огляду органами МСЕК  14.10.2014, позивачу встановлено ступінь втрати працездатності 10%. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
		29.З огляду на вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		30.Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		31.За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		32.Рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, а тому перерозподіл судових витрат не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року у справі № 806/2077/18 скасувати.
		Ухвалити нову постанову. 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддяВ.М. Кравчук
		 
		СуддяА.А. Єзеров
		 
		СуддяО.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...