Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/7894/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2021. Зареєстровано: 22.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2021.
Дата набрання законної сили: 18.11.2021
Номер судового провадження: 2/727/2336/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 727/7894/21 
		                           Провадження № 2/727/2336/21
		 
		                            РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		   18 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівцівв складі:
		головуючого судді: Танасійчук Н.М.
		За участю секретаря:Желик І.Ю., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженю відповідальністю «Українські Фінансові Операції», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
		В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 28.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис №23886, яким стягнуто з нього на користь ТОВ «Українські Фінансові операції» заборгованість у розмірі 17015 грн. 30 коп. 
		Постановою приватного виконавця Доготар М.В. від 15.07.2021 року за вказаним виконавчим написом було відкрито виконавче провадження.
		Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.
		Зокрема зазначив, що у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відноситься до переліку документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих документів.
		Окрім того, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив фактів наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Так, жодних кредитних договорів з ТОВ «Фінансова компанія «Верона» він не укладав, заяви про видачу кредитної картки не подавав. Будь-які фінансові зобов`язання перед відповідачем у нього відсутні.
		Так, в 2017 році на його телефон поступив дзвінок телефонного оператора «Водафон», через який повідомили його, що з його номера є спроба замінити сім-картку, однак він такої операції не ініціював. Після цього протягом доби його номер телефону було заблоковано і він не міг здійснювати телефонні дзвінки. З того часу на його номер телефону надходять смс-повідомлення з вимогами про погашення неіснуючого боргу.
		За даним фактом позивач звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення. 
		Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі №23886. 
		Ухвалою суду від 18.08.2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
		Відповідачем ТОВ «Українські Фінансові операції» відзиву на позов подано не було.
		Третіми особами приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та приватним виконавцем Доготар М.В. письмові пояснення на позов подано не було.
		Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві позов підтримав, просив розглянути справу у його відсутності.
		Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем розташування в порядку, передбаченому положеннями ст.ст.130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.
		Відповідно дост. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставіст. 280 ЦПК Українирозглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
		Треті особи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
		Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
		Так, 28.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис №23886, яким стягнуто з ОСОБА_1 не виплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Українські Фінансові операції», якому ТОВ «Фінансова компанія «Верона», відступлено право вимоги за кредитним договором №449667 від 12.05.2019 року, укладеного між Товариством та ОСОБА_1 .
		Стягнуто з ОСОБА_1 за період з 30.08.2020 року по 28.04.2021 року включно суму у розмірі 17015 грн. 30 коп., в тому числі: 2000 гривень  тіло кредиту; 1102 гривень  заборгованість за нарахованими процентами; 12983 грн. 30 коп.  заборгованість за пенею (а.с.13).
		За вказаним виконавчим написом Приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В. 15.07.2021 року було відкрито виконавче провадження №66090810 (а.с. 10).
		Позивач із вказаним виконавчим написом не погоджується, у зв`язку з чим звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
		Зокрема, ОСОБА_1 заперечує факт укладення кредитного договору від 12.05.2019 року та одержання кредитних коштів від ТОВ «Фінансова компанія «Верона».
		Будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що ТОВ «Українські Фінансові операції» є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Верона» матеріали справи не містять.
		За змістомст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.
		Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннямиЦивільного кодексу України,Законом України «Про нотаріат», а такожЗаконом України «Про захист прав споживачів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.
		Зокрема, за змістомст. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно дост. 87 Закону України «Про нотаріат»та глави 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р., для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.
		У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).
		Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. 
		Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
		Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеномустаттею 84 Закону України «Про нотаріат».
		Отже, встановлена законом процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса не вважається дотриманою (виконана), якщо боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
		До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17.
		Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
		Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
		Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
		Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
		При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
		Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
		За результатами аналізу вище наведених норм права можна дійти наступних висновків.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість повинна існувати та бути безспірною.
		Таким чином, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .
		Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин.
		Проаналізувавши наведені вище роз`яснення, а також надані суду письмові докази в їх сукупності, суд зауважує, що при вчиненні виконавчого напису 28.04.2021 року нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача. 
		Зокрема, нотаріус не витребував оригіналу кредитного договору №449667 від 12.05.2019 року та не пересвідчився у тому, що позивач його укладав. 
		Також суду не було надано доказів, що нотаріус пересвідчився в тому, що ТОВ «Українські Фінансові операції» є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Верона», а також, що боржнику було надіслано повідомлення-вимогу повернути заборгованість.
		Суд зауважує, що ОСОБА_1 заперечує факт укладення кредитного договору, що безумовно свідчить проте, що заборгованість є спірною.
		Окрім того, суд також враховує, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»;
		2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
		Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
		Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		Саме до таких висновків про застосування зазначеної норми права дійшов Верховний суд у постанові від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18.
		Як було встановлено судом, серед документів наданих Товариством нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися безспірному порядку, відсутній.
		Доказів того, що кредитний договір №449667 від 12.05.2019 року було посвідчено нотаріально суду надано не було, а отже він не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Проаналізувавши вище наведене, а також надані суду письмові докази в їх сукупності, суд зауважує, що при вчиненні виконавчого напису 28.04.2021 року нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача.
		Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У даному випадку, суд вважає, що представник відповідача не надав суду доказів того, що сума боргового зобов`язання на час звернення про вчинення виконавчого напису була безспірною.
		За змістомст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заборгованість боржника на момент вчинення виконавчого напису не була безспірною, а нотаріус належним чином не виконав вимог ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат»та не пересвідчився у безспірності заборгованості, що унеможливлює видачу виконавчого напису, а отже надані позивачем докази в своїй сукупності є достатніми та дають змогу суду дійти до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
		За змістомч.1ст.141ЦПКУкраїни,судовийзбірпокладається насторонипропорційнорозміру задоволенихпозовнихвимог. Іншісудовівитрати,пов`язанізрозглядом справи,покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного та керуючисьст.18 ЦК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р.,ст.ст.4,5,10,18,80,89,141,259,263-265,273 ЦПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 (РНОКППП  НОМЕР_1 ) - задовольнити.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №23886 від 28.04.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості в розмірі 17015 грн. 30 коп.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції» на користь ОСОБА_1  судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп., а також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		 
		Суддя Танасійчук Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...