Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/713/20(908/2863/21) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна.
Надіслано судом: 22.11.2021. Зареєстровано: 22.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2021.
Дата набрання законної сили: 13.12.2021
Номер судового провадження: 26/8/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 26/8/20
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		22.11.2021 Справа № 908/713/20(908/2863/21)
		м.Запоріжжя Запорізької області 
		Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
		за позовом - Комунального підприємства Водоканал (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 03327121)
		до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, код ЄДРПОУ 32119653)
		про стягнення 95 316,01 грн
		 
		в межах справи № 908/713/20
		 
		про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль код ЄДРПОУ 32119653 (вул. Руставі, 12, м. Запоріжжя, 69093) 
		Кредитори  1/ Комунальне підприємство Водоканал (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61; код в ЄДР 03327121) 
		2/ Приватне підприємство Піранья (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175; код в ЄДР 36969393)
		3/ Концерн Міські теплові мережі (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, код в ЄДР 32121458)
		 
		 
		УСТАНОВИВ: 
		Ухвалою суду від 06.10.2021, зокрема, прийнято позовну заяву Комунального підприємства Водоканал до Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль про стягнення 95 316,01 грн, для розгляду в межах справи № 908/713/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль , відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу згідно з вимогами ч. 1 ст. 251 ГПК України строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Відзив повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України та згідно з вимогами ч. 5 ст. 165 ГПК України копія відзиву з доданими до нього документами повинна бути надіслана (надана) відповідачем позивачу одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду.
		Відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву. 
		Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне. 
		За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
		Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
		Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
		Між Комунальним підприємством «Водоканал» (далі - КП «Водоканал») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грааль» (далі - Абонент) укладено договір про відпуск води та прийом стоків у комунальну каналізацію № 109 від 01.01.2003 (далі - Договір). Відповідно до розділу 6 Договору термін його дії встановлено з 01.01.2003 по 31.12.2005. Цим же розділом передбачено, що він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було заявлено однією із сторін. Таким чином, договір є пролонгованим та на теперішній час чинним.
		Згідно із п. 1.1. Договору КП «Водоканал» забезпечує подачу питної води на господарсько- питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику Абонента - м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12.
		Таким чином, КП «Водоканал» умови договору № 109 від 01.01.2003 виконує в повному обсязі.
		Відповідно до п. 2.2.1 Договору Абонент зобов`язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності до умов Договору та чинного законодавства.
		Розділом 4 Договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.03.2007) встановлено, що основним документом на оплату є акт. Абонент зобов`язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок КП «Водоканал» суму, вказану в акті.
		У Абонента за період з липня по вересень 2021 року виникла заборгованість перед КП «Водоканал» по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 94 593,56 грн., що підтверджується складеними актами по воді:
		- акт№ 109/1 від 01.07.2021 за період часу з 02.06.2021 по 01.07.2021;
		- акт № 109/1 від 02.08.2021 за період часу з 02.07.2021 по 01.08.2021;
		- акт № 109 від 01.09.2021 за період часу з 02.08.2021 по 01.09.2021. 
		Акти складені у присутності представника Абонента (Максименко В.В. відповідно до додаткової угоди від 02.06.2015) і підписані ним без зауважень, а отже із розрахунками, викладеними в актах, Абонент згоден в повному обсязі. Всупереч умовам Договору Абонент за спожиті послуги оплату в повному обсязі не здійснив. 
		Таким чином заборгованість відповідача за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з липня по вересень 2021 року складає 94 593,56 грн.
		Втім, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим за ним утворився борг у розмірі 94 593,56 грн.
		Згідно з ч. 1 ст. 13, ч., ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
		Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.
		Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.
		Укладений між сторонами договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
		Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України, яка передбачає оплату наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Сторони досягли всіх суттєвих умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
		Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Позивач довів суду факт невиконання в повному обсязі з боку відповідача своїх зобов`язань за договором, а саме не здійснення останнім оплати за надані в період з липня по вересень 2021 року послуги з водопостачання та водовідведення, а наявність заборгованості в сумі 94 593,56 грн підтверджується підписаними між сторонами актами-рахунками.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 94 593,56 грн підлягають задоволенню в повному обсязі. 
		Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 396,53 грн, яка нарахована за загальний період з 01.07.2021 по 01.09.2021.
		Судом установлено, що ухвалою господарського суду від 11.06.2020 зокрема відкрито провадження у справі № 908/713/20 про банкрутство відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
		Згідно зі ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
		Отже, позивачем неправомірно нарахована пеня у розмірі 396,53 грн, а тому не підлягає задоволенню.
		Позивачем також заявлено до стягнення 3% річних від прострочення зобов`язання в розмірі 325,92 грн, які нараховані за загальний період з 01.07.2021 по 01.09.2021.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 
		Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 01.07.2021 по 01.09.2021 суд дійшов висновку про задоволення в розмірі 325,92 грн. 
		Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
		За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		На думку суду, визнання спірного договору недійсним є належним та ефективним способом захисту прав позивача, порушених внаслідок укладення спірного правочину, що в свою чергу повністю відповідає завданням господарського судочинства та міжнародно-правовим зобов`язанням держави Україна щодо охорони права власності приватних суб`єктів, що перебувають під її юрисдикцією. 
		У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
		Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно.
		Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, код ЄДРПОУ 32119653) на користь Комунального підприємства Водоканал (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 03327121) заборгованість у розмірі 94 919 (дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) грн 48 коп., з яких: 94 593 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн 56 коп. основного боргу за надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, 325 (триста двадцять п`ять) грн 92 коп.  3% річних, судовий збір у розмірі 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн 56 коп. 
		Видати наказ.
		В іншій частині позову відмовити.
		 
		Судове рішення складено 22 листопада 2021р.
		 
		 
		Суддя О.О. Юлдашев 
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...