Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/17602/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано судом: 22.11.2021. Зареєстровано: 22.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2021.
Дата набрання законної сили: 02.02.2022
Результат оскарження 02.02.2022 Вінницький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/127/2992/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/17602/21 
		Провадження № 2/127/2992/21 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 листопада 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
		за участю: секретаря Тріща Т.О.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		предста
		вника відповідача: Єзерської О.С.,
		представника третіх осіб ВМР, ВК ВМР Мельника С.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Вінницької міської ради, виконавчого комітету Вінницької міської ради, про визнання права на виключення квартири з числа службового житла та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про визнання права на виключення квартири з числа службового житла та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи позов тим, що з 05.08.1980 року по 14.10.2018 року він перебував на військовій службі в Збройних Силах України. Під час проходження військової служби у 1991 році ОСОБА_1 та його сім`ї у складі дружини та двох дітей було виділено службове житлове приміщення  двокімнатну квартиру в смт. Десна, яка приватизації не підлягає.
		Після розірвання шлюбу, 08.10.2004 року позивача було переведено до нового місця служби в м. Вінниця, де в 2006 році його зараховано на квартирний облік загальної черги та включено в список осіб, які мають право на першочергове отримання житла при військовій частині НОМЕР_1 (м. Вінниця). В листопаді 2006 року на підставі ордеру на службове жиле приміщення №0278 позивачу в складі сім`ї одна особа розподілене службове житлове приміщення  однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Цим житлом позивач користується по теперішній час та іншою житловою площею він не забезпечений.
		14.10.2018рокуОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини як такого, що звільнений з військової служби у запас. Вислуга років на час звільнення з військової служби становить 38 років 01 місяць.
		Зважаючи нате,що службовийстатус вказаноїквартири значнообмежує можливістьреалізації встановленихчинним житловимзаконодавством правта нанаявність правана отриманняпостійного житлашляхом зняттястатусу «службове»з вказаноїквартири,позивач звернувсядо Квартирно-експлуатаційноговідділу м.Вінниця з відповідним проханням. За результатами розгляду заяви, КЕВ м. Вінниця включено зазначену житлову площу в «Список квартир, що пропонуються до виключення з числа службового житла Міністерства оборони України та надання військовослужбовцям Вінницького гарнізону для постійного проживання, із зняттям військовослужбовців з квартирного обліку». Цей Список вподальшому переданий до Житлової комісії Вінницького гарнізону для затвердження.
		Рішенням житловоїкомісії Вінницькогогарнізону від 08 жовтня 2018 року постановлено розглянути списки квартир, що пропонуються до виключення з числа службового житла Міністерства оборони України та надання військовослужбовцям Вінницького гарнізону для постійного проживання, із зняттям військовослужбовців з квартирного обліку, а саме однокімнатної квартири позивача.
		Проте, протоколом засідання №508 від 13.12.2018 року Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями, за результатами розгляду документів позивача, у погодженні та виключенні житлового приміщення, яке він займає, було відмовлено до з`ясування обставин із залишенням позивачем квартири в смт. Десна.
		Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать вимогам закону та призводить до порушення його майнових прав, тому він звернувся до суду з цим позовом.
		Ухвалою судувід 15вересня 2021року задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Вінницьку міську раду.
		Також ухвалою суду від 11листопада 2021року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - виконавчий комітет Вінницької міської ради.
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові та відповіді на відзив. Додав, що у 2001 році він виїхав з квартири в смт. Десна і в квартирі залишилась проживати колишня дружина. Вказана квартира належить до житлового фонду військової частини та приватизації не підлягає. Постійним житлом він не забезпечений, у приватизації участі не приймав. Члени сім`ї виселенню не підлягають, бо тоді діяв наказ №20.
		Представник відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця в судовому засіданні позов не визнала, надала суду відзив та пояснила, що рішенням Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями було відмовлено полковнику ОСОБА_1 до з`ясування обставин щодо залишення останнім двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , колишній дружині ОСОБА_2 . Вказане рішення є законним та правомірним. Так, Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання один раз протягом усього часу проходження військової служби. З огляду на те, що полковник ОСОБА_1 вже був забезпечений постійним житлом за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, останній не має права на повторне отримання постійного житла від Міністерства оборони України. Також додала, що після звільнення квартири в смт. Десна, позивач матиме можливість звернутися повторно з приводу виключення квартири з числа службового житла. Просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , так як ним втрачено право та статус особи військовослужбовця на забезпечення постійним житлом.
		Представник третіхосіб Вінницькоїміської радита виконавчогокомітету Вінницькоїміської радив судовому засіданні при вирішенні питання поклався на розсуд суду. Також додав, що право позивача ВМР та ВК ВМР не порушували.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Судом встановлено, що  ОСОБА_1 проходив військовуслужбу уЗбройних СилахУкраїни,згідно витягуз послужногосписку вінмає загальнувислугу 38років 01місяць (а.с.32) та є учасником бойових дій (а.с. 15).
		 
		З 07.04.1988 року ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 , сином ОСОБА_3 , 1989 року народження, та дочкою ОСОБА_4 , 1991 року народження, зареєстровані за вказаною вище адресою (а.с. 19).
		Слід відзначити, що квартира АДРЕСА_2 , яку 26.03.1991 року отримав ОСОБА_1 , знаходиться в будинку, який розташований на території закритого військового містечка №1. Квартира за цією адресою постійна та належить до житлового фонду Міністерства оборони України, приватизації не підлягає (а.с. 24) 
		Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, 28.02.2002 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний (а.с. 23).
		Разом з тим, з довідки Остерської КЕЧ № 12 від 06.11.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 утриману окрему житлову площу у АДРЕСА_3 , залишив колишній дружині ОСОБА_2 (а.с. 25). Аналогічний факт також підтверджується довідкою Остерської КЕЧ №127 від 08.08.2008 року, в якій вказано, що зазначена двокімнатна квартира за ним не значиться, а також довідкою Остерської КЕЧ №785 від 30.10.2018 року (а.с. 26, 27).
		Відповідно до витягу з протоколу №14 житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік з 22.02.2006 року загальної черги та включено в список осіб, які мають право на першочергове отримання житла з 22.02.2006 року (25 календарних років) при військовій частині НОМЕР_1 (м. Вінниця) (а.с. 21, 40).
		02.11.2006року Виконавчийкомітет Вінницькоїміської радивидав ОСОБА_1 ордер на службове жилеприміщення №0278,яким позивачунадано правона заняття службового жилогоприміщення житловоюплощею 15,2кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 ,на підставірішення №2520 від 26.10.2006 року (а.с. 22).
		З 09.01.2007року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18, 130).
		Перед звільненням з військової служби позивач звернувся до Житлової комісії командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_1 ) з рапортом про залишення його на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 33). За результатами розгляду цього рапорту житловою комісією було прийнято рішення за №3 від 01.01.2019 року про залишення ОСОБА_1 на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 35).
		08.10.2018року назасіданні житловоїкомісії Вінницькогогарнізону розглянутопитання щодонадання згодина зняттястатусу «службове»з житловогоприміщення заадресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_1 складом сім`ї одна особа, та рішенням житлової комісії надано згоду на зняття статусу «службове» з вказаної квартири (а.с. 37, 39, 42-47).
		Наказом №195 від 10.10.2018 року командира військової частини НОМЕР_2 м. Вінниці МОУ ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини як такого, що звільнений з військової служби у запас наказом начальника Генерального штабу  Головокомандувача Збройних Сил иУкраїни від 21.09.2018 року №513, відповідно до підпункту «к» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с. 31).
		Протоколом засідання №508 від 13.12.2018 року Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями, за результатами розгляду документів позивача, у погодженні та виключенні житлового приміщення, яке він займає, було відмовлено до з`ясування обставин із залишенням позивачем квартири в смт. Десна (а.с. 48-50, 164-166).
		05.12.2019 року позивач звернувся до Командувача Повітряних Сил ЗСУ із заявою про зміну статусу квартири (а.с. 156).
		19.12.2019 року житловою комісією Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (віськова частина НОМЕР_1 ) прийнято рішення №199 про відмову полковнику запасу ОСОБА_1 у заміні статусу службова однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 154, 155).
		15.01.2020 року ОСОБА_1 надав Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями усі необхідні підтверджуючі документи (а.с. 51-55), проте ця заява з документами не була розглянута, клопотання Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці до Вінницької міської ради про виключення з числа службового житла спірної квартири не подано.
		Разом з тим, суд звертає увагу, що 04.04.2001 року ОСОБА_1 знався з реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 . Також 30.08.2013 року знявся з реєстрації за вказаною адресою і ОСОБА_5 . На даний час в квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , 1991 року народження та ОСОБА_7 , 2001 року народження. Особовий рахунок відкрито на ОСОБА_2 (а.с. 106).
		З приводу володіння позивачем нерухомим майном, то слід відзначити наступне.
		Зі змісту довідки Чернівецької КЕЧ №1394 від 05.11.2004 року вбачається, що полковник ОСОБА_1 проходив військову частину у військовій частині НОМЕР_3 (м. Чернігів) з 06.1996 року по 10.2004 року, житлом по лінії Міністерства оборони України не забезпечувався та на квартирному обліку не стояв (а.с. 30).
		З матеріалів справи вбачається, що згідно записів по господарських книг Зарожненської сільської ради у ОСОБА_1 будь яке житло в с. Тетлега Чугуївського району Харківської області відсутнє (довідка Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області №306 від 21.09.2018 року) (а.с. 28).
		Згідно довідки Київського КЕУ №6396 від 01.10.2018 року ОСОБА_1 за час навчання в Академії Збройних Сил України (правонаступник Національний університет оборони України імені Івана Черняховського) на посаді слухача з серпня 1994 року по червень 1996 року службою та постійною житловою площею з фондів Міністерства оборони України не забезпечувався (а.с. 29).
		Також факт відсутності у позивача на праві власності житла підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 41).
		Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
		Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
		Відповідно до положення частини другої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.
		Частиною першою статті 118 ЖК Української РСР встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
		Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
		Положенням статті 125 ЖК Української РСР передбачено, що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла без надання іншого жилого приміщення.
		Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, а саме пунктом 3 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
		Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше: 1) наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого; 2) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, виключеного з числа службового; 3) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб; 4) надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
		У пункті 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, передбачено, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно- експлуатаційного органу.
		Пунктом 10 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року, передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
		Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
		З оглядуна викладене,судом встановлено,що позивачє військовослужбовцем,перебував навійськовій службі,має календарнувислугу 38років 01місяць,перебуває наквартирному облікуу в/ч НОМЕР_1 з 22 лютого 2006 року, тому має право на забезпечення житлом, зокрема право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.
		Суд вважає, що КЕВ м. Вінниця не надав доказів на підтвердження обґрунтованості відмови у поданні клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд питання про виключення житла з числа службового при наявності відповідного клопотання з цього приводу. Немотивована бездіяльність КЕВ м. Вінниця обмежує права позивача на забезпечення житлом, гарантовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а посилання відповідача на вже отриманням позивачем квартири в смт. Десна при вирішенні питання щодо виключення житла з числа службового та забезпечення ним військовослужбовця для постійного проживання, суд вважає необґрунтованим.
		Таким чином,суд,оцінивши допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокв їхсукупності засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженню наявниху справідоказів,дійшов висновку,що позовнівимоги позивача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 47 Конституції України, ч. 2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 118, 125 ЖК Української РСР, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Вінницької міської ради, виконавчого комітету Вінницької міської ради, про визнання права на виключення квартири з числа службового житла та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла  квартири АДРЕСА_5 , жилою площею 15,2 м.кв.
		Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниця подати до Вінницької міської ради клопотання, разом з належно оформленими документами, про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_5 , розподіленій ОСОБА_1 у складі сім`ї 1 (одна) особа, на підставі ордеру на службове жиле приміщення №0278 від 02.11.2006 року, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради.
		Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 ;
		Відповідач:Квартирно-експлуатаційнийвідділ м.Вінниця,ЄДРПОУ:08320218,адреса:21001,м.Вінниця,вул.Стрілецька,87.
		Повний текст рішення суду складений 22.11.2021 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...