Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/3929/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2021. Зареєстровано: 22.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/524/409/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021170500000167

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/3929/21
		Провадження № 1-кп/524/409/21
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		19 листопада 2021 року рокуАвтозаводський районний суд м. Кременчука у складі
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілого ОСОБА_4 ,
		представника потерпілого ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12021170500000167 від 07.02.2021за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КК , ч.1 ст.127 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		07 лютого 2021 року о 02 год. 10 хв. ОСОБА_6 перебував в автомобілі «Фольцваген крафтер» , що був припаркований поряд з буд. 25 по вул. Тараса Бульби в м. Кременчуці, Полтавської області . В цей час , повз проходив ОСОБА_4 вдаривши по кузову автомобіля ногою . Почувши удар по кузову автомобіля, ОСОБА_6 вийшов. В цей час, у ОСОБА_6 на грунті особистих неприязних відносин , які раптово виникли внаслідок удару ОСОБА_4 по кузову автомобіля , виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.
		Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс не менше чотирьох ударів кулаком лівої та правої руки в ділянку обох очей, носа, нижньої губи та правої щоки ОСОБА_4 .. Після цього ОСОБА_6 зняв з ОСОБА_4 взуття та не повертав власнику до приїзду поліції на протязі 20 хвилин.    Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 45 від 23 квітня 2021 року у ОСОБА_4 виявлені такі тілесні ушкодження: закрита черепно-лицева травма: струс головного мозку, перелом кісток носа з помірним зміщенням уламків, перелом передньої та очної стінок правої гайморової (верхньощелепної) пазухи з явищами гемосинуситу (кров в гайморовій пазусі), обширний забій м`яких тканин з синцем правої половини обличчя з переходом на праву передньо-бокову поверхню шиї, дрібні рани верхньої повіки правого ока, слизової оболонки нижньої губи, контузія обох очей легкого ступеню з субсклеральними крововиливами.
		Враховуючи характер, локалізацію, кількість, взаєморозміщення тілесних ушкоджень, вони утворилися від не менше ніж чотирьох ударів в ділянку обох очей, носа, нижньої губи та правої щоки тупими предметами з обмеженою поверхнею контактування, якими могли бути кисті рук, стиснені в кулаки, ноги людини у взутті. По ступеню тяжкості всі тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_4 оцінюються лише в своїй сукупності як СЕРЕДНЬОЇ тяжкості за ознакою тривалого, більш ніж 21 день, розладу здоров`я.
		Допитаний у судовому засіданні 22.09.2021 року обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав частково, цивільний позов не визнав та показав, що 07.02.2021 року приблизно о пів на третю ночі, він сидів у власному автомобілі з другом. Почув удари по автомобілю. Вийшов з автомобіля та оглянув останній , побачив вм`ятину на автомобілі та невідомих йому хлопця , яким виявився ОСОБА_4 та дівчину , які відходили від автомобіля . Спитав хлопця , навіщо він ударив по автомобілю . Почали сваритися , не витримав та наніс чотири удари в обличчя потерпілому . Після цього викликав поліцію. Оскільки потерпілий намагався піти з місця , зняв з нього взуття та чекав на приїзд поліції. Удари наносив руками в обличчя , чи наносив удари в інші частини, не пам`ятає. Взуття зняв з потерпілого з метою завадити йому покинути місце пригоди , оскільки останній почав вставати . Телефон у потерпілого не забирав, ланцюжок не зривав , поліцейські під`їхали приблизно через 20 хв.. Дівчина , що була с потерпілим, просила віддати взуття , він відповів, що поверне після приїзду поліції. Взуття знімав з потерпілого , коли останній лежав на спині . Взуття поклав до автомобіля. Розкаюється у вчиненому та осуджує свої дії. Просить суворо не карати.
		За переконанням сторони обвинувачення та згідно з наданими прокурором доказами вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КК , ч.1 ст.127 КК України, доводиться дослідженими судом такими доказами:
		-    показаннями потерпілого ОСОБА_4 , згідно з якими він 06 лютого 2021 зустрічався з однокласниками в кафе, після чого проводив додому свою однокласницю ОСОБА_9 . Проходячи по вул. Тараса Бульби, біля 17 школи стояв автомобіль, мікроавтобус Volkswagen . Біля цього автобуса бігало кошеня . На вулиці було дуже холодно, сніг , мороз . Кошеня забігло під автомобіль й він вирішив дістати останнє з під автомобіля. Було слизько й він випадково зачепив автомобіль. Ніякої мети пошкодити автомобіль чи нанести матеріальної шкоди він не мав . Не діставши кошеня, він почав наздоганяти свою супутницю, яка вже відійшла від автомобіля . В цей час з автомобіля вийшов спочатку один невідомий йому чоловік, яким виявився ОСОБА_6 , а згодом ще один чоловік, яким виявився ОСОБА_10 . ОСОБА_6 сказав , що за власний автомобіль готовий вбити, він намагався вибачитися , але натомість отримав удар в голову , почав втрачати свідомість та впав на землю . Після цього ОСОБА_6 сів на нього зверху та почав бити. ОСОБА_9 стояла поруч та просила ОСОБА_6 зупинитися , на що останній відповів , що якщо вона не відійде то сама буде лежати поруч. Коли він лежав на землі , дістав мобільний телефон , який у нього забрав ОСОБА_6 та демонстративно розбив о землю. Потім ОСОБА_6 зняв з нього взуття. ОСОБА_9 просила ОСОБА_6 повернути взуття. Коли ОСОБА_9 допомогла йому піднятися, а він просив вибачення , обвинувачений ще раз підійшов і наніс йому удар, від якого він знову впав . Він довго лежав не в змозі піднятися та почув сторонні голоси. Поруч проходили сторонні особи, ними виявилися ОСОБА_11 та ОСОБА_12 почули крики, підійшли та стали умовляти ОСОБА_6 припинити побиття . В цей час ОСОБА_9 поклала свою сумку на землю , допомогла йому піднятися та стати на сумку . ОСОБА_11 та ОСОБА_12 просили обвинуваченого повернути взуття , але останній відмовився . ОСОБА_9 віддала йому телефон , але він був розбитий. Коли почулися звуки сирени автомобіля екстрених служб , обвинувачений дістав та повернув йому взуття ;
		-    показаннями свідка ОСОБА_9 , згідно з якими вона у лютому 2021 року , п`ятницю разом з ОСОБА_4 поверталася із зустрічі з однокласниками біля 12:00 ночі. Проходячи по вул. Тараса Бульби, біля 17 школи стояв автомобіль, мікроавтобус Volkswagen. Коли проходили повз автомобіля ОСОБА_4 відстав . Коли вона повернулася , ОСОБА_4 стояв біля мікроавтобусу . В цей час з мікроавтобуса , з криками навіщо ти вдарив мою машину , вийшов чоловік , яким виявився ОСОБА_6 , підійшов до ОСОБА_4 та наніс останньому удар в обличчя . ОСОБА_4 впав, обвинувачений відібрав у ОСОБА_4 телефон , яким останній намагався скористатися, і поклав собі в кишеню куртки . Потім , продовжуючи кричати що, ОСОБА_4 побив його машину , яка дуже багато для нього коштувала , сів зверху на ОСОБА_4 , який лежав на животі , обличчям вниз та почав наносити удари в область голови , ребр . Вона намагалася зупинити ОСОБА_6 .. В цей час з автомобіля вийшов ще один чоловік , вона його теж просила зупинити свого товариша . Коли вона намагалася зупинити ОСОБА_6 , останній схопив її за руку та попередив , що якщо вона буде заважати то її теж поб`ють . Після цього ОСОБА_6 дістав з кишені телефон ОСОБА_4 та з силою кинув на землю , після чого підняв вже розбитий телефон та повернув останній ОСОБА_4 . Потім ОСОБА_6 знявся з ОСОБА_4 взуття , пояснюючи це тим що , останній може покинути місце події. В цей час , вона побачила на іншому боці вулиці чоловіка та жінку та покликала їх благаючи допомогти . Перехожі , ними виявилися ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підійшли , й останній спитав у ОСОБА_6 про причини побиття ОСОБА_4 . ОСОБА_6 почав розповідати , що ОСОБА_4 вдарив його машину та почав показувати місце де нібито було нанесено удар по автомобілю . В цей час ОСОБА_4 намагався встати , у нього було розбито обличчя . ОСОБА_12 підійшов , спитав чи визвали поліцію та швидку та із свого телефону набрав та викликав поліцію. Поки чекали приїзду поліції вона , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 просили ОСОБА_6 повернути взуття ОСОБА_4 , але останній повернув взуття тільки після того , як почув звуки сирени спеціального автомобіля.
		 
		ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_4 кулаками, сидячи на останньому , а потім , підвівшись , наніс удар ногою . Якою саме рукою та ногою наносив удари не пам`ятає. ОСОБА_4 знаходився без взуття , яке відібрав ОСОБА_6 , біля години. В цей час на вулиці був мороз. Знімаючи взуття з ОСОБА_4 обвинувачений наголосив, що це для того щоб останні не втік;
		-    показаннями свідка ОСОБА_12 , згідно з якими він , близько о пів на третю ночі шов з дружиною ОСОБА_11 від друзів і почули як дівчина кличе на допомогу. Коли підходили , побачили , що один чоловік , яким виявився ОСОБА_6 бив іншого, ним виявився ОСОБА_4 , який лежав на землі . Після того , як він з дружиною підійшли більше ОСОБА_6 не наносив ударів потерпілому . На питання , про причини побиття , ОСОБА_6 повідомив , що ОСОБА_4 вдарив по його автомобілю і показував місце де нібито було нанесено удар , але там нічого не було. У ОСОБА_4 було дуже сильно побите обличчя , очі були опухлі . В цей час на вулиці було дуже холодно , ОСОБА_4 був без взуття . З моменту коли їх з дружиною покликали на допомогу , до приїзду поліції , минуло біля години. Після приїзду поліції та швидкої допомоги , ОСОБА_4 увезли до лікарні . На автомобілі були сліди відбитку підошви взуття. Він особисто викликав поліцію . При цьому ОСОБА_6 теж стверджував , що викликав поліцію. Всі присутні просили ОСОБА_6 повернути ОСОБА_4 взуття , але ОСОБА_6 пояснював , що не поверне взуття до приїзду поліції;
		-    показаннями свідка ОСОБА_11 , згідно з якими вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_12 , близько о пів на третю ночі йшли від друзів і почули як дівчина кличе на допомогу. Коли підійшли ближче побачили , що чоловік , яким виявився ОСОБА_4 лежав на землі , все обличчя у нього було у крові. ОСОБА_4 був без взуття , всі присутні просили ОСОБА_6 повернути взуття , останній сказав , що не поверне до приїзду поліції. Коли ОСОБА_6 відмовся повернути взуття , на їх пропозицію ОСОБА_9 поклала свою сумку на землю й на неї став ОСОБА_4 . На сумці ОСОБА_4 стояв біля 15 хвилин. ОСОБА_6 висловлювався, що готовий вбити за свою машину. Товариш обвинуваченого просто стояв не втручаючись ;
		-    показаннями свідка ОСОБА_10 , згідно з якими 07 лютого 2021 року приблизно о 2:00 він знаходився з ОСОБА_6 в автомобілі останнього . Почули удар по кузову автомобіля . ОСОБА_6 вийшов з машини та звернувся до того хто вдарив з питанням навіщо що ти це заробив . Незнайомець , яким виявився ОСОБА_4 відповів цензурною лайкою . ОСОБА_6 наздогнав ОСОБА_4 та почав бити . Поки він виходив з автомобіля ОСОБА_4 вже лежав на землі , а ОСОБА_6 наносив йому удари по голові . Потім ОСОБА_6 зняв з ОСОБА_4 взуття , з метою завадити останньому втекти до приїзду поліції . Сама бійка відбувалася приблизно 10 хвилин . ОСОБА_4 закривався руками від ударів. Взуття з ОСОБА_4 знімав ОСОБА_6 , ОСОБА_4 лежав , супротиву не чинив . ОСОБА_4 не намагався втекти. Взуття ОСОБА_6 знімав з ОСОБА_4 , до приїзду поліції, оскільки на машині залишився слід від нього . Взуття ОСОБА_6 поставив в салон свого автомобіля . ОСОБА_4 весь час , з моменту коли з нього було знято взуття та до приїзду поліції , стояв на сумці в шкарпетках. З часу коли ОСОБА_6 зняв з ОСОБА_4 взуття до приїзду поліції пройшло приблизно 10 хвилин . На вулиці був мороз біля -2°С. Особи, що підійшли на заклики супутниці потерпілого просили ОСОБА_6 повернути ОСОБА_4 взуття , ОСОБА_6 відмовлявся віддати взуття до приїзду поліції, але віддав раніше. Він пропонував ОСОБА_6 повернути взуття ОСОБА_4 .. Поліцію викликав ОСОБА_6 .. Особи що підійшли теж викликали поліцію. Швидку ОСОБА_6 не викликав. Мобільного телефону в руках потерпілого він не бачив ;
		-    Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.07.2021 року ;
		-    Протоколом огляду місця події -ділянки місцевості, яка розташована навпроти огородженого паркувального майданчику за адресою АДРЕСА_2 з фототаблицею та планом схемою;
		-    Постановою слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 01.03.2021 року про визнання доказом амбулаторної картки потерпілого ОСОБА_4 ;
		-    Клопотанням потерпілого про долучення в якості доказу знімку та одного оптичного диску з обстеженням на ім`я ОСОБА_13 ;
		-    Постановою слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 03.03.2021 року про визнання доказом знімку та одного оптичного диску з обстеженням на ім`я ОСОБА_13 ;
		-    Експертним висновком №165 відповідно до якого - При проведенні судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 , 1984р.н., з урахуванням даних наданої медичної документації на його ім`я, відомих обставин події та відповідаючи на поставлені питання, приходжу до наступних підсумків:
		1.2.3. При проведенні судово-медичної експертизи у гр. ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження: синець в правій скроневій ділянці, з переходом на праву половину обличчя та на верхню частину шиї; крововиливи в білкову оболонку очей; перелом носових кісток; перелом передньої стінки правої гайморової пазухи. Вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи їх характер утворились не менш ніж від однієї травматичної дії предмета(ів) з властивістю тупого твердого, за механізмом удару, та за давністю утворення не суперечать часу, який вказано в постанові. За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження не є небезпечним для життя в момент заподіяння, а спричинили за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості (згідно п.п. 2.2.1 а, б, в, 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року.
		4. Для відповіді на дане запитання необхідно проведення слідчого експерименту. 5.6.Вирішення питання про «самоспричинення», «самозахист», «боротьбу», не входить до компетенції судово-медичного експерта, так як включає в себе юридичне поняття;
		-    Протоколом огляду мобільного телефону, ланцюжка з металу сірого кольору, футляру з полімерного матеріалу, коробки від мобільного телефону, мобільного телефону Honor 8 X, RAM 4 GB від 02.03.2021 року з фототаблицею ;
		-    Постановою слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 02.03.2021 року про визнання речовими доказами ланцюжка з металу сірого кольору, футляру з полімерного матеріалу, коробки від мобільного телефону, мобільного телефону Honor 8 X, RAM 4 GB, колір синій. Модель: JSN-L 21, імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , , пара чоловічих зимових ботинок чорного кольору на шнурках чорного кольору, на підошві ботинок мається цифри 40.;
		-    Розпискою ОСОБА_4 від 02.03.2021 року про отримання мобільного телефону Honor 8 X, RAM 4 GB, колір синій, зимових ботинок чорного кольору , упаковки із захисного скла , ланцюжка з металу сірого кольору ;
		-    Протоколом проведення слідчого експерименту від 06.03.2021 року за участю потерпілого ОСОБА_4 з фототаблицею та відеозаписом ;
		-    Експертним висновком №249 відповідно до якого -При проведенні додаткової судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 , 1984р.н., з урахуванням даних наданої медичної документації на його ім`я, відомих обставин події та відповідаючи на поставлені питання, приходжу до наступних підсумків:
		1. Тілесні ушкодження, встановлені висновком судово-медичної експертизи №165 від 18.02.2021р., не суперечать в частині характеру, механізму, локалізації та давності утворення, показам на які вказує гр. ОСОБА_4 в слідчому експерименті від 06.03.2021р.;
		-    Протоколом проведення слідчого експерименту від 06.03.2021 року за участю свідка ОСОБА_9 з фототаблицею та відеозаписом ;
		-    Експертним висновком №250 відповідно доякого -При проведенні додаткової судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 , 1984р.н., з урахуванням даних наданої медичної документації на його ім`я, відомих обставин події та відповідаючи на поставлені питання, приходжу до наступних підсумків:
		1. Тілесні ушкодження, встановлені висновком судово-медичної експертизи №165 від 18.02.2021р., не суперечать в частині характеру, механізму та давності утворення, показам на які вказує гр. ОСОБА_9 в слідчому експерименті від 06.03.2021р.;
		-    Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_6 від 06.03.2021 року з додатками;
		-    Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 підозрюваного ОСОБА_6 від 06.03.2021 року з додатками;
		-    Картою виїзду швидкої медичної допомоги з супровідним листом , відповідно до якої час прийому виклику 2 год.25 хв. прибуття на місце 2год. 41 хв. , зі слів потерпілого побили невідомі близько 2-00 год.;
		-     Експертним висновком №45 від з фототаблицею відповідно до якого -На підставі вивчення матеріалів кримінального провадження, медичної документації гр. ОСОБА_4 , у відповідності до поставлених питань, підводимо підсумки:
		1-3. Проведенням комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 було виявлено такі тілесні ушкодження: Закрита черепно-лицева травма: струс головного мозку, перелом кісток носа з помірним зміщенням уламків, перелом передньої та очної стінок правої гайморової (верхньощелепної) пазухи з явищами гемосинуситу (кров в гайморовій пазусі), обширний забій м`яких тканин з синцем правої половини обличчя з переходом на праву передньо-бокову поверхню шиї, дрібні рани верхньої повіки правого ока, слизової оболонки нижньої губи, контузія обох очей легкого ступеня з субсклеральними крововиливами.
		Враховуючи характер, локалізацію, кількість, взаєморозміщення тілесних ушкоджень вважаємо, що вони утворилися від не менше ніж чотирьох ударів в ділянку обох очей, носа, нижньої губи та правої щоки тупими предметами з обмеженою поверхнею контактування, якими могли бути кисті рук, стиснені в кулаки, ноги людини у взутті.
		Всі тілесні ушкодження утворилися в короткий проміжок часу, по давності не суперечать строку, вказаному в описовій частині постанови, тобто, 07.02.2021 року близько 03 години 31 хвилини.
		По ступеню тяжкості всі тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 , оцінюються лише в своїй сукупності як СЕРЕДНЬОЇ тяжкості за ознакою тривалого, більш ніж 21 день, розладу здоров`я ((п.п. 2.2.1.в. 2.2.2 „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України"). 
		9. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 не є невиправними.
		4.    Зважаючи на морфологічні особливості тілесних ушкоджень вважаємо, що вони не могли утворитися при падінні на площині як з раніше приданим прискоренням, так і без такого.
		5.    Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 не є характерними для самозаподіяння.
		6.    Ушкоджень, які б свідчили про захист руками від ударів, проведенням комісійної судово-медичної експертизи не виявлено.
		7.    Покази ОСОБА_4 , дані ним під час проведення слідчого експерименту 06.03.2021р. стосовно давності та механізму заподіяння йому тілесних ушкоджень, не суперечать об`єктивним судово-медичним даним.
		8.    Покази ОСОБА_9 , надані при проведенні слідчого експерименту 06.03.2021 року щодо давності та механізму заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, з судово-медичної точки зору слушні;
		-    Протоколом огляду оптичного диску від 15.04.2021 року з відеозаписами з портативних    відео реєстраторів працівників батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції за 07.02.2021 року та оптичним диском з відповідними відеозаписами;
		-    Постановою слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 27.04.2021 про визнання доказом оптичного диску з відеозаписами з портативних відео реєстраторів працівників батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ;
		-    Постановою слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 27.04.2021 про визнання доказом оптичного диску з обстеженням на ім`я ОСОБА_4 від 08.02.2021 року ;
		-    Листом метеорологічного відділу Кременчуцького льотного коледжу від 23.04.2021 року №11/769 з метеорологічною інформацією у м.Кременчуці з 17.00 год. 07.02.2021 року по 06.00 год. 08.02.2021 року.;
		-    Постановою слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 27.04.2021 про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 122 на ч. 2 ст. 122 КК України ;
		-    Рапортом слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 27.04.2021 про внесення відомостей до ЄРДР за ст.127 КК України ;
		-    Протоколом огляду місця події , а саме транспортного засобу «Фольцваген крафтер» від 28.07.2021 року.
		Дослідивши під час судового розгляду усі без виключення надані сторонами докази, оцінюючи вказані докази відповідно до положень ст.94 КПК України кожен окремо та у їх сукупності, суд вважає висунуте ОСОБА_6 обвинувачення за ч.2 ст.122 та ст.127 КК України недоведеним належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами і виходить з таких мотивів.
		За змістом ст.62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За змістом ст. ст. 21, 22, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.
		Згідно з вимогами ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (п.2 ч.1).
		Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
		Під час розгляду вказаного кримінального провадження суд надає кримінально-правову оцінку діям ОСОБА_6 в межах висунутого обвинувачення, що випливає з положень ч.1 ст.337 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Так, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 07 лютого 2021 року приблизно о 02 год. 10 хв. ОСОБА_6 перебував поряд з буд. АДРЕСА_3 , де у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою залякування потерпілого за те, що останній наніс удар ногою по його транспортному засобові.
		Надаючи оцінку твердженням обвинувачення про умисел ОСОБА_6 на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 з метою залякування потерпілого за те, що останній наніс удар ногою по його транспортному засобу , суд , спираючись на зміст закону України про кримінальну відповідальність, виходить із того, що у ч. 2 ст. 122 КК законодавець передбачає спеціальну мету  залякування потерпілого або інших осіб, мотив  расову, національну або релігійну нетерпимість. Такий мотив у цьому кримінальному провадженні в провину обвинуваченому не ставиться, а така мета не підтверджується зібраними по справі доказами.
		Далі, відповідно до обвинувального акта , продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_6 07.02.2021 приблизно в 02 год. 15 хв. з метою покарання за те, що ОСОБА_4 вдарив його транспортний засіб ногою та залякування його, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс не менше чотирьох ударів ОСОБА_4 в ділянку обох очей, носа, нижньої губи та правої щоки, при мінусовій температурі - 11 градусів за Цельсієм та зняв з останнього взуття, яке поклав собі в транспортний засіб. Після цього потерпілий ОСОБА_4 перебуваючи на вулиці без взуття, не менше 20 хвилин при мінусовій температурі, відчував на собі дію низької температури навколишнього середовища, що була не вище: - 11 градусів по Цельсію, яка завдавала йому сильного фізичного болю та фізичного страждання. 
		Такі дії обвинуваченого стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 127 КК України, тобто катування, умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного страждання, шляхом нанесення побоїв, мучення з метою покарати його за дії, скоєні ним, а також з метою залякування його.
		Надаючи оцінку твердженням обвинувачення про умисел ОСОБА_6 на умисне заподіяння потерпілому сильного фізичного болю або фізичного страждання, шляхом нанесення побоїв, мучення з метою покарати його за дії, скоєні ним, а також з метою залякування його суд , спираючись на зміст закону України про кримінальну відповідальність, виходить із того, що із суті ч.1 ст.127 КК вбачається, що з суб`єктивної сторони злочин, передбачений цією нормою закону , характеризується прямим умислом.
		   Метою насильницьких дій при катуванні є намагання примусити потерпілого або іншу особу до дій, що суперечать їхній волі, а саме, надати певні відомості чи зробити визнання, вчинити самокалічення тощо.
		   Під мученням розуміються дії, що заподіяли потерпілому страждання шляхом тривалого позбавлення їжі, пиття, тепла, залишення його у шкідливих для здоров`я умовах та інші подібні дії.
		    Інші насильницькі дії можуть мати вираження у мордуванні, тобто діях, повязаних із багаторазовим або тривалим спричиненням болю (щипання, шмагання, нанесення численних, але невеликих ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, застосування термічних факторів тощо), посяганні на статеву недоторканість, заподіянні тілесних ушкоджень тощо.
		Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків у вигляді заподіяння потерпілому сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання, а також причинного зв`язку між вказаними діяннями і наслідками.
		Проаналізувавши зазначені положення національного законодавства, суд дійшов до висновку про те, що з суб`єктивної сторони злочин, який кваліфікується за ст. 127 КК України та органами досудового слідства інкримінується в вину ОСОБА_6 характеризується умисною формою вини та наявністю спеціальної мети спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать її волі, однак із зібраних в кримінальному провадженнями доказів, зокрема пояснень потерпілого , свідків, обвинуваченого, вбачається, що останній знімав з потерпілого взуття з метою завадити останньому покинути місце де як він вважав обвинуваченим було пошкоджено його автомобіль . При цьому обвинувачений не примушував вчиняти потерпілого будь-які дії проти його волі, що підтвердили всі свідки .
		Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		У п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року в справі «Кобець проти України» визначено, що доведення «поза розумним сумнівом» має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. За відсутності таких ознак не можна констатувати, що вину доведено поза розумним сумнівом.
		Зважаючи на усе раніше викладене, суд вважає висунуте обвинувачення за ч.1 ст.127 КК України таким, що не знайшло свого підтвердження дослідженими під час судового розгляду доказами та не доведене стороною обвинувачення поза межами розумного сумніву, а тому відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.373 КПК України суд вважає за необхідне ухвалити за цим обвинуваченням виправдувальний вирок у зв`язку із недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 127 КК України.
		Таким чином за відсутності будь-яких інших доказів, оскільки відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (ч.4 ст.17 КПК України), судом встановлено , що у даному кримінальному провадженні, з урахуванням досліджених доказів , дії обвинуваченого охоплюються диспозицією ч.1 ст.122 КК та не вимагають додаткової кваліфікації.
		Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши досліджені докази по справі суд вважає за необхідне дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
		Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, досудової доповіді уповноваженого представника органу з питань пробації та особи обвинуваченого, який вину у вчиненому кримінальному правопорушенні фактично визнав повністю не погоджуючись виключно з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення , характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, відшкодував потерпілому витрати на лікування, суд вважає за можливе попередження вчинення нових злочинів та виправлення ОСОБА_6 у разі призначення йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.122 КК України. При цьому, суд також враховує відсутність будь-яких обставин, які обтяжують покарання, а тому таке покарання на переконання суду буде необхіднім і достатнім для досягнення мети його призначення.
		Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому, має позитивну характеристику, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд відповідно до вимог ст.75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення 300 000 гривень (триста тисяч гривень) моральної шкоди,7198 гривень (сім тисяч сто дев`яносто вісім гривень) прямих матеріальних збитків, 2558 гривень 36 копійок (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім гривень) витрат на лікування, витрат на правову допомогу , суд керуються наступним.
		Позовні вимоги ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, пов`язаної із необхідністю проходження ним лікування і придбання ліків внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у сумі 2559 грн. відшкодовано обвинуваченим у повному обсязі, що підтверджується фіскальним чеком на переказ відповідної суми на ім`я ОСОБА_4 22.09.2021 року та не заперечується ОСОБА_4 ..
		Позовні вимоги ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 на відшкодування майнової шкоди , заподіяної кримінальним правопорушенням, в розмірі 7198 гривень , відповідно до ст.1166 ЦК України не підлягають задоволенню з огляду на таке.
		Згідно з ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
		За приписами ст.ст.77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України), а достатніми  ті, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
		Так, відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Частиною 2 ст.22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Отже, розмір відшкодування матеріальної шкоди потерпілому визначається з урахуванням достатніх та достовірних доказів про понесення ним матеріальних витрат.
		Так, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_4 є доведеною. При цьому обвинувачений не визнав розмір завданої ним матеріальної шкоди у сумі 7198 гривень (сім тисяч сто дев`яносто вісім гривень) та заявлена сума саме в розмірі 7198 гривень (сім тисяч сто дев`яносто вісім гривень) не підтверджується долученими копіями документів, зокрема, відсутні квитанції на ремонт телефону або фахові висновки про те, що телефон не підлягає ремонту , висновки експертиз з оцінки вартості втраченого майна та інші будь-які докази щодо визначення вартості понесених витрат. Тому, зважаючи на вимоги ч.4 ст.206 ЦПК України та недоведеність потерпілим належними доказами матеріальних збитків у заявленому у позові розмірі 7198 гривень (сім тисяч сто дев`яносто вісім гривень) в частині стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілого не підлягає задоволенню.
		Вирішуючи позовні вимоги потерпілого до обвинуваченого про стягнення з останнього 300000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд керуються наступним. .
		Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідного до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї та близьких родичів.
		При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілому ОСОБА_4 дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення та психологічним стресом внаслідок умисного нанесення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень середньої тяжкості , порушення нормального ритму життя потерпілого, який також зазнав фізичного болю.
		Проте, зважаючи на глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, із врахуванням принципів розумності і виваженості, суд вважає, що справедливим та доведеним наданими доказами з огляду на всі істотні обставини справи буде часткове задоволення позовних вимог потерпілого, згідно з якими, із врахуванням нанесення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень середньої тяжкості , необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в розмірі 35000 гривень. Відтак у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
		У відповідності до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого несе потерпілий.
		Згідно з ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Стаття 125 КПК України формулює, що суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
		Частина 5 статті 128 КПК України визначає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Кримінальне процесуальне законодавство визначає необхідність стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Норми Цивільного процесуального кодексу України (далі  ЦПК України), які не суперечать засадам кримінального судочинства, більш детально регулюють питання витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, їхнього розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).
		Частини 5 та 6 цієї статті визначають, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		З цього питання судова практика визначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ст. 125 КПК України, ч. 5 ст. 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов`язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Потерпілими надані такі описи .
		На підтвердження процесуальних витрат пов`язаних з оплатою допомоги представника потерпілого суду надано Акт виконаних робіт від 22.09.2021 року відповідно до якого загальна вартість виконаних робі становить 18000 грн. Клієнт сплатив виконавцеві 10000 грн. решту 8000 грн. за надання правової послуги клієнтом буде сплачено до 01.11.2021 року.
		Стороною захисту не надано доказів на підтвердження неспівмірності витрат,а відтак з обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає стягненню на користь ОСОБА_4 18000 грн. процесуальних витрат понесених останнім .
		Витрати назалучення експертавідсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.127 КК України визнати невинуватим та виправдати, у зв`язку з недоведенням наявності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КК України.
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеженням волістроком на3три роки.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки .
		Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_6 обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 35000грн.в рахуноквідшкодування моральної шкоди , завданої злочином та 18000 грн. в рахунок відшкодування процесуальних витрат . 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 до обвинуваченогоОСОБА_6  відмовити.
		Речові докази:
		- диски з відеозаписами з портативних відео реєстраторів поліцейських  зберігати у матеріалах провадження.
		- оптичний з обстеженням на ім`я ОСОБА_4 -зберігати в матеріалах провадження.
		-Ланцюжок зметалу сірогокольору,футляр відзахисного екрану,коробка мобільноготелефону наякій маютьсянадписи:Honor8X,RAM4GB,dpсиній.Модель:JSN-L21,імей 1: НОМЕР_1 ,імей 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , мобіл телефон Honor 8 X, RAM 4 GB, пара чоловічих зимових ботинок чорного кольору на шнурках чорного кольору, на підошві ботинок мається цифри , що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити останньому за належністю. 
		На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Автозаводський районний суд м.Кременчука.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
		 
		Суддя Автозаводського районного суду 
		 
		м. Кременчука ОСОБА_14

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...